Розчини, інструменти і пристрої для кам'яної кладки

Розчини для кам'яної кладки. Кам'яну кладку ведуть на буді­вельному розчині, яким вирівнюють постелі каменів і заповнюють вертикальні шви, чим зв'язують окремі камені між собою.

За видом в'яжучого розчини бувають простими (цементні, вапняні, гіпсові) і складними, або змішаними (цементно-вапняні, цементно-глиняні).

На цементних розчинах зводять підземні і наземні конструкції (ті, що несуть великі навантаження, а саме: стіни, простінки, стов­пи, армовану кладку), а також конструктивні елементи, що пра­цюють у насичених водою грунтах.

Вапняні розчини застосовують при кладці конструкцій, які пра­цюють в сухих умовах з незначними навантаженнями.

Цементно-вапняні і цементно-глиняні розчини використовують при кладці конструкцій, що працюють у сухих і вологих умовах.

За видом заповнювача (кварцовий, шлаковий чи пемзовий пі­сок) розрізняють важкі (холодні) розчини, густина яких стано­вить 1500кг/м³, і легкі (теплі), густина яких значно менша.

Марка-розчину визначається границею міцності на стискання кубика з ребром довжиною 70,7мм на 28-й день твердіння. За нормальних умов застосовують розчини марок М4, М10, М25, М50, М75, М100, М150, М200; взимку розчини повинні мати марки трохи більші — від М10 до МЗ00.

Розчини повинні бути рухливими і водоутримуючими. Рухли­вість розчину залежить від водов'яжучого відношення і ви­значається величиною занурення в нього стандартного конуса. Для бутової кладки застосовують розчини з рухливістю 4...6см, для кладки з цегли, бетонних, силікатних і природних каменів правиль­ної форми—9...13 см. У районах з жарким і сухим кліматом рух­ливість розчину для цегляної кладки 12...14см.

Для збільшення рухливості розчину і водоутримуючої здатності дорого складу вводять пластифікуючи домішки (глину, вап­но, милонафт, сульфітно-спиртову барду (ССБ) та ін.).

Розчини готують механізованим способом у розчинозмішувачах примусової дії.

Інструменти і пристрої для кам'яної кладки. У процес кладки входить цілий ряд виробничих і контрольно-вимірювальних опера­цій, виконуваних за допомогою відповідних інструментів і при­строїв.

При виконанні виробничих операцій користуються таки­ми інструментами: ківш - перемішує розчин у ящику і подає його на стіну; комбінованою кельмою розрівнюють розчин (підго­товка постелі) з одночасним заповненням вертикальних швів, під­різують розчин і сколюють цеглу; молотом роз­колюють і занурюють камені у бетонну суміш при бутовій і бутобетонній кладках; молотком-кірочкою обрубують і стесують цеглу і керамічні камені; розшивками надають швам, заповненим розчи­ном, відповідної форми.

Під час контрольно-вимірювальних операцій використовують такі інструменти і пристрої: рулетку і стальний метр — при розмітці прорізів примикань і перехресть стін та інших вимірювальних операціях; шнур-причалок—для фіксації горизонтальності і прямолінійно­сті верхніх граней і товщини верстових рядів; шнур-причалок за­кріплюють до порядовок або причальних скоб і натягують (порядовки — це металеві кути або дерев'яні рейки довжиною 1,8...2м, на гранях яких через 77мм — товщина цегли 65мм, плюс товщина горизонтального шва 12мм — зроблені пропили; причаль­ні скоби застосовують при кладці внутрішньої версти); гнучкий водяний рівень — заповнену водою гумову трубку зав­довжки 4...5м зі скляними трубками на кінцях, яку застосовують при перенесенні вертикальних відміток; будівельний рівень завдовжки 500 чи 700мм, яким контролю­ють горизонтальність і вертикальність площин кладки; правило— дерев'яну рейку в перерізі 30´80мм, завдовжки 1,5...2м або дю­ралюмінієву завдовжки 1,2м, якими контролюють лицьову площи­ну кладки; висок, яким контролюють вертикальність кутів і площин конст­рукцій (при масі 200...400г висок застосовують для кладки в межах ярусу, поверху, а при масі 600...1000г—для зовнішніх кутів, про­стінків і пілястрів у межах кількох поверхів).

Підмості і риштування Для зміни рівня робочого місця мулярів застосовують спеціальні інвентарні підмості та риштовання (рис. 9.2.).

З робочого настилу риштовання ведуть кладку стін одноповер­хових промислових і сільськогосподарських будівель висотою до 6м. Риштування встановлюють зовні будівлі на підкладки з дощок, які кладуть на сплановану поверхню землі або підвішують до верхніх підтримуючих конструкцій (консольних балок, ферм, кронштейнів), що закріплені до каркаса будівлі.

Трубчасті безболтові риштовання — це просторова конструкція заввишки до 40м, яка складається з таких елементів: із двох рядів стійок, встановлених у башмаки і нарощених трубами-секціями завдовжки 2 чи 4м, діаметром 60мм і ригелів завдовжки 2м того ж діаметра, дерев'яного щитового настилу завтовшки 50мм; секцій огородження і легких металевих драбин, гаків і анкерів для закріп­лення стояків до стіни будівлі.

При зведенні цегляних стін і перегородок багатоповерхових бу­дівель широко застосовують блокові і шарнірно-панельні помости з відкидними опорами, що дозволя­ють змінювати їхню висоту від 1 до 2м, а також переносні площадки для кладки зовнішніх стін сходово-ліфтової клітки.

Для забезпечення контролю якості поверхні кладки між стіною і робочим настилом риштовань або помостів повинна бути щілина завширшки 50мм.

Транспортування матеріалів, виробів, заготовок і напівфабри­катів. Для виконання кам'яних робіт при зведенні несучих і огороджуючих конструкцій цивільних і промислових будівель використовується зовнішній і внутрішній транспорт на будівни­цтві.

За допомогою першого доставляють матеріали, вироби і комп­лектуючі деталі на будівельний майданчик у зону роботи монтаж­ного крана; другий використовують для розвантаження їх та скла­дання в зоні роботи монтажного крана, подавання на робоче місце стінових матеріалів, столярних виробів, санітарних - і електротехніч­них заготовок, підняття, встановлення і опускання підмостей, спуску піддонів і роботи на приоб'єктному складі. Усі підйомно-транспорт­ні процеси виконують за допомогою монтажних кранів.

Цеглу і дрібні камені, викладені на дерев'яних піддонах паке­тами з перехресним перев'язуванням або в ялинку, а також великі цегляні блоки перевозять бортовими автомобілями. Пакети з перехресним перев'язуванням та великі блоки прикріп­люють у кузові автомобілями за допомогою спеціальних пристосу­вань.

Піддони зі стіновими матеріалами, великі блоки, елементи схо­дових кліток та плити міжповерхових перекриттів і покриття роз­вантажують на приоб'єктному складі, який знаходиться у зоні дії монтажного крана, і складають у штабелі (в один чи два яруси) на підкладки.

Розчини доставляють на об’єкти із заводів або централізованих розчинних вузлів автосамоскидами. На об'єкті у зоні дії монтаж­ного крана розчин вивантажують в інвентарні ящики місткістю 0,15...0.25м³ що встановлені на перевантажувальному майданчику, які потім поштучно або у вигляді гірлянди з 3 або 4 ящиків за допомогою спеціального стропа подають на робоче місце муляра.

Поиск по сайту: