Ще після війни за незалежність економічний розвиток – 3 шляхи
ПН.Схід – промисловий переворот , розв. промисловості. До початку Гром. війни – США 4 місце в світі за обсягами пром. виробн.
ЗХ. – фермерське господарство
ПД.- плантаційний шлях розвитку (рабові. госп.) не раціон. використання земель, Вирощення бавовни – праця рабів – зростання работоргівлі. Але у 1809 р. – заборона ввезення рабів. – наслідки:
- контрабанда
- підвищення цін на рабів
- посилення експлуат.
Першу систему підтримували південні штати, політичною елітою яких були великі плантатори-рабовласники. Південне суспільство зверху до низу було заражене расистськими забобонами. Ті види робіт, які виконували темношкірі, вважалися невартими білої людини, навіть бідняка.
Північні штати навпаки : в їх конституціях рабство було заборонено. Основою сільского господарства там були вільні фермери.
Увесь довоєнний час характеризувався намаганням південних штатів розширити територію рабовласництва за рахунок нових штатів. Так, наприклад, у 1820 р. був прийнятий, так званий, Міссурійский компроміс, що поділив территорію на захід від ріки Міссісіпі за паралеллю 36°30' с.ш. на дві частини — рабовласницька до півдня й вільна до півночі.
На півночі прогресивна спільнота намагалася допомагати рабам: видавала антирабовласницьку літературу, організовувала нелегальну втечу рабів до вільних штатів. Рух аболіціоністів(з 30-х рр.. ХІХ ст..) – засновники Дуглас, Гаррісон, Табмен.
Отже, Громад. війна була логічним наслідком протистояння двох систем — рабства та вільної праці.
Економ. відмінності – формування різних ідеологічних суспільних систем
До поч.. ХІХ ст.. – не існувало політ. партій. Лише політичні угруповання:
Федералісти (Дж. Адамс)
Джеферсонівські республіканці (Томас Джефферсон) (плантатори, фермери, дрібні власники)
1828 утворилася І партія – демократична.
Демократична партія США (англ. Democratic Party, Democrats) - одна з двох головних партій США, створюючих двопартійну систему. Плантатори Пд.., фермери Заходу.Є однією з найдавніших політичних партій у світі. Її неофіційний символ — осел(символ упертого подолання пререшкод), її колір — синій.
Засновниками партії вважаються Томас Джефферсон (вважається таким, що заклав основи партії у 1792) і Ендрю Джексон (перший президент США, вибраний як кандидат від цієї партії у 1828).
У 1828—1860 демократи домінували на політичній сцені США, іноді упускаючи владу в руки вігів. Але з початку Громадянської війни (1861) і аж до 1912 правлячою партією практично завжди була заснована Абрахамом Лінкольном Республіканська партія США
У 1860 президентом США був обраний Авраам Лінкольн, діяч Республіканьской партії, який виступав за скасування рабовласництва.
Південні штати відчули загрозу у цьому своєму способу існування , тому почався вихід Пд. штатів з союзу – сецесія.
У кінці грудня 1860 приклад подала Південна Кароліна, за якою в січні 1861 пішли Міссісіпі, Флорида, Алабама, Джорджия, Луізіана й Техас, а у квітні-травні Віргінія, Арканзас, Теннессі й Північна Кароліна. Ці 11 штатів:
- утворили Конфедеративні Штати Америки,
- прийняли конституцію (офіційне рабство)
- обрали своїм президентом колишнього сенатора від Міссісіпі Дж. Дэвіса.
- створили армію
- Столицею Конфедерації стало віргінске місто Річмонд.
- Ці штати займали 40 % всієї території США з населенням 9,1 млн. чол., у тому числі понад 3,6 млн. негрів.
У складі федерального Союзузалишилося 23 штата, включаючи рабовласницькі Делавер, Кентуккі, Міссурі й Меріленд, які зволіли зберегти лояльність федеральному Союзу. Жителі ряду західних графств Віргінії відмовилися підкоритися рішенню про вихід із Союзу, утворили власні органи влади й у червні 1863 були прийняті до складу США як новий штат. Населення Союзу перевищувало 22 млн. чол., на його території розташовувалася практично вся промисловість країни.
СОЮЗ ______протистояння__________КОНФЕДЕРАЦІЯ
Війна 1861-1865 рр. (2 періоди)
Початок війни
Перший етап війни «Конституційний» 1861-1865 рр.
Перевага Півдня
Бойові дії почалися 12 квітня 1861 нападом жителів півдня на форт Самтер у бухті Чарлстон, що після 34-годинного обстрілу був змушений здатися.
У відповідь Лінкольн:
- оголосив південні штати в стані заколоту,
- проголосив морську блокаду їхнього узбережжя,
- призвав в армію добровольців (75 тис. волонтерів), а пізніше ввів загальну військову повинність.
Переваги сторін
ПІВНІЧ
Більша частина промислового потенціалу й людських ресурсів країни була зосереджена на Півночі (660 тис. чол..), залізні дороги і торговий флот.
Північні штати допустили і ряд прорахунків :
- не набирали в армію негрів
- провальний план «удавного оточення»
У кінці 1861 армія Півночі нараховувала близько 650 тисяч солдатів. Але загальний план веденя війни («анаконда-план») привів до того що армія була розосереджена по усьому величезному фронту.
ПІВДЕНЬ
Менше населення (120 тис. чол..)Проте Південь був більше згуртований (там встановилася диктатура рабовласників) і сильний у військовому відношенні (кваліфіковані війсь) У жителів Півдня було більше кадрових офіцерів, значні запаси озброєння, які були сюди завезені ще до інавгурації Лінкольна.
Також багато офіцерів-федералів приєднались до конфедератів, серед яких був і генерал Лі.
Підтримка з боку Англії, Франції, Іспанії. (отримували з Пд.. сировину).
Жителі півдня — плантатори вели боротьбу не на життя, а на смерть за своє виживання й колишнє життя й перейнялися почуттям сліпої ненависті до «янкі» (жителів півночі), які здавалися їм не співвітчизниками, а чужинцями, ворогами. На півночі ж було чимало прихильників компромісу, особливо в тих колах буржуазії, які вели справи із плантаторами. Тактика обох сторін була однаковою-якнайшвидше захопити столицю супротивника.
Військові події
Перший серйозний бій відбувся у Віргінії біля залізничної станції Манассас21 липня 1861, коли погано навчені війська жителів півночі, атакували жителів півдня, але були змушені почати відступ, що перетворився у втечу. До осені на східному театрі воєнних дій Союз мав у своєму розпорядженні добре озброєну армію під проводом генерала Дж. Б. Макклеллана, що став з 1 листопада головнокомандуючим всіма арміями. Макклелланвиявився бездарним воєначальником, часто уникав активних дій. 21 жовтня його частини були розбиті в Боллс-Блаффа недалеко від американської столиці. Вашингтон став прифронтовим містом
Набагато успішніше здійснювалася блокада морського узбережжя Конфедерації. Одним з її наслідків було захоплення 8 листопада 1861 британського пароплава «Трент», на борту якого перебували емісари жителів півдня, що поставило США на грань війни з Великобританією.
В 1862 найбільшого успіху жителі півночі домоглися на західному театрі воєнних дій. У лютому-квітні армія генерала У. С. Гранта, захопивши ряд фортів, витиснула жителів півдня з Кентуккі, а після важких боїв при Шайло очистила від них Теннессі. До літа був звільнений штат Міссурі, і війська Гранта ввійшли в північні райони Міссісіпі й Алабами. Конфедерація була розрізана на дві частини. Під загрозою був вже Річмонд, але усі наступи федералів були відбиті з великими втратами. І лише перекидання частин с захода дало змогу зупинити контрнаступ конфедератів під проводом генерала Лі 1862 рік також відзначений першим в історії боєм броненосних кораблів, що відбувся 9 березня у берегів Віргінії.
Перелом у війні ()1862 р.)
30 грудня 1862 Лінкольн підписав «Прокламацію про звільнення» рабів з 1 січня наступного року. Ця «Прокламація», як і рішення про набір негрів в армію, кардинально змінила мету війни: мова тепер йшла про знищення рабства. Шлях рабству на «вільні землі» Заходу ще раніше закрив прийнятий у травні 1862 гомстед-акт. Цей акт надавав право будь-якому громадянинові країни, що не брав участі в заколоті проти Сполучених Штатів й сплатив мито в 10 доларів, зайняти гомстед — шмат землі в 160 акрів ~64 га) під ферму на вільних землях. Після п'яти років проживання на ділянці, її обробки й забудови вона віддавалася безкоштовно у власність.