Конструктивні (позитивні)

є результатом помилкового розумін­ня правової реальності, різкої розбі­жності поглядів та інтересів членів колективу, постановки волюнтарис­тичних цілей керівника; мають руй­нівні наслідки, підривають групову згуртованість, блокують професійну роботу групи, що неминуче призво-дить до зниження її ефективності

⁷ Вивчення конфліктних ситуацій в колективі (групі) — між керівником і підлег­лим, між членами групи і шляхів їх вирішення відноситься до сфери науки «Кон-фліктологія».

Психологічна культура юриста-практика_____________ 257

Структура конфлікту:

1) об'єкт— труднощі організаційного або профссійно-правово-го характеру, особливості оплати праці, специфіка ділових і особи­стих стосунків конфліктуючих сторін; 2) суб'єкти — сторони кон­флікту — його учасники-опоненти (особа, група, організація); 3) цілі— суб'єктивні мотиви учасників конфліктної ситуації: ос­новні установки юристів на вирішення справи, що не збігаються з конфліктуючою стороною; їх мотиви діяти так, а не інакше, обу­мовлені специфікою їхніх поглядів, переконань, інтересів — мате­ріальних і духовних; 4) привід, причини— безпосередній привід (випадок, провокація) варто відрізняти від справжніх (нерідко при­хованих) причин.

Стадії конфлікту: 1)визрівання потенційного конфлікту {ви­никнення об'єктивної конфліктної ситуації): формування супе­речливих інтересів, принципів, норм, які ще не осмислюються сто­ронами; 2) переростання конфлікту з потенційного в реальний {настання об'єктивної конфліктної ситуації): усвідомлення учас­никами конфлікту своїх вірно або невірно зрозумілих інтересів, принципів, норм, що супроводжується виникненням початкових об­разів конфліктної ситуації, тобто ідеальної картини, наявної в кожно­го з учасників конфлікту, включаючи уявлення про самих себе, свої мотиви, цілі, цінності, можливості, а також про середовище (колек­тив, де формуються стосунки); 3) стадія конфліктних дій: загос­трення емоційного фону протікання конфліктів. На цій стадії сторони зіштовхуються з правовою дійсністю, що уточнює їх поча­ткові уявлення — образи конфліктної ситуації і сприяє вирішенню проблеми або припиненню конфліктних дій; 4) стадія зняття або вирішення конфлікту: здійснюється за рахунок перетворення ситу­ації або внаслідок зміни уявлень (образів конфліктної ситуації), наяв­них у сторін.

Важливо вчасно розпізнати назріваючий конфлікт і запобігти його. Для цього необхідно усунути хоча б один з елементів структу­ри конфлікту.

Роль керівника в запобіганні конфлікту полягає в умінні роз­пізнати конфліктну особу за такими якостями: 1) неадекват­на (завищена або занижена) оцінка своїх можливостей і здібностей, що, як правило, суперечить оцінці оточуючих людей; 2) консерва­тизм мислення і небажання перебороти застарілі погляди і традиції;

260 __________________________________________

обидві сторони мають однакову владу і мають рівносильні арі \ М

нти на свою користь. Проте сторона, для якої задоволення дл.

бажання не настільки принципово, згодна на тимчасове компромі не рішення, яке дозволяє щось одержати. Останнє, як відоме 11 ще, чим все загубити.

Стиль компромісу посідає серединне положення між етили керівництва і є найбільше застосовним. Проте не слід його ній і и і зручним на всі випадки життя. Ефективність використання кожні го з названих стилів під час вирішення конфлікту залежить від МІ кретних умов. Треба навчитися стратегічно правильно вибирші той, що найбільш підходить для певних обставин, що не усклгі іни ситуацію, не сильно порушує внутрішній комфорт, дає можлими уникнути стресу.

Для конструктивного вирішення конфлікту необхідна нажни, щ таких чинників: 1) адекватне сприйняття конфлікту (вмінні о. особистих пристрастей і антипатій оцінити наміри та дії свої нлпої і протилежної сторони); 2) відкрите спілкування (чесне висло 11 н > ня своєї позиції, готовність до обговорення об'єкта конфлік і \

спільних шляхів виходу з конфліктної ситуації); 3) прагнення..

фліктуючих сторін створити атмосферу взаємної довіри і спіарі бітництва.

У будь-якому випадку в конфліктній ситуації необхідно за» і вувати законні методи, вирішувати спір без знищення протилея ної сторони*.

⁸ В Україні вирішення конфліктів у трудових колективах віднесено до ні Національної служби посередництва і примирення. Відповідно до Закону і і

«Про порядок вирішення колективних трудових суперечок (конфліктів)» і І Ір і.......

етики арбітра (члена трудового арбітражу), затверджених Національною сі посередництва і примирення, відповідальна раль у проведенні примирливих дур з вирішення колективних трудових конфліктів належить арбітрові (ч трудового арбітражу). При ухваленні рішення по суті колективного тр\

спору він зобов'язаний: 1) відповідати високим етичним стандартам повода.............

2) збалансувати інтереси сторін колективного трудового спору (конфлікі\ і і |Ц тересами суспільства в цілому; 3) дотримуватися принципів верховенсіп.і ирМ | і законності.

Розділ XI ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА ЮРИСТА-ПРАКТИКА

§ 1. Поняття, зміст і структура політичної культури юриста

Політична культура юриста — це обумовлені політичними
ні.... ями, уміннями, навичками і втілені на практиці правила (нор­
ці і пою поведінки як суб'єкта політичної влади.

Нормативна основа політичної культури юриста:

світоглядні норми — міра освоєння загальнозначущих зразків

п'їної діяльності й оволодіння політичними нормами-ідеями;

норми практичної політики — міра використання (у політич-

... ні іведінці) політичних норм-реалій, визнаних у суспільстві і дер-

Імит політичної культури юриста:

< і руктура політичної культури юриста.

І < )нолодіння політичними знаннями, широка інформованість

.... олітичне життя суспільства, його політичні ідеї і цінності, за-

Инмірності функціонування політичної системи, політичні права ички громадян, про стратегію і тактику політичного розвит-

. і.... п. політичні програми основних політичних партій і рухів

мі

' Уміння перетворити політичну інформованість у власний варі-
..... ілітичної культури, що узгоджуєгься з політичним режимом

Лн.і/'і \І

і культурою суспільства; сформувати ставлення до владних сіру»

тур, до держави, державної влади і управління; усвідомиш........

тичні цінності, виробити стійкі політичні орієнтації й устаної

3. Реалізація установки на політичну участь у певних ф<>і> і і

і різновидах політичної поведінки, у системі конкретних по..... м

них стосунків, здатність передбачати наслідки своєї участі в.....

тичній діяльності.

Юрист, залишаючись у рамках своєї професії, зобов'язати слуговувати конституційні основи суспільного ладу і чинного шиїнодавства. Він вправі критикувати існуючі недоліки і поруш, ми! з позиції закону і використовуючи правові можливості і з;к нОн

Оголошення ж держави і суспільства кримінальними, мірку іш..

про системну кризу, антинародний характер влади, зрозуміло, поки нні допускатися в демократичному суспільстві. Але висловлюп.іт ся вони повинні в рамках діяльності політика, а не з позицій прі >ф> сійної діяльності юриста. Юрист повинен керуватися державними інтересами і цілями, передбаченими Конституцією України.

Не можна уявити собі юриста без твердих громадських устами вок. Юрист зобов'язаний бути патріотом своєї Вітчизни, служіми суспільству, керуючись законом, бути переконаним у доцільно. Н і необхідності основних принципів демократичної, соціальної щ» > вової держави.

Кожен юрист — носій індивідуальної політичної кульгіп/ч, З формальної точки зору юриста (суддю, прокурора, слідчого та їм і можна змусити бути поза політичними інститутами і процсспми Але було б недемократичним примушувати його відмовити політичних поглядів і політичних схильностей узагалі, не брпіИ участь у політичному процесі, не втілювати світоглядні орігіипцІІ в типових для нього вчинках.

Юристи-практики є. творцями національної політики.

сторонніми спостерігачами. їхня участь в обговоренні з;.......

проектів не вільна від політичних пристрастей. Так, обговор. ині юристами Конституції України — політичний захід, оскільки ійМЯ Конституція в значній мірі складається з норм, що безпосері ції регулюють політичні відносини владування. Голосування за іншу партію на виборах до Верховної Ради — показник певних нині*

тичних симпатій. Політичні дії юристів зобов'язані бути легалі.

тобто відповідними закону. Юрист повинен вміло користуватт

і ініінчна культура юриста-практика_________________ 263

і < ютовими політичними цінностями, принципами і нормами, що н 11 жали законодавче закріплення в країні: гласністю, демократією, ни нічним плюралізмом, політичними правами і свободами тощо.

ІМИ є його політичним інструментарієм. Інша справа — необхід-сть юриста піднятися вище своїх власних амбіцій і політичних ні. і растей у процесі професійної діяльності — розгляді юридич-' і прав. Його політична упередженість виключається. Він має

ні політично нейтральним і не порушувати норм Конституції

II конів, що стосуються його професії, а саме — про заборону
ІЛІ і ичної діяльності (неучасті в громадських об'єднаннях, що

пдують політичні цілі). Відповідно до «Загальних правил >п. пнки державного службовця», затверджених наказом Голов-іржслужби України від 32.10.2000 р., «державні службовці, з ура-

іі.іпііям конституційних прав, можуть брати участь у політичній і іншій громадській діяльності лише поза межами їх службових .ом язків і в позаробочий час, щоб не підривати віру громадсь-I. 11 і! неупереджене використання ними своїх функцій. Власні по-Гичні погляди вони не можуть використовувати при виконанні іиіч посадових обов'язків»¹.

И.іжливим політичним інструментарієм юриста є демократія — і и.і і фундаментальних цінностей людства. В основі демократії

і їм ь політична рівноправність громадян на участь в управлінні >і> івами суспільства і держави, насамперед рівність виборчих

^III що дає можливість вибору між різними політичними альтер-
п н нами — варіантами розвитку суспільства і держави. Юрист
и можливість використовувати усі форми й інститути демок-
тііі — брати участь в управлінні державними справами через
и п іавницьку і безпосередню форми народовладдя (у референду-

пборах, всенародному обговоренні законопроектів та ін.), •І їм у ванні системи органів держави і державної волі (не зловжи-ін'•пі при цьому владою), захисті й охороні конституційно закріп-

...... юлітичних прав і свобод громадянина відповідно до міжна-

• 11 и іч стандартів.

конституційно закріплений принцип гласності виражається і .і|> пі юваному праві на свободу думки і слова, на вільне вислов-

.... своїх поглядів і переконань, у праві вільно збирати, зберіга-

і инкористовувати і поширювати інформацію усно, письмово або

¹ Юридичний вісник. — 2000. — № 48. — С. 18.

Розділ XI

іншим способом — за вдасним вибором, у праві направляти індиві­дуальні і колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а та­кож до посадових і службових осіб (ст.ст. 34, 40 та ін. Конституції України). Уміння юриста користуватися цим демократичним прин­ципом означає не тільки реалізацію конституційних прав як грома­дянина, але й обов'язків як посадової особи, покликаної сприяти встановленню повного інформаційного обміну між державою і гро­мадянським суспільством.

Якісний стан структурних елементів політичної культури у коленого юриста, як і у будь-якого громадянина, різний, що дозволяє говорити про індивідуальний варіант політичної куль­тури особи. Якісний стан політичної культури юриста можна пода­ти таким чином:

Індивідуальний варіант політичної культури юриста залежить від сукупності факторів соціального, історичного й особистісного по­рядку, що обумовлені професійними можливостями, зафіксованими в законах, посадових інструкціях, положеннях і т. п.

§ 2. Рівні політичної культури юриста. Субкультура професійних груп юристів

Було б неправильно відносити культуру юриста-практика виня­тково до політичних поглядів, що розкривають його ставлення до держави, партій, громадсько-політичних рухів, методів управління та ін. У своєму відношенні до політичних явищ і процесів юрист насамперед керується правом і законом, а також вихідними світо­глядними позиціями. Тому політична культура юриста являє со­бою багаторівневий феномен:

1) світоглядні орієнтації;

2) відношення до влади;

Поиск по сайту: