Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Основні законодавчі та нормативно-правові акти про охорону праці в Україні



Законодавство України про охорону праці – це сукупність загальних законівта спеціальних законодавчих актів, що регулюють відносини у галузі охорони праці.

 

До загальних законів, які визначають основні положення про охорону праці, належать

4 Конституція України,

4 Кодекс законів про працю,

4 Закон України “Про охорону праці”.

 

З ними тісно переплітаються

4 Закони України “Про охорону здоров’я”,

4 “Про пожежну безпеку”,

4 “Про використання ядерної енергії та радіаційний захист”,

4 “Про забезпечення санітарного благополуччя населення”,

4 “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”,

4 “Про підприємства в Україні”,

4 “Про оплату праці”,

4 “Про колективні договори та угоди”,

4 “Про зайнятість населення” тощо.

 

Стаття 43 Конституції України гарантує право на працю, право на належні, безпечні і здорові умови праці. Ця ж стаття встановлює заборону використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах.

Стаття 45 гарантує право всіх працюючих на щотижневий відпочинок та щорічну оплачувану відпустку, а також встановлення скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скорочену тривалість роботи в нічний час. Інші статті встановлюють право громадян на соціальний захист, що включає право забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності (ст. 46); охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування (ст. 49); право знати свої права та обов’язки (ст. 57) й інші загальні права громадян, у тому числі право на охорону праці.

Кодекс законів про працю (КЗпП) України затверджено Законом Української РСР від 10 грудня 1971 р. і введено в дію з 1 червня 1972 р. До нього неодноразово вносилися зміни і доповнення. Правове регулювання охорони праці в ньому не обмежується главою ХІ “Охорона праці”. Норми щодо охорони праці містяться в багатьох статтях інших глав: “Трудовий договір”, “Робочий час”, “Час відпочинку”, “Праця жінок”, “Праця молоді”, “Професійні спілки”, “Нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю”.

 

Центральне місце у системі законодавства України про охорону праці є − Закон “Про охорону праці” від 14.10.1992 р., а у 2002 р. його викладено у новій редакції. Він містить 9 розділів, що встановлюють загальні положення з охорони праці, гарантії працівників на охорону праці, організацію охорони праці на виробництві, стимулювання охорони праці, державне управління охороною праці, державний нагляд і громадський контроль за охороною праці, відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.

− Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”встановлює необхідність гігієнічної регламентації небезпечних і шкідливих факторів фізичної, хімічної та біологічної природи.

− Закон України “Про охорону здоров’я” регулює суспільні відносини в цій галузі з метою забезпечення гармонічного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності та довголітнього активного життя громадян, усунення чинників, які шкідливо впливають на їхнє здоров’я.

− Закон України “Про пожежну безпеку” визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі .

− Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” визначає умови застосування соціального страхування від нещасного випадку на виробництві.

− Закон “Про підприємства в Україні” визначає, що підприємство зобов’язане забезпечити своїм працівникам всі безпечні та нешкідливі умови праці і несе відповідальність.

− Закон України “Про колективні договори і угоди” передбачає, що в колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо охорони праці.

До спеціальних законодавчих актів в галузі охорони праці належать:

  • § Міждержавні стандарти системи стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБП) – це державні стандарти ССБП колишнього СРСР, які застосовуються на території України до їх заміни іншими нормативними документами, якщо вони не суперечать чинному законодавству України (зокрема, ГОСТ 12.4.183-91 ССБТ Материалы для средств защиты рук. Технические требования);
  • § Державні стандарти України з питань безпеки праці (ДСТУ) (зокрема, ДСТУ 2053-92 Засоби індивідуального захисту органів дихання ізолюючі);
  • § Нормативно-правові акти з охорони праці(НПАОП) (до 2004 р. Державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОП));
  • § Нормативні акти, що діють в межах об’єкта господарювання (локальні).

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.