Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ТЕМА «Перша медична допомога»



1. До догоспітальних видів медичної допомоги належать:

1. Долікарська, лікарська, перша медична

2. Спеціалізована, долікарська, перша медична

3. Кваліфікована, спеціалізована, долікарська, перша медична

4. Долікарська, перша медична

5. Перша медична

2. Основна мета медичного сортування:

1. Забезпечити потерпілим своєчасне надання необхідної медичної допомоги та раціональну евакуацію.

2. Якнайшвидше видалити потерпілих з осередку катастрофи.

3. Забезпечити потерпілим своєчасне надання всіх видів медичної допомоги.

3. Штучне дихання здійснюють (для дорослих) з частотою:

1. 3-4 рази на хвилину.

2. 10-12 раз на хвилину.

3. 18-20 раз на хвилину.

4. 24-25 раз на хвилину.

4. Штучне дихання здійснюють (для дітей віком 1-2 роки) з частотою:

1. 3-4 рази на хвилину.

2. 10-12 раз на хвилину.

3. 18-20 раз на хвилину.

4. 24-25 раз на хвилину.

5. Штучне дихання здійснюють (для грудних дітей) з частотою:

1. 3-4 рази на хвилину.

2. 10-12 раз на хвилину.

3. 18-20 раз на хвилину.

4. 24-25 раз на хвилину.

6. Марлю або тканину накладають на рот потерпілого під час штучного дихання для:

1. Запобігання можливого зараження від потерпілого.

2. Досягнення більш рівномірного надходження повітря в легені потерпілого.

3. Уповільнення процесу надходження повітря до легень потерпілого.

4. Усунення процесу регургітації шлунку.

5. Запобігання можливого зараження та досягнення більш рівномірного надходження повітря в легені потерпілого.

7. Потерпілому підкладають валик під лопатки і закидають голову максимально перед проведенням штучного дихання назад з метою:

1. Забезпечення прохідності дихальних шляхів потерпілого.

2. Створення найбільшої зручності для реаніматора.

3. Кращого забезпечення мозку кров’ю.

4. Тільки в такому положенні можна проводити штучне дихання.

8. Для забезпечення прохідності дихальних шляхів під час проведення штучного дихання необхідно:

1. Підкласти валик під лопатки і закинути голову потерпілого максимально назад.

2. Підкласти валик під лопатки.

3. Підняти ноги під кутом близько 50˚.

4. Закинути голову потерпілого максимально назад.

5. Підкласти валик під голову потерпілого нагнути голову потерпілого максимально вперед.

9. Непрямий масаж серця (для дорослих)проводять з частотою:

1. 50-60 раз на хвилину.

2. 20-30 раз на хвилину.

3. 80-100 раз на хвилину.

4. 10-20 раз на хвилину.

5. 60-80 раз на хвилину.

10. Непрямий масаж серця (для дітей віком 1-2 роки)проводять з частотою:

1. 50 раз на хвилину.

2. 20 раз на хвилину.

3. 100 раз на хвилину.

4. 10 раз на хвилину.

5. 70 раз на хвилину.

11. Непрямий масаж серця (для дорослих)проводять з такою силою, щоб грудна клітка прогиналася в середньому на:

1. 1 см.

2. 3 см.

3. 5 см.

4. 7 см.

5. менше одного сантиметра.

12. При виконанні непрямого масажу серця руки накладають на:

1. Верхню третину грудної клітки (на грудину).

2. Нижню третину грудної клітки (на грудину).

3. Посередині грудної клітки (на грудину).

4. На ліву сторону грудної клітки (на ребра).

5. На праву сторону грудної клітки (на ребра).

13. Реанімаційні заходи (у загальних випадках) проводять протягом:

1. 5-6 хвилин.

2. 10 хвилин.

3. 15 хвилин.

4. 20 хвилин.

5. 60 хвилин.

14. Реанімаційні заходи (у випадку враження електричним струмом) проводять:

1. до 10 хвилин.

2. до 15 хвилин.

3. до 30 хвилин.

4. до 60 хвилин.

5. до 180 хвилин.

15. У випадку якщо реанімаційні заходи здійснює двоє та більше людей рекомендується робити:

1. 1 вдих та 5 натисків на грудну клітку.

2. 2 вдихи та 10 натисків на грудну клітку.

3. 1 вдих та 10 натисків на грудну клітку.

4. 2 вдихи та 5 натисків на грудну клітку.

5. 1 натиск на грудну клітку та 5 вдихів.

16. У випадку якщо реанімаційні заходи здійснює одна людина рекомендується робити:

1. 1 вдих та 5 натисків на грудну клітку.

2. 2 вдихи та 10 натисків на грудну клітку.

3. 1 вдих та 10 натисків на грудну клітку.

4. 2 вдихи та 5 натисків на грудну клітку.

5. 1 натиск на грудну клітку та 5 вдихів.

17. Під час проведення непрямого масажу серця наявність пульсу у потерпілого:

1. не контролюється

2. контролюється через кожні 30 сек.

3. контролюється через кожні 2 хвилини.

4. контролюється при порозовінні шкірних покривів.

5. контролюється через 5 хвилин.

18. Закрутка або джгут для зупинки кровотечі накладається у випадку:

1. артеріальної кровотечі.

2. венозної кровотечі.

3. венозної та артеріальної кровотечі.

4. внутрішньої кровотечі.

5. внутрішньої, венозної та артеріальної кровотеч.

19. Закрутка або джгут для зупинки кровотечі накладається (у теплих умовах) не більше ніж на:

1. 10-15 хвилин.

2. 30-60 хвилин

3. 60-120 хвилин

4. 120-180 хвилин.

5. 100-150 хвилин.

20. Закрутка або джгут для зупинки кровотечі накладається (у холодних умовах) не більше ніж на:

1. 10-15 хвилин.

2. 30-60 хвилин

3. 60-120 хвилин

4. 120-180 хвилин.

5. 100-150 хвилин.

21. Для зупинки артеріальної кровотечі необхідно:

1. Накласти джгут або закрутку ближче до серця ніж місце ураження.

2. Накласти джгут або закрутку на місце ураження.

3. Перетиснути пальцем артерію у місці ураження потім накласти джгут або закрутку ближче до серця ніж місце ураження.

4. Вище місця ураження перетиснути пальцем артерію потім накласти джгут або закрутку.

5. Притиснути пальцем артерію до кості у відповідному місці потім при можливості накласти джгут або закрутку ближче до серця ніж місце ураження.

22. У разі синдрому тривалого здавлювання необхідно:

1. Іммобілізація кінцівки.

2. Накладання джгута або закрутки.

3. Іммобілізація кінцівки, накладання джгута або закрутки.

4. Розтирання кінцівки.

5. Розтирання кінцівки, іммобілізація кінцівки.

23. Якщо встановлений для накладення джгута час закінчився тоді необхідно:

1. Зняти джгут.

2. Зняти джгут на 1-2 хвилини і при відновленні кровотечі накласти його знову.

3. Зняти джгут на 10-15 хвилин і при відновленні кровотечі накласти його знову.

4. Зняти джгут на 5-10 хвилин і обов’язково накласти його знову.

5. Ні в якому разі не знімаючи джгут робити розтирання кінцівки.

24. При термічному опіку вражене місце (пухирі) можна змастити та накласти стерильну пов’язку:

1. Соняшниковою олією.

2. Будь яким жиром.

3. Спиртом.

4. Розчином оцту.

5. Розчином солі або соди.

25. При хімічному опіку (лугом) вражене місце:

1. Не промивають, тільки накладають стерильну пов’язку

2. Промивають тільки у воді.

3. Промивають у воді та дуже слабким розчином оцтової, лимонної кислоти.

4. Промивають у воді та дуже слабким слабим розчином соди.

26. При хімічному опіку (кислотою) вражене місце:

1. Не промивають, тільки накладають стерильну пов’язку

2. Промивають тільки у воді.

3. Промивають у воді та дуже слабким розчином оцтової, лимонної кислоти.

4. Промивають у воді та дуже слабким слабим розчином соди.

27. При отруєнні через кишково-шлунковий тракт застосовують:

1. Промивання шлунку водою.

2. Промивання шлунку слабим розчином перманганату калію.

3. Промивання шлунку слабим розчином оцтової чи лимонної кислоти.

4. Промивання шлунку слабим розчином гідросульфату міді.

5. Промивання шлунку слабим розчином спирту.

28. При отруєнні через кишково-шлунковий тракт після промивання шлунку:

1. Дають потерпілому солодку і гарячу каву або чай.

2. Дають потерпілому активоване вугілля для адсорбції.

3. Дають потерпілому будь-які антибіотики.

4. Дають потерпілому валідол.

5. Потерпілому нічого не дають до приїзду швидкої допомоги.

29. Активоване вугілля при отруєнні через кишково-шлунковий тракт потерпілому дають:

1. До промивання шлунку — 2 таблетки на 10 кг маси потерпілого.

2. Зразу після промивання шлунку — 1 таблетку на 10 кг маси потерпілого.

3. На наступний день 2 таблетки на 10 кг маси потерпілого.

4. Через 3 години після промивання шлунку 3 таблетки на 10 кг маси потерпілого.

5. Не рекомендується давати.

30. При отруєнні через кишково-шлунковий речовинами припікальної. подразнюючої дії та важкими металами рекомендується давати:

1. Яєчний білок, кисіль, рідкий крохмаль, компот, молоко, олію.

2. Тільки олію, інших речовин давати не можна.

3. При отруєнні важкими металами: яєчний білок, молоко. Для інших речовин також кисіль, рідкий крохмаль, молоко, олію.

4. При отруєнні важкими металами: олію, яєчний білок, молоко. Для інших речовин крім того: кисіль, рідкий крохмаль, слизисті відвари.

5. У разі отруєння припікальним речовинам: рослинна олія, тваринний жир; подразнюючими речовинами: олія та рідкий крохмаль, яєчний білок, молоко; важкими металами: рослинна олія.

31. При отруєнні через органи дихання необхідно:

1. Винести потерпілого на свіже повітря.

2. Винести потерпілого на свіже повітря, розслабити одежу та при необхідності провести реанімаційні заходи.

3. Винести потерпілого на свіже повітря, розслабити одежу та при необхідності провести реанімаційні заходи, потім напоїти гарячим і солодким чаєм чи кавою.

4. Винести потерпілого на свіже повітря, розслабити одежу та при необхідності провести реанімаційні заходи, потім напоїти гарячим і солодким чаєм чи кавою вкрити та не дати заснути.

32. При обмороженні необхідно:

1. Розтерти обморожені місця снігом та руками.

2. Розтерти обморожені місця спиртом та сухими руками.

3. Розтерти обморожені місця олією.

4. Не розтирати обморожені місця.

33. При переломах іммобілізацію кінцівок проводять з метою:

1. Уникнення зміщення переламаних костей.

2. Уникнення зміщення переламаних костей та зменшення болю.

3. Зменшення рухової активності потерпілого.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.