Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Порівняльний аналіз традиційного навчання і педагогіки



Співробітництва

Традиційне навчання Педагогіка співробітництва
Найближча мета дидактичного заходу - засвоєння знань, Основна мета - розвиток інтелектуальних, духовних і
  вироблення навичок та вмінь, розуміння навчального матеріалу.     Зміст дидактичних заходів - знання, які передбачені програмою, і певний навчальний матеріал.     Рушійні сили навчання - погрози, накази, заборона, дресування, оцінка та ін.     Основні методи навчання - пояснення, вправи, зубріння, дії згідно взірця.   Основна форма роботи - фронтальна   Роль суб’єкта навчання - роль всевладного і всезнаючого начальника над об’єктами навчання.   Перший обов’язок суб’єкта навчання - повідомлення знань в такій формі, щоб полегшити його засвоєння.       фізичних здібностей, формування інтересів, мотивів наукового світогляду.   Зміст дидактичних заходів - засвоєння способів пізнання, суспільно особисто значущих перетворень у навколишньому середовищі та у собі.   Рушійні сили навчання - радість творчості, відчуття свого інтелектуального збагачування, удосконалення та ін.   Методи навчання - спільна діяльність, пошуки, евристична бесіда, дискусія, різноманітні форми співробітництва суб’єктів і об’єктів навчання.   Основна форма роботи - спільний пошук, вибір оптимальних варіантів вирішення проблеми, переважання групових та індивідуальних форм роботи над фронтальною.   Основна роль суб’єкта навчання - помічник, старший, більш досвідчений товариш, радник і соратник у пошуках істини.   Перший обов’язок суб’єкта навчання - організація і утягування об’єктів навчання в активній процес вирішення різноманітних дидактичних задач.  

 

 

Основна функція об’єктів навчання - запам’ятати ці знання, відповісти їх суб’єкту й отримати за це оцінку.   Кінцевий результат учіння - відповідність знань, навичок і вмінь об’єктів навчання запрограмованим стандартам, яка з’ясовується під час певного контролю.     Основна функція об’єктів навчання - активно співробітничати у колективній праці, постійно удосконалювати себе.   Головний результат учіння - здібність об’єкта навчання самостійно переносити отримані знання в нові ситуації, розуміти та удосконалювати себе, опановувати професійну майстерність.

 

 

Ця концепція, в першу чергу, передбачає використання ак­­­тивних методів навчання військовослужбовців, які будуть аналізу­­­ватися у розділі "Активні методи навчання" цього посібника, і уміння педагогічно спрямованого спілкування. Ш.О.Амонашвілі вва­­­жає останнє уміння однією з найважливіших показників педагогіки співробітництва (4). У зарубіжній педагогіці, особливо в західній Европі, США, Японії існує низка інших концепцій навчання, які суттєво відрізняються від вищеперелічених. Ці концепції можна згрупувати у дві великі групи. До першої відносять технократичні концепції, в основі яких знаходиться принцип модифікації по­­­ведінки людини в необхідному напрямку. Одним із головних заснов­­­ників цього напрямку є Б.Скіннер, який орієнтується на біхевіорізм. В біхевіорізмі особистість розуміється згідно фор­­­мули "стимул - реакція". У зв'язку з цим, прихильники цієї кон­­­цепції намагаються виховувати особистість на раціональній нау­­­ковій основі і, відповідно, технологізувати формування знань, на­­­вичок і вмінь.

В технократичній педагогіці, яка має імперативний і "жор­­­сткий" характер, протистоїть наступна група, яка має ліберально-­­­гуманістичну направленість. Найбільш популярною і обгрунтованою серед них є гуманістична педагогіка, яку обгрунтували в 50-60-тих роках А.Маслоу, А.Комбс, Є.Коллі, К.Роджерс. Вона грунтується на гуманістичній психології, головними по­­­няттями якої є "самоактуалізація особистості", "особисте зростан­­­ня", "розвиваюча допомога". Сильною стороною цієї педагогіки є увага до особистості, організація учіння як зацікавленої самос­­­тійної діяльності об'єкта навчання.

Також у зарубіжній педагогіці з метою подолання недоліків вищевизначених груп концепцій навчання створюються альтернативні дидактичні системи. Найбільш популярними серед них є Вальдорфська педагогіка (заснована Р.Штайнером на початку ХХ ст.), в основі якої знаходиться антропософія; педагогіка П.Петерсона (1884-1952) - формування особистості об'єкта навчання відбувається в "шкільній общині", в спільній діяльності і спіл­­­куванні. Для цієї педагогіки характерна орієнтація на гар­­­монійний розвиток особистості. Методи навчання тут можна охарактеризувати як ненав’язливі, м'які та такі, що щадять. Об'єкти навчання об'єднуються у різновікові групи. Зміст і темп навчання індиві­­­дуальні, які вони переважно визначають самостійно. Основні мето­­­ди занять: ігри, читання, бесіди з педагогами, індивідуальна ро­­­бота, технічні та мистецькі заняття. На протязі дня органічно по­­­єднуються гра, учіння, спілкування, відпочинок, праця. Оцінок у балах немає.

Схожі властивості характерні й для Ecole Moderne - сучасної школи та педагогіки, які засновані С.Френе (1896-1966). Метою ви­­­ховання тут є розвиток у об'єктів навчання здібності до взаємодії, самоуправління, кооперації, розвитку індивідуальності, соціальної компетенції, відповідальності. Навчальний процес ор­­­ганізується по типу виробничого, який передбачає розподіл праці і взаємодії. Процес навчання здійснюється навколо шкільної друкарні, яка друкує журнал. Цей журнал готують самі об'єкти нав­­­чання від початку і до кінця.

Аналіз зарубіжних концепцій навчання та їх порівняння з вітчизняною педагогічною думкою і практикою свідчить про те, що існують між ними певні паралелі та спільні тенденції. Наприклад, дуже багато спільного у педагогічній системі А.С.Макаренка та С.Френе і П.Петерсона. Подібні властивості мають західна гуманістична педагогіка і педагогічна система В.О.Сухомлинського. У зв'язку з цим, військовим педагогам слід добре знати сучасні концепції навчання, їх позитивні сторони та недоліки з метою вироблення власного стилю педагогічної діяльності, яка забезпечувала б її ефек­­­тивність.

__________________________________________________________________

 

Розробив________________________________________________________

(посада, в/звання, науковий ступінь, вчене звання, підпис, ініціали та прізвище)

"____"______________20_____ року.

 

Розглянуто і ухвалено на засіданні кафедри МПЗ діяльності військ

Протокол від "28" серпня 2011 року №6


 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.