Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Об’єднуючі сили первісних груп



В аспекті зародження політичної організації суспільства найважливішим є питання про сутність тих сил, які об’єднують первісне суспільство. З огляду на це, треба пам’ятати, що тривалий період часу людські гуртування не відрізнялися принципово від “об’єднань тваринного світу”. Первісна людина — це людина інстинктів. Власне інстинкти є тією основою, на якій будується найстаріша з форм суспільного об’єднання — сім’я. Ті ж почуття об’єднують і більші групи — роди та племена. Власне тому, факт фізичного походження і кровного зв’язку є визначальним у її приналежності до певної групи, абсолютно незалежно від її волі. Пов’язаність первісної людини з її групою може дивувати нас своєю силою і повнотою. Первісна людина становила, у повному розумінні слова, частину групи і вона існувала соціально тільки, як частина групи. Протиставлення особи і групи було немислиме у первісні часи. Група поглинає кожного індивіда психологічно і соціально і творить одну спільність, індивідуальність. Первісна група не тільки охоплює соціально індивіда, вона охоплює всі сфери його життя: господарську, статеву, релігійну. Справи культу — це справи групи, й індивід не приймає ніяких рішень у цих питаннях. Врешті, все первісне право пов’язане не з індивідом, а з групою, головно зі сім’єю та родом. Всередині родини індивід зовсім безправний, у зовнішньому правовому житті бере участь група, а не він.

Суспільна диференціація первісного суспільства.

Диференціація — розчленування чого-небудь на окремі, якісно відмінні частини. Первісний устрій не знає суспільної диференціації у межах груп. В них панує рівність. Це, звичайно, зовсім не те саме, що суспільно-політична рівність у сучасному розумінні. За нею не стояла ніяка “ідея”, ніяке оцінювання суспільної та політичної вартості людини, як людини. Це була виключно фактична рівність. Навіть природні відмінності статі не відіграють у первісному суспільстві такої ролі, як пізніше. У період розвинутого родо-племінного устрою починається первісна диференціація. Цей поділ спочатку виникає на основі фізичних, природних відмінностей статі та віку, і, залежно від розвитку умов життя, ці відмінності набувають практичного, а то й вирішального, значення для становища людини у групі.

У сфері господарського життя наступає поділ діяльності між чоловіками і жінками, а постійний стан війни з сусідніми групами викликав необхідність постійної бойової готовності. Одне і друге у тісному зв’язку між собою перетворили життя групи і розділили її на дві половини, кожна з яких виконує своє завдання і, разом з тим, займає певне становище у групі. Чоловіки об’єднуються в окремі “круги чоловіків”, які перебирають у свої руки право вирішувати, у першу чергу, питання пов’язані з війною, а далі й про всі справи групи. У соціології ці “круги мужчин” названо предтечами парламенту. Аналогічно повстали і “круги жінок”, але вони є явищем значно менш загальним і у груповому житті не відіграли важливої ролі. Далі, знову ж таки у зв’язку з потребами та вимогами війни, відбувається поділ на категорії серед чоловіків. Цей поділ відбувається на основі вікових відмінностей: армія — запас — старі. Відповідно до належності до певної категорії визначається і місце у групі.

Поза цією диференціацією первісна група являє собою групу гомогенну (однорідну за своїм складом чи походженням). Навіть ті чи інші заняття — гончарство, ковальство тощо — стають заняттям всієї групи, а не окремого її члена. Рід занять первісно не розбиває одноманітності в межах групи.

Цієї одноманітності та стану суспільної недиференційованості не порушують у первісному суспільстві і відмінності економічного характеру. У силу природних обставин, заняття мисливством, землеробством чи скотарством не дають змоги виникненню значних і тривалих відмінностей у майні, за винятком, може, скотарства, з якого, на думку ряду дослідників, бере початок суспільна нерівність, але й ця відмінність не може відігравати суттєвої ролі.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.