Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ЯК НАУКА І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА 10 страница



Інститут держави і права України видає щорічник «Правова дер жава» і є одним із співвидавців журналу «Право України». Згідно з ухвалою Президії НАН України тут проведена робота з підготовки і видання 6-томної «Юридичної енциклопедії», 6-томної «Антології української юридичної думки» та ін.

Чічті освіта і юридична наука у системі професійної..._______ 117

І іншою установою, що координує наукові дослідження в галузіі

іф\ кпції. є Академія правових наук України (створена

11 ) її основні завдання: 1) комплексний розвиток правової

проведення фундаментальних і прикладних досліджень у га-

і' і шиї і права; 2) наукове забезпечення правотворчої діяль-

(ержавних органів, вивчення і узагальнення механізмів реа-

п іакоіюдавчих актів; 3) визначення пріоритетних напрямків

к ти правової держави, наукове забезпечення здійснюваних ре-

іп поювка рекомендацій відносно удосконалення органів

і і' ' пчюі влади; 4) формування правосвідомості громадян, розви-

ри нічної освіти в країні та ін. Академіки і члени-кореспонде-

.... Академії правових наук працюють над проблемами успішного

і пішого проведення правової реформи в Україні, вдоскона-

н шиї п ілконодавства, збагачення теорії і практики конститущйно-

іііпіппгва, формування правової системи молодої держави

І ні юму. У загальнодержавному періодичному виданні «Вісник

ми правових наук» публікуються наукові статті з актуальних

к м теорії і практики реформування правової системи України,

.... и імяної історії держави і права, політичної і правової думки, рі-

іалузей права і т. п. \ і кладі Академії правових наук України працюють науково-

...... іііі інститути: Науково-дослідний інститут вивчення проблем

.... цінності (м. Харків); Науково-дослідний інститут приватного

і і підприємництва (м. Київ); Науково-дослідний інститут > Iі ' пішого будівництва і місцевого самоврядування (м. Харків). • і і і.ілі Академії правових наук України успішно функціонує лабо-р іюрія і прав людини (м. Львів).

Мпуково-дослідний інститут приватного права і підприєм-

...... ця Академії правових наук України створений за доручен-

пмм Кабінету Міністрів України від 30.12.1996 р. на базі Центру до-I н і ід пі. проблем підприємництва і менеджменту, що діє у складі НАМ України з грудня 1992 р. Основним напрямком наукової діяль­но, п Інституту є проведення фундаментальних і прикладних ком-іпіх досліджень з таких питань: 1) методологічні основи и ори приватного права; 2) методологічні і теоретичні проблеми матизації законодавства у сфері підприємництва; 3) станов-И пня і розвиток інституту приватної власності; 4) проблеми фор-иня і функціонування механізму використання права в прива-

Розділ V

тному секторі економіки України; 5) проблеми формування і функіі-онування механізму державного регулювання підприємницької діял-ності в Україні.

Чималий внесок у розвиток вітчизняної юридичної науки вносив Інститут законодавства Верховної Ради України. Інститут закон -давства Верховної Ради України (створений у 1994 р.) є само­стійною науково-дослідною і прикладною державною установоо в структурі апарату Верховної Ради України. Його головні завданн: 1) участь у проведенні фундаментальних і прикладних досліджеіь у сфері державного управління суспільством і законопроектних рі-біт, координація участі наукових установ і інших організацій в закг нотворчій діяльності Верховної Ради; 2) розробка концепції розвиту законодавчої системи України і проектів програм законодавчої ді­яльності Верховної Ради; 3) аналіз практики застосування закон? і ефективності їх дії, розробка пропозицій по удосконаленню пото1-ного законодавства України; 4) порівняльні дослідження систем за­конодавства інших держав, а також оптимальних шляхів зближенн національного законодавства із зарубіжним законодавством і міжн,-родним правом; 5) розробка найважливіших законопроектів, здійг нення науково-практичної експертизи окремих законопроекті];

6) надання науково-методичної допомоги в здійсненні законодавчії і контрольної діяльності постійним комісіям Верховної Ради Україну

7) участь у підготовці до видання Верховною Радою України закс-нодавчих актів і спеціальної юридичної літератури.

Центр порівняльного права, який був створений при Мініс­терстві юстиції України в листопаді 2000 р., не обмежує свою д-яльність функціональними рамками державної організації. Цент є також секретаріатом Міжвідомчої координаційної ради з адаптац законодавства України до законодавства ЄС. Його мета — забе? печити проведення правової реформи в Україні з урахуванням єї ропейського законодавства. Вона випливає із стратегічного курс України на інтеграцію в ЄС і статті 51 Угоди про партнерство і спії працю. Основні завдання Центру: 1) участь у розробці пропозицій д визначення пріоритетних напрямків діяльності України з метою п рмонізації вітчизняного законодавства з європейським; 2) розробк рекомендацій до проектів нормативно-правових актів, які вимагс ють адаптації з урахуванням світових стандартів; 3) аналітични огляд відповідності правових норм України нормам міжнародног

ччші иаііта і юридична наука у системі професійної..._ 119

І) \ -кісті, у підготовці збірок нормативно-правових актів і спе-

....... "і юридичної літератури і т. д. Специфічний статус Центру

и - піішраці як з урядовими, так і з неурядовими установами

ші кіціями, такими як Європейська Комісія, Програма Тасіз,

ні і.киіі університет (Бельгія), Афінський центр публічного пра-

>■ -11 роція), ІІ8АШ, ОБСЄ та інші. У складі Центру створено Бюро

|мф< і'м.ііиі з питань європейської інтеграції і права, яке формує банк

І "їм , і права ЄС, до його послуг можуть звертатися як державні,

РІК і академічні, атакож комерційні структури. На Бюро покладена

цім систематизації офіційних перекладів актів законодавства

пріоритетних для України сферах адаптації.

І Іравові дослідження проводяться в регіональних науково-до-

> м 'іиих інститутах НАН України, наприклад в Інституті економі-

■ її правових досліджень (м. Донецьк) та ін.

Конкретний внесок у розвиток науки вносять і науково-дослідні ни і їм у і и судових експертиз (Київ, Львів, Донецьк, Одеса, Хар-іщ) які функціонують у системі Міністерства юстиції України, ,і гвкі >ж Центр правової реформи і законопроектних робіт при Міні-і її | ні ні юстиції України та ін.

І [авколо освітніх юридичних закладів (Українська Академія (І ржавного управління при Президенті України, Національна юри-

... на академія України ім. Ярослава Мудрого, юридичні факуль-

и і и Київського і Львівського національних університетів, Одесь­кі національна юридична академія та ін.) сформувалися наукові школи юристів. Вони надали дієву допомогу в підготовці тексту Конституції України 1996 р., входять у робочі групи по підготовці штих кодексів і інших законодавчих актів, внесли чималий внесок | розробку Концепції судової реформи, Концепції юридичної освіти и Україні та ін.

Слід зазначити внесок професорсько-викладацького складу На­ціональної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого в роз-робку наукових проблем, в удосконалення законодавчого і в цілому мормотворчого процесу, правозастосовчої практики, у формування її мократичної правової політики України. Тут проводяться значні дослідження з фундаментальних і прикладних проблем правознав-і і на, розробляються проекти законів і інших нормативних актів, ідпіснюються наукові експертизи проектів нормативних актів різно-ю рівня.

Еагомий внесок у розвиток юридичної науки вносять відомчі устшови освіти системи правоохоронних органів: Київський нацональний університет внутрішніх справ України, Харківсь-кийчаціональний університет внутрішніх справ, Академія слу­жбі безпеки України та ін.

Наукова діяльність в юридичних вузах і факультетах створює особливу інтелектуальну атмосферу, сприятливу для творчого зро-сташя професорсько-викладацького складу і молодої наукової змі­ни. Результати цієї діяльності оформляються у вигляді підручників, моюграфій, статей, повідомлень, тез доповідей, які виходять окре-миш виданнями або містяться в юридичних періодичних журна-лах,газетах, збірках і інших виданнях, а також одержують узагаль-ненія в дисертаційних дослідженнях.

Розділ V

ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА. ЮРИДИЧНА ПРАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

§ 1. Поняття та ознаки юридично/практики

Юридична практика(від грец. ргакіігоз — діяльна, діловий, дія, досвід) — нормативно закріплена система діяльності юристів з прийняття (зміні), тлумачення (конкретизації), використання і застосування правових приписів, що сполучає накопичений і на­копичуваний соціально-правовий досвід у сферах практичного ви­рішення юридичних справ, а також досвід здійснення правових досліджень та правового навчання. Юридична практика залежно від сфер здійснення поділяється на прикладну (суто практичну), наукову, освітню.

Ознаки юридичної практики(в основі якої лежить юридична практична діяльність):

1) вид соціальної практики, що входить до її структури разом з іншими видами практики (економічної, політичної, організаційно-управлінської, духовно-культурної) і характеризується відносною са­мостійністю в силу утягнутості в правову систему суспільства як її складової частини;

2) здійснюється через практичну діяльність у сфері права, що дає можливість виявляти закономірні взаємозв'язки всіх елементів правової системи, їхню функціональну взаємодію. Складаючись із правотворчої, правореалізаційної, правоохоронної, судової й інших правових форм, така діяльність відіграє інтегруючу роль у правовій системі, пов'язуючи воєдино норми права й індивідуально-правові приписи, суб'єктивні права і юридичні обов'язки, акти тлумачення і прийняті рішення;

3) спрямована на досягнення відповідності суспільних відносин вимогам права, на забезпечення реалізації, охорони і захисту прав, свобод і законних інтересів суб'єктів права — фізичних і юридич­них осіб, суспільства і держави, установлення законності і правопо­рядку;

4) здійснюється юристами-практиками на професійній основі за допомогою правових та інших (організаційних, виховних, техніч­них, інформаційних) засобів;

Розділ І

5) відбувається в межах визначеної в нормативно-правови\ аі тах компетенції — завдань, функцій, повноважень суб'єктів юри ш чної практичної діяльності, правових статусів учасників юридичної ч процесу та ін., а також етичних (деонтологічних) кодексів різним.і нітних об'єднань юристів (суддів, адвокатів, нотаріусів й ін.);

6) спричиняє юридичні наслідки (вирішення конфліктів між учи никами правовідносин, залучення винних до юридичної відповіде льності, стягнення аліментів, призначення пенсії, реєстрація шлюї >\ й ін.) або забезпечує їх настання за допомогою інших дій (розШ нення клієнту про особливості його позиції в судовому засіданні надання дозволу на участь адвоката у справі);

7) є конкретно-історичною — визначається соціально-економіч ним і духовно-культурним станом суспільства в кожний історичпіііі період його розвитку, зумовлена рівнем правосвідомості громадян і правовим мисленням юриста-практика, залежить від змін, що від буваються в правовій системі суспільства на кожному «витку» історії, і одночасно впливає на процеси, що відбуваються в ній;

8) характеризується наступністю, збереженням і викорисі.ні ням накопиченого попереднього соціально-правового досвіду не одного покоління юристів і тому є стабільною, типовою (моделі, ною) для більшості працівників визначеної галузі юридичної пр;іш відображає закономірності у їх практичній діяльності. Ефективнії 11, наступності може забезпечуватися лише за умови, якщо в оснош взаємин юристів-професіоналів (усіх ланок і рівнів) лежать не фор мальні, а справді творчі, зацікавлені, вільні від суб'єктивізму стилі., форми і методи, засновані на гнучкій тактиці, суть якої станови 11, турбота про людину.

Юридична практика неможлива без юридичної практичної діяльності.Вона містить у собі всі сфери діяльності юристів як професійних знавців права. Однак на відміну від юридичної ді яльності, здійснюваної в обумовлено-конкретний час, юридична практика має більш широкий злпст: основними елементами п структури є минула, чинна і прогнозована юридична практична діяльність.

У правовій державі (побудова якої можлива при наявності сфор мованого громадянського суспільства) ефективна юридична практи ка є особливою цінністю. Вона утверджує законність і стабільніш правопорядок.

/()ридична практика. Юридична практична діяльність____ 123

Юридична практика сприяє розвиткові прогресивних процесів, що шдбуваються в суспільстві, якщо вона професійна, тобто якщо при-имаються якісні закони (законодавча практика), якщо закони роз'яснюються відповідно до волі законодавця (інтерпретаційна практика), якщо закони вчасно і правильно перетворюються в жит-ія суспільства (правозастосовча, правоохоронна, судова, слі­дча і т. п. практика). Отже, невід'ємною властивістю юридичної практики є професіоналізм працівників усіх сфер юридичної діяль­ності.

Види юридичної практики за правовими формами діяль­ності держави:правотворча (прийняття законів та підзаконних актів); інтерпретаційна (тлумачення законів); правозастосовча (своєчасне і правильне втілення законів у життя суспільства); пра­воохоронна (забезпечення охорони прав і свобод особи); захисна (забезпечення захисту прав і свобод особи); контрольно-наглядова (здійснення контролю і нагляду за дотриманням прав і свобод осо­би); установча (проведення надійної кадрово-забезпечувальної по­літики).

Види юридичної практики за спеціалізацією юридичної роботи(або за суб'єктами здійснення): судова, слідча, прокурорська, оперативно-розшукова, адвокатська, нотаріальна, юридичної служ­би, органів дізнання, органів реєстрації (запису) актів громадянсько­го стану, державної виконавчої служби, державної кримінально-ви-нравної служби тощо.

Види юридичної практики за галузевою спрямованістю:у галузі конституційного права і процесу (працівники центральних органів влади — комісій Верховної Ради України, Конституційного Суду України та ін.); у галузі кримінального права і процесу (пра­цівники прокуратури, слідства, адвокатури та ін.); у галузі адмініс­тративного права і процесу (судді адміністративних судів України, Державної судової адміністрації, Вищої Ради юстиції, певною мі­рою працівники міліції і частково юридичних відділів державних адміністрацій та юридичних служб органів місцевого самовряду­вання); у галузі цивільного права (судді судових колегій у цивіль­них справах, господарських судів, адвокати в адвокатських конто­рах, бюро, які спеціалізуються на цивільних справах) і т. п.

Розді / І

§ 2. Зміст і структура юридичної практики

Зміст юридичної практики — юридична практична діяльнії' 11 і соціально-правовий досвід.

Структура юридичної практики — сукупність необхідних елементів, що знаходяться у взаємозв'язках, якими забезпечуєте и цілісність практики і виконання її соціального призначення.

Подамо схему узагальненої структури юридичної практики на схемі:

Суб'єкти й учасники

(суб'єкти: органи й установи юридичної спрямованості, їхні службові
і посадові особи; учасники: особи, що залучаються до здійснення тієї
чи іншої сторони юридичної практики)____________________

Об'єкти

1) події і дії, що мають юридичне значення; 2) правові відносини, що
виникають у сфері функціонування державних інститутів; 3) правові
відносини, що виникають між державними органами, фізичними і
юридичними особами__________________________________

Юридична практична діяльність

1) погоджені цілі різних видів і рівнів (перетворення, закріплення, охорона, відновлення відносин), завдання і функції; 2) юридичні дії— зовні виражені соціально-перетворюючі акти суб'єктів, що тяг­нуть за собою певні юридичні наслідки (проведення слідчих дій слід­чими); 3) юридичні операції— комплекс юридичних дій, об'єднаних єдиною метою і спрямованих на вирішення окремого завдання в рам­ках юридичного процесу (огляд місця події, що складається з декіль-кох послідовних різних правових дій)

Зовнішня форма діяльності (акти-документи, акти-дії)

Внутрішня форма діяльності

(процесуатьні провадження,

______ стадії, режими)____

Засоби

— юридичні інструменти, за допомогою яких досягається мета (нор­
ми права, принципи права й ін.)

Способи

— конкретний шлях досягнення мети при використанні засобів і на­
явності конкретних умов і передумов (загальносоціальні, юридичні,
технічні)

Методи

— сукупність способів, прийомів і принципів, за допомогою яких
досягається мета (результат)

чічіш практика. Юридична практична діяльність_____ 125

Результати

міді умок юридичних дій, досягнення (повне, часткове) поставле-

ІІНІ'ІІ

Соціально-правовий досвід

ф. ірму< і і.ся в процесі добору доцільного в юридичних діях і операці-і іонражає сукупний підсумок усієї практичної діяльності (чи її моменти), а також включає досвід здійснення правових дослі-

м . мі. (їх узагальнених результатів)та правового навчання_________

(їй риємо увагу на деякі особливості зазначених елементів. < \ б'єкти юридичної практики (органи й установи юридичної Пр імованості) мають компетенцію, установлену нормативними ні предмет ведення, повноваження, завдання і функції; їхні

... вдові особи несуть юридичну відповідальність. Створення і дія-

II....... органів і установ юридичної спрямованості регламентуєть-

, а нормами Конституції, законодавчих і підзаконних актів. Відпові-. і н п.і роль серед підзаконних актів належить статутам. Учасники юридичної практики — особи, що своїми діями забезпечують ту •пі іііііі% сторону її здійснення (свідок, потерпілий, спеціаліст, пі-і.ирюїіаііий, патологоанатом, учасник експерименту, посередник } вирішенні конфліктної ситуації, працівник інформаційного центру

..... )

Об'єкти юридичної практики різноманітні, тому що люди щ і \ миють у них для задоволення різних потреб і інтересів (права, иіммі язки, законні інтереси суб'єктів права; юридичні документи її їм ). Об'єктами юридичної практики можуть бути: матеріальні і її. матеріальні блага; предмети реальності, процеси і стани приро-іиіно середовища; суспільні відносини; дії або бездіяльності лю-п п інші предмети і явища, що включені в конкретний юридичний Процес і спрямовані на задоволення суспільних, групових і особи-і ніч інтересів.

Результат юридичної практики — підведення підсумків юри-ііічппх дій і операцій, з'ясування ступеня їхньої відповідності по-. і.пнк-ііим цілям (відхилення від цілей, досягнення нових цілей і рі і\ платі юридичної діяльності і т. п.).

( оціально-правовий досвід — сукупний результат минулої,
чі.... о і і прогнозованої юридичної практичної діяльності (практич­
не, і., вирішення юридичних справ), а також досвід здійснення пра­
ні тих досліджень та правового навчання, аналітично осмислений

Розділ

чічіш практика. Юридична практична діяльність_____ 127

 

у їх єдності і взаємодії та узятий на озброєння юристами-пракшкл ми. Він може бути негативним і позитивним. Знання негативних фі ктів попередньої практичної діяльності служить застереженням про ти їхніх повторень. Особливу цінність для правового регулкжіїїиг суспільних відносин і подальшого поліпшення юридичної практп ки має позитивний досвід.

§ 3. Функції юридичної практики Функції юридичної практики — основні напрямки її впліпи

на соціальну реальність, через які виражається її правове призма

чення.

Функції юридичної практики можна розділити на дві групи:

Загальносоі{іальні

Спеціально-соціальні (юридичні)

— відображають вплив юри­дичної практики на еконо­мічні, політичні, культурні й інші суспільні відносини

— відображають специфіку правової! впливу конкретного виду юридичної практики на суспільні відносини

економічна, політична, со­ціальна, духовно-культурна, виховна й ін.

репстращйно-засвідчувальна, праворс алізаційна, правоохоронна, правозахііє­на, штрафна, правоконкретизуюча, пр| вороз'яснювальна, правопрогностнчн.і та ін.

Розглянемо докладніше юридичні функції. Відразу ж відзнач 11 мо, що для кожного виду юридичної практики характерні «свої» функції, що наповняються конкретним змістом юридичної спеціалі­зації. В узагальненому вигляді юридичні функції мають такий ви­гляд:

реєстраційно-засвідчувальна — офіційне закріплення конкрсі них суспільних відносин, ситуацій, реєстрація документів і посвід чення їхньої вірогідності, посвідчення договорів і угод, фіксування фактів юридичного значення й ін.;

правореалізаційна — здійснення позитивного впливу на стік і рення гарантій для реалізації прав, обов'язків, заборон, установлІ них правовими нормами;

правоохоронна — забезпечення системи заходів для профіллі* тики порушень прав, свобод, законних інтересів індивідуальніїч і колективних суб'єктів права по недопущенню протиправних дім (і\ превенція);

прішозахисна — забезпечення системи заходів для відновлення ■ і- пісного правового статусу, залученню правопорушників до • •і'п нічної відповідальності, встановлення заходів судового захисту і і їм

■ ■і і ряфна — забезпечення системи заходів примусового впливу,

іших з позбавленнями матеріального, організаційного й осо-

пі о характеру;

іі|іли(іконкретизуюча — конкретизація і деталізація чинної кон-

11" і іп и норми на основі узагальненої індивідуально-правової діяль-

и.......

іірліиіроз'яснювальна — роз'яснення змісту правових норм,

ІИИіи юридичних актів-документів, умов придбання ними дієвості

просторі і за колом осіб та ін.;

ирлиомрогностична — прогнозування тенденцій подальшого

воїни і ку правової системи, шляхів зростання ролі права; розробка

н идацій з якісного удосконалення юридичної практики, взає-

Миннлпву юридичної практики і правової системи і т. п.

§ 4. Юридична практична діяльність
як основа юридичної практики
И >риднчна практична діяльність — система свідомо-вольових
..... ротних дій і операцій по охороні і захисту прав, свобод і закон­
нії мі гсрссів особи, що здійснюються юристами на професійній

..... і ні \ межах права і мають юридичні наслідки. За сферами здій-

..... гі юридична діяльність може бути поділена на: практичну,

і ну і навчальну. В даному параграфі мова йде про практичну

і"рп ПІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ.

< Ознаки юридичної практичної діяльності:

І)' різновидом соціальної діяльності і зберігає її ознаки, пере-

■ соціальну корисність; ') . іпіснюється в сфері впливу права;

і) виражається в правомірних діях — цілеспрямованих, планова-НИ ші вимагають професійно-правових навичок, уміння, приш­ий підготовки, технічної оснащеності та ін.;

і) с прямована на одержання результату за допомогою правових

мі і різноманітних способів; •) передбачає настання юридичних наслідків або створення умов иі пп виконання яких приводять до таких наслідків;

РоиМл і

6) здійснюється колективними й індивідуальними суб'єктами права;

7) є формою створення, розвитку, реалізації, охорони і захік і\ об'єктивного і суб'єктивного права.

Юридична практична діяльність (юридичні дії й операції) основа і динамічна частина юридичної практики, що вплипа- 11 | соціальну діяльність інших членів суспільства, забезпечує (охоро« няє і захищає) їхнє нормальне життя. Юридичну практичну дія 11. ність не можна ототожнювати з юридичною науковою й освітньою діяльністю. Будучи взаємопов'язаними, вони є трьома формами юридичної діяльності.

Юридичну практичну діяльність варто відрізняти від прси поведінки. Якщ^ юридична практична діяльність є зовнішньо акти вною, дією, що спрямована на досягнення мети, то правова ікни дінка може бути як активною, так і пасивною, як дією, так і бе (і яльністю, як правомірною, так і протиправною.

Юридичну практичну діяльність необхідно відрізняти й від орга нізаційно-правової діяльності фахівців не юридичного профіті Наприклад, правовою діяльністю можна назвати оформлення відря дження, тому що воно вимагає ряду правових рішень. Однак такі діяльність традиційно юридичною не визнається, і її нерідко вико нують фахівці, які не мають юридичної освіти. Не можна назнані юридичною організаційно-правову діяльність ряду працівники! правоохоронних органів, відділів їхніх міністерств і відомств, том) що вони використовують право для вирішення позаправових соці.і льних цілей — економічних, політичних, управлінських та ін.

Юридичною стає соціальна діяльність, що відбувається в межал правової системи суспільства й орієнтована на використання праві і вого інструментарію. Тобто ознакою юридичної практичної діяль ності, що визначає особливості правової культури його суб'єкта є юридичність. Всі інші види діяльності характеризуються нспи значеністю юридичності. Юридичність цієї діяльності означає, що основним інструментарієм юриста-практика є право, його мислей ня — правове, у процесі діяльності він використовує юридичні 1.1 соби, сама діяльність регламентується нормами права, мета діяль ності — правова, її результати — правові.

Мета юридичної практичної діяльності може бути представлена через три компоненти: 1) захист прав і свобод особи; 2) забезпе

Чічіш іі/ніктиш Юридична практична діяльність_____ 129

шііості; 3) охорона правопорядку. В залежності від пред-■ і. пня установ, де працюють юристи (суд, прокуратура, мі-і ба безпеки, державна виконавча служба й ін.), мета здо-мнпфстний характер і виражається в завданнях і функціях п їй.пості. Мета юридичної практичної діяльності в значній ■ і пі і'іаг її результат в остаточному підсумку і на кожному етапі ін іній (найближчі, проміжні, остаточні, перспективні цілі). Юридична практична діяльність виявляється, як правило, у діях — прямоианих, планованих — це повсякденний пошук правового і а ,и \ пою читання, обробка, урахування можливих зауважень пі похідні поїздки з метою одержання цього матеріалу й ін. І мишії елементи юридичної практичної діяльності:

програмування пошуку, перевірки й оцінки фактичної інфор-

......... роведсні з дотриманням свободи вибору методів роботи;

пошук правової інформації, її приступність, інформаційна на­шої і. виконуваної роботи; правова оцінка представлених або ні і(І и них фактів, заснована на формальній визначеності виконува-I)()(")() ти;

11 по і р правових норм і одержання юридичного висновку як певного ступеня творчої самостійності при вирішенні юриди-і прав і правових завдань; ведення в правових рамках переговорів, виступів у судах та

'і..... органах, посередництво в процесі вирішення конфліктів, що не

і... аг певного ступеня ризику;

підготовка й оформлення правових документів у вигляді рі-юкідок, пропозицій; розробка й обгрунтування позиції, що пе-і.н певний темп і безперервність виконання роботи; залучен-ііічних засобів;

контроль над процесом і результатами будь-чиєї діяльності, мірольність і відповідальність власної діяльності й ін. І* )|мідична практична діяльність не тільки формує професійно­му культуру юриста, але і виступає показником цієї культури.

§ б. Процесуальна форма як внутрішня організація юридичної практики та її структура

Фі ірма юридичної практики має дві сторони: зовнішню і внутрі-Ипутршшьою є процесуальна форма, а зовнішньою — правові

<>І<>ГІ

акти-документи (нормативні і процесуальні) як способи існуна і зовнішнього вираження змісту юридичної практики.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.