В кожній зі сторін є своя позиція в конфлікті. Наше завдання – зрозуміло і повно донести до глядача (слухача, читача) кожного з цих позицій

Балансу слід дотримуватися й у тих випадках, коли відкритого конфлікту немає, є просто неоднозначність певного питання.

Як долати відмову від коментаря

Коли ви телефонуєте чиновникові, щоб домовитися про інтерв’ю на камеру, необхідно насамперед добре сформулювати тему вашого матеріалу, до якого потрібен його коментар. Тему слід формулювати точно, чітко, локанічно і нейтрально. Чітко і точно – для того, щоб у співбесідника відразу ж склалося добре розуміння, чого саме від нього хочуть. Лаконічно – для того щоб не марнувати і свій час, і час вашого співбесідника. Чиновники, хоч би як ви до них не ставилися, часто справді зайняті люди, і, звертаючись по коментар лаконічно, ми показуємо, що цінуємо їх час.

Найкраще і найефективніше вести розмову в доброзичливій тональності. Або хоча б у нейтральній. Дуже добре, якщо ви можете дати зрозуміти співбесідникові, чому ви звертаєтеся саме до нього, а не до когось іншого. Для цього мало сказати «ви - найкращий», важливо наголосити на компетентності співрозмовника в питанні, яке вас цікавить. Надзвичайно ефективною тактикою є прохання про допомогу: «Допоможіть нам розібратися, допоможіть пояснити глядачам». Це проста психологія: коли ми звертаємося до людини по допомогу, ми їй показуємо її цінність. А тут уявляєте собі, до чиновника телефонує оцей «жах» і просить його про допомогу!

Домовляючись про інтерв’ю, ми в жодному разі не повинні конфліктувати, конфронтувати зі співбесідником, тим більше погрожувати йому.

Ми не повинні в чомусь звинувачувати нашого співбесідника – це не наша справа. Ми не судді і не прокурори. Якщо його звинувачують інші люди, ми так і повинні казати: «Такий-то звинувачує вас у тому-то», тобто ми чітко зазначаємо джерело звинувачення і чітко показуємо нашому співрозмовникові, що не ми звинувачуємо його в чомусь.

«Такий-то звинувачує вас у тому-то. Хочемо довідатися від вас, як є насправді».

Якщо чиновник продовжує відмовлятися від інтерв’ю, слід обов’язково запитати: «У чому причина вашої відмови?».

І лише тоді, коли всі ваші умовляння не дали результату, ви кажете співбесідникові ключову фразу: «Ми будемо змушені сказати глядачам : « такий-то відмовився коментувати з такої-то причини».УВАГА! Це в жодному разі не повинно звучати як погроза, ми просто ІНФОРМУЄМО людину про те, який це вигляд матиме в нашому ефірі.

Після того, як ви повідомили співбесідникові ключову фразу, вам слід обов’язково сказати, що за ним залишається повне право прокоментувати згодом – завтра, післязавтра. Для цього ви повинні обов’язково дати співбесідникові номер телефону редакції або номер свого мобільного телефону.

Акція протесту – а скільки тут людей?

Коли ми розповідаємо про багатолюдну акцію протесту, для досягнення балансу важливо дати інформацію про кількість протестувальників. Цю цифру слід брати з двох різних джерел. Організатори акції знають заплановану кількість людей, а правоохоронці мають методику визначення кількості людей (вони візуально розбивають площу чи вулицю на квадрати і отримують досить точну цифру).

Соціологія і бліц-опитування

Подаючи соціологічні дані, ми мусимо обов’язково зазначати таку інформацію:

1) Яка соціологічна служба проводила дослідження?

2) Хто був замовником дослідження? Радже дослідження, замовлені конкретною політичною силою, менше заслуговуватимуть на довіру.

3) В який спосіб проводилося дослідження? Рівень достовірності вищий, коли соціологи опитують людей методом персонального інтерв’ю, аніж, наприклад, при телефонному опитуванні.

4) Скільки людей опитано і кого вони репрезентують? З нашої точки зору, достовірними є опитування як мінімум 800 респондентів. Ще краще, коли опитано1200 людей. Найвищу точність дають екзит-поли, коли кількість опитаних вимірюється десятками тисяч. Щодо репрезентативності вибірки. Коли соціологи проводять опитування, вони створюють міні-модель суспільства або певної її частини. Опитані люди повинні представляти велику кількість людей у подібних пропорціях за віком, статтю, достатком, освітою тощо. Крім того, опитавши, наприклад, лише жителів трьох міст, не можна вважати, що ми дослідили настрої в усій країні.

5) Час проведення опитування. Дані загальнонаціональних опитувань обробляються мінімум протягом двох тижнів, а настрої людей можуть змінитися протягом одного дня. Так, наприклад, кількість прихильників Віктора Януковича відчутно зменшилася після невдалого для претендента в Президенти інциденту з яйцем в Івано-Франківську.

6) Точне формулювання запитання. Навіть у цьому може бути приховано елемент маніпуляції. Так, у 2004 році загальнонаціональні канали, контрольовані Банковою, часто наче президентський рейтинг кандидатів подавали результати відповідей на запитання «Хто, на вашу думку, стане наступним Президентом України?». За такого формулювання, звісно, більше відсотків набирав Янукович, тому що навіть ті, хто збирався голосувати за Ющенка, часто були внутрішньо переконані, що опозицій нові кандидатові влада не дасть стати президентом. Президентський же рейтинг визначається відповідями на класичне запитання «за кого ви б проголосували, якби вибори відбулися найближчої неділі?».

7) Усі важливі позиції відповідей. Тобто ті позиції, які є важливими саме в контексті вашої новини. Під час президентських виборів 2004 року головна інтрига, звісно, полягала у змаганні двох претендентів – Ющенка та Януковича. Але вагомими могли бути і рейтинги Симоненка та Мороза, оскільки теоретично ці претенденти могли зняти свої кандидатури на користь когось з лідерів перегонів, тим самим збільшуючи кількість голосів за цього лідера.

8) Статистична похибка. Справа в тому, що соціологічні дані є приблизними, і самі соціологи завжди наводять розмір можливої похибки. Наприклад, якщо за даними екзит-полу на парламентських виборах 2002 року 4-відсотковий бар’єр впевнено долати шість партій, але вагомою позицією були і дані щодо блоку Наталії Вітренко – 3,3%, адже номер статистичної похибки становив 0,9%, а отже – дані екзит-полу залишали прогресивним соціалістам надію на те, що вони потраплять до парламенту.

Стандарт балансу думок охоплює такі моменти: чіткий виклад позицій усіх сторін будь-якого конфлікту, а за необхідності – й аргументації цих позицій, усіх точок зору на неоднозначне запитання, експертних оцінок. Відмова від безпідставних узагальнень на користь даних наукових соціологічних досліджень.

Відкривають колекцію такі крилаті вислови:

стало доброю (або ж поганою) доведеться змиритися з тим

традицією відверто кажучи

хочеться сподіватися не слід забувати

можна погодитися (чи не цікаво, що

можна не погодитися) слід вважати

слід замислитися непокоїть

варто зазначити тішить

створюється враження наводить на думку

природно

цікавим є той факт

усі ці вислови не мають права на життя у вустах журналіста-новинника (репортера чи ведучого), адже будь-який з них автоматично перетворює сказане на суб’єктивну думку, на суб’єктивне судження автора.

Ще одна маленька колекція:

побутує думка надійшов сигнал

загальновідомий факт як стало відомо редакції

(люди) кажуть, що… експерти кажуть

ні для кого не секрет спостерігачі стверджують

само собою зрозуміло за неперевіреними даними

як заведено як відомо

до речі всім відомо

Найімовірніше все це є свідченням того, що у журналіста просто нема реального джерела інформації. Отже, чи може в цьому разі глядач довіряти сказаному, - чи не сам журналіст це вигадав, а для порядку посилається на якихось невідомих експертів або на людей взагалі. Ми ще раз підкреслюємо, що будь-яка експертна думка повинна мати означеного автора.

Наступна група слів та словосполучень містить у собі виразну оцінку:

об’єктивний начебто, нібито

так званий незалежний

актуальний резонансний

проблема на всі сто відсотків

дуже відомий

популярний скандальний

іменитий сумнозвісний

знаменитий славнозвісний

легендарний молодики

вагома деталь (а ще – неабияк- (не) дивно

ка деталь!) нарешті шоковий

довгоочікуваний разючий

кричущий приголомшливий

любителі поживитися винятковий

зловмисники довгоочікуваний

наболілий за великим рахунком

на щастя нагальний

на нещастя безпрецедентний

на жаль фантастичний

безумовно чарівний

злободенний переживає не найкращі часи

Наступні вислови є просто зайвими і порожніми словами, канцелярськими покручами або ж штампами, які вже всім нав’язали на зубах:

на даний момент чотириногі друзі

якісно новий рівень є сферою діяльності

фактично в якості

практично кордони не знають спокою

в практиці крапка над «і»

насправді в самому серці

по суті справи беручи до уваги

покаже час не побоюся цього слова

наріжний камінь верхівка айсберга

камінь спотикання ведеться слідство

повний аншлаг в широких колах

брати наші менші спалити мости

закопати сокиру війни наступити вдруге на граблі

світло в кінці тунелю навряд чи вони могли тоді

уявити собі

СТАНДАРТ ПЯТИЙ

ВІДОКРЕМЛЕННЯ ФАКТІВ ВІД

КОМЕНТАРІВ ТА ОЦІНОК ЖУРНАЛІСТА

Як ми вже зазначили раніше, глядача цікавлять новини, а не думки журналіста з приводу цих новин. Висловлювати свої думки можуть лише ті люди, які є учасниками події, або ті, хто є експертами з конкретного питання.Журналіст переважно не є ані учасником події, а ні експертом в якихось питаннях, він – просто спостерігач, він є очима і вухами глядача!

У новинах журналіст (тобто репортери і ведучі) повинні подавати факти, не коментуючи їх і не оцінюючи. Оцінки і коментарі дають у новинах учасники подій і експерти, інколи можуть давати очевидці. При цьому журналіст повинен чітко і недвозначно посилатися на авторів цих суб’єктивних думок, тому що переказ чужої думки без посилання робить її автоматично думкою журналіста, а, отже, порушенням одного з найважливіших повинних стандартів.

Чим новини відрізняються від авторської інформаційної програми?

Ні репортер, ні ведучих у новинах не мають права висловлювати власне ставлення до матеріалу, персоналій, явищ тощо. Редакція як така має право висловити своє колективне ставлення лише у надзвичайних випадках (незаконний тиск влади чи великого бізнесу на редакцію або кримінал, жертвою якого стали працівники редакції). Телебачення за своєю природою не повинно бути партійним, інакше новини перетворяться на пропаганду ідей певної політичної сили. І ця пропаганда впливатиме на мільйони людей!

Єдиною відмінністю авторської інформації програми від новин є те, що автор має право на власні коментарі, але обов’язково їх позначати, відокремлюючи свій коментар від коментаря інших людей і від фактів.

За стандартом, журналіст-новинник не має права на власні коментарі і оцінки, а коментарі й оцінки інших людей повинні подаватися окремо від фактів і з обов’язковим зазначенням автора.

СТАНДАРТ ШОСТИЙ

ДОСТОВІРНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ

Стандарт достовірності інформації є надзвичайно простим, до речі, і у виконанні також. Що, хоч як не дивно, не скажеш, уважно подивившись нинішні вітчизняні теленовини.

Цей стандарт означає, що:

I Репортер добре знає джерело кожної інформації, яку він віддає на ефір;

I Репортер упевнений в авторитетності та надійності цього джерела;

I Репортер чітко і недвозначно повідомляє про це джерело глядачам.

Репортер розповідає про те, що він на місці події побачив власними очима або почув на власні вуха. Посиланням є картинка з автором сюжету на місці події (стендап) і слова ведучого «наш репортер повернувся з місця події». Все, що казали репортерові особисто інші люди, має бути позначено посиланням на цих (конкретних!) людей – учасників події, експертів чи очевидців. Якщо це синхрон - посиланням є титри, якщо це переказ або цитата – слід зазначити «сказав Такий-то (в інтерв’ю нашому кореспондентові)». При цитуванні важливо чітко зазначити початок і кінець цитати. Наприклад: «Президент заявив: <дослівний текст висловлювання> (кінець цитати) або «(цитую): <дослівний текст висловлювання>, - сказав президент».

Якщо до редакції надходить факсом (електронною поштою) прес-реліз з заявою організації, партії, установи, фірми, - перш ніж давати його в ефір, слід як мінімум телефоном підтвердити у прес-службі цієї структури, що це саме вони надіслали такого листа.

За браком часу теленовини можуть давати в ефір інформацію, надіслану інформаційним агентством. Якщо заява політика, чиновника, бізнесмена тощо (ньюзмейкера), зроблена в публічному місці і якщо у редакції таку можливість закладено в контракті з інформагентством, - теоретично припустимо з метою оперативності давати цю заяву лише з посиланням на джерело (тобто на самого ньюзмейкера). Втім, слід мати на увазі, що в інформагентствах працюють живі люди, які також можуть помилятися, і що навіть такі високопрофесійні агентства як, наприклад, Reuters, AP або «ІнтерфакУкраїна», подеколи помиляються, про що свідчить пізніші чесні виправлення на їхніх стрічках. Але ж за сказане в ефірі нами відповідальність перед нашими глядачами несемо ми, а не агентство! І навіть, якщо у нас прозвучало «як повідомило агентство УНІАН з посиланням на Прем’єр-міністра», більшість глядачів завтра казатимуть «як сказали на телеканалі Х».

У будь-якому разі, коли ми наводимо цитату з ексклюзивного інтерв’ю важкодоступного джерела інформації (наприклад, тих же Президента, Прем’єр-міністра, Голови Верховної Ради) інформаційному агентству, ми повинні на це агентство посилатися. Цього ж , до речі, вимагає від нас не лише стандарт достовірності інформації, а й етичні норми професії.

Журналістам ставитися до інформагентства лише як до хорошого помічника, але будь-яку інформацію, отриману з них, перевіряти в першоджерелах і доповнити деталями самотужки. Так само слід ставитися і до інформації, про яку ми довідалися з інших мас-медіа – з ефіру телеканалів-конкурентів, з ефіру радіостанцій, з газет та журналів. По-перше, якщо так сталося, це вже означає, що ми виявилися менш оперативними за них, і тепер нам належить їх наздоганяти, шукаючи додаткові факти і коментарі, а отже – самотужки все підтверджувати й перевіряти. Якщо ж ми з з якихось надзвичайних причин не можемо цього зробити, а інформація дуже важливою, - ми повинні посилатися не лише на першоджерело, а й на джерело інформації, тобто на мас-медіа, яке оприлюднило цю інформацію.

Про підступність «світової павутини»

Офіційна ВЕБ-сторінка установи, партії, фірми або організації може розглядатися нами як той же факс від них, оскільки є високим ризик фальсифікацій. Краще зателефонувати і перевірити точність інформації, яку ми хочемо видати в ефір. Таке ж застереження і щодо інтернет-сторінок ЗМІ з урахуванням написаного вище про використання інформації з інших мас-медіа.

Посилання на анонімне джерело інформації

За законом журналіст має право не називати свої джерела інформації. Як правильно оцінити цю ситуацію? Відповідь тут доволі жорстка: це лише ваш особистий і непростий вибір! Тому що ви повинні пам’ятати, що за точністю цієї інформації від Іваненка будете персонально відповідати ви, адже ви не зробите на нього посилання. Отже, для вас особисто зростає ризик того, що вам персонально доведеться нести в тому числі і юридичну відповідальність у разі можливих судових позовів.

«про це повідомило джерело в мерії»

«про це повідомило офіційне джерело.»

Подавати інформацію з посиланням на анонімні джерела можна лише, повідомляти про факти! Коментарі і оцінки можуть подаватися лише з чітким зазначенням їх автора.

Подаючи будь-яку інформацію, ми повинні чітко посилатися на те джерело, з якого її отримали, а посилаючись на анонімне джерело, бути переконаним в його добросовісності і порядності.

Журналістсько-людський розмовник

аналогічний такий самий, подібний

асигнування гроші

аспекти сторони

беспрецедентний єдиний

були присутні були

в поточному році цього року

в результаті внаслідок, через

в роботі задіяно працюють

в стані алкогольного сп’яніння напідпитку, нетверезий

велика рогата худоба за контекстом (корови, воли...)

виник публічний конфлікт посварилися

вищезазначений цей

відповідний період на той же час

відбув з візитом поїхав, полетів

відреагувати відповісти

в ході проведення під час

генофонд нації діти

декларувати заявляти

джерело загорання пожежа, вогонь

ДТП аварія, зіткнення

електорат люди, виборці

експлуатація використання

живуть в умовах крайньої бідності злидарюють

за відсутності нема

задіяні працюють

за фактом за, внаслідок, через

зазначив сказав

закцентувати наголосити, підкреслити

збитки за контексту (що саме: гроші,

фуфайки…)

звітний період час, що минув (конкретно)

здійснено заходи зроблено

з метою покращення щоб поліпшити, для поліп

шення

зростання цін подорожчання

інтеграція входження, об’єднання

коаліція спілка, об’єднання

конструктивний плідний, дієвий, результатів

ний

кошти гроші

летальний випадок смерть

легітимний законний

лікувальний заклад лікарня або поліклініка

лобіювання відстоювання інтересів

локалізувати погасити, обмежити, відрізати

майно за контекстом (що саме)

місце перебування за контекстом (де саме)

на невизначений період надовго

на сьогоднішній день сьогодні, нині

набула загрозливого характеру стала загрожувати

надав дозвіл дозволив

надійшов сигнал сказали, повідомили

неліквідний товар товар, який не має попиту

непридатний до використання поганий, зіпсований

недостатнє фінансування не вистачає грошей

нормалізувати відносини помиритися

одиниці спецтехніки машини

оперативні заходи за контекстом (що саме:

засідка, патрулювання тощо)

пільги, субсидії, дотації допомога

поінформував сказав, повідомив

покликаний має

працездатного віку дорослі

прецедент подібний випадок

пріоритет переваги, головне

приводом для занепокоєння є непокоїть

призупинили свою діяльність не працюють

провів переговори поспілкувався, мав розмову

продукти харчування їжа, харчі

реекспорт перепродаж через кордон

репродуктивного віку дорослі

річний рівень становить на рік є

розгляд питань обговорення

з більшим терміном експлуатації старіший

санкціонований дозволений

симптоматика ознаки, прояви

стан організму самопочуття, здоров’я

спалах захворювання захворіло стільки-то людей

споживачі люди, покупці

становить загрозу загрозлива

тілесні ушкодження рана, опік, перелом…

травма…ступеню важкості контекст (зламано руку,

розбито голову тощо)

транспортний засіб машина, авто

укласти угоду домовитися

умови проживання умови

утилізація знищення чи переробка

фактори обставини

фізичні особи люди

фінансові ресурси гроші

фінансово забезпечений багатий, заможний

фінансування гроші

функціонує працює

юридичні особи фірми.

СТАНДАРТ СЬОМИЙ

ПРОСТОТА ПОДАЧІ ІНФОРМАЦІЇ

Якщо ми говоримо просто – це не означає, що ми кажемо дурниці. Отже, найкраще, - картинка в теленовинах має бути цілком зрозумілою і чіткою. Про стандарти картинки ми дуже детально розповідатимемо в посібнику з телерепортажу, але зараз можемо сказати, що картинка має бути переважно статичною, тобто знятою зі штативу і без руху камери. На кожній картинці ми чітко фіксуємо основний об’єкт нашої уваги. Якщо ми хочемо якісно показати глядачеві будь-який об’єкт, то слід розкадрувати його мінімум у три секундних статичних плани:

I Загальний план, з якого глядач побачить, де саме перебуває об’єкт нашої спільної уваги;

I Середній план, з якого глядач зрозуміє, що це за об’єкт;

I І крупний план, з якого глядач побачить, який він є, цей об’єкт.

Говорити журналіст повинен грамотною, простою, розмовною мовою. Перевага віддається простим реченням, оскільки складнопідрядні і особливо складносурядні речення на слух сприймаються важко.

Слово про цифри

Складними для сприйняття на слух є цифри. Тому про них – окрема розмова. Насамперед слід використовувати в повідомленнях лише справді необхідні цифри, без яких втрачається суть інформації, або ж інформація буде неповною. Велика кількість цифр має дублюватися таблицею чи діаграмою. Особливо важко сприйняти на слух незіставні цифри.

Імена та назви – що занадто, то не здраво

У телевізійних та радійних новинах дуже важко можуть сприйматися на слух перерахування імен і назв.

Отже, стандарт простоти включає в себе велику кількість складників будь-якого журналістського матеріалу. Це і зрозуміла, чітка, як слід розкадрована картинка. І проста та зрозуміла розмовна мова. І пояснення всіх складних слів та понять. Спрощення та пояснення цифр шляхом порівняння. І уникання задовгих синонімічних рядів.

ПІДСУМОК. ТО ЧИ АБСТРАКТНА «ОБЄКТИВНІСТЬ»,

ЧИ КОНКРЕТНІ СТАНДАРТИ?

Журналіст не повинен усе брати на віру, навпаки, він має до всього ставитися зі зваженим скептицизмом. Якщо вам щось здається, слід обов’язково перевірити. Ми не маємо права нічого нав’язувати нашим співбесідникам.

Поиск по сайту: