Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Якістю та уроки для України



Відоме явище під назвою «японське чудо», сутність якого полягає у

стрімкому зростанні обсягів якісної промислової продукції у другій половині

XX століття. Зруйнована після другої світової війни економіка Японії не тільки

була відбудована за короткий час, але й зайняла одне із провідних місць у світі

за рівнем конкурентоспроможності. Фахівці вбачають причину такого

зростання у тотальному впровадженні у виробництво методів управління

якістю продукції. Споживачі у всьому світі звикли до того, що продукція,

вироблена у Японія – це обов’язково якісна продукція, починаючи від

побутової техніки і закінчуючи автомобілями.

Історія успіху цієї країни у боротьбі за якість тісно пов’язана з іменем

Е.Демінга – американського вченого, одного із розробників статистичних

методів контролю якості. У 1949 році в Японії почалось широке

впровадження «семи простих методів контролю якості» (так часто в Японії

називають статистичні методи контролю якості продукції): 1) гістограма

Парето; 2) діаграма причин і результатів; 3) розшарування даних; 4) контрольні

листки; 5) гістограми; 6) графіки; 7) контрольні карти. На думку японських

експертів, саме ці сім методів забезпечують вирішення 95 % проблем, що

виникають у процесі виробництва.

Існує декілька причин успішного використання статистичних методів

контролю якості в Японії.

1. У той історичний момент нація була одержима розумінням спільної

мети – відбудувати країну і встати із колін.

2. Світоглядно японці були готові впроваджувати нові методи у

виробництво. Їх усе «нове» зовсім не лякало, як це часто буває у інших

країнах. У багатьох випадках новизна сприймається, як альтернатива

існуючому, причому із необхідністю проведення суттєвих змін.

Необхідно зазначити, що у Японії статистичні методи контролю якості

не копіювались буква у букву, а запозичувалось все раціональне,

враховуючи місцеві особливості. У нас же часто «нове» відкидається

тільки тому, що воно є загрозою існуючому і передбачає здійснення

певної перебудови.

3. Тотальне впровадження статистичних методів контролю якості на

підприємствах Японії базувалось на колективному усвідомленні

корисності і всеохоплюючому залученню робітників, інженерів та

менеджерів. Японський досвід роботи гуртків якості, що часто

охоплюють близько 80 % працівників підприємства, викликає

захоплення, але не завжди вдається організувати щось подібне в інших

країнах.

Серйозна проблема, що постає перед впроваджувачем статистичних

методів контролю якості, пов’язана із концепцією детермінізму, що пронизує

європейську культуру і базується на принципі причинності.

Якщо існує позитивний досвід застосування семи простих методів

контролю якості, що підтверджує суттєве підвищення якості продукції, то

очевидно, що для України це надзвичайно актуально. Відзначимо тільки те, що

підвищення конкурентоспроможності промисловості України, зокрема шляхом

забезпечення належної якості, претендує на роль національної ідеї.

Запровадження статистичних методів контролю якості продукції не

передбачає залучення суттєвих інвестицій, що дуже важливо для держави, яка

розвивається. Вирішення проблеми лежить більше у психологічній, ніж у

матеріальній площині. Нав’язування керівному складу менеджерів

підприємства обов’язкового впровадження системи статистичних методів

контролю якості нічого не дасть. Насамперед, повинно бути власне розуміння, а

відтак, бажання застосування апарату підвищення якості продукції.

Стосовно деревообробної та меблевої галузей України, слід відмітити, що

ефективність використання у цій царині статистичних методів контролю якості

продукції вмотивована такими причинами:

· внаслідок використання природного анізотропного матеріалу-

деревини, велика імовірність появи дефектних виробів;

· наявність об’єктивних передумов для успішного розвитку саме

деревообробної і меблевої галузей: наявність ресурсу, попит на

продукцію, кадрове забезпечення і глибинні історичні традиції.
9. Розподіл випадкової величини.

Вихідний параметр є випадковою величиною, оскільки результат події

передбачити неможливо, навіть в однорідних умовах. Проте при великій

кількості спостережень можна визначити закон розподілу, який залежить від

природи випадкової величини та умов проведення експерименту. Статистичний

розподіл – це залежність частоти появи від значення випадкової величини.

Якщо вибірку великого обсягу розбити на велику кількість інтервалів, то

одержаний полігон розподілу наближається до кривої, яку називають кривою

розподілу (рис. 2.1).

Статистичний розподіл випадкових величин є різним і залежить від їх

природи: наприклад, рівномірний, біноміальний, експоненціальний,

нормальний тощо. Під час досліджень об’єктів деревооброблення в однорідних

умовах припускають, що результати експериментів підпорядковуються,

здебільшого, закону нормального (гаусівського) розподілу. Нормальний

розподіл характеризується щільністю, яку описують функцією (для генеральної

сукупності) Статистичний розподіл випадкових величин є різним і залежить від їх

природи: наприклад, рівномірний, біноміальний, експоненціальний,

нормальний тощо. Під час досліджень об’єктів деревооброблення в однорідних

умовах припускають, що результати експериментів підпорядковуються,

здебільшого, закону нормального (гаусівського) розподілу. Нормальний

розподіл характеризується щільністю, яку описують функцією (для генеральної

сукупності) :

і для вибіркової сукупності:

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.