ЯК НАУКА І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА 9 страница

Академія — вища освітня установа, яка реалізує програми про* фесійної підготовки фахівців з декількох напрямків і здійснює плідну діяльність у науковій сфері, підготовці, перепідготовці і підвищенні кваліфікації викладачів і науковців. Як провідний науково-методичні ні центр вищої і післявузівської освіти академія має: аспірантуру, докто­рантуру, одну або декілька спеціалізованих (дисертаційних) рад; від­повідний рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення

Університет — вища освітня установа, яка реалізує програми професійної підготовки фахівців з широкого спектру напрямки! Університет має ті ж ознаки, що і академія. Від академії він відрі зняється багатопрофільністю, наявністю багатьох факультетів різ­них професій і спеціалізацій.

Інститут — вища освітня установа, яка реалізує програми про фесійної підготовки фахівців, як правило, по одному або декільком напрямкам. Інститут може входити до складу академії або універси­тету на правах структурного підрозділу.

Крім того, є ще один вид професійної освіти — коледж, який реалізує неповні і (або) повні освітні програми професійної підго» товки юристів.

Система юридичної освіти в Україні включає юридичні устшн> ви освіти:

державні — засновані державою; фінансуються з державної о бюджету; підпорядковуються відповідному органу виконавчої влади.

комунальні (муніципальні) — засновані місцевими органами влади; фінансуються з місцевого бюджету; підпорядковані місценпм органам влади.

чіЧікі інаіта і юридична наука у системі професійної... 105

• <і.ииіііпі засновані на приватній власності; підпорядковані

ии\ (нласникам).
Н Ірії тчім установи освіти розташовані, як правило, в містах
.......... раї ішно-територіальних одиниць країни — АР Крим, обла-

|< Іріп пі для здійснення державно-владних функцій в право­ти і \ і судових органах готуються в основному в державних І Іідготовка спеціалістів для сфери приватного права, пра-

..... оридичних служб комерційних організацій здійснюється

і аипіїх і приватних вузах. Установи освіти ряду міністерств її і н готують фахівців для специфічної сфери державної слу-\ІП( СБУ, МЗС і ін.). Такі установи освіти називаються ві-

ІІМП

і лічи освітні установи здійснюють навчання як на бюджет­ні і па платній (договірній) основі. Недержавні навчальні за-иіо падають освітні послуги, повинні бути ліцензовані з на-іп и спеціальності «правознавство», а також акредитовані по цій і н.пості, і ми и іування — процедура визнання спроможності вищого п.його закладу певного типу почати освітню діяльність, по-

........ \ і отриманням вищої освіти і кваліфікації.

\ ■ І>( і п гація — процедура наділення вищого навчального за-пенного типу правом проводити освітню діяльність, пов'язану іримапням вищої освіти і кваліфікації. Ліцензування і акредитація II |н і' іачають проведення освітньої діяльності вузами відповідно до і і андартів вищої освіти, а також відповідно до державних і щодо кадрового, науково-методичного і матеріально-техніч­ні >с '.печення. Акредитація дає право вузам видавати випуск-• іипломи державного зразка, що важливо для їх подальшого и< м і.цінування.

І < і ііііови освіти юридичного профілю мають різні рівні ак-и і її ції: від І до IV.

РозділП

Відповідно до Державного стандарту встановлені такі терміни навчання: для молодшого спеціаліста 2,5—3 роки, бакалавра З 4 роки, спеціаліста 4—5 років, магістра 1—1,5 року. У зв'язя з переходом на європейську систему вищої освіти (Болонський осві­тній процес) встановлюються основні кваліфікації: бакалавр, ма­гістр.

Вищі навчальні заклади юридичного профілю в Україні.

Національна юридична академія України ім. Ярослава Му дрого (НЮА — таку назву вона одержала в 1995 р., раніше цс буй Харківський юридичний інститут, потім Українська юридична ака­демія). Як вищий юридичний заклад освіти Харківський юридичіїни інститут функціонує з 1920 р., а початок цього вищого юридичного навчального закладу сягає у давнину — у 1805 р., коли запрацюиан юридичний факультет Харківського університету. Нині у складі НЮА України існує Інститут підготовки кадрів для органів прокура тури (створений в 1995 р. на базі прокурорсько-слідчого факульїс ту). Крім того, Академія має такі факультети: господарсько-пра­вовий; слідчо-криміналістичний; юстиції; підготовки слідчих для Служби безпеки України; військової юстиції; підготовки юристів для Міністерства зарубіжних справ України; підготовки спеціалістів для кримінально-виконавчої системи; підготовки фахівців для Пенсійно го фонду України; підготовки професійних суддів (магістратура) і а ін.

Одеська національна юридична академія (ОНЮА) — спи» рена в 1997 р. (спочатку це був Одеський юридичний інститут, що виник у 1993 р. на базі юридичного факультету Одеського держаи

Чічічі і псі та і юридична наука у системі професійної... 107

решету імені І. І. Мечникова). На факультетах цієї ака-

I к ржавиого будівництва і управління, правосуддя і правової
ні і народному господарстві, прокурорсько-слідчому та ін.)

і професіонали, які можуть працювати в органах держав-

і ні і управління, прокуратури, Міністерства внутрішніх

її» 111 ції, в митниці, в юридичних службах господарських

піп кіімерційних структурах та ін.

Юридичний факультет Київського національного універ-

....... \ ім. Г. І'. Шевченка (заснований в 1834 р.) проводить підго-

юрнегів за фахом «правознавство». Існують кафедри: теорії і >і і держави і права, конституційного і адміністративного пра-

...... пін її.ного права; трудового, земельного і екологічного права;

мрі і.кого права; правосуддя; кримінального права і криміно-

і рнміналістики та інші, на яких проводиться спеціалізація фа-

піпрокого профілю.

Юридичний факультет Львівського національного уні-

... |.. іпсту ім. І. Я. Франка — бере початок від Львівської колегії

II ). створений в 1784 р., коли західноукраїнські землі входили
іаду Австрійської монархії. Спочатку викладання велося на
і і пі мові, а з 1862 р. — на українській, що була замінена поль-
> мовою в результаті польської окупації Львова (1918 р.). На

іаеадах зазначений факультет почав функціонувати з 1939 р., і по (з'єднання українських земель з Україною. Нині активно іон, кафедри: історії держави і права; теорії і філософії права; іп\цінного, адміністративного і фінансового права; криміналь­ні іапа і кримінології; цивільного права і процесу; трудового, аг-

і і екологічного права; основ права України та ін.; готуються

'ні широкого профілю; функціонує магістратура.

Юридичний факультет Таврійського національного уні-

-■■ |м пк-іу ім. В. І. Вернадського (ТНУ, м. Сімферополь) — бере

пік під юридичного факультету Кримського філіалу Київського

Іи иіету (1917 р.). Філіал, де функціонував юридичний факуль-

и перетворений на Таврійський університет (1918 р.). У 1921 р.

п.и г був закритий і відроджений в 1995 р. Останніми роками

їм от переживає період організаційно-наукового піднесення.

і ||и.... а матеріально-технічна, науково-методична і інформаційна

підвищився рівень забезпечення науково-педагогічними кадра-иіцої кваліфікації та ін. У складі юридичного факультету ТНУ

Роздп /І

діють кафедри: теорії і філософії права; історико-правових дисцішіми і основ правознавства; конституційного і міжнародного права; ци­вільного і трудового права; господарського і екологічного праи.і. кримінально-правових дисциплін та ін.; готуються фахівці широкої 11 профілю; функціонує магістратура.

Юристів готують також державні університети: Волинськії її (м. Луцьк), Дніпропетровський, Донецький, Запорізький, Одесі, кий, Прикарпатській (м. Івано-Франківськ), Ужгородський, Схід­но-український (м. Луганськ), Харківський, Чернівецький. Наці­ональний університет «Києво-Могилянська академія» (м. Київ Національний університет «Острозька академія» (м. Рівне) м ін.

Юридичні факультети організовані в технічних, сільськогосподар ських, педагогічних й інших державних установах освіти. Юристів готують недержавні вузи, інститути і факультети: Академія праці і соціальних відносин Федерації профспілок України (м. Київ) Донецький інститут економіки і господарського права, Європеік і. кий університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту і І іі знесу, Інститут адвокатури при Київському національному універси теті ім. Т. Г. Шевченка, Міжнародний інститут лінгвістики і праве (м. Київ), Київський інститут туризму, економіки і права, Київськіш університет права (первинна назва Вища школа права) при Інсти туті держави і права Національної академії наук (НАН), Міжнаро. і ний Соломонів університет (м. Київ), що має філіали в інших містах України та ін.

Підготовка кадрів юридичного профілю здійснюється також у ві домчих вищих навчальних закладах Національної академії служ би безпеки України (1995 р), Академії податкової міліції при Департаменті податкової адміністрації; Київському та Харківські» му національних університетах внутрішніх справ, Кримсько му, Донецькому, Львівському, Луганському та інших інститути * внутрішніх справ (МВС України) та ін. Готує юристів-фахівцін і Військовий інститут Київського національного університет Держдепартамент інтелектуальної власності відкрив двері для абі турієнтів своєї установи освіти — Інституту інтелектуальної власності і права.

Випускники всіх акредитованих юридичних вузів, незалежно ш і форм власності, користуються рівними правами під час влаштушіи

і ічіиі і паїпі а і юридична наука у системі професійної... 109

н' ні рпініту іч дповідно до їх спеціальності. Це є одним з головних ні Державної програми розвитку юридичної освіти. 11 іПішжливішим завданням вищих установ освіти України є під-і ми ококваліфікованих фахівців, які володіли б новітніми ці пнями вітчизняної і зарубіжної науки, були виховані у дусі и моралі, глибоко освоїли загальнолюдські цінності, здатні н п мс іалежну демократичну правову соціальну державу і ре-н' і.и >е (иечувати права і свободи громадян. Ірої і.пііія числа вищих і середніх установ освіти в Україні — ■і і ітміпі процес, пов'язаний з реорганізацією суспільства і дер­ії.шримку розвитку ринкових відносин, участі в європейсь-итеграційних процесах. У цих умовах природним є підвище­ні ти і па кваліфікованого юриста.

§ 5. Перепідготовка, стажування і підвищення кваліфікації юридичних кадрів 11, ичііцснин кваліфікації юридичних кадрів — це навчання по послідовного оволодіння новими знаннями і розвитку умінь

..... иунати додаткові завдання і обов'язки в рамках спеціальності

і.іч ефективності практичної юридичної діяльності. Перепідготовка — це навчання, здійснюване з метою отриман-н і п' івої спеціальності на основі одержаного раніше освітньо-квалі-

|........ того рівня і практичного досвіду або у разі переміщення на

(і поріднену) роботу, виконання якої вимагає нових знань, умінь

і п II ПІЧОК.

< і лжування — придбання особою досвіду виконання завдань

н я псів певної спеціальності (стажування адвоката, прокурор-

•' працівника та ін.).

Україна потребує гнучкої системи перепідготовки, стажування

і ні пміщсння кваліфікації фахівців з нових напрямків розвитку юри-

іичиоі науки і юридичної практики. Юрист зобов'язаний постійно

її........ іувати свій професійний рівень як самоосвітою, так і періоди-

і проходженням курсів професійної перепідготовки і підвищен-ппфікації³. Важливо оптимізувати терміни і періодичність на-

1997 р. в Україні прийняті Положення про систему підготовки і підвищення |икііції державних службовців і Положення про єдиний порядок підготовки, і -и шовки і підвищення кваліфікації керівників державних підприємств, уста-■ і|н амізацій.

по

Розділ /І

попиті освіта і юридична наука у системі професійної... 111

вчання в системі післявузівської освіти, передбачити обов'язком! підвищення кваліфікації працівників і фахівців суду, органів юсішш, прокуратури, інших сфер державної служби не менше одного рЯ Я на 4—5 років. Відомо, що якщо юрист впродовж 5 років не прм тикує і не займається самоосвітою, він повністю втрачає кваліфі кацію.

Обсяги підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в конкретній галузі, виходячи з потреб цієї гал) її її спеціалізованих установ і організацій, а також вимог до освітнья кваліфікаційного рівня працівників, і дотримуючись приписів за­кону.

Формування правової системи і системи соціально-політичної о і економічного управління в Україні зумовлює гостру потребу вперепідготовці управлінських кадрів на фундаментальній юридЩ чній основі з урахуванням як традиційного, так і інноваційного вітчизняного і зарубіжного досвіду.

Основне призначення у підвищення кваліфікації юридичних кадрів — вивчення змін у законодавстві і нормативно-правовій базі, що відноситься до сфери професійної діяльності, послідовне удоско­налення професійної майстерності, вивчення і використання пози пі вного вітчизняного і зарубіжного досвіду в роботі.

Перепідготовка, стажування і підвищення кваліфікації юри­дичних кадрів відбувається відповідно до основних вимог, що пред'являються державою при підборі і розстановці кадрів:

1) мати високий рівень професійної освіти і тверді громадяни.м установки, тобто чесно виконувати свій професійний обов'язок — служити людям;

2) володіти глибокими знаннями Конституції України, закоти і усвідомлювати своє соціальне призначення — стояти на варті ЗІ конності і правопорядку, захищати соціальну справедливість;

3) мати не тільки громадянство України, а й бути громадянином своєї Вітчизни, володіти самостійністю, здатністю взяти відпові­дальність на себе і довести почату справу до кінця.

Особа, котра пройшла перепідготовку і державну атестацію, одержує відповідний диплом про вищу освіту. Особа, котра пройш ла стажування або підвищила кваліфікацію (розширила профіль), одержує відповідний документ про післявузівську освіту.

II. міри підвищення кваліфікації юридичних кадрів в Ук-

і и усіх сферах прикладання їх праці — судовій, прокурорсь-

іш іаріальній, адвокатській та інших. Юристи-практики підви-

і. і пою кваліфікацію, як правило, в інститутах і на курсах

... пня кваліфікації міністерств і відомств, вищих навчальних

« 11 їїне рідше за один раз в 4—5 років.

її іоніпіі внесок у справу професійної підготовки суддів внесли:

11, нір підготовки суддів при Верховному Суді і Центр суддівських

мі ирп Міністерстві юстиції.

' і мирена в 2000 р. (відповідно до Указу Президента України)

мі і,на академія суддів при Міністерстві юстиції України забез-

нрактичну підготовку осіб, які вперше претендують на занят-

і, ці судді, а також підвищення кваліфікації суддів і працівників

щир.11 \ і уддів, проведення наукових досліджень з питань організації

і пішої діяльності суддів. У відділенні підвищення кваліфікації

■ і іііісі.кої академії суддів підвищують свій професійний рівень:

і ці районних судів загальної юрисдикції (перед кожною атес-

і.... ю на присвоєння чергового класу, але не рідше одного разу

роки); (2) судді апеляційних судів; (3) судді спеціалізованих ііи (• І) працівники апарату суддів.

міаді Вищого господарського суду з 1995 р. працює Науково-

і мнім центр з комплексних проблем організації і компетенції

ткційних органів по вирішенню господарських спорів і підви-

іііі ммч кваліфікації суддів господарських судів України⁴. Аналога цій

і урі немає в жодній.

і мі і тут Генеральної прокуратури України по підвищенню ква-

Ііфн .піп ирокурорсько-слідчих кадрів і науково-практичних роз-

і і питань організації роботи на основних напрямках проку-

1.1)1 діяльності (м. Київ) з 2000 р. проводить перепідготовку

рорів з урахуванням посади і класного чину.

Іміцнюється система підвищення кваліфікації працівників Служ-

іпски України, яка проводиться на базі Національної академії

■ '' ні безпеки України.

11.имішальна школа підвищення кваліфікації слідчих прокуратури,

мі внутрішніх справ, служби безпеки, податкової міліції (поліції)

' '(ми Постанова Верховної Ради України «Про забезпечення діяльності судів» 12 1994 р.

Розділ І

покликана забезпечити своєчасну перепідготовку фахівців відмові і них професій.

Центри підвищення кваліфікації кадрів є в Українській ака

державного управління при Президенті України (м. Київ) і її філії Ц

(Дніпропетровськ, Одеса, Львів, Харків), а також при держаним

адміністраціях: АР Крим, обласних, Київської і Севастополь 11 -

міських. Тут проходять практичне навчання працівники упран..

юстиції різних рівнів.

Перепідготовка і підвищення кваліфікації працівників органік иіі) трішніх справ України здійснюється на факультетах і в інстиі \ і її відомчих навчальних закладів і включає: професійну підготовку ми лодого фахівця; підвищення кваліфікації працівників середньої ланіі і органів внутрішніх справ; підвищення кваліфікації керівних ка, ірії органів внутрішніх справ. Підвищення кваліфікації відбуваєти н ні основі нових підходів до вирішення питань зростання ефективної роботи міліції: одним з основних критеріїв ефективності службової діяльності працівників міліції є її оцінка громадськістю.

Усі центри по підвищенню і перепідготовці юридичних практиЧ них кадрів повинні володіти новітньою інформацією про правові акти що приймаються в державі; новітніми науково-технічними ден 11 неннями в галузі юриспруденції в країні і за її межами; новітні.ит технологією отримання і обробки таких відомостей; широким на­уко во-методичним забезпеченням викладання та ін. Необхідним є періодичне висвітлення в засобах масової інформації про рої таких центрів, оскільки ця, здавалося б, непомітна робота є важ ш вим показником кадрової політики держави, спрямованої на сич р дження законності і правопорядку в суспільстві.

§ 6. Підготовка наукових кадрів у галузі юриспруденції

Підготовка наукових кадрів у галузі юриспруденції здійснкх і м н в процесі наукової діяльності, яка існує в різних видах: науково-д<н п дна; науково-організаційна; науково-інформаційна; науково-педакн і чна та ін.

Науково-дослідна діяльність у галузі юриспруденції ш

інтелектуальна діяльність, що спрямована на отримання і викоріп тання нових знань. В межах науково-дослідної діяльності здійсни ються наукові дослідження.

і чи 11 освіт а і юридична наука у системі професійної..._____ 113

11 і ідпю-дослідною діяльністю у галузі юриспруденції займа-

п'к'ііі, що володіють знаннями і уміннями, кваліфікацією і до-

■ І (і и ш і ірацюють в спеціальних юридичних науково-дослідних

■ і \ і лч, в творчих колективах юридичних навчальних закладів.

и. ін >ічшми формами підготовки наукових і науково-педагогічних

і і фін вищої кваліфікації є аспірантура (ад'юнктура) і докторан-

чкі створюють умови для безперервної освіти, підвищення

іо педагогічної і наукової кваліфікації громадян і отримання

тої о ступеня кандидата або доктора наук. Підготовчим ступе-

.......... к і прантури (ад'юнктури), а також до заняття судової посади

...... ним посад юристів-практиків, підвищення їх на посадах, слу-

• її и. магістратура.

Мій істратура — система підготовки і присудження академі-і і і \ пеня магістра. Не слід ототожнювати слухача магіст-і' 11 |>іі (магістранта) і магістра. Магістрантом є особа, яка після і.иііія ступеня бакалавра (фахівця) склала іспити і зарахована "и і кім ректора вищого навчального закладу слухачем магістрату­ри викопує всі навчальні навантаження, затверджені навчальним 11 ' пі. лі, пише магістерську дисертацію для отримання академічно-і її і і \пеня магістра. Магістерська дисертація — випускна кваліфі-

■ і її і Ги і а робота наукового змісту, яка має внутрішню єдність і відо-
' т і і .і. \ід і результати розробки обраної теми магістрантом. Вона

п ша відповідати сучасному рівню розвитку науки і техніки, а її бути актуальною. Магістерська дисертація подається на і ін і \ такому вигляді, який дозволяє судити, наскільки повно ві-їжсні і обґрунтовані положення, що містяться в ній, висновки ' і" і омендації, новизна і значущість. Сукупність отриманих в такій і и результатів повинна свідчити про наявність у її автора пер­ім 11 и ніч навичок наукової роботи у вибраній галузі професійної діяль-II". її Успішний захист магістерської дисертації служить підставою тримання академічного ступеня магістра. Чі иірантура (ад'юнктура) і докторантура — це складова ча-

■ і пил 6с (перервної освіти і основна форма підготовки науково-педа-
і"і і'иіііч кадрів. Прийом до аспірантури (ад'юнктури) проводиться

піл реній основі. Заяви приймаються після оголошення про при-

пресі. В оголошенні вказуються спеціальність, терміни і умо-

ІИ прийому, перелік необхідних документів. Претендент на навчання

ирлнтурі (ад'юнктурі) повинен мати вищу освіту за профілем

РОП)І 7 /І

наукової спеціальності, по якій відкрита аспірантура (ад'юнкту|>.і) кваліфікацію магістра або фахівця, а з окремих спеціальних дисми плін — стаж роботи не менше двох років. Особи, що вступають ф і аспірантури (ад'юнктури), складають такі конкурсні вступні іспити відповідно до державних освітніх стандартів вищої професійної осві ти: спеціальну дисципліну, філософію, іноземну мову. Перездача вступних іспитів не допускається. Складені вступні іспити в аспіра нтуру дійсні протягом календарного року.

Аспірантура (ад'юнктура) може бути стаціонарною і заочною; як правило, вона існує при великих наукових і освітніх центрах. Заоч на аспірантура, на відміну від денної, припускає заняття науковою діяльністю без відриву від основного місця роботи. Близькою до неї є така форма підготовки наукових кадрів як здобування вченого сту-пеня працюючим юристом, без відриву від основної роботи. Здобу вач наукового ступеня прикріплюється до вузу для здачі кандид;і і ських іспитів на два роки, а для роботи над дисертацією — на гри роки. Загальний термін перебування в ролі здобувача — 5 рокіи. Здобувач вченого ступеня кандидата наук, як і той, що вступаі до аспірантури (ад'юнктури), зобов'язаний скласти іспити з таких дисциплін: філософія, іноземна мова, спеціальна дисципліна — відпо­відно до теми дисертації. Здобувачами вченого ступеня доктора наук можуть бути особи, котрі мають вчений ступінь кандидата наук.

Термін підготовки в стаціонарній аспірантурі (ад'юнктурі) і док торантурі — 3 роки, в заочній — 4. Вік прийому до стаціонарної аспірантури (ад'юнктури) — до 35 років, заочну — до 40 років, У докторантуру приймаються кандидати наук віком до 42 років, що мають значні наукові досягнення в обраній галузі і володіють здібно­стями до фундаментальних наукових досліджень. За докторантами зберігаються всі права за місцем роботи, які вони мали до вступу до докторантури, а також право на повернення на колишнє місце ро боти.

Кандидатська дисертація повинна містити результати прове­дених автором досліджень і отримані автором нові науково обґрум товані результати, які в сукупності вирішують конкретне наукове зав дання, що має істотне значення для певної області наука. Докторська дисертація повинна містити раніше не захищені наукові положення

чті інсіта і юридична наука у системі професійної..._ 115

ин автором нові науково обґрунтовані результати в певній

ч і\ кп, які в сукупності вирішують важливу наукову або науко-

Іірнк і.і тну проблему. Обсяг основного тексту кандидатської ди-

ін и галузі юриспруденції 6,6—9 авторських аркушів, доктор-

ц. і ртації 15—17 авторських аркушів, оформлених відповідно

і пішого стандарту.

Ніццою атестаційною комісією (ВАК) України встановлена кла-

фі нація юридичних спеціальностей (груп юридичних наукових ди-

і...... ) і яких проводиться підготовка науково-педагогічних кадрів

мни кваліфікації через написання і захист дисертацій. А иісифікація наукових юридичних спеціальностей 11 прія га історія держави і права; історія політичних

І іі|і ичііиїх учень_____________________________

мпуційне право _____________

11,11111111.по право і цивільний процес; сімейне право; и і п і|щ іпс приватне право

юдлрське право; господарсько-процесуальне право

Гр\ юпс право; право соціального забезпечення

Іельне право; аграрне право; екологічне право; 11|>11|>о;юрсеурсне право

Адміністративне право і процес; фінансове право; рмаційне право

Кримінальне право та кримінологія; кримінально-

нанчс право___________________________

І рпмінальний процес і криміналістика; судова

рртнза

< \ юу стрій; прокуратура та адвокатура

М і ж і кіродне право_______________

'Іч юсофія права

пі ступені (кандидат і доктор наук), як правило, присуджу -• •іі, і а наукові звання (доцент, професор, науковий співробітник) 11, присвоюватися особам, які мають глибокі професійні зван­ій і п.і\ кові досягнення в галузі юридичних наук. Наукові ступені ка-

.... її і а і доктора наук присуджуються на основі публічного захис-

і ні. і ртації на засіданні спеціалізованої вченої ради. Затвердження мри. \ іженого ступеня відбувається у Вищій атестаційній комісії (ВАК) України після проведення експертизи дисертаційної роботи іяду атестаційної справи претендента.

Розділ /І

Дипломи доктора, кандидата наук і атестат старшого наукового співробітника видає Вища атестаційна комісія , а атестати профк 11 ра і доцента — Міністерство освіти і науки.

Контроль наукового рівня дисертацій, їх наукової і практичної цінності, роботи дисертаційних рад, на яких відбуваються захи< ти дисертацій, а також дотримання вимог при атестації забспк чуються експертними радами Вищої атестаційної комісії (ВЛК ) України.

Вищою атестаційною комісією (ВАК) і Міністерством освіти П науки України проводиться нострифікація (прирівнювання) док\ ментів про присвоєння наукових ступенів і вчених звань, виданих гро мадянам України в інших державах, з якими Україна уклала від по відні договори або угоди про визнання і еквівалентність науковий ступенів і вчених звань.

§ 7. Система наукових юридичних установ в Україні

Основним науковим центром правових досліджень в системі НАН України є Інститут держави і праваім. В. Н.Корецькою створений у 1949 р. на основі сектора держави і права АН УРСІ" Головні напрямки наукових досліджень цієї установи — теоретичні і прикладні проблеми побудови України як незалежної демократич ної, соціально-правової держави. Учені Інституту займаються ро > робкою проблем історії держави і права України і її сучасної прано вої системи, ролі закону і права в регулюванні суспільних відносин ефективності реалізації поточного законодавства, державно-право вого будівництва, прав і свобод людини і громадянина, організації державного управління, правових основ господарювання в умова \ ринкової трансформації. Вивчаються також актуальні проблеми цивільного, трудового, екологічного і аграрного права; досліджуються проблеми судової реформи в Україні, боротьби з організованою зло чинністю, питання міжнародного права і зовнішньополітичної правосуб'єктності України як повноправного члена міжнародної співпраці держав.

Поиск по сайту: