Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Мультиплікатори фіскальної політики

ТЕМА 7

ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ

1. Поняття фіскальної політики.

2. Мультиплікатори фіскальної політики.

3. Дискреційна та недискреційна фіскальна політика (автоматичні стабілізатори).

4. Державний бюджет та бюджетне обмеження.

5. Державний борг.

Фіскальна політика

Фіскальна політика – це сукупність заходів держави у сфері оподаткування та державних витрат.

Основні функції фіскальної політики:

· вплив на стан господарської кон’юнктури;

· перерозподіл національного доходу;

· нагромадження необхідних ресурсів для фінансування соціальних програм.

Основні джерела доходів:

· податки;

· власні доходи держави від виробничої та інших форм діяльності;

· платежі за ресурси, які згідно з діючим законодавством належать державі;

· позики у формі державних облігацій.

До фіскальної політики відносяться тільки такі маніпуляції державним бюджетом, які не змінюють кількості грошей в обігу.

Податки

Основним джерелом доходів держави в цивілізованому суспільстві є податки.

Податки за економічним змістом це фінансові відносини між державою та платником податків з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій.

Функції податків:

· Розподільча: перерозподіл вартості створеного ВНП між державою і юридичними та фізичними особами.

· Фіскальна: централізація частини ВНП у бюджеті на загальносуспільні потреби.

· Регулююча: вплив податків на різні сторони діяльності їхніх платників.

Принципи побудови податкової системи:

· Загальність: охоплення податками всіх економічних суб’єктів, які отримують доходи незалежно від організаційно-правової форми.

· Стабільність: високий рівень гарантії того, що передбачені Законом про бюджет доходи будуть отримані у повному обсязі.

· Обов’язковість: примусовість податку, неминучість його сплати, самостійність суб’єкта в його обчисленні та сплаті.

· Соціальна справедливість: встановлення податкових ставок і податкових пільг, які і ставлять всіх суб’єктів у приблизно рівні умови і які пом’якшують податковий тягар на низькодоходні підприємства та групи населення.

Необхідно розрізняти джерело і об’єкт оподаткування.

Джерело незалежно від об’єкта оподаткування — чистий доход суспільства.

Об’єкт— це кількісно визначений економічний феномен, який служить базою для нарахування податків.

Об’єктами оподаткування є:

• доход (з підприємства або населення);

• майно (нерухоме і рухоме).

За механізмами формування податки поділяють на дві основні групи: прямі і непрямі.

· прямі податки - вилучаються безпосередньо у власників майна, одержувачів доходів

· непрямі податки - вилучаються у сфері реалізації або споживання товарів та послуг, тобто перекладаються на споживача продукції.

Прямі податки через зростання цін можуть перекладатися на споживача.

Класифікація податків відповідно до об’єктів оподаткування

 
 

 

 


Реальні Особисті Фіскальні монополії Акцизи Мита
· земельний · домовий · на цінні папери · подоходний з населення · на прибуток корпорацій · на приріст капіталу · з спадщини і дарувань · майновий податок   · індивідуальні · універсальні (податок з обігу) · на додану вартість · на окремі види товарів за походженням · експортні · імпортні за цілями · фіскальні · протекційні · антидемпінгові за ставками · специфічні · адвалерні · змішані

 

Чим більше розвинена країна, тим більша частка надходжень припадає на прямі податки. Чим бідніша країни, тим більше вона покладається на непрямі податки, особливо на податки від зовнішньої торгівлі.

Поряд з об’єктами в системі оподаткування не меншу роль грають податкові ставки і податкові пільги.

Податкова ставка

Податкова ставка – це законодавче встановлений розмір податку на одиницю оподаткування.

· Гранична податкова ставка — це відношення приросту виплачуваних податків до приросту доходу

T(Y)’ = DT / DY

· Середня податкова ставка — це відношення обсягу податків до величини доходу, який оподатковується

T(Ỹ) = T / Y

· Нульова ставка

· Пільгова ставка

Податкові пільги – зменшення податкових ставок або повне звільнення від податків окремих підприємств або виробництв залежно від їхнього профілю, характеру виробленої продукції і виконаних робіт, використаної робочої сили, зони розміщення.

 

Класифікація податків за ознакою співвідношення між ставкою податку і доходом

Прогресивний Регресивний Пропорційний
Середня ставка підвищується із зростанням доходу Середня ставка знижується по мірі зростання доходу Середня ставка залишається незмінною незалежно від розмірів доходу

 

Пільги в силу їхнього різноманітного характеру здатні охоплювати значну кількість платників податків, що призводить до дуже відчутного зниження реальної ставки оподаткування порівняно з номінальною.

Рисунок 7.1. Крива Лаффера

Де, Т – податкові надходження;

Т(Y) – податкова ставка;

То(Y) – податкова ставка, при якій податкові надходження максимальні.

Крива Лаффера показує зв’язок між податковими ставками та обсягом податкових надходжень і виявляє таку податкову ставку (від нульової до 100%), при якій податкові надходження досягають максимуму.

Крива дає відповідь на запитання, при якій ставці податків податкові надходження у бюджет максимальні. При подальшому підвищенні ставки мотивація підприємницької діяльності послаблюється, падають обсяги виробництва зменшуються податкові відрахування. Реальна ставка податків не однакова для різних країн і далеко не завжди є оптимальною.

Мультиплікатори фіскальної політики

Податковий мультиплікатор (Mт)

MT = -c’ / 1-c’

Де с’- гранична схильність до споживання.

Податковий мультиплікатор показує, що зростання податків на певну величину зменшує обсяг виробництва на більшу величину.

Сукупний ефект від зростання податків визначається за формулою

ΔY = MT • ΔT

Де ΔY - зміна доходу;

ΔT - зміна податкових надходжень.

Мультиплікатор державних витрат (MG)

MT = 1 / (1-c’) • (1-t)

Де t - частка податків у сукупних доходах.

Мультиплікатор державних витрат відображає, наскільки зміна державних витрат може змінити сукупні доходи.

Загальний ефект від зміни витрат визначається за формулою

ΔY = MG • ΔG

Де ΔY - зміна доходу;

ΔG - зміна державних витрат.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.