Стабілізація економіки

Як свідчить досвід різних країн, держава може ефективно регулювати економіку з метою її стабілізації, пом’якшуючи піднесення та спади. Головними завданнями уряду тут виступають: забезпечення повної зайнятості, стабільності цін та економічне зростання.

Основними видами такого регулювання виступають інструменти податково-бюджетної та грошово-кредитної політики.

Розглянемо функції держави щодо перерозподілу ресурсів та стабілізації економіки за допомогою моделі кругопотоку.

На рисунку 17.4 потоки (1-4) відображають ситуацію з графіку у концепції 5.

Потоки 1 та 2 зображають видатки фірм на придбання ресурсів, що постачають домашні господарства. Ці видатки становлять витрати фірм, але водночас є зарплатою, рентними доходами, процентом та прибутком домогосподарств.

Потоки 3 та 4 зображають споживчі видатки домогосподарств на товари і послуги, вироблені фірмами.

Проаналізуємо тепер зміни, зумовлені втручанням держави до економічного процесу.

Потоки від 5 до 8 показують, що уряд купує як на ринках продуктів, так і на ринках ресурсів.

Зокрема, потоки 5 та 6 відображають купівлю урядом у приватних фірм таких товарів, як, наприклад, комп’ютери.

Потоки 7 та 8 відображають купівлю урядом ресурсів.

Наприклад, уряд виплачує платню військовим, вчителям, пожежникам та ін. Уряд повинен орендувати або купувати землю, щоб розмістити військову базу. Місто може купити землю для будівництва нової школи.

Уряд надає суспільні блага та послуги і домогосподарствам і фірмам, що зображають потоки 9 та 10.

Фінансування суспільних благ та послуг вимагає податкових платежів з боку фірм, та домогосподарства, як показують потоки 11 та 12.

Ці останні потоки названо “чистими податками”, аби підкреслити, що вони також містять “податки навпаки” у вигляді трансфертних платежів домогосподарством та субсидій фірмам.

Потік 11 означає не лише податки з доходів корпорацій з продажу, та акцизні збори, що надходять від фірм державі, але також різноманітні субсидії фермерам, деяким авіакомпаніям.

Більшість субсидій “прихована” у формі позик під низький процент, гарантій для надання позик, податкових пільг або надання державних позик за цінами, що нижчі за собівартість.

Так само уряд збирає податки (податки з особистих доходів, податок із заробітної плати) безпосередньо у домогосподарств і надає трансфертні платежі, наприклад, допомогу з безробіття та виплати з соціального страхування, як показує потік 12.

З нашої моделі кругопотоку чітко видно, як уряд може впливати на ринок ресурсів і регулювати рівень ділової активності.

Структура податків і трансфертних платежів може вагомо впливати на розподіл доходів.

Потік 12 показує, що податкова система, яка стягеє податки із заможних домогосподарств, у поєднанні з системою трансфертних платежів домогосподарствам з низькими доходами веде до більшої рівності у розподілі доходів.

Потоки 6 та 8показують такий розподіл ресурсів, який відрізняється від розподілу ресурсів у економіці, яка заснована виключно на приватних засадах.

Уряд купує товари і наймає робочу силу. Товари, куплені урядом, відрізняються від тих, які купують домогосподарства.

Нарешті усі потоки, пов’язані з урядом вказують методи за допомогою яких він може стабілізувати економіку.

Наприклад, якщо в економіці є безробіття, то збільшення державних видатків за незмінних податків і трансфертів збільшить сукупні видатки.

Рисунок 17.4 - Кругопотік доходів, ресурсів і продуктів з урахуванням державного сектору

Висновки:

· Однією з найістотніших рис, що відрізняють економічні системи одну від одної, є співвідношення між роллю уряду і ринку в управлінні економікою.

· Уряд виконує надзвичайно різноманітні функції в економіці. Вони спрямовані на підтримку і полегшення функціонування ринкової системи, а також на посилення і модифікацію функціонування ринкових відносин.

· Важливу роль в економічній діяльності держави відіграє правова база як передумова ефективного функціонування ринкової економіки.

· Оскільки на більшості ринків ефективне виробництво може бути забезпечене при високому рівні розвитку конкуренції, то уряди багатьох країн впроваджують антимонопольні закони з метою захисту і посилення конкуренції як ефективного регулятора підприємницької діяльності.

· Ринкова система дуже нерівномірно розподіляє грошові доходи, а отже, і національний продукт, між окремими сім’ями та особами. Важливим завданням уряду є відносне вирівнювання доходів окремих груп населення за допомогою системи трансфертних платежів та податкових платежів.

· Конкурентна ринкова система часто спонукає до виготовлення продукції, яка не відповідає суспільним потребам.

На виробництво деяких товарів і послуг, випуск яких економічно виправданий, ринкова система неспроможна взагалі виділяти будь-які ресурси.

Відхилення рівноважного обсягу виробництва деяких товарів від його оптимального обсягу виникає в результаті переливів або неринкових факторів.

Витрати переливу спричиняються дефіцитом ресурсів у деяких галузях, їх можна усунути за допомогою субсидій або споживачам, або виробникам.

· Блага, які обумовлюють значні вигоди переливу, ринкова система вироблятиме у недостатній кількості. Тому держава бере на себе їх фінансування і виробництво.

· Маніпулювання рівнем державних видатків та податків – один з головних інструментів уряду, за допомогою якого держава здатна регулювати рівень зайнятості і цін.

· Модель кругообігу доходів і видатків за участю державного сектора показує, як уряд виконує функції перерозподілу доходів і ресурсів та стабілізації економіки.

Поиск по сайту: