Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Основні правила логічного наголосу



Речення, відірване від контексту, може мати кілька смисло­вих відтінків, залежно від того, яке слово наголошується. Для визначення наголошених слів є такі правила:

1. Знайомі і нові поняття. Слова із відомими поняттями не
наголошуються. Нові поняття, тобто те, про що не говорилося,
наголошуються. Наприклад: Ознайомте нас, будь ласка, зі
своєю політичноюпрограмою.

2. Слова, протиставлені одне одному, наголошуються,
н а п р.: Хотілося щастя— та недоляспіткала. Ми повинні
судити на підставі законів,а не прикладів.

3. Порівняння. У коротких простих реченнях наголошуєть­ся тільки те слово, що є порівнянням, у довгих — те порівнян­ня і те слово, що відноситься до нього, напр.: Словесні вивер­ти він здійснював такі, як хитра лисицяу своїй норі.

4. Багатослівні поняття. Якщо одне поняття висловлю­ється кількома словами, то наголошується останнє з них. Напр.: Львівський національний університет ім. Івана Франка.

5. Підмет і присудок. На відміну від граматики, де підмет і присудок — головні члени речення, у логічній виразності мов­лення підмет і присудок наголошуються лише тоді, коли в од­ному або обох зосереджена головна думка речення. Визначаю­чи наголос на підметі чи присудку, слід зважати на контекст і на правила знайомого і незнайомого, а також зіставлення і про­тиставлення.


/ У простому непоширеному реченні наголос може падати на підмет і на присудок: Мітинг закінчився. Мітинг закін­чився.

/ Якщо присудок є одним із видів знайомого поняття, то він не наголошується: Під час втечі поранений рецидивіст "Муха".

/ Якщо підмет позначає знайоме поняття, він також не наголошується: Договір про предмет, якого немає, недійсний.

У Коли у складних реченнях підмет і присудок менш важ­ливі для змісту, вони повинні поступитися наголосом поясню­вальним словам: Той закон найкращий, який найменше зали­шає роздумів для судді; той суддя найкращий, який бере на

себе найменше.

Логічні паузи.Це короткі зупинки в мові, які групують слова за змістом. Від переставлення логічної паузи в реченні змінюється його зміст. Загальновідомим є той факт, що цар наказав стратити бунтівника. Засуджений подав прохання на помилування. Але гонець, якому наказали усно передати відмо­ву, ненароком переставив логічну паузу. Замість: Вішати не треба / милувати, сказав: Вішати / не треба милувати.

Якщо правильно розставлені логічні паузи, то легше сприй­мається зміст, особливо у довгих складних реченнях. Випадко­ві паузи розхитують чітку будову речення, утруднюють сприй­няття тексту.

Слід вміло користуватися паузами. На жаль, ми спостері­гаємо, що логічні паузи нерідко ігноруються, а промовці, нама­гаючись вкластися в чітко регламентовані часові рамки, говорять швидкомовкою, слова ніби накладаються одне на одне, слуха­чам важко усвідомити зміст речення.

Логічні паузи не завжди позначаються розділовими знака­ми. Логічні паузи виникають:

1) коли підмет складається з двох і більше слів: Близько трьох­сот абітурієнтів // залишилося поза навчальним закладом;

2) коли необхідно підкреслити, активізувати присудок: Право надання доказів //не повинно обмежуватись;

 

3) для відокремлення групи підмета від групи присудка: Кожний / має право //на повагу до його гідності;

4) для виділення додатка або групи додатків, що знахо­дяться після присудка: Про арешт або затримання людини / слід негайно повідомити //родичів заарештованого чи за­триманого;

5) для виділення обставин: Особи, / вчинивши злочин на території України, //підлягають відповідальності на підста­ві Кримінального кодексу України (ст.4);


 


260


261


6) для виділення порівняння: За вчинений злочин / батьки відповідають більше //ніж підліток.

Звичайно, і логічний наголос, і логічна інтонація, і логічна пауза пов'язані з порядком слів, який у свою чергу зумовлюєть­ся закономірностями логічного розгортання думки у тексті, ха­рактером поєднання у фразі елементів раціонального та емоцій­ного — (кількість елементів останнього залежить від стилю мовлення.

Логічна композиція.Промовець, готуючись до виступу, по­винен обміркувати, про що висловлюватиметься. Найважливі­ше правило — головні думки повинні формулюватися стисло, чітко, небагатослівно. Слід уникати довгих пояснень, бо це ней­тралізує, послаблює силу впливу на слухачів. Архітектоніка виступу (його побудова) повинна бути простою і виразною. Кра­ще будувати речення з прямим порядком слів, де на першому місці — підмет, на другому — присудок. Інверсії (непрямий порядок слів) нерідко ускладнюють освоєння змісту. Не варто зловживати іншомовними словами.

Неправильний акцент у логічній композиції нерідко вису­ває на перший план другорядне поняття, а помилковий логіч­ний наголос руйнує чіткість думки мовця і часто призводить до протилежних висновків. Складні інтонаційні малюнки відво­лікають увагу слухачів від змісту. Ясність мовлення — резуль­тат ясності мислення, а чітка, зрозуміла думка завжди подаєть­ся в чіткій формі.

Логічність мислення і логічність мовлення тісно пов'язані між собою. Логічність мовлення є основою формування таких важливих особливостей ділового тексту, як дохідливість, діє­вість, достовірність. Для досягнення вказаних ознак обов'язко­вим є дотримання умов, що забезпечують єдино правильний опис факту, події.

Причинами помилок у логіці викладу можуть бути68:

1. Поєднання логічно несумісних слів (за винятком оксимо-рона): жахливо гарний ('замість надзвичайно гарний), страшно добрий (замість дуже добрий).

2. Уведення у фразу зайвих слів (плеоназмів), що структур­но обтяжують фразу, напр.: моя власна думка, місяць чер­вень.

3. Неправильна побудова однорідних рядів членів речення за умови, якщо в нього входять родові і видові поняття, напр.: письменники і поети; корови, свині, кури, птиця.


 

4. Утворення архаїчних форм і неправильна побудова аналітичних граматичних форм: самий найкрасивіший, трохи синюватий.

5. Неправильна координація присудка з підметом: дехто з нас знали.

6. Порушення порядку слів у реченні, що спотворює його зміст: Актор читав вірш, якогоми вперше слухали.

7. Неправильне вживання дієприслівникових зворотів за­мість підрядних речень: Повернувшись у село, йому пообіцяли знайти роботу за фахом.

Норма: Коли він повернувся у село, йому пообіцяли знай­ти роботу за фахом.

8. Неправильне використання сполучних засобів у склад­
них реченнях: Сьогодні світить яскраве сонце, івчора була
громовиця.

Норма: Сьогодні світить яскраве сонце, авчора була громовиця.

9. Порушення смислового зв'язку між окремими висловлю­
ваннями: В інституті п'ять факультетів,кожний з яких
має по кілька спеціальностей. Вониіснують вже понад
десять років.

Норма: В інституті п'ять факультетів, кожний з яких має по кілька таких спеціальностей, які впроваджені вже по­над десять років.

10. Невміння поділити текст на його логічні частини.

Вправа 169.У судовій промові розставте логічні наголоси та логічні паузи.

Вельмишановні судді! Справа, яку Ви розглядаєте упро­довж кількох днів, має велике громадське значення. Суть її не лише в тому, що група грабіжників, серед яких є злодії-реци-дивісти, здійснила протягом короткого часу ряд зухвалих нападів на громадян, але і в тому, що серед учасників цих розбійних напа­дів опинилися дівчатка — учениці 8-го класу середньої школи, батьки яких займаються педагогічною, виховною роботою.

Наш суд, покликаний вести боротьбу зі всякими криміналь­ними елементами, що порушують правопорядок, не може роз­глядати дану справу лише в межах чисто юридичного аналізу, не дослідивши тих причин, які привели на лаву підсудних по­ряд із грабіжниками-рецидивістами чотирнадцятирічних дівча­ток — учениць середньої школи.


 


Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. — Львів, 1990. — С. 109.


263


22.2. Порушення логічності у доведеннях

Доведенням називають логічну дію, у процесі якої істин­ність будь-якого твердження обґрунтовується судженням не­заперечним чи істинним. У доведенні завжди виділяємо основ­ну думку, тобто положення, яке обґрунтовується (теза), та аргументи, тобто судження, що існують на підтвердження ви­словленої тези.

1. Отже, за законами логіки, доведення повинні бути чітко сформульовані на рівні тези й аргументів. Якщо хоча б один термін буде двозначним, значить твердження може бути таким, що викликає неоднозначне його трактування.

Наприклад: Невідомі терористи захопили літак, який летів з Бейрута до Варни і належав представникам болгарсь­кої авіакомпанії "Хемус". Коли літак приземлився у Варні, еони (?) звільнили150 пасажирів, але затримали екіпаж. На вимогу терористів літак полетів в Осло.

У цьому твердженні є кілька порушень логіки. По-перше, слово звільнили вжито неточно: звільнити могли представники авіакомпанії, відповідні органи, а терористи швидше відпусти­ли пасажирів. По-друге, уживання займенника вони вносить двозначність, тому замість нього доцільніше ужити слово ви­крадачі. Отже, у текст слід внести суттєві корективи.

2. У ході доведення теза повинна залишатися незмінною. Тобто одне і те саме положення має бути доведене за допомо­гою різних суджень, не вносячи змін у тезу.

Наприклад: Правоохоронці затримали чотири зло­чинні групи,які мали незареєстровану зброю, вилучили три газові пістолети, які було перероблено на вогнепальну зброю, одну гранату, а також кілька дрібнокаліберних гвинтівок гро­мадяни здали добровільно.

Теза: затримали чотири злочинні групи. Що із переліченої зброї належить затриманим, а що громадянам? Змішування тези й аргументів призводить до різних суджень, теза залишається недоведеною у зв'язку з тим, що доводити потрібно спочатку одне: кількість зброї та її види, вилучені у членів злочинних груп. А вже пізніше окремим реченням можна розкрити інше: яку кількість зброї вилучили чи одержали шляхом добровіль­ної акції від громадян.

3. Аргументи на підтвердження тези не повинні суперечити один одному та судженням, викладеним у межах одного тексту.

Наприклад: Видавництво переклало з латини Немири-чів твір (1632), який зберігся у двох примірниках, та інші досі недоступні українському читачеві матеріали.

264


Якщо матеріали не мали доступу, то яким чином вони вида­ні? Отже, аргумент недоступні є суперечливим щодо тези ви­дані (твори).

4. Як аргументи для доказу слід використовувати положен­
ня, істинність яких не викликає сумніву. Всі докази повинні
бути беззастережними.

Наприклад: У роботі рад є чимало недоліків. Вони (ради) причетні до всього на своїй території, але поки що не в змозі завжди дієво впливати на вирішення проблем — реаль­них прав обмаль.

Недоліки у роботі рад — теза. Аргументи — ради причет­ні до всього на своїй території. У зв'язку з цим не в змозі завжди дієво впливати на вирішення проблеми — твердження сумнівне, як і те, що ради не мають достатньо прав. Отже, довести твердження таким чином неможливо, бо шукати аргу­ментацію у твердженні думки — помилка.

5. Аргументація повинна бути повною і достатньою. Пору­
шення цього правила в тому, що для доказів використовуються
аргументи, логічно не пов'язані із тезою або справедливі лише
за певних умов.

Наприклад: Петренко П.П. проживає у комунальній квартирі. Мешканець цієї квартири Кононенко П.Р. за відсут­ності Петренка П.П. взяв приналежні останньому туристи­чний намет, одну пару гумових чобіт і господарську сумку. У поясненні Кононенко П.Р. заявив, що він знає Петренка П.П. більше 10 років, раніше вони неодноразово ходили в туристи­чні походи, і він (Кононенко П.Р.) пішов у подорож сам неспо­дівано, але після подорожі віддав їх Петренкові П.П.

Отже, доказ того, що Кононенко П.Р. не вчинив крадіжку, побудований нелогічно: аргументи про те, що Кононенко П.Р. знав Петренка П.П. більше 10 років, що вони неодноразово ходили у туристичні походи, — недостатні для визнання Кононенка П.Р. невиннним, хоч він зазначені речі і повернув Петренкові П.П.

В аналізі документа важливим є врахування контексту жа­нру, мети викладу. Так, певним порядком слів у реченні реа­лізований задум мовця. Особливо це стосується місця розташу­вання другорядних обставинних членів речення. Від їх місцезнаходження залежить тип висловлювання. Так, акцен­туючи увагу на дії, треба поставити на перше місце обставину дії: Спізнившись на поїзд, він залишився ночувати у своїх давніх знайомих. Якщо змінити місце відокремленої обставини, то зміниться й акцентування речення.

На виділення слів у тексті впливає не лише порядок слів, але і їх лексичне значення, характер і ступінь їх граматичної

265


зв'язаності, а також інтонаційні засоби мови (мелодика, систе-монаголоптування, паузи, темп мовлення), — якщо мова йде про усне мовлення. Слова, що мають найбільше інформативне навантаження, виділяються, як відомо, логічним наголосом. Наприклад: Цей постріл фатальний, Неврівнова-женаця людина.

Засобами підсилення висловлювання можуть бути підсилю­вальні частки і (й), ж (же), це, навіть, саме, вжета інші. Наприклад." Це справа державної ваги. Цедержавної ваги справа. Ті слова, які треба виділити, ставимо після підсилю­вальної частки. Зміст одного і того ж речення, як бачимо на прикладі, змінюється, чим досягається мета актуалізації вислов­лювання.

Від окремих зв'язків слів у словосполученні та реченні тре­ба переходити до аналізу зв'язків між реченнями, оскільки і слова, і речення вступають у певні зв'язки, що є основою особ­ливостей змісту, засобом реалізації задуму мовця. Надзвичайно важливо пам'ятати про здатність речень творити текст і під­текст, зовнішню і внутрішню "систему" висловлювань. Наприклад: Виявляти злочинні дії підлітків краще на по­чатку. На перший план виходить значення профілактичних дій працівників міліції щодо запобігання спробам поширення злочинності. Однак цей текст можна потрактувати і по-іншому: на початку злочинні дії добре зупинити... щоб не було гірших наслідків; виявити злочинні дії... щоб з ними боротися.

Або: Про все, що говорилося у приватних розмовах, на щас­тя, доповідали в центр. Вставне слово у даному реченні суттє­во змінює зміст висловлювання. Отже, важливо враховувати зв'язки між усіма словами у межах речення.

У мовленнєвому потоці є ще одна важлива одиниця — це складне синтаксичне ціле (або надфразна єдність), що може збігатися з реченням або об'єднувати кілька речень чи навіть кілька абзаців. Складне синтаксичне ціле слід потрактовувати як одну синтаксичну одиницю, одиницю тексту, самостійну і закінчену, тісно пов'язану з іншими елементами тексту. На­приклад: Згадаймо так звану "трикотажну справу". У се­редині 60-х років на базі психлікарні керівництво швейної фаб­рики організувало пошиття виробів, залучивши до цього пацієнтів клініки. Слідство звинуватило їх у тому, що вони організували підпільні цехи і незалежно використовували працю психічно хворих. Із дев'ятнадцяти заарештованих де­в'ятьох засудили до вищої міри покарання.

ної

Жодних порушень норми на рівні окремих речень немає. Однак у складному зв'язку речень на рівні складного синтаксич-


ного цілого виявляємо двозначність: кого слідство звинуватило — ерівників швейної фабрики чи пацієнтів клініки?

Будова складного синтаксичного цілого — особлива: на по­чатку, як правило, формулюється тема, у кінці — висновок на основі достатньої аргументації. Тому зіставлення цих двох еле­ментів є вагомим і вкрай необхідним.

Отже, типовими помилками у будові складного синтаксич­ного цілого й абзацу є:

1) порушення змістових і синтаксичних відношень між окре­
мими реченнями;

2) невиправдане приєднання речення, неоднорідного з по­
переднім: Зі складу хлібопродуктів були вивезені 23 (двад­
цять три) мішки борошна вищого сорту, вже давно в країну
не ввозили закупленого за кордоном зерна у зв'язку із високи­
ми врожаями:

3) невиправдане протиставлення речень, друге з яких не обмежує змісту попереднього: Комісія з перевірки встигла вивчити багато матеріалів, однак значна частина проблем­них документів не була вилучена і свідки мали право міняти свої свідчення так, як від них того вимагали.

Лише для розмовного мовлення характерні риси спонтанно­сті, незавершеності, неповноти висловлювання, наявність у се­редині речення вставних та вставлених конструкцій, "зміщен­ня" змісту з однієї синтаксичної конструкції на іншу у межах одного речення, наявність фразеологізмів розмовного стилю. Вправа 170.Виправте наведені речення і прокоментуйте їх. 1. По канонах права, людина, яка втонула, повинна пройти експертизу. 2. Свідчення понятого і свідка співпадають. 3. Ви­магательство сталося таємно і всі про це знають. 4. Я свідчу проти громадянина Харчука. Він цього вартий. 5. Після відпо­відної процедури суду амністованому вручається квиток додо­му, якщо він у нього є. 6. Поблизу брами, де, очевидно, й сталася трагедія, вона побачила жінку, яка стояла біля своєї квартири. 7. Між 54-річним К. та його 19-річним сином виник­ла бійка. У з'ясування стосунків батька й сина втрутився зять пана К., ставши бити тестя по голові. Той знепритомнів і впав на ліжко. Тоді 80-річна теща, схопивши сокиру, відрубала своєму зятю голову. Після смерті батька зять і син кинули тіло на фіру, відвезли на берег річки Дністер і кинули у воду. 8. Пол­ковник С. кинув бойову гранату, яка не вибухнула. Щоб запо­бігти її випадковому здетонуванню, він вирішив відкинути її подалі, однак граната розірвалася у нього в руці. Полковника доставили в госпіталь. Руки медикам врятувати не вдалося.


Вправа 171.Проаналізуйте речення з огляду на логічність викладу.

1. Спочатку обвинувачений уперто мовчав, а потім несподіва­но всі свої показання почав уперто спростовувати. 2. При переслі­дуванні громадянина Більдіна Б.Г. мною було зроблено 8 поперед­жувальних пострілів у голову і в_ інші м'які частини тіла. 3. Із в'язниці втік рецидивіст Петренко І.С. Особливі прикмети: 18 вог­непальних ран на спині, потилиці і собака Мухтар, що ззаду. 4. Підозрюваний увійшов у ліфт і зник у невідомому напрям­ку. 5. Підліток заліз у кулінарію, де з'їв 10 тістечок і 27 жуваль­них гумок. Разом з неповнолітнім Ш. вкрали і з'їли шоколадну глазур на суму 127 грн. У центральному гастрономі злочинці вкрали одну банку напою "Гарбузовий". 6. 26 тисяч пляшок горілки, ви­готовлені нелегальним шляхом, були заарештовані й знищені на місці злочину. 7. Будучи доставленим у відділок міліції, громадя­нин Петрук І.С. продовжував хуліганити і вдарив ногою капітана міліції Пилявку І.К. в область статевого члена, причому з осталь-ного злетіла шапка. 8. Громадянка Кузьо поводилася буйно, шу­міла, кричала, заважала громадянам спокійно відпочивати у ви­тверезнику. 9. Труп приємного зеленого кольору сидить у природній позі на унітазі в туалеті за місцем проживання. 10. У рові лежали останки мужчини, ймовірно — труп.

Вправа172. Проаналізуйте поданий уривок за наявністю алогізмів у ви­кладі.

Працівники СБУ, митники та прикордонники приділяють особливу увагу перевірці поїздів міжнародного сполучення. За їхніми даними, цей вид транспорту став основною ланкою в наркокур'єрському зв'язку. 18.02.2000 р. на залізничній станції "Мостиська-2" знайдено партію наркотиків на загальну суму близько 7 (семи) тисяч гривень. Про це конкретніше. Під час огляду пасажирського поїзда "Одеса —Перемишль" у вагоні № 5 у схованці, під стелею у санвузлі, знайдений пакунок з майже 100 грамами зволоженої зеленої речовини рослинного походжен­ня. За даними експрес-аналізу, ця речовина — марихуана. Гос­подар товару не встановлений.

Вправа 173.Виконайте лінгвістичну експертизу наведеного рапорту.

Виконуючому обов'язки начальника УПМ ДПА

РАПОРТ

Доповідаю Вам, що в травні місяці 2000 року я заступив на третій пост по охороні ДПА. Зі мною заступили на зміну пр. Пінчук В.П. і Міщенко Р.Г. Приблизно 1.30 години ночі до мене і пр. Мигальського


підійшли старший зміни пр. Пінчук В.П. і пр. Міщенко Р.Г. і сказали щоб ми йшли відпочити в клас служби і дав нам ключі від класу, і ми пішли в клас, через п'ять-десять хвилин я пішов подивитись що вони там роблять і побачив що Пінчук В.П. мав в руках якусь жалізну трубу і вони хстіли відкрити ворота де знаходився склад. Я підійшов і сказав що задзвоню до чергового і відмовлюсь нести з ними службу і вони відразу розійшлися і не підходили більше.

Помічник оперуповноваженого

підрозділу по охороні ДПА УПМ ДПА

у Львівській області

прапорщик податкової міліції С.Д.Гаркавий

!

07.05.2000 р.

22.3. Правила лінгвістичної експертизи правничих документів1. Прочитати увесь текст документа. Під час першого читан­ня не варто шось виправляти. Бажано всі суперечності познача­ти на полях олівцем, наприклад, інформація, якої бракує для повноти змісту, може бути зафіксована лише одним-двома сло­вами.

2. Перевірити наявність усіх реквізитів аналізованого доку­
мента.

3. Перевірити дотримання орфографічних норм (правиль­
ність написання слів).

4. Перевірити весь фактичний матеріал наскрізно:

а) наявність й уніфікацію у написанні власних назв (прі­
звища, імена, по батькові, топоніми, гідроніми тощо);

б) часові межі описуваних фактів, хронологічну послідов­
ність викладу, цифрові дані зі словесним записом;

в) цитати, посилання на нормативні акти.

5. Переврити логічну послідовність у викладі фактичного
матеріалу, інтерпретацію подій, явищ тощо, нумерацію усере­
дині тексту, нумерацію сторінок.

6. Переврити композицію за правилами логіки:

а) чи всі частини викладу співрозмірні (чи всі елементи
тексту складаються в одне ціле, чи наявні зайві частини, які
лише ускладнюють сприйняття змісту);

б) чи немає дублювання змісту однієї частини іншою; чи
наявні безпідставні повтори фактичних даних;

в) чи деталізація опису фактів ведеться від загального до
часткового, чи на перший план висунуто малозначимі факти й
опущено вакливі.


 



269


23. ПРАВНИЧА ДОКУМЕНТАЦІЯ ДЛЯ МОВНОСТИЛІСТИЧНОГО ВИПРАВЛЕННЯ

І/піюегяі депегів китапі VІпси^ит езі гаііо еі огаііо розум і мова зв'язують увесь людський рід

Характер і призначення ділового правничого документа ви­магає від його автора послідовного і доказового мислення, вті­леного в мовні знаки.

Подаємо ряд правничих документів, що містять різні хиби мовностилістичного характеру. Уміння їх віднайти та виправи­ти сприятиме виробленню мовних навичок та шліфуванню мов­ної вправності юриста.

Документ 1

ПОСТАНОВА

про встановлення адміністративного нагляду

Я, суддя Шевченківського районного суду у Львівській області Озарко Михайло Павлович, розглянувши матеріали на громадянина Грабовського Михайла Володимировича 1968 р.н., уроженця м. Львова, що проживає за адресою: м.Львів, вул.Городоцька 21, кв. 47, раніше судимого за ст. 206 ККУ, до чотирьох років позбавлення волі, за ст. 146 ч.І сг.206 ч.2 ККУ до п'яти років позбавлення волі. Звільненого з місць позбавлення волі 11 січня 1994 р.

Встановив: Після відбування покарання Грабовський Михайло Володимиро­вич систематично порушує громадський порядок, і розпивав спиртні напої в громадських місцях, скоїв дрібне хуліганство. За ці право­порушення Грабовський притягався до адміністративної відпо­відальності. Незважаючи на зроблене йому попередження про необ­хідність припинення антигромадської поведінки і що проти нього може бути застосовано адміністративний нагляд із застосуванням встановле­них законом обмежень, він перебував 21 лютого в громадському місці і розпивав спиртні напої, за що був притягнутий до адміністративної від­повідальності

На підставі викладеного і керуючись положенням "Про адмініст­ративний нагляд працівників міліції за особами звільненими з місць позбавлення волі"

Постановив:

Встановити щодо громадянина Грабовського М.В. адміністратив­ний нагляд на термін 1 рік 2 місяці.

Суддя

Шевченківського районного суду М.П. Озарко

270

7 березня 1994 р.


Документ 2

ПОСТАНОВА

про встановлення обмежень піднаглядному

Я, начальник Шевченківського РВВС у м.Львові, полковник міліції Заєць О.Б., розглянувши матеріали і постанову суду на громадянина Грабовського Михайла Володимировича 1968 р.н., який прибув з ви­правно-трудової установи і взятий під адміністративний нагляд за пунк­том "в" статті з закону України "Про адміністративний нагляд за осо­бами, звільненими з місць позбавлення волі"

Постановив:

Відповідно до ст. 10 закону, встановити відносно громадянина Грабовського М.В. такі обмеження:

а) двічі на місяць з'являтися в Шевченківський РВВС у м.Львові
для реєстрації;

б) заборону виїзду за межі м.Львова без відома ОВС і їх дозволу.
Начальник

Шевченківського РВВС у м.Львові
полковник міліції Заєць О.Б.

8 березня 1994 року

З постановою ознайомлений 8 березня 1994 р.

Крім того мені, Грабовському Михайлу Володимировичу, роз'яс­нено такі правила адміністративного нагляду:

а) з'являтися за викликом міліції у визначений термін і давати усні та письмові пояснення з питань пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;

б) повідомляти працівників міліції, які здійснюють адміністратив­
ний нагляд про зміну місця роботи чи проживання, а також про виїзд
за межі міста у службових справах;

в) у разі від'їзду в особистих справах з дозволу міліції до іншого
населеного пункту та перебування там більше доби зареєструватися в
місцевому органі внутрішніх справ.

Я попереджений про те, що у випадку порушення правил нагляду буду притягнутий до адміністративної відповідальності згідно з чинним законодавством.

8 березня 1994 р.

Попередження зробив

Начальник Шевченківського РВВС

у м.Львові

полковник міліції Заєць О.Б.

8 березня 1994 р.


Документ З


Документ 4


 


ДОВІДКА

про результати проведеної бесіди з піднаглядним

1. Прізвище, ім'я, по батькові: Грабовський Михайло Володи­мирович

2. Рік і місце народження: 1968 р.н. м.Львів

3. Місце проживання: м.Львів, вул.Городоцька, 21 кв. 41

4. Сімейний стан: неодружений.

5. Відомості про судимості: за ст. 206 до 4-ох років позбавлення волі, за ст. 146 до 5-ти років, звільнений з Львівської ВТЕ 11 січня 1994 р.

6. Місце роботи, професія: магазин "Молоко", вул.М.Білаа, 11, ван­тажник.

7. Дані про осіб, з якими піднаглядний підтримує близькі стосунки:
громадянин Беліков О.А. 1970 р.н., раніше не судимий, електрик

заводу "Лорта", проживає за адресою: вул. Городоцька, 11, не. 8.

8. Відомості про допущені правопорушення і порушення правил або обмежень адміністративного нагляду:" немає.

9. Зміст бесіди з піднаглядним: під час бесіди громадянинові Гра-бовському М.В. було роз'яснено, що у разі продовження правомірної поведінки з нього будуть зняті встановлені обмеження.

Підпис піднаглядного

8.05.1994 р.

ДІМ Шевченківського РВВС у м.Львові,

лейтенант міліції Штика А.Г.

8.05.1994 р.


ПОПЕРЕДЖЕННЯ
про припинення ведення антисуспільного способу життя особи
по в.дношенню до якої може бути встановлено '

адміністративний нагляд

У

Мною дільничим інспектором міліції Шевченківського РВВГ ,
м.Львов, лейтенантом міліції Штикою А.Г., 15 лютого 1994 року зг^б
лено попередження громадянину Грабовському М.В 1968 роКунаоо"
дженн* який мешкає за адресою: м.Львів, вул Городоцька 21Ук47~
раніше судимого за ст. ст. 206, 146 ч 2 ККУ чпіТ„Г '

позбавлення волі 11 січня 1994 року Звільненого з місць

У зв'язку з скоєнням громадянином Грабовським М В поавопп
рушення, його попереджено ппп тР ,„„ правопо-

^тисушільного способу життя за нплГб;^ Р33' непРип"нення

із встановленими з^он^^еСш^ОІ^^^0 адмІНН™ бовському М.В. роз'яснено "Соже, я гІТ ГРЯ™«У Гра-міліціїза особами, що звіл^Г ~пГбаГнТяТолГ^ ""*' Потередження оголосив:

дільничий інспектор Шевченківського РВВС у м Львові
лейтенант міліції Штика АГ

Попередження мені оголошено, із змістом положення "Про адмі­
ністративний нагляд шліції за особами, що звільнені з місць позбав-
лення.волі ознайомлений. * "о^оав

(Грабовський М.В.) 17 лютого 1994 р.

Документ 5

ДОВІДКА

Видана в тому, що громадянин Грабовський М.В. 1968 р н шо проживгє у м.Львові по вул.Городоцькій 21 кв 47

був зоставлений у медичний витверезники лютого 1994 року.

Начальник медичного витверезника

при УВС м.Львова

майор міліції „

1 Іимошенко П.В.


 


272


273


Документ 6

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.