Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ЯК НАУКА І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА 9 страница



Академія — вища освітня установа, яка реалізує програми про* фесійної підготовки фахівців з декількох напрямків і здійснює плідну діяльність у науковій сфері, підготовці, перепідготовці і підвищенні кваліфікації викладачів і науковців. Як провідний науково-методичні ні центр вищої і післявузівської освіти академія має: аспірантуру, докто­рантуру, одну або декілька спеціалізованих (дисертаційних) рад; від­повідний рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення

Університет — вища освітня установа, яка реалізує програми професійної підготовки фахівців з широкого спектру напрямки! Університет має ті ж ознаки, що і академія. Від академії він відрі зняється багатопрофільністю, наявністю багатьох факультетів різ­них професій і спеціалізацій.

Інститут — вища освітня установа, яка реалізує програми про фесійної підготовки фахівців, як правило, по одному або декільком напрямкам. Інститут може входити до складу академії або універси­тету на правах структурного підрозділу.

Крім того, є ще один вид професійної освіти — коледж, який реалізує неповні і (або) повні освітні програми професійної підго» товки юристів.

Система юридичної освіти в Україні включає юридичні устшн> ви освіти:

державні — засновані державою; фінансуються з державної о бюджету; підпорядковуються відповідному органу виконавчої влади.

комунальні (муніципальні) — засновані місцевими органами влади; фінансуються з місцевого бюджету; підпорядковані місценпм органам влади.

чіЧікі інаіта і юридична наука у системі професійної... 105

• <і.ииіііпі засновані на приватній власності; підпорядковані

ии\ (нласникам).
Н Ірії тчім установи освіти розташовані, як правило, в містах
.......... раї ішно-територіальних одиниць країни — АР Крим, обла-

|< Іріп пі для здійснення державно-владних функцій в право­ти і \ і судових органах готуються в основному в державних І Іідготовка спеціалістів для сфери приватного права, пра-

..... оридичних служб комерційних організацій здійснюється

і аипіїх і приватних вузах. Установи освіти ряду міністерств її і н готують фахівців для специфічної сфери державної слу-\ІП( СБУ, МЗС і ін.). Такі установи освіти називаються ві-

ІІМП

і лічи освітні установи здійснюють навчання як на бюджет­ні і па платній (договірній) основі. Недержавні навчальні за-иіо падають освітні послуги, повинні бути ліцензовані з на-іп и спеціальності «правознавство», а також акредитовані по цій і н.пості, і ми и іування — процедура визнання спроможності вищого п.його закладу певного типу почати освітню діяльність, по-

........ \ і отриманням вищої освіти і кваліфікації.

\ ■ І>( і п гація — процедура наділення вищого навчального за-пенного типу правом проводити освітню діяльність, пов'язану іримапням вищої освіти і кваліфікації. Ліцензування і акредитація II |н і' іачають проведення освітньої діяльності вузами відповідно до і і андартів вищої освіти, а також відповідно до державних і щодо кадрового, науково-методичного і матеріально-техніч­ні >с '.печення. Акредитація дає право вузам видавати випуск-• іипломи державного зразка, що важливо для їх подальшого и< м і.цінування.

І < і ііііови освіти юридичного профілю мають різні рівні ак-и і її ції: від І до IV.

 

Вид установи освіти Підстави для вступу до вузу Привласнювана кваліфікація
Технікуми, училища та ін., які прирівняні до них за наслідками акре- Неповна загальна середня освіта Молодший спеціа­ліст з одночасним отриманням пов-

РозділП

 

  дитації   ної загальної се­редньої освіти
II Коледжі та ін. навча­льні заклади, які при­рівняні до них за нас­лідками акредитації Повна загальна середня освіта Молодший спеці ;і ліст, бакалавр
III Університети, академії, інститути та ін., які при­рівняні до них за нас­лідками акредитації Повна загальна середня освіта Бакалавр, спеціа­ліст, магістр
IV Університети, академії, інститути Повна загальна середня освіта Спеціаліст, магіст

Відповідно до Державного стандарту встановлені такі терміни навчання: для молодшого спеціаліста 2,5—3 роки, бакалавра З 4 роки, спеціаліста 4—5 років, магістра 1—1,5 року. У зв'язя з переходом на європейську систему вищої освіти (Болонський осві­тній процес) встановлюються основні кваліфікації: бакалавр, ма­гістр.

Вищі навчальні заклади юридичного профілю в Україні.

Національна юридична академія України ім. Ярослава Му дрого (НЮА — таку назву вона одержала в 1995 р., раніше цс буй Харківський юридичний інститут, потім Українська юридична ака­демія). Як вищий юридичний заклад освіти Харківський юридичіїни інститут функціонує з 1920 р., а початок цього вищого юридичного навчального закладу сягає у давнину — у 1805 р., коли запрацюиан юридичний факультет Харківського університету. Нині у складі НЮА України існує Інститут підготовки кадрів для органів прокура тури (створений в 1995 р. на базі прокурорсько-слідчого факульїс ту). Крім того, Академія має такі факультети: господарсько-пра­вовий; слідчо-криміналістичний; юстиції; підготовки слідчих для Служби безпеки України; військової юстиції; підготовки юристів для Міністерства зарубіжних справ України; підготовки спеціалістів для кримінально-виконавчої системи; підготовки фахівців для Пенсійно го фонду України; підготовки професійних суддів (магістратура) і а ін.

Одеська національна юридична академія (ОНЮА) — спи» рена в 1997 р. (спочатку це був Одеський юридичний інститут, що виник у 1993 р. на базі юридичного факультету Одеського держаи

Чічічі і псі та і юридична наука у системі професійної... 107

решету імені І. І. Мечникова). На факультетах цієї ака-

I к ржавиого будівництва і управління, правосуддя і правової
ні і народному господарстві, прокурорсько-слідчому та ін.)

і професіонали, які можуть працювати в органах держав-

і ні і управління, прокуратури, Міністерства внутрішніх

її» 111 ції, в митниці, в юридичних службах господарських

піп кіімерційних структурах та ін.

Юридичний факультет Київського національного універ-

....... \ ім. Г. І'. Шевченка (заснований в 1834 р.) проводить підго-

юрнегів за фахом «правознавство». Існують кафедри: теорії і >і і держави і права, конституційного і адміністративного пра-

...... пін її.ного права; трудового, земельного і екологічного права;

мрі і.кого права; правосуддя; кримінального права і криміно-

і рнміналістики та інші, на яких проводиться спеціалізація фа-

піпрокого профілю.

Юридичний факультет Львівського національного уні-

... |.. іпсту ім. І. Я. Франка — бере початок від Львівської колегії

II ). створений в 1784 р., коли західноукраїнські землі входили
іаду Австрійської монархії. Спочатку викладання велося на
і і пі мові, а з 1862 р. — на українській, що була замінена поль-
> мовою в результаті польської окупації Львова (1918 р.). На

іаеадах зазначений факультет почав функціонувати з 1939 р., і по (з'єднання українських земель з Україною. Нині активно іон, кафедри: історії держави і права; теорії і філософії права; іп\цінного, адміністративного і фінансового права; криміналь­ні іапа і кримінології; цивільного права і процесу; трудового, аг-

і і екологічного права; основ права України та ін.; готуються

'ні широкого профілю; функціонує магістратура.

Юридичний факультет Таврійського національного уні-

-■■ |м пк-іу ім. В. І. Вернадського (ТНУ, м. Сімферополь) — бере

пік під юридичного факультету Кримського філіалу Київського

Іи иіету (1917 р.). Філіал, де функціонував юридичний факуль-

и перетворений на Таврійський університет (1918 р.). У 1921 р.

п.и г був закритий і відроджений в 1995 р. Останніми роками

їм от переживає період організаційно-наукового піднесення.

і ||и.... а матеріально-технічна, науково-методична і інформаційна

підвищився рівень забезпечення науково-педагогічними кадра-иіцої кваліфікації та ін. У складі юридичного факультету ТНУ

Роздп

діють кафедри: теорії і філософії права; історико-правових дисцішіми і основ правознавства; конституційного і міжнародного права; ци­вільного і трудового права; господарського і екологічного праи.і. кримінально-правових дисциплін та ін.; готуються фахівці широкої 11 профілю; функціонує магістратура.

Юристів готують також державні університети: Волинськії її (м. Луцьк), Дніпропетровський, Донецький, Запорізький, Одесі, кий, Прикарпатській (м. Івано-Франківськ), Ужгородський, Схід­но-український (м. Луганськ), Харківський, Чернівецький. Наці­ональний університет «Києво-Могилянська академія» (м. Київ Національний університет «Острозька академія» (м. Рівне) м ін.

Юридичні факультети організовані в технічних, сільськогосподар ських, педагогічних й інших державних установах освіти. Юристів готують недержавні вузи, інститути і факультети: Академія праці і соціальних відносин Федерації профспілок України (м. Київ) Донецький інститут економіки і господарського права, Європеік і. кий університет фінансів, інформаційних систем, менеджменту і І іі знесу, Інститут адвокатури при Київському національному універси теті ім. Т. Г. Шевченка, Міжнародний інститут лінгвістики і праве (м. Київ), Київський інститут туризму, економіки і права, Київськіш університет права (первинна назва Вища школа права) при Інсти туті держави і права Національної академії наук (НАН), Міжнаро. і ний Соломонів університет (м. Київ), що має філіали в інших містах України та ін.

Підготовка кадрів юридичного профілю здійснюється також у ві домчих вищих навчальних закладах Національної академії служ би безпеки України (1995 р), Академії податкової міліції при Департаменті податкової адміністрації; Київському та Харківські» му національних університетах внутрішніх справ, Кримсько му, Донецькому, Львівському, Луганському та інших інститути * внутрішніх справ (МВС України) та ін. Готує юристів-фахівцін і Військовий інститут Київського національного університет Держдепартамент інтелектуальної власності відкрив двері для абі турієнтів своєї установи освіти — Інституту інтелектуальної власності і права.

Випускники всіх акредитованих юридичних вузів, незалежно ш і форм власності, користуються рівними правами під час влаштушіи

і ічіиі і паїпі а і юридична наука у системі професійної... 109

н' ні рпініту іч дповідно до їх спеціальності. Це є одним з головних ні Державної програми розвитку юридичної освіти. 11 іПішжливішим завданням вищих установ освіти України є під-і ми ококваліфікованих фахівців, які володіли б новітніми ці пнями вітчизняної і зарубіжної науки, були виховані у дусі и моралі, глибоко освоїли загальнолюдські цінності, здатні н п мс іалежну демократичну правову соціальну державу і ре-н' і.и >е (иечувати права і свободи громадян. Ірої і.пііія числа вищих і середніх установ освіти в Україні — ■і і ітміпі процес, пов'язаний з реорганізацією суспільства і дер­ії.шримку розвитку ринкових відносин, участі в європейсь-итеграційних процесах. У цих умовах природним є підвище­ні ти і па кваліфікованого юриста.

§ 5. Перепідготовка, стажування і підвищення кваліфікації юридичних кадрів 11, ичііцснин кваліфікації юридичних кадрів — це навчання по послідовного оволодіння новими знаннями і розвитку умінь

..... иунати додаткові завдання і обов'язки в рамках спеціальності

і.іч ефективності практичної юридичної діяльності. Перепідготовка — це навчання, здійснюване з метою отриман-н і п' івої спеціальності на основі одержаного раніше освітньо-квалі-

|........ того рівня і практичного досвіду або у разі переміщення на

(і поріднену) роботу, виконання якої вимагає нових знань, умінь

і п II ПІЧОК.

< і лжування — придбання особою досвіду виконання завдань

н я псів певної спеціальності (стажування адвоката, прокурор-

•' працівника та ін.).

Україна потребує гнучкої системи перепідготовки, стажування

і ні пміщсння кваліфікації фахівців з нових напрямків розвитку юри-

іичиоі науки і юридичної практики. Юрист зобов'язаний постійно

її........ іувати свій професійний рівень як самоосвітою, так і періоди-

і проходженням курсів професійної перепідготовки і підвищен-ппфікації3. Важливо оптимізувати терміни і періодичність на-

1997 р. в Україні прийняті Положення про систему підготовки і підвищення |икііції державних службовців і Положення про єдиний порядок підготовки, і -и шовки і підвищення кваліфікації керівників державних підприємств, уста-■ і|н амізацій.

по

Розділ

попиті освіта і юридична наука у системі професійної... 111

 

вчання в системі післявузівської освіти, передбачити обов'язком! підвищення кваліфікації працівників і фахівців суду, органів юсішш, прокуратури, інших сфер державної служби не менше одного рЯ Я на 4—5 років. Відомо, що якщо юрист впродовж 5 років не прм тикує і не займається самоосвітою, він повністю втрачає кваліфі кацію.

Обсяги підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в конкретній галузі, виходячи з потреб цієї гал) її її спеціалізованих установ і організацій, а також вимог до освітнья кваліфікаційного рівня працівників, і дотримуючись приписів за­кону.

Формування правової системи і системи соціально-політичної о і економічного управління в Україні зумовлює гостру потребу вперепідготовці управлінських кадрів на фундаментальній юридЩ чній основі з урахуванням як традиційного, так і інноваційного вітчизняного і зарубіжного досвіду.

Основне призначення у підвищення кваліфікації юридичних кадрів — вивчення змін у законодавстві і нормативно-правовій базі, що відноситься до сфери професійної діяльності, послідовне удоско­налення професійної майстерності, вивчення і використання пози пі вного вітчизняного і зарубіжного досвіду в роботі.

Перепідготовка, стажування і підвищення кваліфікації юри­дичних кадрів відбувається відповідно до основних вимог, що пред'являються державою при підборі і розстановці кадрів:

1) мати високий рівень професійної освіти і тверді громадяни.м установки, тобто чесно виконувати свій професійний обов'язок — служити людям;

2) володіти глибокими знаннями Конституції України, закоти і усвідомлювати своє соціальне призначення — стояти на варті ЗІ конності і правопорядку, захищати соціальну справедливість;

3) мати не тільки громадянство України, а й бути громадянином своєї Вітчизни, володіти самостійністю, здатністю взяти відпові­дальність на себе і довести почату справу до кінця.

Особа, котра пройшла перепідготовку і державну атестацію, одержує відповідний диплом про вищу освіту. Особа, котра пройш ла стажування або підвищила кваліфікацію (розширила профіль), одержує відповідний документ про післявузівську освіту.

II. міри підвищення кваліфікації юридичних кадрів в Ук-

і и усіх сферах прикладання їх праці — судовій, прокурорсь-

іш іаріальній, адвокатській та інших. Юристи-практики підви-

і. і пою кваліфікацію, як правило, в інститутах і на курсах

... пня кваліфікації міністерств і відомств, вищих навчальних

« 11 їїне рідше за один раз в 45 років.

її іоніпіі внесок у справу професійної підготовки суддів внесли:

11, нір підготовки суддів при Верховному Суді і Центр суддівських

мі ирп Міністерстві юстиції.

' і мирена в 2000 р. (відповідно до Указу Президента України)

мі і,на академія суддів при Міністерстві юстиції України забез-

нрактичну підготовку осіб, які вперше претендують на занят-

і, ці судді, а також підвищення кваліфікації суддів і працівників

щир.11 \ і уддів, проведення наукових досліджень з питань організації

і пішої діяльності суддів. У відділенні підвищення кваліфікації

■ і іііісі.кої академії суддів підвищують свій професійний рівень:

і ці районних судів загальної юрисдикції (перед кожною атес-

і.... ю на присвоєння чергового класу, але не рідше одного разу

роки); (2) судді апеляційних судів; (3) судді спеціалізованих ііи (• І) працівники апарату суддів.

міаді Вищого господарського суду з 1995 р. працює Науково-

і мнім центр з комплексних проблем організації і компетенції

ткційних органів по вирішенню господарських спорів і підви-

іііі ммч кваліфікації суддів господарських судів України4. Аналога цій

і урі немає в жодній.

і мі і тут Генеральної прокуратури України по підвищенню ква-

Ііфн .піп ирокурорсько-слідчих кадрів і науково-практичних роз-

і і питань організації роботи на основних напрямках проку-

1.1)1 діяльності (м. Київ) з 2000 р. проводить перепідготовку

рорів з урахуванням посади і класного чину.

Іміцнюється система підвищення кваліфікації працівників Служ-

іпски України, яка проводиться на базі Національної академії

■ '' ні безпеки України.

11.имішальна школа підвищення кваліфікації слідчих прокуратури,

мі внутрішніх справ, служби безпеки, податкової міліції (поліції)

' '(ми Постанова Верховної Ради України «Про забезпечення діяльності судів» 12 1994 р.

Розділ І

покликана забезпечити своєчасну перепідготовку фахівців відмові і них професій.

Центри підвищення кваліфікації кадрів є в Українській ака

державного управління при Президенті України (м. Київ) і її філії Ц

(Дніпропетровськ, Одеса, Львів, Харків), а також при держаним

адміністраціях: АР Крим, обласних, Київської і Севастополь 11 -

міських. Тут проходять практичне навчання працівники упран..

юстиції різних рівнів.

Перепідготовка і підвищення кваліфікації працівників органік иіі) трішніх справ України здійснюється на факультетах і в інстиі \ і її відомчих навчальних закладів і включає: професійну підготовку ми лодого фахівця; підвищення кваліфікації працівників середньої ланіі і органів внутрішніх справ; підвищення кваліфікації керівних ка, ірії органів внутрішніх справ. Підвищення кваліфікації відбуваєти н ні основі нових підходів до вирішення питань зростання ефективної роботи міліції: одним з основних критеріїв ефективності службової діяльності працівників міліції є її оцінка громадськістю.

Усі центри по підвищенню і перепідготовці юридичних практиЧ них кадрів повинні володіти новітньою інформацією про правові акти що приймаються в державі; новітніми науково-технічними ден 11 неннями в галузі юриспруденції в країні і за її межами; новітні.ит технологією отримання і обробки таких відомостей; широким на­уко во-методичним забезпеченням викладання та ін. Необхідним є періодичне висвітлення в засобах масової інформації про рої таких центрів, оскільки ця, здавалося б, непомітна робота є важ ш вим показником кадрової політики держави, спрямованої на сич р дження законності і правопорядку в суспільстві.

§ 6. Підготовка наукових кадрів у галузі юриспруденції

Підготовка наукових кадрів у галузі юриспруденції здійснкх і м н в процесі наукової діяльності, яка існує в різних видах: науково-д<н п дна; науково-організаційна; науково-інформаційна; науково-педакн і чна та ін.

Науково-дослідна діяльність у галузі юриспруденції ш

інтелектуальна діяльність, що спрямована на отримання і викоріп тання нових знань. В межах науково-дослідної діяльності здійсни ються наукові дослідження.

і чи 11 освіт а і юридична наука у системі професійної..._____ 113

11 і ідпю-дослідною діяльністю у галузі юриспруденції займа-

п'к'ііі, що володіють знаннями і уміннями, кваліфікацією і до-

■ І (і и ш і ірацюють в спеціальних юридичних науково-дослідних

■ і \ і лч, в творчих колективах юридичних навчальних закладів.

и. ін >ічшми формами підготовки наукових і науково-педагогічних

і і фін вищої кваліфікації є аспірантура (ад'юнктура) і докторан-

чкі створюють умови для безперервної освіти, підвищення

іо педагогічної і наукової кваліфікації громадян і отримання

тої о ступеня кандидата або доктора наук. Підготовчим ступе-

.......... к і прантури (ад'юнктури), а також до заняття судової посади

...... ним посад юристів-практиків, підвищення їх на посадах, слу-

• її и. магістратура.

Мій істратура — система підготовки і присудження академі-і і і \ пеня магістра. Не слід ототожнювати слухача магіст-і' 11 |>іі (магістранта) і магістра. Магістрантом є особа, яка після і.иііія ступеня бакалавра (фахівця) склала іспити і зарахована "и і кім ректора вищого навчального закладу слухачем магістрату­ри викопує всі навчальні навантаження, затверджені навчальним 11 ' пі. лі, пише магістерську дисертацію для отримання академічно-і її і і \пеня магістра. Магістерська дисертація — випускна кваліфі-

■ і її і Ги і а робота наукового змісту, яка має внутрішню єдність і відо-
' т і і .і. \ід і результати розробки обраної теми магістрантом. Вона

п ша відповідати сучасному рівню розвитку науки і техніки, а її бути актуальною. Магістерська дисертація подається на і ін і \ такому вигляді, який дозволяє судити, наскільки повно ві-їжсні і обґрунтовані положення, що містяться в ній, висновки ' і" і омендації, новизна і значущість. Сукупність отриманих в такій і и результатів повинна свідчити про наявність у її автора пер­ім 11 и ніч навичок наукової роботи у вибраній галузі професійної діяль-II". її Успішний захист магістерської дисертації служить підставою тримання академічного ступеня магістра. Чі иірантура (ад'юнктура) і докторантура — це складова ча-

■ і пил 6с (перервної освіти і основна форма підготовки науково-педа-
і"і і'иіііч кадрів. Прийом до аспірантури (ад'юнктури) проводиться

піл реній основі. Заяви приймаються після оголошення про при-

пресі. В оголошенні вказуються спеціальність, терміни і умо-

ІИ прийому, перелік необхідних документів. Претендент на навчання

ирлнтурі (ад'юнктурі) повинен мати вищу освіту за профілем

РОП)І 7 /І

наукової спеціальності, по якій відкрита аспірантура (ад'юнкту|>.і) кваліфікацію магістра або фахівця, а з окремих спеціальних дисми плін — стаж роботи не менше двох років. Особи, що вступають ф і аспірантури (ад'юнктури), складають такі конкурсні вступні іспити відповідно до державних освітніх стандартів вищої професійної осві ти: спеціальну дисципліну, філософію, іноземну мову. Перездача вступних іспитів не допускається. Складені вступні іспити в аспіра нтуру дійсні протягом календарного року.

Аспірантура (ад'юнктура) може бути стаціонарною і заочною; як правило, вона існує при великих наукових і освітніх центрах. Заоч на аспірантура, на відміну від денної, припускає заняття науковою діяльністю без відриву від основного місця роботи. Близькою до неї є така форма підготовки наукових кадрів як здобування вченого сту-пеня працюючим юристом, без відриву від основної роботи. Здобу вач наукового ступеня прикріплюється до вузу для здачі кандид;і і ських іспитів на два роки, а для роботи над дисертацією — на гри роки. Загальний термін перебування в ролі здобувача — 5 рокіи. Здобувач вченого ступеня кандидата наук, як і той, що вступаі до аспірантури (ад'юнктури), зобов'язаний скласти іспити з таких дисциплін: філософія, іноземна мова, спеціальна дисципліна — відпо­відно до теми дисертації. Здобувачами вченого ступеня доктора наук можуть бути особи, котрі мають вчений ступінь кандидата наук.

Термін підготовки в стаціонарній аспірантурі (ад'юнктурі) і док торантурі — 3 роки, в заочній — 4. Вік прийому до стаціонарної аспірантури (ад'юнктури) — до 35 років, заочну — до 40 років, У докторантуру приймаються кандидати наук віком до 42 років, що мають значні наукові досягнення в обраній галузі і володіють здібно­стями до фундаментальних наукових досліджень. За докторантами зберігаються всі права за місцем роботи, які вони мали до вступу до докторантури, а також право на повернення на колишнє місце ро боти.

Кандидатська дисертація повинна містити результати прове­дених автором досліджень і отримані автором нові науково обґрум товані результати, які в сукупності вирішують конкретне наукове зав дання, що має істотне значення для певної області наука. Докторська дисертація повинна містити раніше не захищені наукові положення

чті інсіта і юридична наука у системі професійної..._ 115

ин автором нові науково обґрунтовані результати в певній

ч і\ кп, які в сукупності вирішують важливу наукову або науко-

Іірнк і.і тну проблему. Обсяг основного тексту кандидатської ди-

ін и галузі юриспруденції 6,6—9 авторських аркушів, доктор-

ц. і ртації 15—17 авторських аркушів, оформлених відповідно

і пішого стандарту.

Ніццою атестаційною комісією (ВАК) України встановлена кла-

фі нація юридичних спеціальностей (груп юридичних наукових ди-

і...... ) і яких проводиться підготовка науково-педагогічних кадрів

12.00.01

мни кваліфікації через написання і захист дисертацій. А иісифікація наукових юридичних спеціальностей 11 прія га історія держави і права; історія політичних

12.00.02

І іі|і ичііиїх учень_____________________________

12.00.03

мпуційне право _____________

12.00.04

11,11111111.по право і цивільний процес; сімейне право; и і п і|щ іпс приватне право

12.00.05

юдлрське право; господарсько-процесуальне право

12.00.06

Гр\ юпс право; право соціального забезпечення

12.00.07

Іельне право; аграрне право; екологічне право; 11|>11|>о;юрсеурсне право

12.00.08

Адміністративне право і процес; фінансове право; рмаційне право

Кримінальне право та кримінологія; кримінально-

12.00.09

нанчс право___________________________

І рпмінальний процес і криміналістика; судова

12.00.10

рртнза

12.00.11

< \ юу стрій; прокуратура та адвокатура

12.00.12

М і ж і кіродне право_______________

'Іч юсофія права

пі ступені (кандидат і доктор наук), як правило, присуджу -• •іі, і а наукові звання (доцент, професор, науковий співробітник) 11, присвоюватися особам, які мають глибокі професійні зван­ій і п.і\ кові досягнення в галузі юридичних наук. Наукові ступені ка-

.... її і а і доктора наук присуджуються на основі публічного захис-

і ні. і ртації на засіданні спеціалізованої вченої ради. Затвердження мри. \ іженого ступеня відбувається у Вищій атестаційній комісії (ВАК) України після проведення експертизи дисертаційної роботи іяду атестаційної справи претендента.

Розділ

Дипломи доктора, кандидата наук і атестат старшого наукового співробітника видає Вища атестаційна комісія , а атестати профк 11 ра і доцента — Міністерство освіти і науки.

Контроль наукового рівня дисертацій, їх наукової і практичної цінності, роботи дисертаційних рад, на яких відбуваються захи< ти дисертацій, а також дотримання вимог при атестації забспк чуються експертними радами Вищої атестаційної комісії (ВЛК ) України.

Вищою атестаційною комісією (ВАК) і Міністерством освіти П науки України проводиться нострифікація (прирівнювання) док\ ментів про присвоєння наукових ступенів і вчених звань, виданих гро мадянам України в інших державах, з якими Україна уклала від по відні договори або угоди про визнання і еквівалентність науковий ступенів і вчених звань.

§ 7. Система наукових юридичних установ в Україні

Основним науковим центром правових досліджень в системі НАН України є Інститут держави і праваім. В. Н.Корецькою створений у 1949 р. на основі сектора держави і права АН УРСІ" Головні напрямки наукових досліджень цієї установи — теоретичні і прикладні проблеми побудови України як незалежної демократич ної, соціально-правової держави. Учені Інституту займаються ро > робкою проблем історії держави і права України і її сучасної прано вої системи, ролі закону і права в регулюванні суспільних відносин ефективності реалізації поточного законодавства, державно-право вого будівництва, прав і свобод людини і громадянина, організації державного управління, правових основ господарювання в умова \ ринкової трансформації. Вивчаються також актуальні проблеми цивільного, трудового, екологічного і аграрного права; досліджуються проблеми судової реформи в Україні, боротьби з організованою зло чинністю, питання міжнародного права і зовнішньополітичної правосуб'єктності України як повноправного члена міжнародної співпраці держав.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.