 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Рефрактометричним методом
Аналіз виконують за методикою, що викладена в п. 4.2. з урахуванням деяких особливостей. Показник заломлення світла етиловим спиртом залежить від його концентрації і має екстремальний характер. Досягнувши максимуму при концентрації спирту 80 % мас., далі із зростанням концентрації показник заломлення світла поступово зменшується. Тому водно-спиртові розчини з концентрацією до 52 % мас. аналізуються безпосередньо. Більш концентровані розчини, для яких одному і тому самому показнику заломлення відповідають дві концентрації спирту, розчиняють дистильованою водою двічі за масою. Тому, визначивши їх міцність, отримане значення збільшують вдвічі. Рефрактометричний метод використовують тільки для чистих водно-спиртових розчинів, тому для аналізу бражки, пива, вина, горілки та інших спиртовмісних продуктів їх попередньо дистилюють і далі працюють з отриманими дистилятами. Для визначення вмісту спирту за показником заломлення застосовують прецизійні занурювальні рефрактометри (ІРФ-1, ІРФ-451 і т.п.), які дозволяють визначити цей показник з точністю ± 2×10-5, а концентрацію розчину з точність до 0,03-0,05 % мас. При роботі з іншими рефрактометрами показник заломлення знаходять з меншою точністю (± 2×10-4), що збільшує абсолютну похибку при визначенні вмісту спирту при його низьких концентрація до ± 0,3 % мас. і середніх до ± 0,6 % мас. Прилади і посуд: прецизійний занурювальний рефрактометр ІРФ-1 або іншого типу, водяна баня, термометр з ціною поділки шкали 0,5о С із шкалою від –25 до +30о С. Техніка аналізу. Під час аналізу готують водяну баню з температурою 20 оС і протягом 10-15 хв. витримують у ній вимірювальну частину рефрактометра і пробу, яку аналізують. Потім рефрактометр виймають із стояка, призму висушують рушником. Далі прилад занурюють у стаканчик з пробою, що аналізується. Знімають не менше трьох показів. За середнім значенням умовної шкали приладу в спеціальних таблицях знаходять вміст спирту в розчині в масових або об'ємних частках, %.
Приклади користування таблицями для визначення міцності водно-спиртових розчинів Якщо температура і показники спиртоміра виражені цілими числами, то дійсну міцність водно-спиртового розчину знаходять у відповідних колонках [5, табл. 3]. При дробових показниках, за винятком показників спиртоміра, що кратні 0,5, користуються методом лінійної інтерполяції. Приклад 1. Покази скляного спиртоміра 89,5 при температурі 12о С. За [5, табл. 3], знаходимо міцність спирту при температурі 20о С – 91,52 об’ємної частки. Приклад 2. Покази скляного спиртоміра 52,5, а температура розчину 18,1о С. За [5, табл. 3] знаходимо дійсний вміст спирту в розчинні при показах спиртоміра 52,5 і температурах 18-19о С; 18о С – 53,24; 19о С – 52,87; 18,1о С – Х. Дійсний вміст спирту при температурі 18,1о С і показах спиртоміра 52,5 визначаємо з рівняння
тоді Х = 53,20 об’ємної частки. Приклад 3. За результатами досліду покази скляного спиртоміра 42,4 при температурі 22,6о С. По таблиці [5, табл. 3] знаходимо дійсний вміст спирту при температурах 22 і 23о С та показах спиртоміра 42,0 і 42,5. Для знаходження дійсного вмісту спирту за результатами досліду складаємо табл. 5.
Таблиця 5 – Вміст спирту при різних температурах і показах спиртоміра
Знаходимо значення Х з рівняння:
тоді Х = 40,96 об’ємної частки; Значення Z знаходимо з рівняння:
тоді Z = 41,46 об’ємної частки. Тепер, коли відомі дійсні значення вмісту спирту при температурі 22,6о С і показах спиртоміра 42,0 і 42,5, визначаємо дійсну міцність розчину Y:
тоді Y = 41,36 % об’ємної частки.
Поиск по сайту: |
