Проміжні процесуальні акти

— приймаються в зв'язку з новими обставинами, що відкрилися ^ справі з метою її ефективного розгляду (постанова слідчого про Щ знання особи потерпілою; постанова слідчого про проведення до і,11 кових слідчих дій; визначення судді про забезпечення позову та 111 )

Розділ VI ОСНОВНІ ВИДИ ОРИДИЧНОЇ ПРАКТИКИ

§ 1. Класифікації юридичної практики

Класифікувати юридичну рактику (розділити її на класи, види) можна за різними критеріями

Види юридичної практим в залежності від суб'єктів:

— юридична практика гроіадян;

— юридична практика оргаізацій, що не мають владних повно­важень в управлінні суспільсвом;

— юридична практика оргнів місцевого самоврядування;

— юридична практика дерсавних органів.

Види юридичної практик! за спеціалізацією (або за суб'єкта­ми здійснення): судова, слідч; прокурорська, адвокатська, нотарі­альна, юридичної служби, деркавної виконавчої служби і т. п.

Види юридичної практики за правовими формами діяль­ності держави: правотворча насамперед законодавча (створення і прийняття законів); інтерпретацйна (тлумачення законів); правозасто-совча (своєчасне і правильне гілення законів у життя суспільства); правоохоронна (забезпечення схорони прав і свобод особи); захисна (забезпечення захисту прав і еобод особи); контрольно-наглядова (здійснення контролю і нагляду за дотриманням прав і свобод осо­би); установча (проведення наійної кадрово-забезпечувальної полі­тики).

Види юридичної практик! за найбільш значимими юридич­нимидіями:

— ведення юридичної спрви;

— складання юридичних двсументів (позов до суду, протест про­курора, складання договору йн);

— юридичні консультації;

— виступ в юридичних уснновах із заявами, клопотаннями, ви­сновками, що мають відношеня до розв'язуваної юридичної спра­ви;

— тлумачення текстів норютивно-правових актів з метою вине­сення рішення в справі;

— пропаганда правових зіань (виступ по радіо, телебаченню, у пресі з правовою інформацію).

Основні види юридичної практики_____________________ 139

Юридичні дії. чинені юристами-практиками, вимагають наяв­ності спеціальних знань, умінь і навичок, технічної оснащеності йін.

Види юридичної практики за сферами громадського жит­тя: в економічній сфері; у політичній сфері; у соціальній сфері; в еко­логічній сфері; у сфері культури; у сфері науки й ін.

Види юридичної практики за кількістю суб'єктів, що її здій­снюють:

індивідуальна (приватний нотаріус, адвокат та ін.);

колегіальна (юридичні фірми).

§ 2. Судова практика

Судова практика — правозастосовча діяльність судів по роз­гляду юридичних справ і винесенню по них рішень.

Діяльність суддів судів загальної юрисдикції здійснюється на основі Конституції України, законів України «Про статус суддів», «Про судоустрій України», «Про Вищу раду юстиції», підзаконних актів, постанов Пленумів Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів, Кодексу професійної етики судді (2002).

Суд — орган держави, що здійснює державну владу шляхом від­правлення правосуддя при розгляді цивільних, кримінальних, госпо­дарських справ, справ про адміністративні правопорушення і ряд інших у порядку, установленому процесуальним законодавством.

Судова практика поєднує: 1) розгляд віднесених до компе­тенції судів питань у суді першої інстанції, в апеляційному і каса­ційному судах, у стадії виконання судових рішень і вироків, у по­рядку виняткового провадження; 2) результати (підсумки) цієї діяльності, зовні виражені у відповідних судових рішеннях; 3) на­копичений досвід.

Зміст і структура судової практики:

Суб'єкти та учасники судової практики

(суд, свідки, потерпілі, підсудні — у кримінальному судочинстві;

_______ позивачі і відповідачі — у цивільному судочинстві)___

Об'єкти судової практики (матеріальні і нематеріальні блага, суспільні відносини, конкретні дії

_____________________ людей та ін.)____________________

Практична судова діяльність: 1) мета і завдання, функції; 2) судові дії; 3) судові операції (комплекс

■Мі

Розділ VI

судових юридичних дій, об'єднаних єдиною метою і спрямованих на
вирішення окремого завдання в рамках юридичного процесу)________________

Внутрішня організація діяльності
(процесуальні провадження,
______ стадії, режими)

Засоби, способи, методи судової діяльності

(використовуються для досягнення мети, одержання результатів)

Результати судової діяльності

Соціально-правовий досвід у галузі судової діяльності,

що формується в процесі добору доцільного в судових діях і рішен­нях, а також аналітично осмислений та узятий на озброєння досвід здійснення наукових правових досліджень та правового навчання у їх єдності і взаємодії

Судова практика формується в зв'язку із застосуванням право­вих норм при розгляді конкретних судових рішень.

Практику судів загальної юрисдикції в Україні складають:

Судова практика поєднує практику трьох видів судових інстан­цій (по горизонталі):

1. Практика місцевого суду:

загального — діяльність по розгляду кримінальних і цивільних справ, а також справ про адміністративні правопорушення і напра­цьований при цьому досвід про єдине застосування норм права в конкретних подібних ситуаціях;

господарського — діяльність по розгляду справ, то виникають з господарських правовідносин, а також інших справ (наприклад про банкрутство), віднесених процесуальним законом до їсньої підсуд­ності, і напрацьований при цьому досвід щодо єдиного іастосування норм права в конкретних подібних ситуаціях¹;

' Господарський суд є незалежним органом у вирішенні всіх господарських спорів, що виникають між юридичними особами, державними й іниими органами.

Основні види юридичної практики______________________ 141

адміністративного — діяльність по розгляду справ, пов'язаних із правовідносинами в сфері державного управління і місцевого са­моврядування (так звані справи адміністративної юрисдикції) і на­працьований при цьому досвід щодо єдиного застосування норм пра­ва в конкретних подібних ситуаціях;

Розгляд справ адміністративної юрисдикції в сфері військового управління здійснюють військові суди.

2. Практика апеляційного суду (лат. арреііаіе — звертан­ня) — діяльність, як правило, по перегляду справ, розглянутих міс­цевими судами, у порядку апеляції і напрацьований при цьому досвід щодо єдиного застосування норм права в конкретних подібних ситу­аціях. Апеляційний суд може виступати і судом першої інстанції — це є певна частина його практики.

3. Практика касаційного суду (лат. саззатіо — скасування, знищення) — діяльність по розгляду справ по касаційних скаргах на рішення і постанови, прийняті судом першої інстанції, що набрали законної сили, а також на рішення і постанови суду апеляційної інстанції, і напрацьований при цьому досвід щодо єдиного застосу­вання норм права в конкретних подібних ситуаціях.

Касаційною інстанцією в системі спеціалізованих господарсь­ких судів є Вищий господарський суд, у системі адміністративних судів — Вищий адміністративний суд.

Вищим судовим органом для вищих спеціалізованих судів є Вер­ховний Суд України. Він же виступає вищою касаційною судовою інстанцією: переглядає в межах своїх повноважень рішення судів загальної юрисдикції і справи по новоявлених обставинах у порядку, встановленому процесуальним законом. Верховний Суд України також розглядає справи, віднесені до його компетенції Конститу­цією і законами України. При розгляді справ у касаційному порядку суд повинний перевірити правильність застосування судом першої

За захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів у цей судо­вий орган мають право звертатися підприємства; установи; організації; інші юри­дичні особи, у тому числі й іноземні; громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи й у встановленому порядку придбали статус суб'єкта підприємницької діяльності. Державні й інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, вправі звертатися у випадках, пе­редбачених законодавством. Наприклад, фермери про виділення додаткових земе­льних ділянок або громадяни як кредитори в справах про банкрутство. Звертання в господарський суд здійснюється відповідно до встановленої підвідомчості госпо­дарських справ.

Розділ VI

Основні види юридичної практики

о апеляційної інстанції норм матеріального або норм процесуаль­ного права, законність судових рішень і в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, вирішити справу відповідно до своїх повноважень. У складі Верховного Суду України діють пала­ти: 1) судова палата по цивільних справах; 2) судова палата по кри­мінальних справах; 3) військова судова палата.

Практика військовихсудів є складовою частиною практики системи загальних судів. Військові суди розглядають справи про всі правопорушення, скоєні військовослужбовцями Збройних сил, При­кордонних військ, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також військовозобов'язаними під час проходження ними зборів.

Військові суди— це суди регіонів (Південного, Західного, Центрального), Військово-Морських Сил, гарнізонів. Військові суди гарнізонів, що діють у місцях дислокації військ, є місцевими судами і як суди першої інстанції розглядають усі кримінальні спра­ви, за винятком тих, котрі підсудні військовим судам регіонів і Війсь­ково-Морських сил; справи та скаргах військовослужбовців на не­правомірні дії військових службових осіб і органів військового управління; справи про захист честі і гідності, сторонами яких є вій­ськовослужбовці або військові організації; інші справи, пов'язані із захистом прав і свобод військовослужбовців та інших громадян, іт. п.

Військові суди регіонів і Військово-Морських сил— апеля­ційні суди, що у межах своїх повноважень розглядають справи як суди першої інстанції у порядгу апеляційного оскарження й у зв'язку з новоявленими обставинами Вищим органом для військових судів є відповідна військова палата Верховного Суду України — Військо­ва судова колегія. Вона розглядає справи в порядку повторної ка­сації.

Види судової практики по сферах діяльності:по криміналь­них справах; по цивільних справах; по господарських справах; по адміністративних справах; по справах про сплату податків та ін.

Організацію роботи судів України забезпечують Вища рада юс­тиції, кваліфікаційні комісії, державна судова адміністрація. їхня практична діяльність входить до складу загального поняття «судо­ва практика країни», а значить і поняття «юридична практика».

§ 3. Прокурорська практика

Прокурорська практика— правоохоронна діяльність органів прокуратури по узагальненню і збагаченню правовим досвідом у результаті виконання закріплених за ними повноважень: підтрим­ка державного обвинувачення в суді, представництво інтересів гро­мадянина і держави в суді, здійснення нагляду за законністю.

Діяльність працівників прокуратури здійснюється на основі Кон­ституції України, Закону України «Про прокуратуру», «Положення про атестацію прокурорсько-слідчих працівників прокуратури Укра­їни», затвердженого наказом Генерального прокурора, наказів Гене­рального прокурора й інших нормативних актів.

Прокуратура— специфічний орган державного правління, наді­лений правоохоронними і наглядовими функціями.

Прокурорська практика поєднує: 1) багатобічну діяльність про­куратури, спрямовану на захист суспільства від злочинності; 2) ре­зультати (підсумки) цієї діяльності, зовні виражені у відповідних «прокурорських» актах (наказах Генерального прокурора України); 3) накопичений досвід.

Зміст і структура прокурорської практики:

Поиск по сайту: