Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Перший етап війни «Конституційний» 1861-1865 рр



ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА

Причини війни (економічні і політичні)

Ще після війни за незалежність економічний розвиток – 3 шляхи

ПН.Схід – промисловий переворот , розв. промисловості. До початку Гром. війни – США 4 місце в світі за обсягами пром. виробн.

ЗХ. – фермерське господарство

ПД.- плантаційний шлях розвитку (рабові. госп.) не раціон. використання земель, Вирощення бавовни – праця рабів – зростання работоргівлі. Але у 1809 р. – заборона ввезення рабів. – наслідки:

- контрабанда

- підвищення цін на рабів

- посилення експлуат.

 

Першу систему підтримували південні штати, політичною елітою яких були великі плантатори-рабовласники. Південне суспільство зверху до низу було заражене расистськими забобонами. Ті види робіт, які виконували темношкірі, вважалися невартими білої людини, навіть бідняка.

Північні штати навпаки : в їх конституціях рабство було заборонено. Основою сільского господарства там були вільні фермери.

Увесь довоєнний час характеризувався намаганням південних штатів розширити територію рабовласництва за рахунок нових штатів. Так, наприклад, у 1820 р. був прийнятий, так званий, Міссурійский компроміс, що поділив территорію на захід від ріки Міссісіпі за паралеллю 36°30' с.ш. на дві частини — рабовласницька до півдня й вільна до півночі.

На півночі прогресивна спільнота намагалася допомагати рабам: видавала антирабовласницьку літературу, організовувала нелегальну втечу рабів до вільних штатів. Рух аболіціоністів(з 30-х рр.. ХІХ ст..) – засновники Дуглас, Гаррісон, Табмен.

Отже, Громад. війна була логічним наслідком протистояння двох систем — рабства та вільної праці.

 

Економ. відмінності – формування різних ідеологічних суспільних систем

 

До поч.. ХІХ ст.. – не існувало політ. партій. Лише політичні угруповання:

  1. Федералісти (Дж. Адамс)
  2. Джеферсонівські республіканці (Томас Джефферсон) (плантатори, фермери, дрібні власники)

1828 утворилася І партія – демократична.

Демократична партія США (англ. Democratic Party, Democrats) - одна з двох головних партій США, створюючих двопартійну систему. Плантатори Пд.., фермери Заходу.Є однією з найдавніших політичних партій у світі. Її неофіційний символ — осел(символ упертого подолання пререшкод), її колір — синій.

Засновниками партії вважаються Томас Джефферсон (вважається таким, що заклав основи партії у 1792) і Ендрю Джексон (перший президент США, вибраний як кандидат від цієї партії у 1828).

Створена республіканська партія

Пром. буржуазія Півночі, фермери, робочі .Символ –слон.

Передумови війни

У 1828—1860 демократи домінували на політичній сцені США, іноді упускаючи владу в руки вігів. Але з початку Громадянської війни (1861) і аж до 1912 правлячою партією практично завжди була заснована Абрахамом Лінкольном Республіканська партія США

У 1860 президентом США був обраний Авраам Лінкольн, діяч Республіканьской партії, який виступав за скасування рабовласництва.

 

Південні штати відчули загрозу у цьому своєму способу існування , тому почався вихід Пд. штатів з союзу – сецесія.

У кінці грудня 1860 приклад подала Південна Кароліна, за якою в січні 1861 пішли Міссісіпі, Флорида, Алабама, Джорджия, Луізіана й Техас, а у квітні-травні Віргінія, Арканзас, Теннессі й Північна Кароліна. Ці 11 штатів:

- утворили Конфедеративні Штати Америки,

- прийняли конституцію (офіційне рабство)

- обрали своїм президентом колишнього сенатора від Міссісіпі Дж. Дэвіса.

- створили армію

- Столицею Конфедерації стало віргінске місто Річмонд.

- Ці штати займали 40 % всієї території США з населенням 9,1 млн. чол., у тому числі понад 3,6 млн. негрів.

У складі федерального Союзузалишилося 23 штата, включаючи рабовласницькі Делавер, Кентуккі, Міссурі й Меріленд, які зволіли зберегти лояльність федеральному Союзу. Жителі ряду західних графств Віргінії відмовилися підкоритися рішенню про вихід із Союзу, утворили власні органи влади й у червні 1863 були прийняті до складу США як новий штат. Населення Союзу перевищувало 22 млн. чол., на його території розташовувалася практично вся промисловість країни.

СОЮЗ ______протистояння__________КОНФЕДЕРАЦІЯ

Війна 1861-1865 рр. (2 періоди)

Початок війни

Перший етап війни «Конституційний» 1861-1865 рр.

Перевага Півдня

Бойові дії почалися 12 квітня 1861 нападом жителів півдня на форт Самтер у бухті Чарлстон, що після 34-годинного обстрілу був змушений здатися.

У відповідь Лінкольн:

- оголосив південні штати в стані заколоту,

- проголосив морську блокаду їхнього узбережжя,

- призвав в армію добровольців (75 тис. волонтерів), а пізніше ввів загальну військову повинність.

 

Переваги сторін

ПІВНІЧ

Більша частина промислового потенціалу й людських ресурсів країни була зосереджена на Півночі (660 тис. чол..), залізні дороги і торговий флот.

Північні штати допустили і ряд прорахунків :

- не набирали в армію негрів

- провальний план «удавного оточення»

У кінці 1861 армія Півночі нараховувала близько 650 тисяч солдатів. Але загальний план веденя війни («анаконда-план») привів до того що армія була розосереджена по усьому величезному фронту.

 

ПІВДЕНЬ

Менше населення (120 тис. чол..)Проте Південь був більше згуртований (там встановилася диктатура рабовласників) і сильний у військовому відношенні (кваліфіковані війсь) У жителів Півдня було більше кадрових офіцерів, значні запаси озброєння, які були сюди завезені ще до інавгурації Лінкольна.

Також багато офіцерів-федералів приєднались до конфедератів, серед яких був і генерал Лі.

Підтримка з боку Англії, Франції, Іспанії. (отримували з Пд.. сировину).

Жителі півдня — плантатори вели боротьбу не на життя, а на смерть за своє виживання й колишнє життя й перейнялися почуттям сліпої ненависті до «янкі» (жителів півночі), які здавалися їм не співвітчизниками, а чужинцями, ворогами. На півночі ж було чимало прихильників компромісу, особливо в тих колах буржуазії, які вели справи із плантаторами. Тактика обох сторін була однаковою-якнайшвидше захопити столицю супротивника.

Військові події

Перший серйозний бій відбувся у Віргінії біля залізничної станції Манассас21 липня 1861, коли погано навчені війська жителів півночі, атакували жителів півдня, але були змушені почати відступ, що перетворився у втечу. До осені на східному театрі воєнних дій Союз мав у своєму розпорядженні добре озброєну армію під проводом генерала Дж. Б. Макклеллана, що став з 1 листопада головнокомандуючим всіма арміями. Макклелланвиявився бездарним воєначальником, часто уникав активних дій. 21 жовтня його частини були розбиті в Боллс-Блаффа недалеко від американської столиці. Вашингтон став прифронтовим містом

 

Набагато успішніше здійснювалася блокада морського узбережжя Конфедерації. Одним з її наслідків було захоплення 8 листопада 1861 британського пароплава «Трент», на борту якого перебували емісари жителів півдня, що поставило США на грань війни з Великобританією.

В 1862 найбільшого успіху жителі півночі домоглися на західному театрі воєнних дій. У лютому-квітні армія генерала У. С. Гранта, захопивши ряд фортів, витиснула жителів півдня з Кентуккі, а після важких боїв при Шайло очистила від них Теннессі. До літа був звільнений штат Міссурі, і війська Гранта ввійшли в північні райони Міссісіпі й Алабами. Конфедерація була розрізана на дві частини. Під загрозою був вже Річмонд, але усі наступи федералів були відбиті з великими втратами. І лише перекидання частин с захода дало змогу зупинити контрнаступ конфедератів під проводом генерала Лі 1862 рік також відзначений першим в історії боєм броненосних кораблів, що відбувся 9 березня у берегів Віргінії.

Перелом у війні ()1862 р.)

30 грудня 1862 Лінкольн підписав «Прокламацію про звільнення» рабів з 1 січня наступного року. Ця «Прокламація», як і рішення про набір негрів в армію, кардинально змінила мету війни: мова тепер йшла про знищення рабства. Шлях рабству на «вільні землі» Заходу ще раніше закрив прийнятий у травні 1862 гомстед-акт. Цей акт надавав право будь-якому громадянинові країни, що не брав участі в заколоті проти Сполучених Штатів й сплатив мито в 10 доларів, зайняти гомстед — шмат землі в 160 акрів ~64 га) під ферму на вільних землях. Після п'яти років проживання на ділянці, її обробки й забудови вона віддавалася безкоштовно у власність.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.