Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Форми переживання почуттів



Форми переживання почу­ттів: настрій, афект, пристрасть, стрес, фрустрація, чуттєвий тон.

1. Настрій – загальний емоційний стан, який своєрідно забарвлює на певний час діяльність людини, характеризує її життєвий тонус.

Характеризується підсвідомістю і слабкою враженістю.

√Настрій, як і будь-яке інше почуття, виражається у вигляді пози­тивного або негативногопереживання, наприклад у вигляді ра­дості або печалі, дражливості чи спокою.

Бадьорий настрій стимулює діяльність людини, забарвлює в позитивний тон усі її дії та вчинки, позитивно впливає на довко­лишніх. Відомо, що бадьорий настрій учителя завжди передається учням. Добрий настрій учнів підвищує їхній інтерес до занять, створює сприйнятливість, поліпшує запам'ятовування матеріалу. Успіх у роботі, добра відповідь учня в класі, чудово виконане завдання створюють тривалий піднесений, радісний настрій. Добрий настрій завжди викликає бажання працювати краще. Успіх у навчанні чи роботі є передумовою подальшого успіху в діяльності.

 

У поганому настрої (похмурому чи дражливому) людина ди­виться на світ похмуро, вона «бачить світ крізь темні окуляри», її все хвилює, дратує, їй усе заважає. Вона однаково невдоволена і веселим сміхом довколишніх, і сусідом, що ненароком зачепив її, і тролейбусом, який «завжди запізнюється».

У поганому настрої вчитися і важко, й нецікаво, матеріал за­своюється погано, швидко забувається, все валиться з рук, ви­никає уявлення про власну неповноцінність та непридатність.

 

2. Афект (хвилювання, пристрасть) – сильне і короткочасне нервове збудження, емоційний стан, що супроводжується втратою вольового контролю та раптово виникає і швидко проходить.

Приклади афективних почуттів (спалахів — як їх називають у по­буті) — почуття гніву, одчаю, страхутощо.

Афект — надзвичайно інтенсивне почуття, при якому у людини трапляється часом тим­часова втрата свідомого, вольового контролю за своєю поведін­кою та вчинками. Як правило, в афективному стані людина може вчинити так, як у звичайному стані вона ніколи б не вчинила.

 

Н., Учитель може спостерігати в школі таку картину: діти довго і вперто дражнять хлопчика, від чого на того нападає лють, він виходить з себе, починає битися. Часом можна спостерігати в ді­тей і такий афективний стан, як відчай.

У Валі К.., учениці II кла­су, надміру суворі батьки, які вимагають від доньки тільки від­мінних оцінок. Дівчинка одержала з математики «двійку», поча­ла хвилюватися, гірко плакати, відчай охопив її, як вона уявила собі суворі обличчя батьків. Протягом кількох хвилин з Валею неможливо було говорити, вона зовсім не реагувала на слова втіхи, сльози текли в неї з очей. Лише хвилин через десять дів­чинка почала приходити в себе.

Важко пропонувати для кожного конкретного випадку якісь певні заходи боротьби з афективним станом. Але заспокоїти ди­тину треба обов'язково.

Як правило, афективний стан минає швидко.

 

3. Пристрасть – стійке, глибоке й сильне прагнення людини до певного об'єкта.

Пристрасть завжди предметна, тобто характеризується яскраво вираженим сталим прагненням до певних дій, до певного об'єкта. Пристрасть належить до тих почуттів, які спонукають людину до активності.

 

Пристрасть може бути позитивною і негативноюза своїм змістом та спрямованістю. Позитивною пристрастю можна назва­ти неухильне прагнення до пізнання.

Життя великого вченого М. В. Ломоносова — приклад такого безмежного, пристрасного прагнення до пізнання довколишнього світу.

Н., Високі – до науки, спорту, навчання.

Низькі – до алкоголю, крадіжки, карт, наркотики.

 

Пристрастьдо певної діяльності можна спостерігати і в учнів.

Пристрасть позитивного характеру, наприклад до навчання, до науки, сприяє зростанню особистості, розвиткові її таланту, і великим досягненням у житті. Така пристрасть активізує свідо­мість, зміцнює волю людини.

Бувають пристрасті негативні, які часто руйнують особистість, послабляють волю і придушують психіку людини. Такою пристрастю є, наприклад, пияцтво. П'яниця може вчинити хуліганські та інші аморальні дії. Азартні ігри (наприклад, в карти на гроші) часом захоплюють не тільки до­рослих, а й підлітків. Негативні пристрасті завжди носять су­спільно шкідливий характер, і з ними необхідно боротися, як з соціальним злом.

 

4. Стрес (від англійського слова «стрес» — напруження) це стан напруження, який виникає під впливом сильних подразнень. Емоційний стресовий стан виникає в незвичайно важкій ситуа­ції і переживається з великим внутрішнім напруженням.

Це пе­реживання, яківиникають під час великих фізичних та розумових перевантажень, тоді, коли необхідно прийняти швидкі й відпові­дальні рішеннятощо.

 

Такі ситуації можуть трапитися в найрізно­манітніших видах людської діяльності: практичній, теоретичній, навчальній, ігровій, спортивній, у практиці взаємин між людьми, у всіляких моральних конфліктних ситуаціях.

Стресовий стан мої же, наприклад, виникнути в учня під час виконання відповідаль­ної контрольної роботи, до якої він погано підготовлений, або у вчителя, коли постає необхідність прийняти відповідальне рішен­ня в конфліктній ситуації.

 

Стресові стани розрізняють за характером і за інтенсивністю. Експерименти та спостереження показали, що можна розрізняти три види стресових станів: сильні, середні і слабкі.

 

Під час сильного стресу поряд з зазначеними змінами зміню­ється загальна поведінка людини: виникає загальна реакція збу­дження, виражена якоюсь мірою дезорганізацією поведінки (безладні, некоординовані рухи та жести, непослідовна, безз’вязна мова). Під час сильного стресу спостерігається й зворотна реакція— загальне гальмування, скутість, відмова від діяльності. Під час середнього і особливо слабкого стресу всі ці зміни можуть зовні проявлятися дуже мало або й зовсім не проявлятися.

5. Фрустрація - це психічний стан, викликаний неуспіхом у задоволенні потреби, бажання.

Стан фрустрації супроводжується різними негативними переживаннями: розчаруванням, роздратуванням, тривогою, відчаєм тощо. Фрустрація виникає в ситуаціях конфлікту, коли, наприклад, задоволення потреби натикається на нездоланні та важко здоланні перепони. Фрустрація виникає у людей з підвищеною збудливістю, з недостатньо розвиненими гальмівними процесами, у невихованих, розбещених дітей.

Виникнення фрустрації зумовлене не лише об'єктивною ситуацією, але й залежить від особливостей особистості.

 

6. Чуттєвий тон – це певний емоційний відтінок психічного процесу, який усвідомлюється як властивість предмета, що сприймається суб'єктивно.

Н., неприємні переживання супроводжують больові відчуття, поєднання дисонуючих звуків, певні запахи. Про наявність чуттєвого тону свідчать і словосполучення “ приємний запах”, “весела прогулянка” тощо. У деяких випадках він є вродженим.

 

Нерідко чуттєвий тон є свідченням того, наскільки задовольняє певний об'єкт потреби людини або наскільки успішною є її діяльність. У деяких людей він постає як ідіосинкразія – хвороблива відраза до певних подразників, які байдужі або навіть приємні іншим людям. Тому вивчення чуттєвого тону зорових, слухових, нюхових та інших відчуттів має практичне значення. Так, на продуктивність праці впливають забарвлення інтер'єру, функціональна музика та ін.

 

Переживання почуттів у формі емоцій, афектів, настроїв та стресових ситуацій, як правило супроводжується більш або менш помітними зовнішніми проявами. До них відносяться характерні рухи, зокрема міміка (виразні рухи обличчя), пантоміміка (виразні рухи всього тіла), а також голосові реакції (інтонації та тембр голосу). Емоційні переживання вира­жаються не лише в сильних, виразних рухах, а й у мікрорухах (тремор рук, реакції зіниць).




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.