 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Етичні принципи психотерапевта
У системі регуляції діяльності професіонала істотну роль грають етичні принципи. Вони закріплюють права й відповідальність, тип відносин учасників психотерапевтичного процесу. Професійні співтовариства санкціонують систему норм, які зобов'язаний знати й на які орієнтується у своїй роботі психотерапевт. У нашій країні поки немає досить авторитетного співтовариства, що може виконувати такі функції. Консультаційна практика непрофесіоналів, а також ігнорування етичних норм окремими психологами багато в чому дискредитують імідж психотерапевта в нашій країні. Особливою проблемою є те, що права клієнта не захищені законодавчо. Повністю відсутня судова практика розгляду справ про порушення прав обох учасників психотерапевтичного процесу. У цій ситуації особливо зростає значення етичних норм, хоча вони й носять лише рекомендаційний характер. Нижче будуть описані найбільш загальні принципи, що забезпечують дотримання професійної етики в психотерапевтичному процесі, прийняті й визнані об'єднаннями психотерапевтів у різних країнах. 1. Відповідальність. Психотерапевт приймає на себе відповідальність за організацію, хід і результат психотерапії. Його робота повинна будуватися на основі врахування інтересів клієнта. Важливо правильно розуміти ці інтереси. Спеціального розгляду вимагає когнітивна відповідальність. Під цією нормою розуміється, що психотерапевт відповідає за свої знання й розуміє границі своєї компетентності. Як правило, психотерапевти мають сертифікат, що засвідчує їхнє право на практику. Спеціалізація в психотерапії припускає наявність знань в області загальної, соціальної, вікової, педагогічної, медичної психології, патопсихології, психодіагностики й т.п. Крім теоретичної підготовки від психотерапевта потрібні спеціальні навички й уміння. Нарешті, він повинен мати певні особистісні характеристики. Насамперед психотерапевт повинен усвідомлювати й уміти вирішувати власні проблеми, тому що вони провокують помилки в роботі. Психологові важливо розвивати вміння розуміти й задовольняти адекватним способом свої глибинні потреби. 2. Конфіденційність є другим важливим принципом у роботі психотерапевта. Дотримання інтересів клієнта вимагає зберігати в таємниці все, що відбувається під час сеансу. При цьому варто враховувати позицію й статус психотерапевта в системі професійної комунікації. Він не повинен надавати інформацію про клієнта якій-небудь посадовій особі. Не слід говорити про зміст роботи й батькам, навіть якщо вони з'явилися ініціаторами звернення дитини за допомогою. Насамперед психотерапевт відстоює права свого клієнта, і конфіденційність є їхньою істотною частиною. Серед інших факторів дотримання цього принципу викликає довіру до фахівця й сприяє встановленню гарних терапевтичних відносин. У той же час конфіденційність має свої границі, і про їх варто попередити клієнта на початку роботи. Якщо клієнт повідомив яку-небудь інформацію про можливу небезпеку для свого життя, здоров'я, благополуччя або життя інших людей, то психотерапевт повинен вжити заходів для її запобігання. А це може зажадати втручання інших осіб і розголошення інформації. 3. Наступне положення пов'язане з відношенням до клієнта. Воно повинне базуватися на прийнятті клієнта таким, яким він є. Тоді він стає здатним прийняти себе. Парадоксальність цієї ситуації полягає в тому, що тільки прийнявши себе, людина здатна змінюватися. Позиція психотерапевта складається не в оцінці ваги гріха, не у виправданні клієнта, не в порадах, а в допомозі особистісному росту. При цьому за клієнтом залишається право вибору й темпу, і характеристик психотерапії. Плани практичних занять з курсу
Тема 1. Психодинамічний напрям психотерапії (2 год.) План 1. Психоаналіз З.Фрейда. 2. Аналітична психологія і психотерапія К.Юнга. 3. Індивідуальна психологія і психотерапія А.Адлера.
Практичні завдання: 1) Наведіть приклади використання вами психологічних захистів. 2) Порівняйте підходи в індивідуальній психології та психоаналізі з світоглядних установок, теоретичних засад, за цілями та методами. 3) Опишіть етапи психотерапевтичного процесу аналітичної психології К.Юнга.
Тема 2. Поведінкові напрями психотерапії (2 год.) План 1. Біхевіоризм. 2. Когнітивна терапія. 3. Нейролінгвістичне програмування.
Практичні завдання: 1) Наведіть приклади використання психотехнік у біхевіоральному напрямку психоетапії. 2) Визначте свою репрезентативну систему. Відповідь обґрунтуйте. 3) Поясніть суть поняття НЛП „встановити „якор”.
Тема 3. Феноменолого-гуманістичні напрями психотерапії (2 год.) План 1. Терапія К.Роджерса, центрована на клієнті. 2. Трансактний аналіз. 3. Гештальттерапія Ф.Перлза. 4. Психодрама.
Практичні завдання: 1) Опишіть техніку емпатійних відповідей. 2) Порівняйте психоаналіз і гештальттерапію у вихідних теоретичних позиціях та методичних прийомах. 3) Поясніть поняття „невідредагований гештальт”. 4) Поясніть зміст понять „Дорослий”, „Батько”, „Дитина”, що використовуються в трансактному аналізі. 5) Назвіть стадії психодраматичного процесу, що реалізуються на кожній сесії.
Тема 4. Загальні стратегії психотерапевтичного процесу (2 год.) План 1. Психотерапія як професія. 2. Етапи психотерапевтичного процесу. 3. Вербальні і невербальні засоби психотерапевтичної роботи. 4. Етичні принципи психотерапевта.
Практичні завдання: 1) Порівняйте різні психотерапевтичні напрямки за запропонованими вам критеріями: ключові поняття, моделі терапевтичного втручання, характер терапевтичних відносин і т.п. 2) Виділіть зміст суджень клієнта й запропонуйте відповідь психотерапевта: а ) „Я вагітна й не знаю напевне, хто батько моєї майбутньої дитини – мій чоловік чи його брат. Я нікому не говорила про це...”; б) „Скажіть, а Ви були одружені ?” 3) Визначте, чи є відповідь консультанта емпатійною: чи присутнє в ній розуміння змісту проблеми, почуттів клієнта, чи витримується орієнтування, напрямок, чи пропонується яка-небудь дія. а) Клієнт: „Я хочу розвестися. Я не можу жити з людиною, що має мене за ніщо, ніяк зі мною не рахується” – Психотерапевт: „Ви почуваєте, що Ваш чоловік не цінує Вас”; б) Клієнт: „Мені набридла моя робота. Я роблю те саме й втомився від цієї рутини. Але що я ще можу робити ? Чим мені зайнятися?” – Психотерапевт: „Ви не задоволені своєю роботою, тому що вона одноманітна й хочете знайти щось, щоб цікавило Вас. Давайте почнемо з того, що Ви напишете список тих потреб, які б Ви хотіли задовільнити в роботі”; в) Клієнт: „Мій син часто грубить і взагалі перестав звертати увагу на мої поради. Він вважає, що я втручаюся не в свої справи. А я боюся, що люди, з якими він працює, його підведуть. Я стільки разів застерігала його... Порадьте, що мені робити”. – Психотерапевт: „Я бачу, що Ви переживаєте за сина. Вас турбує, що Ви не можете знайти з ним спільної мови.”
Поиск по сайту: |