Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Символ хліба у весняній обрядовості



Весняний хліборобський цикл фольклору також містить у собі багату символіку хліба. Уже в перших веснянках-закличках жито, пшениця виступають символами-заклинаннями на майбутній врожай:

- Ой весно, весно, днем красна,

Що ж ти нам, весно, принесла?

- Принесла я вам літечко,

Ще й рожевую квіточку, -

Хай вродиться житечко,

Ще й озимая пшениця

І усякая пашниця [33;45].

Навіть дитячі весняні ігри-заклички сповнені магічної символіки заклинання на «дощик» і «сонечко» над хлібним полем. Як приклад можна навести відому усім пісеньку-закличку:

Іди, іди, дощику,

Зварю тобі борщику

В полив’янім горщику,

Та поставлю на дубочку

Та на самому вершочку.

Дубочок схитнувся,

А борщик линувся –

Цебром, відром, дійничкою

Над нашою пшеничкою(Власні записи).

Або:

Зійди, зійди, сонечко,

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір’ячко(Власні записи).

Причому, як відомо, в давнину на Явдохи-Плющихи (14 березня) існував обряд зустрічі весни, під час якого матері випікали дітям спеціальне печиво у вигляді жайворонків. Саме із цим печивом діти бігали на околицю закликати весну. Символіка жайворонків дуже прозора. Адже саме ці птахи, за повір’ями, першими будили землю від зимового сну своєю дзвінкою піснею над полем, а, відповідно, і були першими вісниками весни хліборобам. У деяких цільових веснянках виражено пряме прохання до Бога за майбутній врожай:

Вроди, Боже, жито,

І густе, й велике,

Колосом колосисте,

Ядром ядрянисте.

Вроди, Боже, ярі,

Чисто й колосисто,

Ядром ядрянисто[13;140].

У цьому тексті знову ж на першому місці бачимо «жито» як хліб щоденний і «ярі» (у колядках – «яра пшениця») як хліб святковий. У деяких текстах хліборобських веснянок закладено всю програму, відображено весь процес вирощення хліба від початку до кінця:

Орел поле ізорав,

Пшеницею засіяв,

Крилечками зволочив,

Дрібний дощик примочив,

Щоб косарі скосили,

Молодиці згребали,

А дівчата зв’язали –

На коровай держали[14;87].

Орел є давньослов’янським птахом-тотемом, хліборобським символом, пов’язаним із родючістю землі. Також у цьому тексті дуже чітко простежується зв'язок із весільною обрядовістю. Оскільки це не колядка, а веснянка, то йдеться не про озиму пшеницю, а про яру, засіяну у відпочилу після зими землю. Саме із ярої пшениці, як уже було згадано при аналізі колядок та щедрівок, випікався святкові хліби: паляниці, паски та інші, у тому числі й коровай. Часто у веснянках згадується бог весняної плодючості, весни і сонця – Ярило. Як зазначає Г.Лозко, «це чоловічий символ запліднюючої сили»[25;128]. Він особливо вшановувався, оскільки час весняного рівнодення знаменував початок нового року, а відтак – початок праці на полі. Це можна простежити у такій веснянці:

Волочився Ярило по всьому світу,

Полю жито родив, людям – діток плодив.

Де він ногою – там жито копою,

А де він походить – там колос уродить[13;133].

Бог Ярило, а також жито в даному випадку є не лише символом багатого майбутнього врожаю, достатку, здоров’я, але й символізує вічність людського буття, продовження роду, тому Ярило «людям діток плодив», бо як буде хліб, то буде продовжуватися рід людський.

Як дізнаємося із багатьох досліджень, пізніше, в часи після прийняття християнства, уособленням Ярила став святий Юрій, до якого у веснянках звертаються з аналогічними проханнями:

Юрію, вставай рано,

Відмикай землицю,

Випускай росоньку

На теплеє літо,

На буйнеє жито,

Ядристеє,

Колосистеє![13;133].

Саме на дні зустрічі весни припадає християнське релігійно-родинне свято Великодня, коли випікають обрядовий хліб – «паску» або «бабу», що заключає в собі також символіку космогонічну. Дослідник календарної обрядовості К.Сосенко зазначає, що «символічне значіння має пасхальне печиво, з тою мабуть ідеольогійною ріжницею, що пасха і т. зв. Баба та дрібне печиво проявляють первісну астральну людську рідню, про яку співають колядки, і що паска є комбінованим символом місяця і сонця»[35;124]. Але перед святом Великодня в окремих місцевостях України випікають ще один вид хліба – серед Великого посту, у середохресну середу, печуть хрещики – пісні, часто житні коржі у вигляді хреста. Це не стільки страва, як, дійсно, символ, який українці наділяли магічним значенням, оскільки це печиво мало застосування при першій оранці чи виконанні обряду «першого плуга». Житній хрещик використовувався як хлібна жертва землі, і клали його у першу борозну, очевидно, щоб задобрити землю, щоб нива знову забуяла врожаєм. Такий самий хрещик давали з’їсти волам, з’їдав його і сам господар за плугом.

Із вищезазначеного можемо судити, що символіка хліба у весняних календарних обрядах також досить багата і полісемантична.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.