В останні роки в нашій країні зростає інтерес до вивчення психології і психотерапії сім'ї. Сім'єю і її проблемами починають цікавитися не тільки фахівці в цій області (сімейні психологи і психотерапевти), але також представники суміжних дисциплін (психіатри, наркологи, невропатологи, педіатри, підліткові лікарі, психологи різних спеціальностей, дефектологи, соціальні працівники і педагоги і т.д.). Свою роль відіграє також новий підхід до процесу психотерапії, у центрі уваги якої стоїть взаємодія між людьми, динаміка ситуацій, а не окремі особистості.
Дослідження в області сімейної психотерапії збагачують своїми результатами психологічну науку, медицину і педагогіку, а використання її прикладних висновків допомагає в професійній діяльності психологів, лікарів, соціальних працівників, вихователів, вчителів і викладачів та багатьох інших категорій фахівців.
Загальна мета –вивчення сучасного стану організації індивідуального та групового психологічного консультування членів сім’ї та сімейної психотерапії.
Конкретні цілі:
1. Знати предмет вивчення сімейної психотерапії та сімейного консультування, основні їх завдання;
2. Знати теоретичні та методологічні проблеми сімейної психотерапії та сімейного консультування ;
3. Знати етапи сімейної психотерапії та сімейного консультування;
4. Уміти встановити роль медичного психолога в процесі сімейної психотерапії та сімейного консультування;
5. Уміти володіти методами сімейної психотерапії та сімейного консультування;
6. Уміти провести діагностичну бесіду як початковий етап сімейної психотерапії та сімейного консультування;
7. Знати основні моделі сімейної психотерапії.
Цілі вихідного рівня:
1. Знати основні закономірності формування та функціонування сім’ї;
2. Знати що таке методологія та її основні принципи;
3. Уміти володіти методами психологічного дослідження окремих психічних процесів.
Перевірити ступінь своєї підготовки Ви можете, вирішивши запропоновані завдання.
Теоретичні питання:
1.Сімейна психотерапія, ціль, задачі, місце серед інших дисциплін;
2. Роль медичного психолога на різних етапах сімейної психотерапії та психокорекції;
3. Теоретичні та методологічні основи сімейної психотерапії та сімейного консультування;
4. Методи сімейної психотерапії та сімейного консультування;
5. Принципи побудови сімейної психотерапії та сімейного консультування.
Інформацію, яка необхідна для формування знань-вмінь, що забезпечують досягнення мети заняття, можна знайти у джерелах:
1. Алешина Ю. Е. Семейное и индивидуальное психологическое консультирование. - М. : РИЦК “Социальное здоровье России”, - 1993. - 172 с.
2. Немов Р. С. Основы психологического консультирования. - Москва.: Владос, 1999. - 528 с.
3. Эйдемиллер Э. Г., Юстицкис В. В. Психология и психотерапия семьи. – СПб.: Питер, 2002. – 656 с.
4. Эйдемиллер Э. Г., Добряков И.В., Никольская И.М. Семейный диагноз и семейная психотерапия . – СПб.: Речь, 2003. – 336 с.
5. Хайгл-Эверс А., Хайгл Ф., Отт Ю., Рюгер У. Базисное руководство по психотерапии.- СПб.: Речь, 2002. – 784 с.
6. А. фон Шліппе, Й. Швайцер. Системна психотерапія та консультування. – Львів, 2004. – 320 с.
У додатку 1 приведено граф логічної структури теми „Сімейна психотерапія і психокорекція. Мета, методи, моделі. Етапи сімейної психотерапії.”
В останні роки в нашій країні зростає інтерес до вивчення психології і психотерапії сім'ї. Сім'єю і її проблемами починають цікавитися не тільки фахівці в цій області (сімейні психологи і психотерапевти), але також представники суміжних дисциплін (психіатри, наркологи, невропатологи, педіатри, підліткові лікарі, психологи різних спеціальностей, дефектологи, соціальні працівники і педагоги і т.д.). Свою роль відіграє також новий підхід до процесу психотерапії, у центрі уваги якої стоїть взаємодія між людьми, динаміка ситуацій, а не окремі особистості.
В останні десятиліття сучасна сім'я в більшості країн зазнає серйозних змін. За даними літератури можна виділити загальні риси, властиві сім'ям в сучасному суспільстві: масове поширення дошлюбної практики сексуальної поведінки молоді, зниження народжуваності, мала кількість дітей і свідома бездітність, ускладнення міжособистісних відносин, ріст розлучень і, отже, ріст числа неповних сім'ей і сім'ей з нерідними батьками, значне поширення позашлюбних народжень, зростання відчуженості дітей від сім'ї, падіння авторитету батьків в порівнянні з авторитетом однолітка, який влаштувався в житті, підвищення рівня підліткової девіантності, а також соціальні проблеми: зниження матеріального рівня, погіршення фізичного і психічного стану здоров'я дітей і батьків, збільшення числа самотніх літніх чоловіків і жінок.
Особливості дослідження сімейних порушень
Задача вивчення і діагностики порушень сім'ї є дуже складною. В основі цього лежать наступні обставини.
1. Складність сім'ї як соціальної і психологічної системи. Сім'я містить у собі велике число усіляких відносин і взаємозв'язків, для формування яких мають значення індивідуально-типологічні й особистісні особливості її членів; характер її соціального оточення; культурні норми, звичаї, традиції; соціально-економічні умови проживання.
2. Відсутність єдиного підходу до дослідження сім'ї і єдиного розуміння її сутності. Дотепер ще не вироблена загальна теорія, що могла б стати основою для вивчення сім'ї. Замість її є значна кількість шкіл і напрямків з різними, нерідко важко порівняними підходами до вивчення сімейної проблематики і сімейної психотерапії.
3. Предметом вивчення психології і психотерапії сім'ї є та область соціального життя, що піддана впливу соціальних стереотипів. Отже, на формування представлень про сім'ю значний вплив має повсякденний досвід. Усі ми народжуємося в сім'ї і велику частину життя в ній знаходимося, тому найчастіше спираємося на обмежені знання, намагаючись зрозуміти, що собою представляють сімейні відносини взагалі.
4. Скритність (інтимність) багатьох подій, що відбуваються в сім'ї, а також їх мінливість і відсутність чітких контурів.
Задачі, що стоять перед фахівцями, що вивчають психологію і консультування сім'ї, можна розбити на три групи.
1. Виявлення основних параметрів сім'ї, які необхідно враховувати при її психологічному аналізі.
2. Вибір методів для одержання необхідних даних про сім'ю і для надання психологічної допомоги.
3. Визначення показань до сімейної діагностики і консультування, тобто рішення найбільш загального питання: у яких випадках при вивченні труднощів чи клієнта з нервово-психічним розладом необхідно звертатися до аналізу сім'ї?
Робота з сім'ями вимагає від фахівця великого обсягу теоретичних знань, різноманітних практичних навичок, терпіння і постійного самовдосконалення. Фахівець в області сімейної психології і психотерапії повинен уміти працювати з людьми різної статі і різного віку: дітьми, підлітками і дорослими. Він повинен володіти навичками індивідуальної (допомога одному члену сім'ї) і групової роботи (допомога подружній парі, дітям і батькам, сім'ї в цілому). Цей курс дасть можливість студентам отримати та розширити їх знання в області сімейної психології і психотерапії і вибрати ті методи роботи, що допоможуть їм більш ефективно справлятися з задачами, що будуть стояти перед ними.
Сімейна психотерапія
Сімейна психотерапія— це особливий вид психотерапії, спрямований на зміну міжособистісних відносин, що ставить своєю метою усунення емоційних порушень у родині.