Задачі держави України в перехідних умовах

У перехідних умовах створення ринкової економіки, формування середнього класу, демократизації суспільства роль держави доволі суперечлива.

Українська держава, насамперед, повинна забезпечувати політичну стабільність суспільства, виявлення й попередження зіткнень різних соціальних груп, що мають різні інтереси, досягати гармонії і узгодження цих інтересів. У задачі держави входить також захист прав і свобод громадян, їх безпека, забезпечення правопорядку, а також охорона кордонів країни.

В економічній сфері держави, з одного боку, повинна зменшити свій тиск на економіку, позбавляючи її зайвого контролю і регулювання. А з іншого боку, в умовах, коли в країні не було взагалі ринкового механізму й, відповідно, досвіду його використання, держава повинна активізувати свою роль у його створенні.

В сучасних умовах держава в Україні спрямовує свою політику на досягнення економічної і політичної стабільності. Це неможливо без вирішення соціальних проблем – освіти, охорони здоров’я, розвитку науки, культури екології. Актуальною проблемою для держави залишається проблема бідності, у тому числі населення, що працює; створення системи соціального захисту найбільш вразливої і незахищеної частини народу – пенсіонерів, інвалідів, сиріт.

Усі ці гострі проблеми вкрай важко вирішувати в умовах так званого бюрократично-олігархічного капіталізму. Так званий бюрократичний капіталізм (або державний) вбачає, що економікою та іншими сферами суспільного життя розпоряджається держава, тобто її бюрократичний апарат, багато чисельна армія чиновників. Звідси неминучі зайве втручання держорганів у діяльність громадян (жорсткий контроль, багато чисельні та невиправдані перевірки й реєстрації, необхідність на все отримувати дозвіл і т.ін.), свавілля і корупція чиновників, змова бюрократів із злочинцями й великим бізнесом, „розквіт”„тіньової економіки” (за різними даними продукція тіньової економіки в Україні складає від 40 до 60 % загального об’єму виробництва). Характерними рисами такого капіталізму є висока криміналізація суспільства, низький рівень життя більшості населення на тлі надбагатства корумпованого чиновництва й верхівки бізнесу.

А коли економіка і влада концентруються в руках вузької групи так званих „олігархів” – великих банкірів, трейдерських спекулянтів, промислових, торгових, газетно-телевізійних магнатів ситуація в країні ще більше ускладнюється. При цьому вищі керівники державного апарату, політичних партій, засобів масової інформації (ЗМІ) можуть бути куплені олігархами і працюють на них. Від криміналізованих верхів злочинність колами розходиться у суспільстві, а більшість населення не піднімається вище рівня бідності.

Зрозуміло, що політична система не є утворенням, що застигло. Вона постійно розвивається, відповідно вдосконалюється й держава як політичний інститут. І сьогодні провідною тенденцією у розвитку багатьох держав, у тому числі і Україна, слід вважати тенденцію до створення дійсно демократичної правової держави.

Контрольні запитання.

1. Як Ви розумієте поняття «держава»?

2. Які відмінності у різних трактуваннях сутності держави?

3. Які теорії походження держави Ви можете назвати?

4. Чим відрізняється класовий і позакласовий підходи до тлумачення держави?

5. У чому суть патріархальної концепції походження держави?

6. У чому відмінність внутрішніх функцій держави від зовнішніх? Назвіть їх.

7. Як ви розумієте твердження «держава-головний політичний інститут суспільства»? Назвіть основні ознаки держави.

8. Що таке «публічна влада», хто є її виразником?

9. Що таке «форма держава»? Назвіть її можливі втілення.

10. Які форми державного правління і форми державного устрою Ви можете назвати?

11. У чому відмінність між:

а) монархією та республікою;

б) конституційною монархією та абсолютною;

в) парламентською та президентською республікою;

г) що таке «змішана республіка»?

12. У чому відмінність між:

а) унітарною державою та федеративною;

б) унітарною державою та конфедерацією;

в) федеративною державою та конфедерацією?

13. Чи можна назвати правовою державу, де недотримуються права та свободи людини та громадянина?

14. Що таке «громадське суспільство». У чому полягає співвідношення держави та громадянського суспільства.

Рекомендована література.

1. Агаєв М. Б. Президентская власть в системе государственной власти.- М., 1994.

2. Гаджиев К. С. Введение в политическую науку. – Изд. 2-е, переработанное и доп.-М.: Логос, 1998.

3. Гомеров И. Н. Государство и государственная власть: Предпосылки, особенности, структура.- М., Издательство ЮКЭА, 2002.

4. Герасіна Л. М. Інституційна природа державної влади та система її політико-правових інститутів// Державне будівництво та місцеве самоврядування: Збірник наукових праць - Вип.. 5.- х.: Право, 2003.

5. Жакке Ж.-П. Конституционное право и политические институты / Пер. с фр.- М.; Юристъ, 2002.

6. Мельник А. Ф., Оболенський О. Ю, Васіна А. Ю., Гордієнко Л. Ю. Державне управління: Навчальний посібник. - 2-ге вид. випр. і доп. –К. : Знання, 2004.

7. Ортега-и Тассет Х. Восстание масс // Избранные труды – М., 1997.

8. Палов М. І., Герасіна М. М. Правова політика як універсальний феномен соціального буття// Право України.-2001.-№ 8.

9. Петрушин А. В. Государственная служба: Историко-теоритические предпосылки, сравнительно-правовой и логико-понятийный анализ.-Х.: факт, 1998.

10. Рябов С. Г. Політологія теорія держави. 2-е вид.- Київ: Тандем, 1996.

11. Тацій В. Я., Тодика Ю. М. Функціонування державної влади в аспекті конфліктології// Право України.- 1997.-№ 3.

12. Чиркин В. Е. Государственное управление.- М.: Международные отношения, 2001.

13. Чиркин В. Е. Современное государство.-М.: Юристъ, 2002.

14. Шаповал В. Державний лад країн світу: Довідник.-К.: Український Центр Правничих Студій, 1999.

Анотація

Переважним предметом політичних змагань, намірів та інтересів є держава. Різні політичні сили намагаються визначити її устрій, влаштувати владу, виливати на її функціонування, приймати політичні соціально значимі інтереси. Держава є центральним елементом політичної системи суспільства. Навчальний посібник доводить, що державу можна зрозуміти як спільноту, як апарат громадського врядування та як територіальну організацію населення. Інформація, яка міститься у посібнику, допоможе орієнтуватися в улаштуванні та функціонуванні сучасної української держави.

[1] Аристотель. Политика. Соч. В 4 тт. Т.4. – М., 1983. – С. 378-380.

[2] Аристотель. Политика. Соч. В 4 тт. Т.4. – М., 1983. – С. 460-462.

[3] Гоббс Т. Соч. В 2-х тт. Т.1. – М., 1989. – С. 331.

[4] Локк Дж. Соч. В з-х тт. Т.3. – М., 1988. – С. 312.

[5] Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 21. – С. 169-170.

[6] Ленін В.І. Повне зібрання творів. – Т.39. – С. 70.

[7] Див.: Маркс К., Энгельс Ф., Фейербах. Противоположность материалистического и идеалистического воззрений: Новая публикация первой главы „Немецкой идеологии”. – М., 1966. – С. 32.

[8] Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 6. – С.287.

Поиск по сайту: