Педагогічні ідеї В.О.Сухомлинського

Втрачений день

В одного батька троє синів - маленьких хлоп'ят.
- Розкажіть, як ви сьогодні прожили день.

Юрко відповів:
- Я сьогодні посадив дерево.

Батько сказав:
- Ти сьогодні добре прожив день.

Миколка відповів:
- Я сьогодні зайчика намалював.
- Ти теж непогано прожив день, - сказав батько.

Петрик відповів:
- Я сьогодні у м'яча грав... І морозиво з'їв.
- У тебе сьогодні втрачений день, - посмутнів батько

Діти читають текст, пояснюють, як вони розуміють значення вислову «втрачений день», визначають частини мови.

Можна запропонувати учням виписати іменники та визначити рід, число, відмінок.Пояснити написання великої букви. Визначити дієвідміни дієслів та пояснити написання знака м’якшення.

Виховання почуття патріотизму – дуже важливе завдання на даному етапі. В.О.Сухомлинський писав, що Батьківщина — це ласкава і вимоглива мати. Батьківщині, як рідній матері, боляче, коли ти не станеш справжньою людиною. Живи і працюй так, щоб Батьківщина гордилась тобою.

Ці рядки спонукають любити Вітчизну. Бути вірним її сином.

Разом з цим вони цікаві і в аналітичному сенсі. Під час вивчення теми «Словосполучення» я пропоную дітям виписати поширені та непоширені словосполучення, зробити їх розбір: визначити головне та залежне слово. Можна запропонувати учням визначити мікротему висловлювання та почути їх міркування щодо цієї теми.

Під час вивчення теми «Речення» я пропоную прочитати речення та передати своїми словами розуміння його змісту,робити синтаксичний розбір речення.

«Життя повинне переконувати, що лінощі й недбальство зачиняють двері для того, що доступне працьовитому й старанному.

Під час вивчення теми «Фонетика» використовую казку «Як ріка розгнівалась на Дощика».

Загордилася Ріка:

–Дивіться, яка я широка,повновода,які в мене зелені береги. І сонечко в

мені відбивається, як у дзеркалі, і дерева високі, і небо блакитне.Коли це небо

затяглося хмарами й пішов сірий дощик. День іде, другий, третій. Стала сіраРіка, сірі стали береги. Посірів увесь світ. Розгнівалась Ріка:

–Доки ти хлюпотітимеш, нещасний? Через тебе я стала потворна.

Дощик і каже:

–Якби не я, сіренький, не була б ти широка, повновода.

Ось так і нам не треба забувати, звідки ми течемо.

Діти визначають основну думку та тему казки. Пояснюють орфограми та роблять фонетичний розбір слів «дощик, дзеркалі, день, дивіться, сіренький».

Пояснюють написання великої букви, розділові знаки між однорідними членами речення.

Часто даю завдання дітям дібрати прислів’я та приказки до певного уривка чи тексту. Наприклад , підібрати три-чотири прислів’я (приказки), які виражають основну думку оповідання «Ґавеня і Соловей».

Вивела Ґава одне-єдине пташеня –Ґавеня. Вона любила своє дитя панькала його смачненьким.Та ось пол..тіла Ґава по їжу й пропала. Уже й сон..чко піднялося вище за дер..во, на якому вони жили, а матері все нема. Плаче

Ґавеня, сльози струмками ллються додолу. Чимало пташок пр...тихло, жаль їм бідолашного малого.

Почув Соловей плач Ґавеняти. Затр..мтіло із жалощів солов’їне серце. Залишив своє гніздо Соловей пр..летів до гавиного гнізда, сів поруч із пташ..ням і заспівав свою чудову пісню. Аж вітер пр..тих заслухався.

А Ґавеня, мов і не чує солов’їного співу, реве плачем зал..вається.

Та ось почуло воно –десь удал..ні пролунав материн голос: кра, кра...

Умить пер..стало плакати й каже:

-Чуєш, це моя мама співає! Замовкни, будь ласка, не пищи!

-Кра, кра-кра... -пролунало поблизу, і Соловей замовк. Він пер..летів на

сусіднє дер..во й задумався...

Того вечора ліс не чув солов’їного співу.

Безліч текстів з творів В.О.Сухомлинського можна використовувати як диктанти, що перевіряють рівень засвоєння вивченого матеріалу. Наприклад,

«Ластівки прощаються з рідним краєм»

Багато років під стріхою однієї хатини ластівки жили.

Весною вони поверталися з вирію, ластів’ят виводили, а восени відлітали у

теплі краї.

У хатині жили батько, мати і дівчинка Оленка. Вона з нетерпінням чекала

того дня, коли з’являться ластівки. Це було справжнім святом.

Влітку дівчинка любила дивитись, як ластівки годують пташенят, вкладаються спати. А восени, коли вони відлітали, Оленці ставало сумно.

Перед відльотом ластівки сідали на телеграфних дротах навпроти двору

й довго там сиділи. Оленці здавалося, що вони сумують. Вона прислухалась до

їхнього

тривожного

щебетання

й

думала:

«Чому

це

вони

так

довго

сидять?»

І

маму питала:

-

Чому ?

-

Вони прощаються з рідною землею.

Оленка

підходила

до

зграйки

ластівок.

Їй

дуже

хотілося,

щоб

птахи

і

з

нею

попрощалися.

За В.Сухомлинським

No 3.

118 слів. Можна використати у 5

–

–

класах.

Орфограми:

а)ненаголошені е, и;

Пунктограми:

а)розділові знаки при прямій мові.

Врятував сонечко

Цілий день пекло сонце, а потім насунули чорні хмари. Пішов дощ.

Під

високою

гіллястою

шовковицею

сидів

хлопчик

Василько.

Він

не

боявся

зливи.

Його

захищало

від

неї

густе

листя.

Під

деревом

було

сухо.

А

поруч

текли

струмки.

Василько

побачив,

як

один

струмок

поволеньки

почав

заповнювати

невеличку

заглибину.

Утворювалось

озерце.

На

середині

цього

озерця був маленький острівець. Води все прибувало й прибувало.

Раптом

хлопчик

побачив на острівці комашку, маленьке

червоне сонечко.

Воно

бігало

від

одного

краю

острівця

до

другого.

«Чому

воно

не

летить?»

-

подумав Василько. Йому стало жаль сонечка.

Острівець

ставав

усе

меншим.

Ось

він

уже

не

більший

від

копійки.

Сонечко сиділо непорушно.

Василько

побіг

під

дощ.

І

зразу

ж

змок

до

нитки.

Та

він

устиг

врятувати

сонечко.

За В.Сухомлинським

No4.

112 слів. Можна використати у 5 класах.

Орфограми:

а)ненаголошені е, и; б)написання апострофа.

Пунктограми:

а)розділові

знаки

при

узагальнювальних

словах

у

реченнях

з однорідними членами.

Без соловейка

В

одному

селі

дитячий

садок

був

у

маленькій

хатці.

У

кімнатах

стояли

зручні для дітей столики й ліжка. Було багато іграшок: ляльок, вершників на

конях, м’ячів.

Та

дітей

дуже

приваблював

соловейко.

Він

жив

у

вишняку

біля

хати.

Коли

дітки

приходили

у

садочок,

вони

ставали

біля

відчиненого

вікна

і

слухали солов’їний спів. Це були найщасливіші хвилини.

Та

ось

збудували

великий

цегляний

будинок.

Для

дитячого

садка.

Під’

їхали

дві

автомашини.

На

одну

поклали

всі

речі:

столи,

ліжка,

шафи,

іграшки. А на другу сіли діти.

У

новому

будинку

було

світло

і

просторо.

Та

ось

прийшли

дітки

в

садочок,

відчинили

вікно,

щоб

послухати

соловейкову

пісню.

А

соловейка

немає. У просторих, світлих кімнатах стало сумно.

За В. Сухомлинським

6.

Пропоноване

завдання

можна

використати

під

час

вивчення

теми

«Фонетика» (5 клас)

Завдання 1.Виписати слова, в яких не співпадає кількість букв і звуків.

Завдання

2.

Виписати

слова,

в

яких

голосний

е

наближений

до

и,

а

також

слова, в яких голосний

и

наближений до

е.

Завдання 3. Виписати слова, в яких букви

я

,

ю

,

є

позначають по два звуки.

Завдання

Подумай,

чому

мама

хвалила

несмачний

борщ?

Свої

роздуми

запиши.

Чому мама так хвалить?

Пішла

мама

на

роботу,

а

вдома

залишилась

шестирічна

дівчинка

Люда.

Вона ще не ходить до школи.

Мама сказала Люді, щоб вона курей нагодувала й квіти полила.

Люда

нагодувала

курей

і

полила

квіти.

А

потім

думає:

«Зварю

борщу.

Мама прийде з роботи втомлена. Хай відпочине».

Зварила

Люда

борщу,

попробувала.

Борщ

несмачний...

Оце

буде

мама

сваритися, що вона несмачного борщу наварила.

Прийшла мама з

роботи.

Здивувалась, що Люда зварила страву.

Насипала

борщу, їсть та хвалить.

-

Ой смачного ж ти борщу наварила, дочко.

Люді

ніяково

слухати

ці

слова.

Адже

вона

пробувала

борщ,

він

несмачний.

Думає Люда: «Чому ж мама так хвалить?»

В.Сухомлинський

7.

Пропоноване

завдання

можна

використати

під

час

вивчення

теми

«Речення

з

узагальнювальними

словами

і

однорідними

членами».

(5

клас)

Завдання 1.Визначити стиль і тип мовлення тексту.

Завдання

2.Виписати

речення

з

узагальнювальними

словами

і

однорідними

членами,

вставивши

пропущені

розділові

знаки.

Підкреслити

головні

і

другорядні члени.

Завдання 3. Продовжити опис трьома-чотирма реченнями.

Світає

Одна

за

одною

гаснуть

зірки.

Синє

небо

на

сході

стало

блакитне,

згодом

по

обрію

простяглася

рожева

смужечка

й

розлилася

по

всьому

небосхилі.

І

вода

в

ставку

й

краплини

роси

на

траві

все

стало

рожеве

в

ці

хвилини.

І

туман

розлився

кругом

в

долині

над

річкою

над

селом.

Високо

в

небі

злетів

жайворонок

і

співає.

Його

маленькі

рильця

вже

освітило

сонце.

І

крильця

стали

рожеві.

Ось-ось

із-за

обрію

випливе

золоте

покотьоло.

О,

жайворонок

співає, а я вже бачу сонце! (за В. Сухомлинським)

8.

Пропоноване

завдання

можна

використати

під

час

вивчення

теми

«Розділові знаки в безсполучниковому реченні» (9 клас)

Завдання

1.

Списати,

розставивши

розділові

знаки

(де

треба)

і

пропущені літери.

Завдання 2. Виконати морфемний і словотворчий розбір виділених слів.

Завдання 3. Продовжити опис трьома-чотирма реченнями.

А вона усміха..ться ...

Осінній

заморозок

пр...йшов

ясної

місячної

ночі.

Підійшов

до

кущ..

троянди,

дихнув

холодком.

Аж

ось

впали

на

землю

рожеві

п..люсточки

(?)

і

скрутилося листячко.

Пішов

заморозок

лугом.

Де

пройшов

(?)

пожовтіла

трава.

Підійшов

до

з..леного клена, дихнув (?) листя пожовтіло. Сів ві..почити під горобиною (?)

листя стало багряне, мов небо при

заході сонця на вітряний день.

Довго

ходив

заморозок

са..ками

й

полями.

Забув

тільки

підійти

до

мален..кої

ромашки.

Стоїть

вона

при

дорозі,

простягає

білі

п..люстки

до

сонця. Дивиться на тополю й д..вується (?) чого це листя ній пожовкло.

Зійшло

сонце.

Пестить

своїм

промінням

білу

ромашку

(?)

а

вона

усміха..ться. (за В. Сухомлинським)

9.

Пропоноване

завдання

можна

використати

під

час

вивчення

теми

«Ступені порівняння прикметників» (6 клас)

Завдання

1.Списати,

поставивши

виділені

прикметники

у

просту

форму

найвищого ступеня порівняння. Як змінилося звучання тексту?

Завдання 2. Виписати прикметники, які не утворюють ступенів порівняння.

Завдання

3.

Виконати

фонетичний

і

морфологічний

розбір

слова

«найдорожча».

Ой піду я лугом

Це

запам’яталось

мені

на

все

життя.

Як

світлий

день,

дорога

хвилина,

щемне

почуття.

Заходило вечірнє сонце. Я стояв біля батьківської

хати й дивився на поле.

У полі жовтіла пшениця. Синіло небо. У саду було чути бджолиний гул.

І

ось

із

поля

почулася

тиха

пісня.

Співала

її

жінка.

Запам’ятались

мені

перші слова:

Ой піду я лугом, лугом-долиною

Та чи не зустрінусь з родом-родиною...

Далі в пісні співалось про тяжку жіночу долю.

На

все

життя

запам’яталась

мені

ця

прекрасна

пісня.

Кожне

слово

у

ній

хвилювало й зараз хвилює мене.

Той день став для мене

дорогим

уроком рідної мови. Уроком на все життя. Я

люблю

свою

рідну,

дорогу

українську

мову.

Як

землю,

на

якій

народився.

Як

свою

милу

матусю.

Як

Україну

стражденну

і

пісню

славетну,

люблю

ярий

цвіт

нашого народу –

рідне слово,

барвисте

,

пахуче

,

дзвінке

.

Я люблю свою мову. (за В. Сухомлинським)

10.

Пропоноване

завдання

можна

використати

під

час

узагальнення

з

теми «Морфологія» (6 клас).

Завдання 1.Списати, поставивши розділові знаки на місці « +», якщо треба.

Завдання

2.

Виписати

всі

іменники,

розподіливши

їх

у

колонки

відповідно

до відмін.

Завдання

3.

Виписати

із

першого

абзацу

всі

дієслова,

вказати

спосіб,

час,

особу (рід), число,

вид,

дієвідміну.

Завдання

4.

Виписати

із

другого

абзацу

всі

прислівники,

виконати

їх

морфологічний розбір.

Завдання5. Підкреслити частки однією лінією, сполучники –

двома.

Пучок пшеничних колосків

Як

тільки

почнуться

жнива,

приносить

батько

пучок

пшеничних

колосків

і

чіпляє

над

вікном.

У

хаті

пахне

полем.

І

радісно

якось

стає.

Висить

пучок

пшеничних

колосків

літо

+

висить

осінь

+

весну...аж

до

нового

врожаю.

А

потім + батько принесе свіжі колоски.

Батько

любить

працювати в

полі

+

і

я

змалку

полюбив землю

+

пшеницю

+

степ.

Немає

нічого

кращого,

ніж

вийти

рано-вранці

в

поле

+

й

зустріти

схід

сонця.

Ця

врочиста

хвилина

у

пам’ятку

мені

змалечку.

І

тепер

я

люблю,

як

червоніє небо на сході, як випливає з-за гори велика золота куля, як займаються

іскорки в краплинах роси.

Коли сходить сонце + пахне пшениця + пахне земля...

І такий милий світ... (за В. Сухомлинським)

11.

Пропоноване

завдання

можна

використати

для

виконання

творчої

роботи. (5-6-7 клас)

Завдання

1.Прочитай.

Пофантазуй,

що

можна

побачити

і

почути

в

природі, ставши невидимкою. Запиши вигадане, продовживши текст.

Якби я стала невидима...

Ой,

якби

я

стала

невидима

–

стільки

б

цікавого

побачила!

Пішла

б

лугами,

берегами,

підійшла

б

до

соловейка-співуна

та

й

слухала,

як

він

співає.

Ще

й

дивилася

б

йому

в

очі

–

які

вони?

Що

бачить

він

тоді,

коли

співає

свою

дивну пісню?

І

ще

одне

диво

хотілося

б

мені

побачити.

Десь

у

нашому

саду

ввечері

починає

свою

пісню

цвіркун.

Це

не

пісня,

а

гра

на

скрипочці.

Є

в

нього

маленька

скрипочка,

перед

заходом

сонця

він

бере

її

веде

смичком

по

струна

х

–

і

дзвенить

чарівна

мелодія.

Якби

я

стала

невидима,

побачила

б

і

скрипочку,

і

смичок...

В.Сухомлинський

12. Пропоноване завдання можна використати

під час

вивчення теми

«Складне речення без сполучників, із сурядним і підрядним зв’язком».

Завдання

1.Виписати

складні

речення

в

такій

послідовності:

а)Із

безсполучниковим

зв’язком;

б)із

підрядним

зв’язком;

в)

Із

безсполучниковим

і

сурядним зв’язком.

Завдання

2.

У

кожному

виписаному

реченні

підкреслити

граматичні

основи,

позначити засоби зв’язку.

Квітуча вишня

Розцвіла

вона

весною

біля

хати.

Гули

бджоли

в

квітках.

Сяяло

весняне

сонце, щебетали пташки.

Я не міг відірвати очей від квітучої вишні.

Тепер,

коли

пригадується

той

далекий

час,

здається,

що

вишня

квітла

всі

дні дитинства.

Зараз

теж

квітне

вишня,

теж

гудуть

бджоли,

сяє

сонце

й

щебечуть

пташки.

І

здається

мені,

що

немає

ніде

такої

краси,

як

на

нашій

рідній

землі.

Рідна

земля

–

найкраща.

Бо

ми

народились

на

ній,

бо

вона

дала

нам

життя

і

силу В.Сухомлинський.

І. П. Кучеренко,

учитель української

мови і літератури Черкаської

спеціалізованої школи No3

Робота з текстом на

уроках зв’язного мовлення у 5-6 класах

(за творами В. Сухомлинського для дітей)

Текст No1

Рано-вранці на квітці троянди прокинулася Краплина роси.

-

Як я тут опинилась? -

думає Краплина. -

Увечері я була високо в небі.

І захотілось їй знову в небо.

Пригріло

Сонечко.

Випарувалась

Краплина,

піднялась

високо-високо

у

блакитне

небо,

до

самого

Сонечка.

А

там

тисячі

інших

краплинок.

Зібрались

усі

в

чорну хмару і затулили Сонечко.

-

Чого це ви заховали мене від людей? -

розгнівалось Сонечко. І послало на

хмару

вогненну

стрілу.

Вдарила

вогненна

стріла,

загримів

грім.

Злякалася

чорна

хмара й розсипалась. Пішов дощ. Упала краплина на землю.

-

Дякую тобі, Краплино, -

промовила Земля. -

Я так скучила за тобою.

1.

Яка тема тексту?

2.

Яка головна думка висловлювання?

3.

Доберіть до

тексту можливі заголовки.

4.

Доберіть прикметники до слів

роса, небо, хмари.

5.

Із чим би ви порівняли краплину роси?

6.

Перевірте свою пам'ять та увагу:

1)

Де увечері була краплинка?

2)

Яким чином краплинка знову опинилася у небі?

3)

Чого злякалася чорна хмара?

4)

Хто подякував краплині?

7.

Запишіть слова

рано-вранці, в небі, розгнівалось, загримів, Земля.

Перевірте правильність їх написання.

Текст No2

Старий пень

Росло

в

лісі

велике

гіллясте

дерево.

Весною

воно

вкривалося

зеленим

листом, білими квітками. Прилітали до квіток бджоли і джмелі. Поселилися на дереві

співучі

пташки.

Щовесни

поверталися

вони

з

теплого

краю,

знаходили

своє

дерево

й

весело щебетали: «Доброї весни, рідне дерево, ось ми й прилетіли до тебе». Радісно

жилося дереву, бо багато було в нього друзів.

Минули

роки.

Постаріло

дерево,

засохло.

Прийшли

до

лісу

люди,

спиляли

дерево і кудись повезли.

Залишився

тільки

пень.

Від

суму

й

самотності

покрився

він

пилом.

Боляче

йому

було,

коли

пригадував,

як

зліталися

до

нього

бджоли

і

джмелі,

як

співали

пташки...

Прилетіли,

правда,

якось

пташки

весною,

покружляли

над

пнем,

защебетали

тривожно

та

й

полетіли.

Пень

заплакав

із

туги.

Так

захотілося

йому

чиєїсь прихильності, дружби.

Настала

осінь.

Якось

прибіг

до

пня

їжак.

Вирив

ямку

та

й

носить

сухі

листочки,

жмутки

пахучого

моху,

стелить

зимову

постіль.

Зрадів

старий

пень,

лагідний

такий

до

їжака.

А

їжак

із

пнем

став

ласкавий.

Подружилися

вони,

розповіли

один

одному

про

своє

життя.

Аж

помолодів

пень,

зацвів

зеленим

мохом. Бо є тепер у нього друг.

1.

Перекажіть текст.

2.

Визначте композиційні частини тексту: вступ, основна частина,

висновок.

3.

Складіть усне висловлювання різних стилів мовлення з

теми

«Дружба».

4.

Яка мета цього тексту?

5.

Побудуйте діалог між їжаком і

пнем про їхнє життя.

6.

Тестові запитання.

1.

Яким було дерево?

а)

розлогим невисоким;

б)

великим гіллястим;

в)

струнким зеленим;

г)

старим трухлявим.

2.

Хто прилітав до квіток навесні?

а)

джмелі і бджоли;

б)

дятли і сороки;

в)

комарі і мухи;

г)

солов'ї і ластівки.

3.

Що сталося із пнем від суму і самотності?

а)

заріс мохом;

б)

розсипався;

в)

проріс новими пагонами;

г)

покрився сірим пилом.

4.

Що зробив їжак, коли прийшов до пня?

а)

почистив пня;

б)

вирив ямку;

в)

наносив на пень яблук і грибів;

г)

сів на пень відпочити.

5.

Із чого зробив їжак собі зимову постіль?

а)

із сухої трави;

б)

із соломи;

в)

із моху і листя;

г)

із кори дерев.

6.

Чому пень помолодів?

а)

бо прийшла весна;

б)

бо тепер у нього є друг;

в)

бо проріс пагонами;

г)

бо покрився мохом.

Текст No3

Камінь

У

лузі

під

гіллястим

дубом

багато

років

жила

криниця.

Вона

давала

людям

воду. Під дубом біля криниці відпочивали подорожні.

Одного разу сюди прийшов хлопчик, який любив пустувати. Він подумав:

-

А

що

то

воно

буде,

коли

я

візьму

оцей

камінь

і

кину

його

в

криницю?

Ото,

мабуть, булькне дуже.

Підняв

камінь,

кинув

його

в

криницю.

Булькнуло,

та

ще

й

дуже.

Хлопчик

засміявся і побіг, забувши про свої пустощі.

Камінь упав на дно криниці й закрив джерело.

Вода перестала прибувати. Криниця засохла.

Засохла

трава

навколо

криниці,

і

дуб

засох,

бо

підземні

струмки

потекли

кудись в інше місце.

На дубі перестав мостити гніздо соловейко. Він полетів на інший луг.

Замовкла соловейкова пісня.

Сумно стало в лузі.

Минуло

багато

років.

Хлопчик

став

дідусем.

Одного

разу

він

прийшов

на

те

місце,

де

колись

був

зелений

луг,

стояв

гіллястий

дуб,

співав

соловейко,

вабила

подорожнього студенна криниця.

Не

стало

ні

лугу,

ні

дуба,

ні

соловейка,

ні

криниці.

Довкола

пісок,

вітер

здіймає хмару пилюки.

-

Де ж воно все поділося? -

задумався дідусь.

-

1.

Заповніть таблицю.

Інша назва тексту

2.

Тема

3.

Тип мовлення

4.

Стиль

5.

Діалогічне чи монологічне

мовлення.

6.

Виховне значення тексту

2.

Продовжіть речення.

1)

Криниця жила...

2)

Хлопчик подумав, що...

3)

Кинувши камінь у криницю, хлопчик...

7.

Упишіть потрібні дієслова замість крапок.

Камінь закрив джерело.

Вода...

Криниця...

Трава і дуб...

Струмки...

Соловейко...

Пісня...

4.

Дайте відповідь на запитання дідуся у вигляді твору-роздуму.

Текст No4

Мамин кавун

Мама

залишає

Костика

на

господарстві,

сама

йде

на

цілісінький

день

на

роботу. А йому наказує:

-

Сиди дома, годуй курей; як спека спаде, полий капусту на городі.

День

сьогодні

в

Костика

видався

і

щасливий,

і

важкий.

Щасливий,

бо

вранці,

як

тільки мама з дому, прийшов дід Мусій і

приніс два кавуни. На баштані кавуни ще

зелені,

Костик

це

добре

знає.

Хлопчик

розпитує

діда,

де

він

взяв,

а

той

мовчить

та тільки всміхається.

-

Оце твій, -

поплескує дід менший кавун, -

а це мамин. А як

же інакше? Мама більша -

їй і кавун більший.

-

Зараз порізати твій кавун чи сам поріжеш? -

питає дід Мусій.

-

Зараз, діду, зараз, -

нетерпляче просить Костик.

Дід ріже кавуна. А він червоний і пахучий.

Костик

смакує,

їсть

поволі,

щоб

надовго

було,

а

дід

сидить

мовчки

й

інколи

усміхається. Усмішка дідова якась дивна -

невесела.

Дід

пішов.

Костик

доїв

кавуна.

Ще

раз

пообгризав

скибки.

Сходив

погуляв,

повернувся.

Хотів

ще

раз

пообгризати

скибки,

та

вже

нічого

було

гризти.

Мамин

кавун

лежав

на

лаві.

Костик

намагався

не

дивитись

на

нього,

але

час

від

часу

немов хтось голову повертав до кавуна.

Щоб

той

не

спокушав,

Костик

вийшов

надвір.

Сипнув

курям

ячменю,

витяг

відро води з криниці. Сів під шовковицю та й сидить.

А

його

щось

наче

тягне

в

хату.

Він

одчинив

двері,

вмостився

на

лаві,

поплескав долонькою кавуна.

-

А може, половинку з'їсти? -

подумав.

Та

від

цієї

думки

Костикові

стало

соромно.

Йому

пригадалась

невесела

дідова усмішка. Невесела вона була того, що він не почастував дідуся -

не дав йому

жодної скибочки.

Від

сорому

Костикові

захотілося

піти

з

хати.

Він

вийшов

у

садок

і

сів

під

шовковицею.

Там

він

довго

сидів

і

дивився

на

білі

хмари

в

голубому

небі.

Дивився, поки й заснув.

Прокинувся Костик увечері. Сонце сідало спочити.

-

Скоро й мама прийде, -

подумав Костик та й побіг у хату -

треба ж її з

дідовим гостинцем зустріти.

Коли це й мама на подвір'я. Костик їй кавуна підносить.

-

Це вам, мамо, -

радісно каже він.

Мама заходить до хати, ріже кавуна й припрошує:

-

їж, Костику.

-

Ні, це вам, мамо, -

благає Костик, -

їжте ж, будь ласка.

Такої ласки мама ще не знала. Вона з подивом подивилася в радісні очі сина й

узяла червону, як жар, скибку.

Картки для індивідуальної роботи

Картка NoІ

1.

Уявіть, що ви опинились на місці Костика. Якими будуть ваші дії?

2.

Запишіть кілька прикметників до слова

кавун.

3.

Поясніть значення слова

баштан.

Картка No2

1.

Вам дуже хочеться мати таку річ, яка є у друга, але немає у вас. Попросіть у

друга цю річ на певний час, вживаючи вставні слова і звертання.

2.

Доберіть порівняння до слова

кавун.

3.

Поясніть вираз «сонце сідало спочити».

Картка No3

1.

Охарактеризуйте Костика за відомостями, одержаними з тексту.

2.

Визначіть

тип мовлення, доведіть свою думку.

3.

Яке, на ваш погляд, виховне значення тексту?

Текст No5

Яблунька і літо

Юрко

й

Мишко

весною

посадили

біля

школи

яблуньку.

І

домовились:

на

канікулах

будуть

приходити

до

школи

й

поливати

її.

Сьогодні

поливатиме

Юрко,

завтра

-

Мишко,

потім

знов

Юрко,

потім

Мишко.

Ростиме

собі

яблунька

-

сил

набиратиметься.

Настали канікули.

-

Сьогодні

мені

поливати

яблуньку,

-

подумав

Юрко.

-

Та

хіба

їй

що

станеться, як один день не полити? Завтра прийде Мишко й поллє...

Настав Мишків день. Далеченько жив Мишко від школи. Він собі й подумав:

-

Учора

ж

поливав

яблуньку

Юрко...Нічого

їй

не

станеться,

як

один

день

не

полити.

Завтра

знову

Юрків

день,

він

трохи

ближче

від

школи

живе,

хай

собі

й

поливає.

Минали дні, Юрко надіявся на Мишка, а Мишко на Юрка.

Кілька днів ніхто яблуньку не поливав.

А

щодня

приходив

до

школи

маленький

Андрійко.

Він

годував

рибок

у

шкільному

акваріумі.

Бачить

хлопчик:

ніхто

яблуньки

не

поливає,

ось-ось

засохне. Він і став її щодня напувати. Зеленіє яблунька, сил набирається.

От

і перше вересня.

Прийшли діти до школи. Не

терпиться Юркові

взнати: а чи

поливав же Мишко? І Мишкові хочеться довідатися: чи Юрко поливав?

Пішли

хлопці до яблуньки.

Ідуть

і мовчать.

А як побачили, що вона зеленіє, то

засоромилися і потупилися у землю. Бо кожен подумав: це ж тільки я не поливав,

а товариш мій поливав.

Так

і

стояли

хлопці

перед

яблунькою,

схиливши

голови,

аж

поки

не

пролунав

дзвінок.

1.

Визначте тему тексту.

2.

Від імені якої особи іде розповідь? Перекажіть розповідь від імені І особи

(наприклад від імені Мишка).

3.

Поясніть значення виразу

потупились у землю, сил набирається.

4.

Яку роль у тексті відіграє пряма мова?

5.

У чому полягає пізнавальне, виховне та естетичне значення тексту?

6.

Заповніть таблицю.

Думки

Вчинки

Юрко

Мишко

Андрій

Текст No6

Людина принесла життя

У

зеленому

степу

-

сірий

похмурий

острівець.

Це

-

Мертве

поле.

З

незапам'ятних часів на ньому нічого не росло, бо ґрунт був перенасичений сіллю. Над

розпеченою

землею

стояло

гаряче

повітря.

Ні

билинки,

ні

котика,

ні

квіточки

-

нічого

живого

не

було

на

мертвому

полі.

Ніколи

не

співав

над

Мертвим

полем

жайворонок, облітав його стороною крук, і небо над ним було не голубе, а сіре.

Та

ось

прийшла

на

Мертве

поле

Людина.

Принесла

корзину

цілющого

чорнозему, висипала. Принесла другу, третю, десяту. Йшли дні, місяці, йшли роки,

а

Людина

з

ранку

до

ночі

все

носила

і

носила

на

Мертве

поле

чорнозем.

Вона

засипала Мертве поле й посіяла на ньому пшеницю.

І

сталося

диво.

Мертве

поле

зазеленіло.

Зашуміла,

заколосилася

пшениця.

Засюрчав

коник,

сіре

небо

стало

голубим,

над

достигаючими

колосками

заспівав

жайворонок. Жайворонки всього світу прислухались до його пісні.

1.

Доведіть, що текст є розповіддю.

2.

Підтвердіть або заперечте висловлювання.

1)

Мертве море було сірим і похмурим, бо не було сонця.

2)

Над полем ніколи не літали птахи.

3)

Людина врятувала поле.

3.

Користуючись текстом, розкажіть про те, як Людина може змінити щось на

краще.

4.

Складіть опис поля, коли воно чекало змін на краще.

5.

Доберіть прикметники-означення для словосполучення

Мертве поле

до і після

приходу Людини.

Поле

(яке?)

На початку тексту

У

кінці тексту

Текст No7

Народження егоїста

Андрійко -

єдиний синок у мами з татом.

Милуються Андрійком і дідусь з бабусею.

-

Ти у нас найкрасивіший, -

каже мама.

-

Ти у нас найрозумніший, -

каже тато.

-

Ти у нас найщасливіший, -

каже бабуся. -

Ти нас найудачливіший, -

каже дідусь.

Відвели

Андрійка

до

школи.

Запросила

учителька

дітей

у

клас.

Саджає

за

парти. Хотіла була посадити Андрійка за другу парту,

та він підняв такий плач, що

вчителька одразу й передумала, й сів хлопчик за першу парту.

Почався урок.

У

класі

-

четверо

вікон.

У

перше

вікно

заглядає

мама

-

не

намилується,

як

Андрійко за партою сидить. У друге заглядає тато -

не намилується, як Андрійко руку

підіймає. У третє вікно заглядає бабуся, не намилується, як Андрійко рота відкриває.

У четверте заглядає дідусь -

не намилується, як Андрійко до трьох лічить.

Поглядає

навколо

Андрійко,

і

здається

йому,

що

увесь

світ

заради

нього,

Андрійка, обертається. Здається йому, Андрійкові, що він -

орел, а всі навколо нього

-

комашки. їм, комашкам, по землі повзати, а йому, орлові, в небесах ширяти.

І ніхто поки що не думає, як орел цей з висоти небесної на землю упаде, себе

покалічить і іншим горя завдасть.

1.

Поясніть значення слова

егоїст.

2.

Намалюйте словесний портрет Андрійка.

3.

Поясніть вираз

орел з висоти на землю упаде.

4.

Перекажіть текст від імені егоїста Андрійка, мами Андрійка, учителя-

психолога.

5.

Складіть схему «Шкідливість егоїзму».

6.

Уявіть, що буде далі з героєм тексту, коротко про це розкажіть.

Текст No8

Синій олівець

Батько

дав

третьокласникові

Федькові

синій

олівець.

Федько

приніс

до

школи

батьків дарунок

і

показав Юркові.

Юрко

провів на

папері

олівцем

лінію

і замилувався синьою барвою. Він і каже Федькові:

-

Давай поміняємося: я дам тобі залізного лева, а ти мені -

синій олівець.

-

Невже

ти

віддаси

за

синій

олівець

залізного

лева?

-

дивується

Федько.

Він знає, що Юркові ще

торік залізного

лева купили.

Це дивовижна

істота. Хоч

лев

і

залізний,

але

немов справжній.

У

ньому

всередині

пружина.

Як

завести

її,

то

лев

стрибає.

Одного

разу

Юрко

завів

і

поставив

залізного

лева

на

зелену

траву.

Лев

стрибнув

раз,

вдруге.

Втретє

-

навіть

горобці,

що

на

даху

сиділи,

повтікали.

Юрко віддав залізного лева за синій олівець.

Тепер

Федько

став

господарем

залізного

лева.

Хлопець

заводив

його

і

милувався,

як

той

стрибає.

Кішка

побачила

дивну

залізну

істоту,

що

на

підлозі

плигала, жалібно занявчала й сховалась за шафу.

-

Ось в мене яка страшна звірюка! -

хвалиться Федько.

А

Юрко

став

малювати

синім

олівцем.

Першого

дня

намалював

степ

і

високу могилу на обрії. Усе було синє, як весняне прозоре небо.

Федько

замилувався

синім

степом.

Але

залізний

лев

здавався

йому

незрівнянно кращим.

Потім

Юрко

намалював

сад.

Це

був

незвичайний

казковий

сад

-

сині

яблука, сині виноградні грона, сині груші.

Федько

не

міг

відірвати

очей

від

казкового

саду.

Йому

чомусь

тепер

не

хотілося дивитися, як стрибає залізний лев.

Потім

Юрко

намалював далекі

сині

гори

і

над

ними

високо

в небі

-

синій

місяць. Федько тяжко зітхнув. Йому було боляче.

-

Навіщо

я

помінявся?

-

думав

Федько.

-

Залізний

лев

тільки

плигає,

а

синій

олівець...

о,

синім

олівцем

можна...

що

тільки

не

можна

створити

синім

олівцем!..

Четвертого

дня

Юрко

приніс

новий

малюнок.

Це

була

синя

казка.

У

дивовижному синьому морі плавав синій птах, над ним у синьому небі пливла синя

хмаринка.

Побачив цей малюнок Федько і заплакав.

Дома він не міг дивитися на залізного лева, здатного тільки стрибати.

Федько заховав залізного лева в скриню на самісіньке дно.

1.

У якому класі вчився Федько?

а)

2;

б)

3;

в)

4;

г)

5.

2.

Якого кольору був олівець?

а)

голубий;

б) червоний;

в) синій;

г) зелений.

3.

Що запропонував Юрко за олівець?

а)

залізного лева;

б)

залізного ведмедя;

в)

залізного орла;

г)

залізного тигра.

4.

Чим була незвичайна іграшка?

а)

вона була дуже м'якою;

б)

якщо завести її —

вона стрибала;

в)

вона могла їздити, як машина;

г)

була надзвичайно великою.

5.

Хто злякався нової іграшки вдома?

а)

сестра;

б)

собака;

в)

кішка;

г)

папуга.

6.

Юрко намалював олівцем спочатку?

а)

степ і могили;

б)

квіти в полі;

в)

море і хвилі;

г)

річку в лузі.

7.

Чим був незвичайний сад?

а)

у ньому були сині птахи;

б)

у ньому були сині дерева;

в)

у ньому було синє сонце;

г)

у ньому були сині кущі.

8.

Четвертого дня Юрко намалював?

а)

синю казку;

б)

синій портрет;

в)

синє оповідання;

г)

синій натюрморт.

9.

Що зробив Федько, коли побачив малюнок?

а)

засміявся;

б)

замилувався;

в)

ойкнув;

г)

заплакав.

10.

Що зробив Федько з іграшкою вдома?

а)

розбив;

б)

закинув у вікно;

в)

заховав у скриню;

г)

повернув Юркові.

11.

Цей текст...

а)

розповідний;

б)

розповідний з елементами опису;

в)

роздум;

г)

опис.

12.

Яка головна думка твору?

а)

будь щедрим;

б)

цінуй те, що маєш;

в)

умій малюнком передати почуття;

г)

не будь байдужим.

Список використаних джерел

1.

Сухомлинський

В.

О.

Чиста

криниця:

Казки,

оповідання,

етюди.

-К.:

Веселка,

1993. -

287 с.

2.

Паращич

В.

В.

Аудіювання.

Збірник

навчальних

і

контрольних

вправ

та

завдань.5-11 класи. –

Х.:

Торсінг,

2004. -

176 с.

І.А. Саєнко

, учитель

української мови і літератури

Чапаєвської загальноосвітньої школи

І –

ІІІ ступенів ім. Г.П. Берези

Золотоніської районної ради

Матеріали для використання на уроках української мови в

5 класі

Педагогічна

творчість

В.О.Сухомлинського

багатогранна

і

невичерпно

багата.

Він

увійшов

у

історію

світової

культури

як

видатний

педагог

і

письменник,

як

полум’яний

патріот,

як

політичний

і

громадський

діяч,

відданий своєму народові.

Усі

твори

видатного

педагога

пройняті

безмежною

вірою

в

людину,

щедрістю

її

душі,

невичерпним

багатством

інтелектуальних

і

моральних

сил.

Цей

цінний

доробок

учитель-словесник

може

використати

на

кожному

уроці

мови

та

літератури.

Багато

висловів

педагога

містить

глибокий

зміст

і

стали

дійсно

крилатими.

Запропоновані

речення

і

невеликі

тексти,

взяті

з

творів

В.Сухомлинського,

сприяють

формуванню

високих

моральних

рис,

працелюбності,

героїзму,

любові

до

Батьківщини,

матері,

розвивають

поетичність у поглядах на природу.

Автором

пропонується

розробка

матеріалів

для

використання

на

урока

х

української мови в 5 класі.

Тексти для диктантів

ЦАРСТВО КВІТІВ І ЗЕЛЕНІ

Шкільна

ділянка

—

царство

зелені.

Школі

не

потрібен

великий

двір,

з

якого

вітер

ніс

би

у

вікна

хмари

пилу.

У

нас

багато

зелених

лужків,

затишних

куточків, укритих травою.

На ділянці багато квітів, квіткових алей, гаїв.

Ось

алея

троянд

–

улюблене

місце

прогулянок.

У

саду,

у

персиковому

дубовому

гаю

не

менше

затишних

куточків,

де

пахнуть

квіти

і

можна

помріяти, поговорити.

Є кілька мальвових гаїв. Мальва —

квітка радості, до неї йдуть

у

хвилини

роздумів

і

смутку.

В

одному

з

таких

гаїв

—

великий

кущ

винограду,

лоза

в’ється

по

стовбуру

вишні.

У

поєднанні

з

яскравими

квітами

мальви

грона

винограду створюють особливо життєствердну картину.

Левкої,

гвоздики,

айстри,

гладіолуси,

маки

—

кожна

з

цих

квіток

переважає

у

своєму

затишному

куточку.

В

одному

з

найглухіших

куточків

—

галявина

конвалій,

їх

посадили

підлітки,

тут

вони

милуються

красою

смарагдової трави і білими дзвіночками квітів.

Створюючи

живу

красу,

людина

зазнає

насолоди

від

не

ї

(В.Сухомлинський).

Працю

вчителя

ні

з

чим

не

можна

порівняти.

Ткач

уже

через

годину

бачить

плоди

своєї

роботи.

Сталевар

через

кілька

годин

радіє

вогненному

потоку

металу.

Хлібороб

через

кілька

місяців

милується

колосками

і

жменею

зерна,

вирощеного

в полі.

А

вчителеві

треба

працювати роками,

щоб

побачити

предмет

свого

творіння.

Буває,

минають

і

десятиріччя,

і

ледве-ледве

позначатися

позначатися

те,

що

ти

замислив.

Нікого

так

часто

не

відвідує

почуття

незадоволення,

як

учителя.

Кожна

крихта

твоєї

людської

краси

–

це

його

безсонні

ночі.

Сивина.

Учителеві

часто

ніколи

подумати

про

себе,

бо

змушений думати про інших. Праця педагога —

це напружена праця

і творчість

розуму (В.Сухомлинський).

Тексти для переказів

МЕРТВИЙ СТАВОК

Це

було

стародавнє

козацьке

село.

Після

битви

під

Жовтими

Водами

запорожці

тут

викопали

ставок

і

поселилися.

Але

згодом

ставок

став

замулюватися.

На

сходці

селяни

вирішили:

кожен,

хто

скупався,

посидів

на

березі

чи

у

човні, повинен набрати відро мулу і винести у поле.

Усі

робили

так,

як

вирішила

громада.

На

березі

на

кілках

висіли

відра,

великі

й

маленькі.

Діти

часто

купалися

і

ніхто

не

смів

піти

додому,

поки

не

винесе черпак мулу.

З

року

в

рік

ставок

ставав

чистішим

і

глибшим,

а

поле

від

мулу

—

ро-

дючим.

Та

ось

на

околиці

села

поселилась

приїжджа

родина.

І

дорослі,

й

діти

у

цій

сім'ї

з

весни

до

осені

купалися

в

ставку,

а

за

відра

не

бралися.

Спочатку

цьому

не

надали

значення,

але

згодом

помітили,

що

багато

підлітків

стали

робити так само. На повчання старих молодь відповідала:

—

Якщо Неприкаянним (так звати сім'ю) можна, то чому і нам не можна?

Поганий

приклад

виявився

чіпким.

Багато

людей

стали

ходити

купатися

увечері, щоб ніхто не бачив.

Згодом

дерев’яні

відра

розсохлися,

про

звичай

забули.

Кожний

думав:

на

мій

вік

ставка

вистачить.

А

ставок

з

року

в

рік

мілів,

заростав,

перетворювався

в болото.

Прийшов

час,

коли

вода

стала

зберігатися

тільки

навесні,

а

потім

ставок

і

зовсім зник. Тільки спогад про нього залишився (За В.Сухомлинським).

СВЯТО ВЕСНЯНОГО ДЕРЕВОНАСАДЖЕННЯ

Це

одне

з

найбільших

свят.

Уроків

у

цей

день

немає.

Діти

приходять,

святково

одягнуті.

До

нас

завітають

і

гості

—

найстаріші

колгоспники,

які

сімдесят

років

тому

своїми

руками

посадили

кілька

дубів,

що

прикрашають

сьогодні

шкільну

садибу.

В

урочистій

обстановці

під

кроною

одного

із

цих

дубів

ми

ставимо

стіл,

застеляємо

його

зеленою

скатертиною,

піонери

приносять

сімдесят

жолудів,

що

зберігалися

в

піску

й

готові

до

посадки,

кладуть їх на стіл.

Один

з

найстаріших

людей

розповідає

про

той день,

коли

були посаджені

ці

дуби.

Він

закликає

дітей

зберігати

добру

традицію

нашого

народу

кожен

повинен залишити після

себе дерево, яке б пережило кілька поколін

Почув

Соловей

плач

Ґавеняти.

Затр..мтіло

із

жалощів

солов’їне

серце.

Залишив

своє

гніздо

Соловей

пр..летів

до

гавиного

сів

поруч

із

пташ..ням

і

заспівав свою чудову пісню. Аж вітер пр..тих заслухався.

А Ґавеня, мов і не чує солов’їного співу, реве плачем зал..вається.

Та

ось

почуло

воно

–

десь

удал..ні

пролунав

материн

голос:

кра,

кра...

Умить пер..стало плакати й каже:

-

Чуєш, це моя мама співає! Замовкни, будь ласка, не пищи!

-

Кра,

кра-кра...

-

пролунало

поблизу,

і

Соловей

замовк.

Він

пер..летів

на

сусіднє дер..во й задумався...

Того вечора ліс не чув солов’їного співу.

В.Сухомлинський

5.

Тексти для диктантів

No1.

125 слів. Можна використати у 6-8 класах.

Орфограми:

а)ненаголошені е, и;

б)написання складних слів.

Пунктограми:

а)розділові знаки в складних реченнях;

б)тире між підметом і присудком.

Верба –

мов дівчина золотокоса

Над

ставком

стоїть

плакуча

верба.

Схилила

свої

зелені

віти

й

дивиться

у

воду. Вітер подихне –

гойдаються віти, мов коси дівочі, колишуться.

Біля

самого

стовбура

помостила

маленька

пташка

Поиск по сайту: