Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Інтерперсональна Психотерапія Саллівана

 

1.Підхід Саллівана:

В більшості підходів об'єктні відносини розглядають як важливий чинник формування і розвитку особистості або її окремих підструктур (Его, Супер-Его, Самість). На противагу їм американський психіатр Гаррі-Стек Салліван (1892-1949) трактував особистість як гіпотетичну суть, за допомогою якої зручно описувати міжособистісну взаємодію. На його думку, особистість виявляється тільки у ставленні її до інших людей. Замість вивчення раннього досвіду психічних переживань Г.-С. Салліван розглядав стійкі патерни(послідовності, сценарії, форми) міжособистісної взаємодії як основу людського Я, ідентичності і Самості.

 

2. Міжособистісна взаємодія:

Міжособистісна взаємодія, за Салліваном, ґрунтується на тривозі. Виникнення тривоги він пов'язував з емоційними порушеннями чи проблемами значущої людини (матері), а тривожні переживання, які часто повторюються, сприяють формуванню примітивного (первинного) страху. Пізніше досвід примітивного страху і первинної тривоги відтворюється знову і дає початок шизофренічній симптоматиці.

 

 

3.Етапи виникнення Тривоги:

Усі переживання, які може відчувати людина, утворюють простір, крайні точки якого - цілковита ейфорія (стан найбільшого щастя і задоволеності) і нестерпна, жахлива напруга. Незадоволені потреби вона теж відчуває як психічну напругу. Активність немовляти, породжувана потребами, спричиняє напругу у матері, що переживає її як турботу і сприймає як стимул до діяльності, спрямованої на задоволення потреб немовляти.

Першою, базовою, формою інтерперсонального (міжособистісного) переживання є грудне годування.

Поступовий розвиток дитини, її соціалізація, на думку Саллівана, відбуваються під впливом заохочень - так формується персоніфікація Я-хороший, наростання тривоги (Я-поганий) і раптової сильної тривоги (жаху), що персоніфікується у формі Не-Я. Ці три Я-репрезентації утворюють вторинну систему Самості, яку людина переживає як свою особистість і демонструє оточенню. У дитинстві формується безліч форм взаємодії з людьми, серед яких найважливішими є заохочувана (правильна) поведінка, а також необхідність приховувати свої дії і вводити в оману інших. Кожна з них підсилює відповідні персоніфікації, малюк "учиться" супровідних переживань (радість, роздратування, обурення, недоброзичливість, гнів, злість тощо).

Ключове значення для розвитку об'єктних відносин має ювенільна ера. Саме в цей період дитина вступає в систему соціальних взаємин. Ті, хто затримався в ювенільній ері, пізніше не зможуть адаптуватися до життя серед своїх ровесників. У цьому віці присутність інших людей дуже ускладнює навколишній світ дитини, так що вона змушена виробити індивідуально-своєрідну концепцію орієнтації в середовищі. Ступінь адекватності орієнтації в житті відображає те, що називають зрілою особою з хорошим, поганим або індиферентним характером.

 

 

Висновки :

Інтерперсональний підхід Г.-С. Саллівана є доброю оевовою для розуміння важких форм порушення стосунків (шизофренія, аутизм). У терапевтичній роботі зручно використовувати його ідеї про різні форми Я, форми психічної і особистісної активності (динамізми)

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.