Мета: Оволодіти методами ідентифікації, дослідження доброякісності та кількісного визначення субстанції лікарської речовини саліцилової кислоти
Професійна орієнтація студентів:
Ароматичні кислоти – похідні ароматичних вуглеводнів, в яких у бензеновому циклі один або кілька атомів Гідрогену заміщені карбоксильною групою (–СООН). Представники даної групи органічних сполук проявляють антисептичні, протигрибкові властивості. Введення в структуру відповідних карбонових кислот ароматичного ряду додаткових замісників, а також наступне одержання окремих функціональних похідних, призводить до розширення спектру фармакологічної дії останніх (кератолітична, протизапальна, знеболююча, антиагрегантна, жовчогінна тощо).
Солі ароматичних карбонових кислот, в тому числі й функціональних заміщених по ароматичній субстиненті, мають більшу спорідненість до води (зазвичай, легко розчинні) та використовуються у медичній практиці як активні фармацевтичні інгредієнти і засоби для відповідної діагностики.
Розглядаючи теоретичний матеріал, що стосується методів одержання, фізичних та хімічних властивостей, методів ідентифікації, встановлення доброякісності, кількісного визначення вищезгаданих субстанцій лікарських речовин, умов їх зберігання та застосування в медичній практиці, студенти набувають знань, які необхідні їм у майбутній професійній діяльності.
Виконуючи практичну частину, студенти набувають нові та удосконалюють набуті раніше практичні навички з аналізу якості субстанцій лікарських речовин.
Програма самостійної підготовки студентів:
1. Латинські назви, синоніми саліцилової кислоти.
2. Джерела і методи одержання саліцилової кислоти.
3. Властивості досліджуваної субстанції (опис та розчинність).
4. Ідентифікації згідно вимог Державної Фармакопеї України та іншої нормативної документації; хімізми реакцій.
5. Методики виявлення специфічних домішок у субстанції лікарської речовини, що вивчається.
6. Кількісне визначення даної субстанції.
7. Умови зберігання, виходячи з особливостей фізико-хімічних властивостей.
8. Медичне застосування саліцилової кислоти.
Питання, які розглядаються на занятті:
1. Джерела і методи одержання саліцилової кислоти.
2. Властивості досліджуваної субстанції (опис та розчинність).
3. Ідентифікації згідно вимог Державної Фармакопеї України та іншої нормативної документації; хімізми реакцій.
4. Методики виявлення специфічних домішок у субстанції лікарської речовини, що вивчається.
5. Кількісне визначення даної субстанції.
6. Умови зберігання, виходячи з особливостей фізико-хімічних властивостей.
7. Медичне застосування саліцилової кислоти.
Тести і ситуаційні задачі: (без еталонів відповідей)
1. Для ідентифікації саліцилат-йону, як структурного фрагменту субстанції кислоти саліцилової, спеціалісту ВТК слід провести реакцію з:
A. Калію карбонатом
B. Кальцію хлоридом
C. Калій гідрофталатом
D. Магнію сульфатом
E. Заліза(ІІІ) хлоридом
2. Спеціаліст ВТК проводить кількісне визначення субстанції резорцину методом броматометрії (зворотне титрування). В якості індикатора він має використати:
A. Фенолфталеїн
B. Натрію еозинат
C. Заліза(III) амонію сульфат
D. Калію хромат
E. Крохмаль
3. Згідно вимог монографії на субстанцію натрію саліцилату, наведеної в 1 доповненні до ДФУ, Натрій ідентифікують з:
A. Розчином уранілацетату
B. Використанням пірохімічної реакції
C. Розчином калію піроантимонату
D. Метоксифенілоцтової кислоти реактивом
E. Розчином цинкуранілацетату
4. Ідентифікація субстанції тимолу з використанням спиртового розчину заліза(III) хлориду супроводжується появою:
A. Синьо-фіолетового забарвлення
B. Світло-зеленого забарвлення
C. Червоного забарвлення
D. Фіолетового забарвлення
E. Коричневого забарвлення
5. Для натрію бензоату найбільш характерною фармакологічною дією є:
A. Відхаркуюча
B. Антигістамінна
C. Ноотропна
D. Антацидна
E. Місцевоанестезуюча
1. Обчислити масу наважки кислоти бензойної (М = 122.1 г/моль), яку необхідно взяти для аналізу, щоб на титрування було витрачено 16.30 мл 0.1 Мрозчину натрію гідроксиду (Кп = 1.0000); вміст кислоти бензойної в субстанції – 99.7 %.
2. Який об’єм 0.5 М розчину натрію гідроксиду (Кп = 1.0005) буде витрачено на титрування субстанції кислоти саліцилової (М = 138.1 г/моль) масою0.2462 г, якщо вміст кислоти саліцилової в субстанції – 99.5 %.
3. Розрахувати втрату в масі при висушуванні, якщо на титрування наважки натрію бензоату (М = 144.1 г/моль) масою 0.2918 г витрачено 19.70 мл 0.1 Мрозчину кислоти хлористоводневої (Кп = 0.9985). Вміст натрію бензоату в субстанції становить 99.6 %.
4. Обчислити вміст натрію саліцилату (М = 160.1 г/моль) у таблетці в грамах, якщо на титрування наважки порошку розтертих таблеток масою 0.1891 гвитрачено 9.80 мл 0.1 М розчину кислоти хлористоводневої (Кп = 1.0003). Середня маса таблетки становить 0.3 г.
5. Обчислити вміст резорцину (М = 110.1 г/моль) в субстанції у відсотках, якщо на титрування наважки масою 0.1985 г витрачено 18.30 мл 0.1 Мрозчину натрію тіосульфату (Кп = 1.0000), об’єм мірної колби – 100.0 мл, об’єм аліквоти – 20.0 мл. На титрування контрольного досліду витрачено 39.90 мл 0.1 М розчину натрію тіосульфату.
6. Який об’єм аліквоти треба взяти для аналізу субстанції тимолу (М = 150.2 г/моль), щоб на титрування наважки масою 0.5075 г, яка розчинена в мірній колбі місткістю 100 мл, було витрачено 13.70 мл 0.0167 М розчину калію бромату (Кп = 0.9913)? Вміст тимолу в субстанції становить 100.5 %.