 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
ІІІ. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ІV. ЗМІСТ ПРОГРАМИ Змістовий модуль І. Поняття та судження Тема 1.Вступ. Предмет логіки
Зміст теми.Мислення як засіб пізнання. Логіка та філософія. Чуттєві форми пізнання: відчуття, сприйняття, уявлення. Особливості абстрактного мислення: узагальненість, опосередкованість, активність відображення, нерозривний зв’язок з мовою. Логічні форми мислення: поняття, судження, умовивід. Логічна форма як структура думки. Поняття закону правильного мислення: необхідний, повторюваний, суттєвий зв’язок між думками. Закони та форми мислення як ідеальні об’єкти, їх зв’язок з матеріальними носіями. Поняття про мову: синтаксис, семантика. Прагматика. Природні та штучні мови. Поняття про мову логіки висловлювань. Формалізація вербальних виразів. Логіка як філософська наука про закони та форми правильного мислення. Терміни та поняття:Логос, логіка, чуттєве пізнання, відчуття, сприйняття, уявлення, логічна форма, закон мислення, штучні мови, мова логіки, формалізація.
Література: Основна: 1. Гетманова А.Д. Логика / А.Д. Гетманова. – М.: Новая школа, 1995. – С. 7 – 23. 2. Гетманова А. Д. Логика. Словарь и задачник / А. Д. Гетманова. – М.: Владос, 1998. – С. 137 – 142. 3. Жеребкін В.Є. Логіка / В. Є. Жеребкін. – Харків, 1999. – С. 3 – 23. 4. Иванов Е. А. Логика / Е. А. Иванов. – М.: БЕК, 1996. – С. 1 – 19. 5. Івін О.А. Логіка / О. А. Івін. – К.: Артек, 1996. - С. 7 – 23. 6. Кириллов В.И. Логика / Кириллов В.И., Старченко А.А. – М.: Высшая школа, 1998. – С. 5 – 34. 7. Конверський А.Є. Логіка / А.Є. Конверський. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 5 – 33. 8. Мозгова Н. Г. Логіка: Навч. посіб. 2-е вид. / Н. Г. Мозгова. – К.: Каравела, 2011. – С. 8 – 20. 9. Свинцов В.И. Логика / В. И. Свинцов. – М.: Скорина – Весь мир, 1998. – С. 3 – 35. 10. Смирнова Е.Д. Логика и философия / Елена Смирнова. – М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 1996. – С. 3 – 17. 11. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки / І.В. Хоменко, І.А. Алексюк. – К.: Золоті Ворота, 1996. – С. 7 – 36. 12. Хоменко І.В. Логіка: Підручник / І. В. Хоменко. – Абрис, 2004. – С. 6 – 23. 13. Wesel H. Logic und philosophie / H. Wesel. - Berlin: Verlag der Wissenschaften, 1976. – Р. 3 – 19.
Допоміжна: [2, 6, 8, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 22, 26, 35, 41, 47.]
Самостійна робота:
Література: [2, 3, 4, 6, 9, 10, 16, 25, 34, 35, 36, 37, 38.] Індивідуальне навчально-дослідне завдання: Виконати письмово вправи, експрес-тест та аналітичні тести до теми: “Предмет логіки” за підручником: Мозгова Н. Г. Логіка: Навч. посіб. 2-е вид. / Н. Г. Мозгова. – К.: Каравела, 2011. – 248 с. Вправи та тести знаходяться на сторінках: 17 -19.
Критерії оцінювання: за самостійну роботу – максимум – 1 бал; за індивідуальну роботу (навчально-дослідне завдання) – максимум – 3 бали. Тема 2.Загальна характеристика поняття. Зміст теми. Поняття про ознаку предмета думки. Загальні, одиничні, суттєві, несуттєві ознаки. Відображення предмета в його суттєвих ознаках. Логічні прийоми утворення понять: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування та узагальнення. Поняття та слово, їх зв’язок та відмінність. Синоніми та омоніми. Термін та термінологія. Зміст та обсяг поняття, закон їх оберненого відношення. Обмеження та узагальнення поняття. Види понять за обсягом та за змістом. Порівнянні та непорівнянні, сумісні та несумісні поняття. Рівнозначність, підпорядкування: рід, вид, індивід; частковий збіг. Співпідпорядкування, протилежність, суперечність. Об’ємна інтерпретація відношень між поняттями: колові схеми Л.Ейлера. Логічні відношення між поняттями та онтологічні відношення між предметами. Терміни та поняття: суттєві ознаки, несуттєві ознаки, поняття, порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, термін, зміст поняття, обсяг поняття, обмеження, загальні поняття, одиничні поняття, збірні поняття, нульові поняття, конкретні поняття, абстрактні поняття, непорівнянні поняття, порівнянні поняття, сумісні поняття, колові схеми, родові поняття, видові поняття, несумісні поняття. Практичне заняття на тему: «Загальна характеристика поняття»
План: 1. Ознака предмета думки. 2. Логічні прийоми утворення понять. 3. Зміст та обсяг поняття. 4. Обмеження та узагальнення поняття. 5. Види понять за обсягом. 6. Види понять за змістом. 7. Відношення між поняттями. Література:
Основна: 1. Гетманова А.Д. Логика / А.Д. Гетманова. – М.: Новая школа, 1995. – С. 27 – 44. 2. Жеребкін В.Є. Логіка / В. Є. Жеребкін. – Харків, 1999. – С. 24 – 41. 3. Кириллов В.И. Логика / Кириллов В.И., Старченко А.А. – М.: Высшая школа, 1998. – С. 35 – 62. 4. Конверський А.Є. Логіка / А.Є. Конверський. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 123 – 145. 5. Мельников В.И. Логические задачи / В. И. Мельников. – Киев-Одесса: Вища школа, 1989. – С. 16 – 28. 6. Мозгова Н. Г. Логіка: Навч. посіб. 2-е вид. / Н. Г. Мозгова. – К.: Каравела, 2011. – С. 21 - 41. 7. Руденко К.П. Логіка / К.П. Руденко. – К.: Вища школа, 1976. – С. 27 – 64. 8. Свинцов В.И. Логика / В. И. Свинцов. – М.: Скорина – Весь мир, 1998. – С. 36 – 44. 9. Тофтул М.Г. Логіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / М. Г. Тофтул. – К.: Академія, 2003. – С. 24 – 34. 10. Хоменко І.В. Логіка: Підручник / І. В. Хоменко. – Абрис, 2004. – С. 39 – 63. Допоміжна:[ 4, 11, 12, 16, 17, 20, 23, 43 35, 41, 54.]
Самостійна робота:
Література: [2, 3, 4, 6, 9, 10, 16, 25, 34, 35, 36, 37, 38.] Індивідуальне навчально-дослідне завдання: Виконати письмово вправи до теми “Загальна характеристика поняття” за підручником: Мозгова Н. Г. Логіка: Навч. посіб. 2-е вид. / Н. Г. Мозгова. – К.: Каравела, 2011. – 248 с. Вправи знаходяться на сторінках: 35 -38.
Критерії оцінювання: за присутність – 0,5 балів; доповідь – максимум 1,5 бала; доповнення – максимум 0,5 бал; проблемні запитання – максимум – 0,5 балів; за самостійну роботу – максимум – 1 бал; за індивідуальну роботу (навчально-дослідне завдання) – максимум – 4 бали.
Тема 3.Логічні операції над поняттями
Зміст теми. Логічна операція визначення поняття (дефініція). Дефінієндум та дефінієнс. Номінальне та реальне визначення. Явне визначення. Визначення через рід та видову ознаку. Генетичне визначення. Правила визначення. Співмірність, заперечення кола, однозначність та недопустимість заперечних визначень. Неявні визначення та прийоми, подібні до визначення. Опис, характеристика, порівняння, розрізнення, остенсивне визначення. Логічна операція поділу поняття. Ділене поняття, члени поділу, основа поділу. Види поділу. Дихотомічний поділ та поділ за видозміною ознаки. Правила поділу. Співмірність, єдність основи, безперервність поділу, недопущення перетину обсягів членів поділу. Дихотомічний поділ. Класифікація. Помилки у визначенні та поділі поняття як наслідок порушення відповідних правил. Терміни та поняття:визначення (дефініція), номінальні визначення, реальні визначення, явні визначення, тавтологія, логічна операція, поділ за видозміною ознаки, дихотомічний поділ.
Практичне заняття на тему: «Логічні операції над поняттями» План: 1. Визначення поняття та його види. 2. Явне визначення. 3. Правила визначення поняття. 4. Неявні визначення та прийоми, подібні до визначення. 5. Поділ поняття та його види. 6. Поділ за видозміною ознаки та його правила. 7. Дихотомічний поділ та Класифікація.
Література: Основна:
Допоміжна: [ 4, 11, 12, 16, 17, 20, 23, 43 35, 41, 54.]
Самостійна робота:
Література: [2, 3, 4, 6, 9, 10, 16, 25, 34, 35, 36, 37, 38.] Індивідуальне навчально-дослідне завдання: Виконати письмово вправи до теми “Логічні операції над поняттями” за підручником: Мозгова Н. Г. Логіка: Навч. посіб. 2-е вид. / Н. Г. Мозгова. – К.: Каравела, 2011. – 248 с. Вправи знаходяться на сторінках: 53 -56.
Критерії оцінювання: за присутність – 0,5 балів; доповідь – максимум 1,5 бала; доповнення – максимум 0,5 бал; проблемні запитання – максимум – 0,5 балів; за самостійну роботу – максимум – 1 бал; за індивідуальну роботу (навчально-дослідне завдання) – максимум – 4 бали. Тема 4.Категоричне судження Зміст теми. Заперечні та стверджувальні, істинні та хибні висловлювання. Судження як логічна форма.Відображення зв’язків між предметами, між предметом та його ознакою. Судження та речення. Ідеальна форма та матеріальний носій. Види простих речень. Терміни судження: суб’єкт та предикат. Логічна зв’язка судження. Логічний наголос. Просте та складне судження. Види простих суджень. Атрибутивне судження, його структура. Об’ємна інтерпретація відношень термінів атрибутивного судження. Релятивне судження, його структура. Судження існування, його структура. Категоричне судження: стверджувальне та заперечне. Одиничне, часткове, загальне судження. Виділяюче судження. Об’єднана класифікація простих категоричних суджень за якістю і кількістю: А (S, Р), Е(S,Р), І(S,Р), О(S,Р). Поняття розподіленого та нерозподіленого термінів. Розподіленість термінів у судженнях А, Е, І, О. Терміни та поняття:судження, істинні судження, хибні судження, суб’єкт, предикат, прості судження, складні судження, атрибутивні судження, виділяюче судження, А(SР)-загальностверджувальне судження, Е(SР)-загальнозаперечне судження, І(SР) – частковостверджувальне судження, О(SР) – частковозаперечне судження. Практичнее заняття на тему: «Категоричне судження» План:
Література:
Основна:
Допоміжна: [11, 16, 17, 20, 22, 23, 26, 43, 54.] Самостійна робота: 1. Судження та речення. 2. Логічна зв’язка у структурі судження. 3. Атрибутивні, релятивні та екзистенцій ні судження. 4. Поняття нормальної форми судження. 5. Логічний наголос першопочаткової форми висловлювання. 6. Формулювання оберненого судження. Література: [1, 2, 4, 5, 12, 14, 15, 16, 17, 20, 30, 33] Індивідуальне навчально-дослідне завдання: Виконати письмово вправи до теми “Просте судження” за підручником: Мозгова Н. Г. Логіка: Навч. посіб. 2-е вид. / Н. Г. Мозгова. – К.: Каравела, 2011. – 248 с. Вправи знаходяться на сторінках: 74 -80.
Критерії оцінювання: за присутність – 0,5 балів; доповідь – максимум 1,5 бала; доповнення – максимум 0,5 бал; проблемні запитання – максимум – 0,5 балів; за самостійну роботу – максимум – 1 бал; за індивідуальну роботу (навчально-дослідне завдання) – максимум – 4 бали. Тема 5.Основні закони логіки. Зміст теми. Порівнянні та непорівнянні судження. Сумісні та несумісні. Еквівалентні прості судження. Закон тотожності як принцип правильного мислення. Помилки, як наслідок порушення закону тотожності. Часткова сумісність простих суджень. “Логічний квадрат” як систематичний огляд відношень між простими категоричними судженнями. Відношення протилежності. Закон суперечності як принцип правильного мислення. Відношення суперечності між простими судженнями. Закон виключеного третього як принцип правильного мислення. Терміни та поняття:закон тотожності, закон суперечності, закон виключеного третього, закон достатньої підстави.
Практичне заняття на тему: «Логічні відношення між категоричними судженнями. Основні закони логіки»
План: 1. Поняття про логічні відношення між простими судженнями. 2. Відношення еквівалентності. 3. Закон тотожності. 4. Відношення часткової сумісності. 5. Відношення підпорядкування. 6. Відношення протилежності. Закон суперечності. 7. Відношення суперечності. Закон виключеного третього. Література:
Основна:
Допоміжна: [16, 17, 20, 23, 26, 43, 60] Самостійна робота: 1. Еквівалентні перетворення. 2. Підпорядковуюче та підпорядковане судження. 3. Несумісні та суперечливі твердження. 4. Закон достатньої підстави. Література: [1, 2, 4, 5, 12, 14, 15, 16, 17, 20, 22, 24, 28, 30, 33] Індивідуальне навчально-дослідне завдання: Виконати письмово вправи, експрес-тест та аналітичні тести до теми: “Логічні відношення між категоричними судженнями. Основні закони логіки” за підручником: Мозгова Н. Г. Логіка: Навч. посіб. 2-е вид. / Н. Г. Мозгова. – К.: Каравела, 2011. – 248 с. Вправи і тести знаходяться на сторінках: 91 -93.
Критерії оцінювання: за присутність – 0,5 балів; доповідь – максимум 1,5 бала; доповнення – максимум 0,5 бал; проблемні запитання – максимум – 0,5 балів; за самостійну роботу – максимум – 1 бал; за індивідуальну роботу (навчально-дослідне завдання) – максимум – 4 бали.
Тема 6.Складне судження.
Зміст теми. Поняття складного судження. Елементарне (атом) та складне (молекула) висловлювання. Пропозиційна змінна. Логічний сполучник, логічна операція, символи логічних операцій. Утворення молекулярних висловлювань з атомарних. Поняття таблиці (матриці) істинностей, правила їх утворення для формули, що складається з “n” атомів. Визначення логічних операцій: кон’юнкції, диз’юнкції, сильної диз’юнкції, імплікації, подвійної імплікації, заперечення. Антецедент та консеквент імплікації. Матеріальна імплікація та умовне висловлювання. Формалізація вербальних висловлювань: засоби та правила. Поняття завжди істинної формули. Відношення еквівалентності між складними висловлюваннями. Еквівалентні формули. Особливості імплікації, її визначення через випадок істинності. Відношення логічного слідування. Алгоритм виявлення логічного слідування.
Терміни та поняття:Складні висловлювання, прості висловлювання, логіка висловлювань, кон’юнкція, диз’юнкція, сильна диз’юнкція, імплікація, еквіваленція, заперечення висловлювання. Практичне заняття на тему: «Складне судження» План: 1. Поняття складного судження. Елементарне (атом) та складне (молекула) висловлювання. 2. Логічний сполучник та логічна операція. 3. Таблиці (матриці) істинності пропозиційних зв'язок. 4. Формалізація вербальних висловлювань: засоби та правила. 5. Відношення еквівалентності та еквівалентні формули. 6. Відношення логічного слідування. Література:
Основна:
Допоміжна: [8, 12, 16, 17, 19, 21].
Самостійна робота: 1.Необхідні умови побудови матриці істинності. 2. Використання сполучника “або” в з’єднувально-розєднувальному та в суто роз’єднувальному смислі. 3. Матеріальна імплікація та умовне висловлювання. 4. Заперечення висловлювання. 5. Поняття тотожно істинної формули (тавтології). Література: [1, 3, 4, 5, 12, 16, 33]. Індивідуальне навчально-дослідне завдання: Виконати письмово вправи до теми “Складне судження” за підручником: Мозгова Н. Г. Логіка: Навч. посіб. 2-е вид. / Н. Г. Мозгова. – К.: Каравела, 2011. – 248 с. Вправи знаходяться на сторінках: 107 -113. Критерії оцінювання: за присутність – 0,5 балів; доповідь – максимум 1,5 бала; доповнення – максимум 0,5 бал; проблемні запитання – максимум – 0,5 балів; за самостійну роботу – максимум – 1 бал; за індивідуальну роботу (навчально-дослідне завдання) – максимум – 4 балів.
Модульна контрольна робота: 10 балів. (у формі тестів та вправ)
Змістовий модуль ІІ. Умовивід
Тема 1.Безпосередній дедуктивний умовивід.
Зміст теми. Умовивід як логічна форма, його структура. Поняття вивідного знання. Вивід як відношення логічного слідування. Необхідні та ймовірні виводи. Дедуктивні виводи: категоричні та виводи логіки висловлювань. Безпосередні та опосередковані дедуктивні умовиводи. Поняття правильного та неправильного умовиводу. Алгоритм перевірки виводу на правильність. Обернення (conversio) судження, його правила та виключення. Просте обернення та обернення з обмеженням. Перетворення (obversio) судження, його правила. Протиставлення предикатові (contrapositio praedicatum), його правила та виключення. Безпосередні дедуктивні виводи за “логічним квадратом”.
Терміни та поняття:умовивід, необхідний умовивід, дедуктивний умовивід, опосередковані дедуктивні умовиводи, виводи логіки висловлювань, ймовірні умовиводи. Практичне заняття на тему: «Безпосередній дедуктивний умовивід» План: 1. Поняття умовиводу та його структура. 2. Види умовиводів. 3. Обернення судження. 4. Перетворення судження. 5. Умовиводи через протиставляння предикатові. 6. Виводи за логічним квадратом. Література:
Основна: 1. Гетманова А.Д. Логика / А.Д. Гетманова. – М.: Новая школа, 1995. – С. 121 – 136. 2. Жеребкін В.Є. Логіка / В. Є. Жеребкін. – Харків, 1999. – С. 108 – 134. 3. Иванов Е. А. Логика / Е. А. Иванов. – М.: БЕК, 1996. – С. 173 – 200. 4. Кириллов В.И. Логика / Кириллов В.И., Старченко А.А. – М.: Высшая школа, 1998. – С. 120 – 143. 5. Конверський А.Є. Логіка / А.Є. Конверський. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 228 – 239. 6. Мельников В.И. Логические задачи / В. И. Мельников. – Киев-Одесса: Вища школа, 1989. – С. 292 – 314. 7. Мозгова Н. Г. Логіка: Навч. посіб. 2-е вид. / Н. Г. Мозгова. – К.: Каравела, 2011. – С. 117 - 134. 8. Свинцов В.И. Логика / В. И. Свинцов. – М.: Скорина – Весь мир, 1998. – С. 203 – 231. 9. Тофтул М.Г. Логіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / М. Г. Тофтул. – К.: Академія, 2003. – С. 162 – 169. 10. Хоменко І.В. Логіка: Підручник / І. В. Хоменко. – Абрис, 2004. – С. 143 – 148. Допоміжна: [8, 12, 16, 17, 19, 21, 23].
Самостійна робота: 1. Правильний і неправильний умовивід. 2. Види безпосередніх виводів. 3. Основні види дедуктивного умовиводу. 4. Умовивід за аналогією в математиці та в фізиці. 5. Неповна індукція та аналогія як імовірні умовиводи.
Література: [1, 3, 4, 12, 16, 18, 22]. Індивідуальне навчально-дослідне завдання: Виконати письмово вправи до теми “Безпосередній дедуктивний умовивід” за підручником: Мозгова Н. Г. Логіка: Навч. посіб. 2-е вид. / Н. Г. Мозгова. – К.: Каравела, 2011. – 248 с. Вправи знаходяться на сторінках: 129 - 132.
Критерії оцінювання: за присутність – 0,5 балів; доповідь – максимум 1,5 бала; доповнення – максимум 0,5 бал; проблемні запитання – максимум – 0,5 балів; за самостійну роботу – максимум – 1 бал; за індивідуальну роботу (навчально-дослідне завдання) – максимум – 4 бали.
Тема 2.Простий категоричний силогізм.
Зміст теми. Поняття простого категоричного силогізму. Терміни силогізму: більший, менший, середній. Крайні терміни силогізму. Визначення силогізму. Аксіома силогізму. Силогізм стверджувальний та заперечний. Об’ємна інтерпретація термінів силогізму. Загальні правила силогізму стосовно термінів та засновків. Фігури та модуси силогізму. Правильні модуси силогізму. Особливі правила фігур категоричного силогізму. Помилки в силогізмі, правила силогізму стосовно термінів та засновків. Фігури та модуси силогізму. Правильні модуси силогізму. Особливі правила фігур категоричного силогізму. Помилки в силогізмі як наслідок порушення його правил. Виключення з правил категоричного силогізму. Силогізм з виділяючим судженням. Слабкі модуси силогізму.
Терміни та поняття:Менший термін, більший термін, середній термін, простий категоричний силогізм, фігури силогізму, різновиди силогізму. Практичне заняття на тему: «Простий категоричний силогізм»
План: 1. Простий категоричний силогізм та його структура. 2. Правила термінів силогізму. 3. Правила засновків силогізму. 4. Фігури та модуси силогізму. Література:
Основна: 1. Гетманова А.Д. Логика / А.Д. Гетманова. – М.: Новая школа, 1995. – С. 126 – 136. 2. Жеребкін В.Є. Логіка / В. Є. Жеребкін. – Харків, 1999. – С. 108 – 134. 3. Кириллов В.И. Логика / Кириллов В.И., Старченко А.А. – М.: Высшая школа, 1998. – С. 120 – 143. 4. Конверський А.Є. Логіка / А.Є. Конверський. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 228 – 239. 5. Мельников В.И. Логические задачи / В. И. Мельников. – Киев-Одесса: Вища школа, 1989. – С. 292 – 314. 6. Мозгова Н. Г. Логіка: Навч. посіб. 2-е вид. / Н. Г. Мозгова. – К.: Каравела, 2011. – С. 135 - 146. 7. Свинцов В.И. Логика / В. И. Свинцов. – М.: Скорина – Весь мир, 1998. – С. 203 – 231. 8. Тофтул М.Г. Логіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / М. Г. Тофтул. – К.: Академія, 2003. – С. 170 – 184. 9. Хоменко І.В. Логіка: Підручник / І. В. Хоменко. – Абрис, 2004. – С. 143 – 148.
Допоміжна: [8, 12, 16, 17, 19, 21, 43].
Самостійна робота: 1. Особливі правила фігур силогізму. 2. Категоричний силогізм з виділяючим судженням. 3. Пізнавальне значення категоричного силогізму. 4. Типові помилки у виводах категоричного силогізму. 5. Зв’язок модусів силогізму з його правилами. 6. Колові схеми як засіб перевірки правильності силогізму Література:[1, 3, 4, 10, 11, 12, 16, 18, 22]. Індивідуальне навчально-дослідне завдання: Виконати письмово вправи до теми “Простий категоричний силогізм” за підручником: Мозгова Н. Г. Логіка: Навч. посіб. 2-е вид. / Н. Г. Мозгова. – К.: Каравела, 2011. – 248 с. Вправи знаходяться на сторінках: 148 - 151.
Критерії оцінювання: за присутність – 0,5 балів; доповідь – максимум 1,5 бала; доповнення – максимум 0,5 бал; проблемні запитання – максимум – 0,5 балів; за самостійну роботу – максимум – 1 бал; за індивідуальну роботу (навчально-дослідне завдання) – максимум – 4 бали.
Тема 3.Виводи логіки висловлювань. Зміст теми. Поняття про виводи логіки висловлювань. Правильні і неправильні структури виводів логіки висловлювань. Суто умовні виводи. Умовно-категоричні виводи. Modus ponens. Modus tollens. Ймовірні модуси умовно-категоричних виводів. Суто розділові виводи. Modus tollendo ponens. Modus ponendo tollens. Умови їх коректності та їх різновиди. Правильні структури виводів як закони логіки і правила виводу. Умовно-розділові виводи. Проста конструктивна дилема. Складна конструктивна дилема. Проста деструктивна дилема. Складна деструктивна дилема. Скорочені силогізми: умовно-категоричні, розділово-категоричні. Терміни та поняття:Виводи логіки висловлювань, умовно-категоричні виводи, стверджувальний модус, заперечний модус, розділово-категоричні умовиводи, заперечно-стверджувальний модус, стверджувально-заперечний модус, умовно-розділовий умовивід, ентимема.
Практичне заняття на тему: «Виводи логіки висловлювань» План: 1. Поняття про виводи логіки висловлювань. 2. Умовно-категоричні виводи: a) суто умовні; b) стверджувальний модус (Modus ponens); c) заперечний модус (Modus tollens). 3. Розділово-категоричні виводи: a) суто розділові; b) заперечно-стверджувальний модус (Modus tollendo ponens.); c) стверджувально-заперечний модус (Modus ponendo tollens). 4. Умовно-розділові виводи: 5. Скорочені силогізми. Література:
Основна: 1. Гетманова А.Д. Логика / А.Д. Гетманова. – М.: Новая школа, 1995. – С. 139 – 159. 2. Жеребкін В.Є. Логіка / В. Є. Жеребкін. – Харків, 1999. – С. 143 – 169. 3. Кириллов В.И. Логика / Кириллов В.И., Старченко А.А. – М.: Высшая школа, 1998. – С. 144 – 163. 4. Конверський А.Є. Логіка / А.Є. Конверський. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 204 – 228. 5. Мозгова Н. Г. Логіка: Навч. посіб. 2-е вид. / Н. Г. Мозгова. – К.: Каравела, 2011. – С. 156 - 168. 6. Свинцов В.И. Логика / В. И. Свинцов. – М.: Скорина – Весь мир, 1998. – С. 231 – 241. 7. Тофтул М.Г. Логіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / М. Г. Тофтул. – К.: Академія, 2003. – С. 137 – 160. 8. Хоменко І.В. Логіка: Підручник / І. В. Хоменко. – Абрис, 2004. – С. 143 – 149.
Допоміжна: [16, 17, 21, 23, 43].
Самостійна робота: 1. Елементарні еквівалентності логіки висловлювань. 2. Логічні та граматичні сполучники. 3. Заперечні висловлювання. 4. Конструктивна та деструктивна дилеми. 5. Пропозиційні формули. 6. Логіка висловлювань і схеми правильних міркувань. 7. Модальні та атлетичні висловлювання.
Література: [1, 3, 5, 10, 12, 13, 15, 17, 19, 21].
Індивідуальне навчально-дослідне завдання: Виконати письмово вправи до теми “Виводи логіки висловлювань” за підручником: Мозгова Н. Г. Логіка: Навч. посіб. 2-е вид. / Н. Г. Мозгова. – К.: Каравела, 2011. – 248 с. Вправи знаходяться на сторінках: 170 - 175.
Критерії оцінювання: за присутність – 0,5 балів; доповідь – максимум 1,5 бала; доповнення – максимум 0,5 бал; проблемні запитання – максимум – 0,5 балів; за самостійну роботу – максимум – 1 бал; за індивідуальну роботу (навчально-дослідне завдання) – максимум – 4 бали.
Тема 4.Індуктивний умовивід. Зміст теми. Емпіричне пізнання та узагальнення його результатів. Поняття індуктивного умовиводу. Ознака предмета та її повторюваність. Структура індуктивного умовиводу. Повнота та завершеність емпіричного дослідження. Їх зв’язок з характером логічного слідування між засновками та висновком. Повна та неповна індукція. Закриті класи предметів. Повна індукція як необхідний умовивід. Неповна індукція як ймовірний умовивід. Популярна та наукова індукція. Індукція через простий перелік при відсутності суперечливого випадку. Поняття наукової індукції. Причинна залежність між явищами дійсності. Основні властивості причинного зв’язку – теоретична основа методів наукової індукції. Всезагальність, необхідність, однозначність, послідовність у часі. Методи наукової індукції: єдиної схожості, єдиної відмінності, поєднаний метод схожості та відмінності, метод супровідних змін, метод остач.
Терміни та поняття:Індуктивний умовивід, повна індукція, неповна індукція, наукова індукція. Література:
Основна:
1. Гетманова А.Д. Логика / А.Д. Гетманова. – М.: Новая школа, 1995. – С. 161 – 172. 2. Жеребкін В.Є. Логіка / В. Є. Жеребкін. – Харків, 1999. – С. 131 – 142. 3. Кириллов В.И. Логика / Кириллов В.И., Старченко А.А. – М.: Высшая школа, 1998. – С. 179 – 204. 4. Конверський А.Є. Логіка / А.Є. Конверський. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 243 – 253. 5. Мозгова Н. Г. Логіка: Навч. посіб. 2-е вид. / Н. Г. Мозгова. – К.: Каравела, 2011. – С. 179 - 188. 6. Свинцов В.И. Логика / В. И. Свинцов. – М.: Скорина – Весь мир, 1998. – С. 246 – 262. 7. Тофтул М.Г. Логіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / М. Г. Тофтул. – К.: Академія, 2003. – С. 203 – 268. 8. Хоменко І.В. Логіка: Підручник / І. В. Хоменко. – Абрис, 2004. – С. 156 – 176.
Допоміжна: [16, 17, 21, 23, 46].
Самостійна робота:
Література: [1, 5, 9, 10, 12, 15, 17, 19, 21, 33]. Індивідуальне навчально-дослідне завдання: Виконати письмово вправи, експрес-тест та аналітичні тести до теми: “Індуктивний умовивід” за підручником: Мозгов Н. Г. Логіка: Навч. посіб. 2-е вид. / Н. Г. Мозгова. – К.: Каравела, 2011. – 248 с. Вправи та тести знаходяться на сторінках: 188 - 192.
Критерії оцінювання: за самостійну роботу – максимум – 1 бал; за індивідуальну роботу (навчально-дослідне завдання) – максимум – 3 бали.
Тема 5.Доведення та спростування. Зміст теми. Поняття та структура доведення. Теза доведення, аргументи, демонстрація. Дедуктивне доведення як відновлення підстав для висновку (тези). Основні правила доведення. Введення кон’юнкції та ди’юнкції. Усунення кон’юнкції та диз’юнкції. Правила modus ponens та modus tollens. Пряме доведення як послідовний ланцюжок виводів. Непряме доведення. Поняття антитези доведення. Апагогічне непряме доведення істинності тези. Розділове непряме доведення істинності тези. Поняття спростування тези та його види. Пряме спростування тези. Непряме спростування тези. Критика аргументів. Критика демонстрації. Правила змістовного доведення: стосовно тези, стосовно аргументів, стосовно демонстрації. Найбільш поширені помилки при цьому.
Терміни та поняття:доведення, теза доведення, аргументи, демонстрація, правила доведення, основні правила доведення, пряме доведення, непряме доведення, спростування.
Практичне заняття на тему: «Доведення та спростування» План:
Література:
Основна: 1. Гетманова А.Д. Логика / А.Д. Гетманова. – М.: Новая школа, 1995. – С. 185 – 208. 2. Жеребкін В.Є. Логіка / В. Є. Жеребкін. – Харків, 1999. – С. 204 – 224. 3. Иванов Е. А. Логика / Е. А. Иванов. – М.: БЕК, 1996. – С. 237 – 259. 4. Ивин А.А. Искусство правильно мыслить / А.А. Ивин. – М.: Просвещение, 1990. – С. 190 - 238. 5. Кириллов В.И. Логика / Кириллов В.И., Старченко А.А. – М.: Высшая школа, 1998. – С. 199 – 273. 6. Конверський А.Є. Логіка / А.Є. Конверський. – К.: Четверта хвиля, 1998. – С. 257 – 267. 7. Мозгова Н. Г. Логіка: Навч. посіб. 2-е вид. / Н. Г. Мозгова. – К.: Каравела, 2011. – С. 193 - 213. 8. Свинцов В.И. Логика / В. И. Свинцов. – М.: Скорина – Весь мир, 1998. – С. 262 – 275. 9. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки / І.В. Хоменко, І.А. Алексюк. – К.: Золоті Ворота, 1996. – С. 208 – 234. Допоміжна: [1, 9, 21, 26, 31, 49, 55, 60].
Самостійна робота: 1. Апагогічне та розділове доведення. 2. Типові помилки в доведенні. 3. Паралогізми та софізми. 4. Поняття “кола в доведенні”. 5. Сучасні проблеми теорії аргументації. 6. Схема приведення до абсурду.
Література: [9, 12, 14, 15, 26, 29]. Індивідуальне навчально-дослідне завдання: Виконати письмово вправи до теми “Доведення та спростування” за підручником: Мозгова Н. Г. Логіка: Навч. посіб. 2-е вид. / Н. Г. Мозгова. – К.: Каравела, 2011. – 248 с. Вправи знаходяться на сторінках: 206 -210.
Критерії оцінювання: за присутність – 0,5 балів; доповідь – максимум 1,5 бала; доповнення – максимум 0,5 бал; проблемні запитання – максимум – 0,5 балів; за самостійну роботу – максимум – 1 бал; за індивідуальну роботу (навчально-дослідне завдання) – максимум – 4 бали. Модульна контрольна робота: 10 балів. (у формі тестів та вправ)
V. Методи навчання Пояснювально-ілюстративний метод. Студенти здобувають знання, слухаючи розповідь, лекцію, з навчальної або методичної літератури, через екранний посібник у "готовому" вигляді. Сприймаючи й осмислюючи факти, оцінки, висновки, вони залишаються в межах репродуктивного (відтворювального) мислення. Доцільно використовувати для викладення й засвоєння фактів, підходів, оцінок, висновків. Репродуктивний метод. Застосування вивченого на основі зразка або правила. Діяльність тих, кого навчають, є алгоритмічною, тобто відповідає інструкціям, розпорядженням, правилам – в аналогічних до представленого зразка ситуаціях. Метод проблемного викладення. Використовуючи будь-які джерела й засоби, педагог ставить проблему, формулює пізнавальне завдання, а потім, розкриваючи систему доведень, порівнюючи погляди, різні підходи, показує спосіб розв'язання поставленого завдання. Студенти стають співучасниками наукового пошуку. Частково-пошуковий (евристичний) метод. Організація активного пошуку розв'язання висунутих педагогом (чи самостійно сформульованих) пізнавальних завдань або під керівництвом педагога, або на основі евристичних програм і вказівок. Процес мислення набуває продуктивного характеру, але його поетапно скеровує й контролює педагог або самі студенти на основі роботи над програмами (зокрема й комп'ютерними) та з навчальними посібниками. Такий метод, один з різновидів якого є евристична бесіда – спосіб активізації мислення, спонукання до пізнання. Дослідницький метод. Після аналізу матеріалу, постановки проблем і завдань та короткого усного або письмового інструктажу ті, кого навчають, самостійно вивчають літературу, джерела, ведуть спостереження й виміри та виконують інші пошукові дії. Ініціатива, самостійність, творчий пошук виявляються в дослідницькій діяльності найповніше. VI. Методи контролю Навчальна дисципліна “Традиційна логіка” оцінюється за модульно-рейтинговою системою, яка складається з 2 модулів в семестрі. 1 модуль проводиться на 10 тижні семестру 2 модуль – 17 тижні семестру
Оцінювання відбувається за такими формами контролю: Поточний контроль, модульний контроль, іспит.
Поточний контроль: Усна відповідь – до 1 бала Реферативна доповідь – до 1 балів Доповнення – до 0,5 балів Домашня письмова робота (вправи, задачі з логіки) – до 4 балів. Модульний контроль: Контрольна робота, колоквіум або тестові завдання – 2 змістових модулі протягом семестру. За кожен модульний контроль студент має можливість набрати до 10 балів.
Поиск по сайту: |