Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Перевірка засвоєних знань підсумковий урок



Цей структурний компонент уроку надає вчителеві можливість визначити рівень знань учнів, оцінити їхні навчальні досягнення, творчі здібності, узагальнити та проаналізувати результати роботи, здійснити контроль за підготовкою домашніх завдань. Загалом перевірка знань проводиться в усній, письмовій або творчій формі.

Усі форми перевірки знань можна розподілити на колективні, групові, індивідуальні.

фронтальне опитування (колективне); індивідуальне та групове опитування;

«продовжити речення»;10 запитань»;роздуми;доповіді;взаємоопитуванн тестові запитання;різнорівневі завдання (на картках)групові завданннаписання міні-твору;складання схем, графіків;самоопитування;диктант• художнє читання;

• інсценування уривку твору, пісні• пантоміма (невербальна — вербальна)• дискусіямозаїка;• створення індивідуальних або групових кросвордів, віршів, твор• відгадування кросвордів, загадок• «мозковий штурм»;• захист проекту

Фронтальне (колективне) опитування є найпоширенішою формою перевірки знань. Учитель: ставить змістовні запитання за темою. Учні: відповідають на поставлене запитання (індивідуально, колективно).

Роздум за 30 секунд (за В.Д. Шарко). Учитель: ставить запитання. Учні упродовж 30 секунд думають і дають відповідь.

Групове усне опитування. Учитель: об'єднує учнів у малі групи та формулює запитання кожній групі. Учні: відшукують відповідь, обґрунтовують свою думку, добирають приклади й відповідають. Наприклад:

• запитання групі 1: «Які музичні форми ви знаєте?»; групі 2: «Які бувають музичні форми?»;

• групі 3: «Назвіть види музичного мистецтва». Парне усне взаємоопитування.

Варіант 1. Учитель: пропонує запитання парам або ставить запитання на картці. Учні: по черзі дають відповіді, один відповідає — другий слухає та оцінює, далі навпаки, або один учень дає відповідь другому на парні запитання (на картці), другий — на непарні запитання. Варіант 2. Учні: готують удома запитання одне одному на картках (5-7), потім витягують по черзі картки й відповідають одне одному на запитання. Якщо відповідь правильна — картку забирає учень, який відповідав, а в разі неправильної відповіді — картка залишається у того, хто ставив запитання. Підсумки підбиваються за кількістю карток, що залишились.

10 запитань парі (за В.Д. Шарко). Учитель читає запитання, учень відповідає сусідові, учитель зачитує правильну відповідь, а другий учень фіксує - « + », «-». Індивідуальне усне опитування. Учитель ставить адресне запитання.

Учень: відповідає та обґрунтовує свою думку. Індивідуальне опитування «Продовжи речення». Учитель читає речення та пропонує його продовжити одному учневі. Учень: відразу продовжує речення. Наприклад: «Коли ми приходимо до картинної галереї, ми бачимо...» Індивідуальне опитування «Знайди помилку в тексті». Учитель читає текст із помилкою, що записаний на дошці або на картці. Учень: відшукує помилку й дає правильну відповідь.

Індивідуальне опитування «Роздум про...». Учитель пропонує учневі поміркувати. Учень: продовжує думку зі словами «Мій роздум про...» Письмові форми перевірки знань.

Колективні тестові завдання. Учитель зачитує запитання і подає три варіанти відповідей. Учні: записують № варіанта, який вважають правильною відповіддю. Різнорівневі завдання. Учитель готує запитання на різнокольорових аркушах (за рівнем складності): червоний - найскладніше, синій -середньоїскладності, жовтий - легке. Аркуші із запитаннями мають різну геометричну форму, що відповідає певній темі. ∆ - І тема,О - II тема, □ - III тема. Учитель пропонує учням обрати завдання самостійно (попередньо зазначивши, що означають форма і колір питання). Учні: обирають форму (тему), рівень складності запитання та письмово відповідають. Завдання оцінюються за рівнями та критеріями. Групові письмові завдання. Учитель пропонує групі скласти схему, графік, намалювати образ (або інше) за темою. Учні: виконують у групі завдання на папері (А 4) і по черзі презентують свої роботи. Наприклад:

скласти схему видів візуальних мистецтв;створити малюнок кіноафіші США 30-х років XX століття;

побудувати графік етапів створення скульптури.

Індивідуальне опитування (письмово). Учитель подає учням окремі картки із запитаннями. Учні письмово відповідають. Індивідуальний міні-твір. Учитель пропонує обрати тему для міні-твору серед наведених на дошці. Учні обирають тему та пишуть міні-твір (10-15 хв). Орієнтовні теми твору:

• «Український костюм - чим він мені подобається»;• «Чому мені подобається натюрморт»;• «Коли я бачу вишивку моєї бабусі...» Самоопитування (за В.Д. Шарко).

Варіант 1. Учитель записує запитання на дошці і пропонує учням дати

відповіді «про себе», потім зачитує правильні відповіді. Учні оцінюють свій рівень знань.

Варіант 2. Учитель ставить усно запитання. Учні відповідають письмово, а після читання вчителем відповідей роблять позначки на полях (« + », «-») та оцінюють свої знання. Диктант. Учитель читає ряд слів, в яких є слова за темою, а також є і зайві слова. Учень записує тільки ті слова, що стосуються теми (потім складає речення за бажанням).Творчі форми перевірки знань. Художнє читання. Учитель пропонує до теми знайти в поданому тексті уривок, що містить відповідь на запитання. Учні обирають твір та уривок, виразно читають його перед класом. Наприклад: читання уривку із повісті М. В. Гоголя «Тарас Бульба» (тема «Театр як синтез мистецтва»), Інсценування уривку з твору або пісні. Учитель розподіляє ролі і пропонує проінсценувати уривок із твору. Учні: «створюють» образ, інсценують уривок. Наприклад: інсценування української народної пісні «Ой під вишнею» (у темі «Жанрова палітра музичного мистецтва, вокальна музика»). Рольова гра. Вербальна гра. Учитель керує грою, розподіляє ролі, веде гру та ставить запитання, що повинні містити в собі прийняття конкретного рішення. Учні приймають конкретну роль, продумують свої дії та коментують рішення. Наприклад: під час проведення рольової гри «Професії театру» (у темі «Театр як синтез мистецтв») учні з учителем розігрують ідею послідовності створення театрального спектаклю.

Невербальна гра. Учитель пропонує завдання на аркуші групам, які грають певну роль. Учні демонструють пантомімою текст, заданий учителем, а решта відгадують цей текст. Наприклад: показ пантомімою видів кіно (у темі «Екранні мистецтва»).

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.