Місцеві державні адміністрації в системі державного управління
Посадові особи місцевих державних адміністрацій
Основною ланкою виконавчої вертикалі є МДА. Вони здійснюють виконавчу владу в областях (обласні державні адміністрації), районах областей а також в районах АРК (районні державні адміністрації), містах Київ і Севастополь (міські державні адміністрації), а також у районах м. Київ.
До посадових осіб МДА відносяться:
• голова МДА - очолює МДА;
• Перший заступник і заступники голови МДА - викопують обов'язки визначені головами МДА і несуть персональну відповідальність за стан доручених справ;
• керівники управлінь, відділів, інших структурних підрозділів - очолюють відповідні підрозділи і несуть персональну відповідальність перед головами відповідних МДА.
Усі згадані особи не можуть бути народними депутатами України або мати інший представницький мандат, суміщати свою службову діяльність з іншою, в тому числі на громадських засадах, крім викладацької, наукової та творчої діяльності в позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства чи іншої організації, що має на меті одержання прибутку.
Щодо формування МДАзаконодавством України закріплені такі норми:
• МДА формується на строк повноважень Президента України. Президент особисто призначає голів МДА. У разі обрання нового Президента України голови МДА продовжують здійснювати свої повноваження до призначення у встановленому порядку нових голів МДА;
• кандидатури на посаду голів обласних ДА на розгляд КМУ вносяться Прем'єр-міністром України;
• кандидатури на посаду голів районних ДА на розгляд КМУ вносяться головами відповідних обласних ДА;
• Перший заступник голови обласної ДА призначається на посаду головою ДА, за згодою Прем'єр-міністра України;
• Заступники голови обласної ДА призначаються на посаду головою ДА за згодою відповідного Віце-прем'єр-міністра;
• Перші заступники і заступники голів районної ДА призначаються на посаду головою районної ДА за згодою з відповідними заступниками голови обласної ДА.
Голови МДА є розпорядниками бюджетних коштів в межах затверджених бюджетів, використовуючи їх лише за цільовим призначенням. Вони можуть утворювати консультативні, дорадчі органи для сприяння здійсненню повноважень МДА.
Голови МДА у випадках, передбачених законом, можуть порушувати питання про призначення Верховною Радою України позачергових виборів до органів місцевого самоврядування.
Голови МДА видають розпорядження одноособово і несуть відповідальність за них.
Проекти розпоряджень нормативно-правового характеру погоджуються з керівниками відповідних структурних підрозділів МДА. Нормативно-правові акти МДА підлягають державній реєстрації у відповідних органах юстиції в установленому органом порядку і набирають чинності з моменту їх реєстрації, якщо самими актами не встановлений пізніший термін введення їх в дію. Управління, відділи, інші структурні підрозділи МДА підзвітні і підконтрольні головам відповідних МДА, а також органам виконавчої влади вищого рівня.
Діяльність місцевих державних адміністрацій
1. Компетенція місцевих державних адміністрацій в економічній сфері.
2. Компетенція місцевих державних адміністрацій в соціальній сфері.
3.Компетенція місцевих державних адміністрацій в інших сферах суспільного життя.
Горизонтальні та вертикальні взаємодії місцевої адміністрації
Для побудови ефективної системи управління регіональним розвитком проаналізуємо вертикальні й горизонтальні взаємодії місцевої адміністрації.
Під вертикальною взаємодією розуміють відносини місцевої адміністрації з іншими суб'єктами управлінської вертикалі, під горизонтальною - відносини з галузями, які входять до компетенції місцевої адміністрації.
Вертикальні зв'язкизумовлені тим, що регіон с частиною більшої і складнішої системи - держави, в якій суб'єктом управління є органи державного управління. Взаємовідносини в управлінській вертикалі законодавчо визначені Конституцією України, Законом України "Про місцеві державні адміністрації", іншими законодавчими актами. Незважаючи на підпорядкованість органів нижчого територіального рівня вищому, місцеві адміністрації наділені значною управлінською самостійністю, а їхні очільники - голови держадміністрацій - є сильними політичними фігурами в системі державного управління.
Цілком зрозуміло, що регіональне й державне бачення розв'язання певних соціально-економічних проблем не завжди збігаються. До таких проблем можна віднести: розміщення продуктивних сил; формування і виконання місцевих бюджетів; нормативи якості життя, екологічні стандарти тощо. Це, з одного боку, ускладнює систему відносин "держава-регіон", а з іншого надає необхідної динаміки в процесі пошуку оптимального рішення.
Горизонтальні зв'язки- дуже важлива складова регіонального управління. На практиці організаційна структура місцевої адміністрації, програми й плани складаються таким чином, що їх виконання потребує ефективних зв'язків з кожною окремою підсистемою. Кожна підсистема має свою специфіку і мету розвитку, яка не завжди збігається з інтересами іншої підсистеми (наприклад, відношення податків у виробничій і бюджетній сферах). Тому одним з важливих завдань управління регіональним розвитком є вміла інтеграція різновекторних підсистемних інтересів.