Підтримування пушинок у повітрі силою ротового видиху.
Надування кульок, дитячих гумових іграшок.
Вправа «Гарячий чай»
Ти чай духмяний любиш пити?
Спочатку його треба остудити.
Легенько подути кілька разів – зробити ковточок (легенько втягнути ротом повітря), знову подути на чай і «відпити».
Вправа «Рубання дров»
Замахнулися щосили –
тільки тріски полетіли.
Пальцями зробити «замок». Завести руки за голову та зробити сильний вдих. Одночасно з рухом рук вимовити на видиху: «Ух!»
Вправа «Бульбашки»
Через трубочку подму,
Мильну бульбашку надму.
Зроби губи трубочкою й обережно дути через них, наче пускаєш мильні бульбашки.
Артикуляційний уклад
При вимові звука [ш] губи випнуті вперед у формі «бублика». Кінчик язика піднятий до піднебіння «за горбочки», але не торкається його, утворюючи щілину. Бокові краї язика притискуються зсередини до верхніх корінних зубів, не пропускаючи з боків струмів повітря. Широкий і теплий струмінь повітря, що видихається проходить по середині язика. М'яке піднебіння закриває прохід до носової порожнини. Голосові зв’язки розімкнені та не вібрують.
Постановка звука [ш]
Постановку звука [ш] починаємо з демонстрації правильної артикуляції для її наслідування. Дитина наслідує артикуляцію логопеда і вправляється правильно вимовляти звук.
Якщо способом наслідування бажаних наслідків досягти не вдається, використовуємо інший спосіб. Його застосовують тоді, коли дитина правильно і вільно вимовляє звук [с]. Дитина повинна витягнути губи трохи вперед. Язик встановлюють у положення на звук [с] до нижніх зубів, водночас логопед шпателем відсуває кінчик язика трохи назад і піднімає його вгору до переднього краю твердого піднебіння, язик при цьому не торкається піднебіння. Працюючи над постановкою цього звука, увагу дитини скеровують на те, що при вимові [ш] утворюється теплий струмінь видихуваного повітря. Це можна відчути на тильній стороні долоні руки, приклавши її до рота при вимовлянні.
Можна застосовувати ще й такий спосіб. Логопед пропонує дитині вимовляти звук [т] спочатку зі стиснутими зубами, а потім злегка розкритими зубами (широкий кінчик язика зімкнутий з альвеолами). Після цього малюк тренується вимовляти [т] з придихом (при цьому утворюється щось подібне до тш). А з часом відділяємо [т] від [ш]. Потім округлюємо губи.
Матеріал для закріплення вимови звука [ш]
Коли дитина навчиться чітко вимовляти ізольований звук [ш], потрібно переходити до закріплення поставленого звука у складах, словах (в різних позиціях), реченнях та віршах.
1. промов склади кілька разів.
Ша-ша-ша ша-шо-ша
Шо-шо-шо шу-ша-шу
Ши-ши-ши ши-шо-ши
Шу-шу-шу шо-шу-шо
2. Назвати малюнки, пояснити їх значення.
Шатро шина шорти шоколад
Шуба шуліка шибка лоша
Груша каша
3. Прослухай слова. Як почуєш у назві рослини звук [ш], плесни в долоні.
7. Відгадай загадку-добавлянку. Зобрази відгадку за допомогою пальців рук.
Хто з хвостиком і вушками?
У кого лапки з подушками?
Як іде, ніхто не чує,
Тихо, крадучись, полює.
І маленькі, сірі мишки
Утікають геть від… (кішки)
Відгадай загадку-добавлянку.Зроби з пальців рук шпаківню.
Перший я приніс весну,
Розбудив усіх від сну
Заспіваю під вікном,
Люди звуть мене… (шпаком)
8. Зміни за зразком:
Шовкова шаль – шаль із …(шовку).
Пшеничний хліб – хліб із…(пшениці).
Вишневе варення – варення із …(вишні).
Шоколадні цукерки – цукерки з …(шоколаду)
9. Промов чистомовки.
Ша-ша-ша – пригоріла каша,
Шо-шо-шо – купили борошно,
Шу-шу-шу – нову шубу я ношу,
Уш-уш-уш – ми підемо в душ,
Шок-шок-шок – великий мішок,
Аша-аша-аша – вже зварилась наша каша,
Ашка-ашка-ашка – на вікні комашка,
Ошка-ошка-ошка – в Олі є гармошка.
Гра «Знайди зайвий малюнок».
На малюнках зображені предмети, у назвах яких є звук [ш], і один предмет, у назві якого не має звука [ш]. Дитина, розглядаючи малюнки, повинна знайти предмет, у назві якого не має звука [ш].