ІІІ. Структура програми

ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ З ЖУРНАЛІСТИКИ

Напрям підготовки: 6.030301 «Журналістика»

Кафедра журналістики

Факультет гуманітарно-правовий

Робоча програма складена на підставі освітньо-професійної програми вищої освіти (галузь знань: 0303 «Журналістика та інформація»).

Робочу програму склали к. філол. наук С.А. Панченко

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри, протокол №1 від 28 серпня 2010 р.

Робоча програма погоджена з випускаючою кафедрою

«28» серпня 2010 р.

Зав. кафедри__________________ В. Л. Погребна

Схвалено:

Голова НМК факультету ___________________ Гайворонська Т.О.

І. Пояснювальна записка

Програма призначена для проведення державного екзамену з журналістики на спеціальності “Журналістика” гуманітарно-правового факультету (рівень бакалаврату).

Зміст програми визначається професійними завданнями підготовки сучасного журналіста. Він включає питання з трьох базових напрямків – історії журналістики (української та зарубіжної), теорії журналістики та теорії і методики журналістської творчості. Розвиток історії літератури представлено від зародження до сучасного періоду. Включені до програми питання з теорії журналістики відображають проблеми сучасного інформаційного простору, функціонування журналістики як найки, текстознавства тощо. Блок питань з теорії і методики журналістської творчості містить питання щодо особливостей жанрової системи сучасної журналістики, особистості автора, методології та психології творчості.

Структура екзамену. Форма екзамену – усна.

Вимоги до відповіді студента. Під час відповіді студент має продемонструвати ґрунтовні теоретичні знання щодо основних етапів розвитку української та зарубіжної журналістики, належний рівень аналізу журналістського тексту з точки зору його проблемно-тематичної, композиційної, жанрової характеристики. Студенти повинні бути знайомі з різними напрямками науки про журналістику, із різними точками зору з того чи іншого питання. Найважливішим підсумком підготовки має бути високий рівень володіння навичками аналізу та написання журналістських матеріалів.

Бакалавр журналістики повинен володiти основними поняттями, концепцiями i фактами сучасної журналістикознавчої науки.

ІІ. Критерії оцінювання

- «відмінно» – студент демонструє вільну орієнтацію в головних етапах розвитку вітчизняного та зарубіжного журналістського процесу, поетиці журналістського тексту, теорії, методиці та психології його створення й аналізу, питаннях щодо специфіки журналістської творчості; наводить приклади із власної творчої біографії;

- “добре” – студент демонструє вільну орієнтацію в головних етапах розвитку вітчизняного та зарубіжного журналістського процесу, поетиці журналістського тексту, теорії, методиці та психології його створення й аналізу, питаннях щодо специфіки журналістської творчості; але відповідь містить деякі неточності без допущення серйозних фактичних помилок; відповідь має реферативний характер, не несе в собі власних висновків щодо підготовки журналістського тексту;

- “задовільно” – студент має уявлення про головні етапи розвитку вітчизняного та зарубіжного журналістського процесу, але не має чіткого уявлення про теорію, методику та психологію створення й аналізу журналістського тексту, відповідь містить суттєві, фактичні помилки;

- “незадовільно” – студент взагалі не орієнтується в матеріалі, не має уявлення про основні етапи розвитку вітчизняного та зарубіжного журналістського процесу, не може надати змістову і формальну характеристику журналістського твору.

ІІІ. Структура програми

«Історія української журналістики»

1. Пражурналістика Античності й Середньовіччя в Європі

2. Передумови виникнення та національні джерела української журналістики

3. Початковий етап виникнення журналістики в Україні. “Gаzett de Leopol” – перша тижнева газета в Україні.

4. Харківські газети і журнали (1812-1825). Журнальна публіцистика.

5. Альманах як тип неперіодичного видання. Українська альманахова журналістика 1830–1840-х років

6. “Русалка Дністровая” як тип журнального видання. Структура. Жанри. Цензурна заборона.

7. Журналістська та редакторська діяльність П. Куліша. Загальна характеристика альманаху “Хата”(1860).

8. Пробудження національно-культурного руху. Загальна характеристика, програма часопису, редактори «Основи».

9. Історичні передумови Валуєвського циркуляру 1863 р. та Емського указу 1876р. Загальна характеристика документів.

10. Журналістський процес кінця 50-х – початку 60-х рр. ХІХ ст. в Галичині.

11. “Журнал “Правда” (1867-1899). Періодизація “Правди”.

12. Міжжурнальна полеміка 1889 р. та її значення у формуванні радикальної преси 90-х рр.

13. Публіцистична діяльність І.Франка та М.Павлика.

14. Журнал І.Франка “Життє і Слово”.

15. Періодизація, програма та структура журналу «Літературно-науковий вісник».

16. М.Грушевський як реформатор видавничої та журнальної справи в Галичині. Видавнича діяльність НТШ.

17. Суспільно-політичні і громадсько-культурні передумови виникнення української друкованої журналістки в Наддніпрянщині на поч.. ХХ ст.

18. М.Міхновський – публіцист і організатор української преси. “Самостійна Україна”.

19. Друковані видання періоду Першої світової війни, їх різновиди.

20. Публіцистична діяльність В. Винниченка. Періодика в роки української державності 1917-20-х років ХХ ст.

21. Ліквідація українського національного відродження в 30-ті роки. Комуністично-радянська преса України.

22. Українська преса періоду другої світової війни.

23. Комуністично-радянська преса України та її напрямки у післявоєнний період.

24. Журналістика доби “застою”.

25. Преса Радянської України часів перебудови (1985-1991р.р.).

26. Преса України періоду незалежності

27. Журналістика Росії ХVІІІ-початку ХХ століття.

28. Західноєвропейська пражурналістика доби Відродження й Реформації

29. Західноєвропейська журналістика 18-поч. 20 ст.

30. Журналістика Північної Америки 18-поч. 20 ст.

Теорія журналістики

1. Журналістська як наука і як предмет вивчення

2. Журналістика як сфера масово-інформаційної діяльності

3. Основні напрями професійної діяльності журналіста.

4. Масова інформація, її сутність і зв’язок з журналістикою.

5. Семантична, прагматична, синтаксична адекватність журналістських творів як запорука інформованості аудиторії.

6. Роль і специфіка публіцистики в журналістиці.

7. Журналістика як система засобів масової інформації. Складові системи.

8. Система ЗМІ в Запорізькій області.

9. Інформаційний простір, його визначення та різновиди.

10. Інфраструктура ЗМІ, її складові.

11. Типологія ЗМІ, її аспекти та чинники.

12. Журналістика в системі соціальних інститутів.

13. Принципи та функції журналістської діяльності.

14. Дієвість, ефективність та результативність журналістської діяльності.

15. Державна політика в галузі ЗМІ.

16. Журналістика як “четверта влада”.

17. Соціально-політичний вимір діяльності журналіста

18. Основні методи й засоби журналістики як сфери обміну інформації.

19. Соціологічні методи в журналістиці.

20. Журналістика як форма творчої діяльності.

21. Основні ознаки журналістського матеріалу.

22. Формування громадської думки засобами масової інформації.

23. Жанри журналістики як адекватні форми втілення інформації.

24. Психологічно-особистісні якості журналіста-професіонала.

25. Законодавство України, що регламентує діяльність ЗМІ.

26. Свобода друку і журналістської діяльності в Україні.

27. Цензура і ЗМІ. Форми й методи цензури й самоцензури ЗМІ в Україні.

28. Новітні тенденції розвитку мас-медіа.

29. Проблема глобалізації та журналізм. Єдиний світовий інформаційний простір

30. Проблема інформаційної безпеки у світі.

Поиск по сайту: