Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Б) Мистецтво Середнього царства (21 століття до н.е. початок 18 століття до н.е.)



Мистецтво Середнього царства являло собою складне явище. В умовах відзначеної політичної боротьби й фараони й номархи, природно, використовували також мистецтво. Ще перші фараони – з Фів, бажаючи підкреслити законність володіння престолом, прагнули наслідувати пам'ятників могутніх владик Древнього царства. Важливим моментом з'явилося поновлення будівництва царських гробниць знову у вигляді пірамід. Першим почав споруджувати свою усипальницю у вигляді піраміди той же Аменемхет I, що зважився при цьому помістити її вже на півночі, порвавши зв'язок із гробницями предків, - крок досить важкий, якщо врахувати світогляд древніх єгиптян. Прагнення фараонів початку XII династії наслідувати пам'ятників Древнього царства змусило єгипетських зодчих повернутися до зразків цього періоду. Планування пірамід і заупокійних храмів початку XII династії, і їх взаємозв’язок повністю збігаються з розташуванням усипальниць фараонів V-VI династій.

Однак внаслідок економічних умов, що змінилися, спорудження гігантських кам'яних пірамід було вже неможливо, що й відбилося на масштабах і техніку пірамід XII династії. Розміри цих пірамід значно зменшилися, наприклад, піраміда Сенусерта I мала 61 м у висоту. Будівельним матеріалом служив тепер в основному цеглу-сирець, причому різко змінився спосіб кладки піраміди. Основу її становили вісім капітальних кам'яних стін, які насходились радіусами від центра піраміди до її кутів і до середини кожної сторони. Від цих стін під кутом в 45 градусів відходили інші вісім стін, проміжки ж між ними заповнювалися уламками каменю, цеглою або піском. Піраміди облицьовувалися вапняними плитами, що з'єднувалися один з одним дерев'яними кріпленнями. Таке облицювання в основному тільки й стримувала будинок піраміди Середнього царства; не дивно тому, що ці піраміди в цей час являють собою купи руїн. Зрозуміло, у момент спорудження пірамід недоліки техніки були сховані облицюванням, і зовні піраміди початку Середнього царства точно відтворювали тип усипальниці царів Древнього царства. Так само як і раніше, до східної сторони піраміди примикав невеликий у порівнянні із самою пірамідою заупокійний храм, від якого йшов прохід до храму в долині.

В епоху середнього царства ( 21-18 вв. до н.е.) з'являється новий тип заупокійного храму. Яркий зразок-храм Ментухотепа I у долині Деир - ель - Бахари (західний берег Нила).

Перше, що кидається в очі нововведення, зміна місцевості: не в пустелі, а в скель Лівійського нагір'я.

Друге - ускладнення композиції заупокійного храму, що складає із двох терас, розташованих одна над іншою й завершувалась невеликою пірамідою. Горизонтальне розташування терас, підкреслені пологим пандусом, як би з вертикальними портиками, що йдуть по фасаду й з боків храму. За основним ядром комплексу йде невеликий відкритий двір, оточений колонадою. Додатковими елементами цього архітектурного комплексу були кам'яні розфарбовані статуї пануючи, що стояли на дорозі, і сад із двома басейнами перед першим залом.

Від заупокійного комплексу Менхотепа I тягнеться ниточка до храмової архітектури Нового царства, одним з найбільш ранніх зразків якого, був заупокійний храм цариці Хатшепсут (нач. 15 ввека до н.е.). Він зведений уже в знайомій нам долині Деир - ель - Бахари архітектором Сенмутом, поруч із храмом Ментухотепа I.

Сама головна новація - поховання окремо від храму. Царська мумія захована десь у схованці, у горах. Ансамбль же складається в цілому з тих же елементів, що й храм «сусіда», але з тенденцією до більшої грандіозності: три тераси, що піднімаються одна над іншою, мають більші масштаби; найбагатше розфарбування, широкі використання скульптур (понад 250 статуй), достаток колонад, дерева й штучні ставки, що розміщалися й на терасах.

Ідея просторово розвиненого храмового комплексу, підлеглого принципу центральної осі, найбільш повне й зроблене вираження одержала в ансамблях Карнака й Луксора на східному березі Нила у Фівах, присвячених богові Амону - Ра (16-15 ст. до н.е.). Основними елементами складного й гармонійного цілого були наступні об'ємні й просторові компоненти: молитовня, коронний зал, відкритий двір. Вони вибудовувалися по одній осі, що тривала за стінами довгою алеєю зі сфінксами. Чергування їх акцентувалося величезними пілонами - входами, що представляють собою плоскі трапецієподібні форми, що піднімаються над іншими архітектурними обсягами храмового комплексу. Перед пілонами розміщалися величезні скульптурні статуї фараонів і обеліски (т.зв. «голки фараона»).

Одним з найбільш зроблених храмових ансамблів серед єгипетських архітектурних пам'ятників є Луксорский храм, що називався Іпет - Рес. У більшій своїй частині побудований архітектором Аменхотепом-Молодшим в 15 ст. до н.е.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.