НОРМИ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ЯК УСНОГО, ТАК І ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ

8сгіЬегміо зсгіЬеге, йісепйо йісеге йі$сіз — пишучи, ти вчишся писати, а говорячи — говорити

Досконалою вважається мова, якій властива: правильність, точність, логічність, чистота, образність, виразність, багатс­тво словника, різноманітність мовних засобів для вираження думки, доречність, дохідливість, достатність мови, її стислість та змістовність, ясність, емоційність, естетичність та діє­вість. Усі перелічені якості мови тісно між собою пов'язані. Деякі з них важко виокремити, оскільки, наприклад, вираз­ність, чіткість, ясність мови передбачають, крім лексичних та граматичних ознак, ще й орфоепічні, правописні норми. Анало­гічно і правильність мовлення уособлює в собі не лише грама­тичні норми (як вважали у 30-х роках XX ст.), ай виразність, правильну вимову, правильний наголос, правильне написання слів тощо.

Тому у цьому посібнику зупинимося на найважливіших для правників ознаках, які найвиразніше увібрали в себе елементи інших властивостей — логічності, чистоти, точності, образнос­ті, виразності тощо.

Лексичні норми

Норми, які регламентують точність, чистоту мовлення, пра­вильність слововживання, називаються лексичними норма­ми.Мовне багатство людини залежить, передусім, від уміння користуватися лексичним складом мови: синонімами, паронімами, омонімами, запозиченими словами. Розрізнення значень і семан­тичних відтінків слів, закономірності лексичної сполучуваності

160

161

становлять основу мовленнєвої досконалості. Знебарвлюють мо­
влення плеоназми, тавтологія, кальки, суржикові та просторічні
елементи, мовні штампи, жаргон та арго фосторічні

Лексичні норми регламентовані лінгвістичними словника­
ми: тлумачними, іншомовних слів, словниками слововживан­
ня, синонімів та антонімів (див. розділ "Словники як джерело
фіксації мовної норми"). джерело

Точність мовлення

Важливою комунікативною особливістю мови є її точність тобто правильний вибір слова і доречне його вживання у ні­мому для всіх значенні і у відомих для всіх словосполученнях а також точне відтворення фразеологізмів

Точність слововживання-- одна з визначальних сторін ГмГ™ ^{КУЛЬТУРИ І майсте}Р^ності> передумова повного взаєморо-

читас я иГ ^ТИМ' ^ХТ° ^Г0В°^{РИТЬ Зб}° ^ПИШЄ' ^І ™^м' ^{хто сл}У*ає або читає, а це, у свою чергу, і становить суть мовного спілкуван­ня, ючшсть слововживання передбачає точність і ясність ви­словлювання, оскільки неправильний вибір слова породжує не­точність, а то и двозначність висловлювання, зневиразнює думку А. Ьагато помилок, які трапляються в усному і писемному мовл_ЄНН1> зумовлені невмінням користуватися багатозначними словами, синонімічним багатством і термінами

Відомо, що в мові слів набагато менше, ніж існує у свідомо­сті понять, якими оперує людина. Якби кожне поняття відобра­жалося в окремому слові, то словниковий склад мови став би настільки громіздким, що спілкування за допомогою мови ста­ло б неможливим. Але цього не відбувається тому, що в мові одне слово здатне позначати кілька понять, тобто мати кілька значень, отже, бути багатозначним або полісемічним

Усі значення багатозначного слова становлять його семан­тичну структуру. Семантична структура слова постійно зміню­ється, оскільки окремі слова змінюють свій семантичний прос­тір: вони звужують або розширюють своє значення

Процес розширення значень слова відбувається в мові знач­но активніше ніж зворотний процес - їх звуження. Кількість значень слів буває різною. Наприклад, до слова ти*Мовник української мови в 11-ти томах подає ЗО основних значень сло волати має 22 значення, дати - 13 значень, дивитися'- Ті

Однак багатозначним слово є лише у словнику Той хто слухає^або читає текст, сприймає слово саме в том/значеннГв якому його вживає той, хто говорить або пише. Тобто контекст

завжди конкретизує значення слова. Інколи для того, щоб бага­тозначне слово стало однозначним, достатньо мінімального контексту — слід додати до цієї лексеми одне слово. Для імен­ника — це найчастіше прикметник, для дієслова — залежне слово.

Б. Слова, що мають близьке або тотожне значення, назива­ються синонімами, напр.: алфавіт, абетка, азбука; скоро, швидко, незабаром. Синоніми урізноманітнюють наше мовлення, збагачують його, надають виразності, чіткості, емоційності, об­разності. Прийнято вважати, що синоніми характерні лише для художнього мовлення, публіцистики чи розмовної сфери. Од­нак це не зовсім правильно, бо синоніми зустрічаємо і в науко­вих текстах, і в офіційному мовленні. Правда, такі синоніми позбавлені деякої експресії, образності.

У виборі синонімів виникають певні труднощі. Скажімо, якому слову надати перевагу: базар, ринок чи ярмарок? Адже від точності слововживання нерідко залежить доля людини. Так, на позначення місця роздрібної торгівлі продуктами сільського господарства або іншими товарами уживаються слова базар і ринок, однак в офіційно-діловому стилі перевага надається лише слову ринок. Як політекономічний термін уживається також тільки слово ринок. Базар уживаємо на позначення: 1) пе­редсвяткової або сезонної торгівлі; і 2) у переносному значенні на позначення шуму, гаму, голосних безладних розмов. Слово ярмарок позначає торг, який влаштовується регулярно, в пев­ну пору року і в певному місці для продажу і купівлі товарів // місце скупчення кого, чого-небудь, де багато шуму, галасу, ве­лике пожвавлення.

Групу слів з тотожним значенням називаємо абсолютними синонімами, напр.: правознавство — юриспруденція, юрист — правник, фортеця — кріпость.

Близькі за значенням слова різняться або сферою вживання {процент — відсоток; доказ — аргумент), або відтінками зна­чень (вештатися, чвалати, кульгати, шкандибати). Напр.: веш­татися — ходити туди-сюди, в різних напрямках, блукати, бро­дити де-небудь; плентатися — іти, їхати, пересуватися повільно, через силу, плестися, волоктися; чвалати — іти повільно, важ­ко ступаючи, утворюючи шум, шарудіння, брести, тарабанитися, плутатися; кульгати — (1) шкандибати, маючи укорочену або хвору ногу; 2) ледве йти, шкандибати, шкутильгати, кривуляти; шкандибати — кульгати, шкутильгати, дибати, кривуляти.

Бувають контексти, в яких можна один синонім замінити іншим. Однак подібне потрібно робити завжди обережно, щоб уникнути можливих помилок і неточностей. Адже здебільшого

синоніми — це не тотожні вислови, а тільки близькозначні сло­ва. І якими б близькими вони не були, у їх значенні завжди є різниця. Цю відмінність між синонімами слід відчувати, щоб уживати слово доречно. Наприклад, розглянемо слова доказ та аргумент. Як засвідчують словники, слово доказ має такі зна­чення: 1) незаперечний довід або факт, який підтверджує іс­тинність чого-небудь; підтвердження, аргумент; 2) предмет або обставина, які свідчать про чиюсь провину (СУМ, II, 350). Слово аргумент позначає 1) підставу, доказ, які наводяться для обґрунтування, підтвердження чого-небудь; 2) мат. незалеж­на змінна величина (там само, с. 57). Отже, як бачимо, збіг значень обидвох слів лише частковий. Оскільки кожне слово багатозначне, то семантична структура кожного з них наклада­ється лише частково. З математичним значенням це слово не матиме синоніма у слові доказ.

У правничій сфері зафіксована синонімія між такими сло­вами⁵¹: адвокат — захисник, оборонець (оборонни'к), речник; аварія — катастрофа; авдитор — прокурор; аномалія — ненор­мальність, відхилення, викривлення, неправильність, патоло­гія, анормальність; анонімний — безіменний; апеляція — оскар­ження; бандит — гангстер, нальотчик, грабіжник, розбійник; бешкет — дебош, хуліганство, безчинство, розбій, насильство, насилля, сила; божевільний — безумний, психічно хворий, ду­шевнохворий, ненормальний, причинний, навіжений, шалений, біснуватий, помішаний; вартовий — вартівник, чатовий, карау­льний, страж, конвойник, конвойний, конвоїр; ватажок — провідник, отаман, ватаг, вожак, батько; винний — винуватий, провинний; випитувати — допитувати, допитуватися, видобу­вати, витягати; відомості — дані; відплата — помста, розпла­та, порахунок; відступництво — зрада, зречення, відречення; вірогідний — імовірний (ймовірний), правдивий, достовірний; власний — особистий, свій, приватний; власник — господар, хазяїн, володар; властивий — характерний, притаманний; в'яз­ниця — тюрма, острог, темниця, арештантська, каталажка; в'я­зень — ув'язнений, арештант, арештований, невільник, кримі­нальник, невольник; грабіж — грабунок, пограбування; грабіжник — драпіжник, злодій, розбійник; грабувати — роз­бійничати, гарбати, розграбовувати; грішник —грішний, нечес­тивець, нечестивий; громадський — публічний; громадянин — обиватель, підданий; громадянство — підданство; дисципліно­ваний — організований, підтягнутий, підтягнений, зібраний; довідка — посвідчення, посвідка; доводити — доказувати,

Подаємо за Словником синонімів української мови у 2-х т. — К., 1999.

обґрунтовувати, мотивувати, аргументувати, посвідчувати; до­гана — нотація, прочуханка, накачка; слідкувати — стежити, пантрувати, наглядати, припильновувати, приглядати.

Звичайно, більшість синонімів допустима в розмовному, неофіційному мовленні. У документації слід добре зважити, якому із синонімів надати перевагу (і чи надавати перевагу взагалі синоніму). Адже кожне із запропонованих словником слово-відповідник накладається лише одним значенням або кі­лькома на значення вихідного слова. Крім того, чимало із на­званих слів є термінами, а оскільки це так, то відповідником до кожного з них в офіційному стилі може бути лише таке слово, семантична структура якого повністю збігається із се­мантичною структурою основного слова-терміна. Кожне із зна­чень багатозначного слова може мати свої синонімічні ряди.

Проаналізуємо слово бешкет. Воно багатозначне — 1) по­рушення порядку, пристойності, супроводжуване галасом, свар­кою, бійкою; 2) грубе порушення загальноприйнятих норм мо­ралі й поведінки із застосуванням утисків і насильства. До першого значення правомірними будуть синоніми дебош, хулі­ганство, а до другого — безчинство, розбій, насильство, на­силля, сила. Багатозначним є і слово бити — 1) стукаючи, робити удари по чому-небудь, об що-небудь (синоніми: гамсе­лити, гатити, гепати, дубасити, кресати, молотити, мости­ти, садити, ударяти, бацати); 2) завдавати ударів, побоїв кому-небудь (синоніми: побивати, гамселити, гатити, дубасити, лупити, лушпарити, мотлошити, товкти, трощити, чухра­ти, шкварити, шматувати та ін.); 3) з особливою силою діяти на чуття людини, проникати, доноситися куди-небудь (про за­пах, світло, звук тощо) (синоніми: ударяти, шибати).

Відомо, що письменники наполегливо працюють над добо­ром слова у кожному конкретному випадку. Наприклад, у М.Коцюбинського перша редакція "Фата моргана" була така: "Надаремне переляканий на смерть циган прохавпустити його"; друга редакція: "Надаремне переляканий на смерть ци­ган благавпустити його". У першому випадку слово позна­чає "увічливо звертатися до кого-небудь з метою домогтися чо­гось", у другому — "наполегливо, невідступно, ласкаво просити, молити, вимолювати, заклинати Богом, падати в ноги, падати на коліна". Отже, як бачимо, другим словом автор досяг біль­шої правдивості та емоційності.

А ось які синоніми до слова бити добирав Михайло Стельмах:

1. / хоч як його били,фанатично вірив, що середини не одбили, що скоро він одужає. 2. Та як уперіщитьпо правому плечу, та як сіконепо лівому. 3. Але Кульчицький, не огляда-

165

ючись, розгойдується темним клубком і шмагаєз усієї сили коня. 4. Незчувся Степан, як пригнувшися підлетів до воріт, як з розмаху ляснувпо плечу Марійку. 5. Тимофій бридливо подивився на Мирона, поморщився, ткнувйого кулакому спину. 6. Йому вже давно остогидло служити в немилосердно­го Січкаря, який навіть свою жінку молотив,мов сніп. 7. З лютою ненавистю вчитель гамселитьуправляючого ку­лаками в обличчя і груди. 8. А колись у тюрмах за тютюно­вий дух до смерті дубасили.9. Січові братчики присудили провчитийого дубцямиі відпустити на покаяння.

У кожному конкретному випадку автор намагався дібрати найбільш точне слово.

Причинами порушення смислової точності мовлення можуть бути:

1. Уживання слів у невластивому їм значенні. Це найпо­ширеніша вада усного мовлення. Часто помилково уживаються слова білет, відкривати, виключати, являтися, край­ній, рахувати тощо. У повсякденному мовленні нерідко чути фрази: Я купив два білетина футбольний матч. Відкрий­тевікно. Виключітьсвітло. Він являєтьсяголовним у цій справі. Хто крайній? Я рахую,що ти неправий.

Яке ж значення мають у літературній мові виділені слова? Слово білет позначає цінні папери: лотерейний білет, бан­ківський білет. Це слово вживається також у значенні "картка з питаннями для тих, хто складає іспити або заліки" — екзаме­наційний білет. А на позначення "посвідчення про сплату гро­шей за право проїзду у транспорті, за право відвідання музею, кінотеатру, театру" або "документа, особового посвідчення про належність до організації, товариства, установи" уживається слово квиток.

Громадський — прикметник до громада — означає: 1) "який стосується групи людей, об'єднаних спільністю стано­вища, інтересів"; 2) "який виникає, відбувається у суспільстві або стосується суспільства, зв'язаний з ним"; 3) "належний усій громаді, усьому суспільству, колективний". Наприклад: громад­ські справи, громадські збори, громадські інтереси, громадський порядок, громадська думка, громадські організації, громадські доручення тощо. Громадянський — прикметник від іменни­ка громадянин — означає "такий, що має стосунок до людини як до громадянина — свідомого члена суспільства, підданого якоїсь держави": громадянська гідність — гідність громадя­нина, громадянська мужність — мужність громадянина. А також: громадянська війна, громадянська панахида, громадян­ська страта, громадянський шлюб.

Прикметник особистий має значення: 1) "який належить певній особі; призначений для індивідуального користування чи обслуговування: особиста власність, особисте господарство, особисте майно, особиста зброя, особисті папери, особистий підпис, особиста охорона тощо; 2) "який безпосередньо стосу­ється якоїсь особи, виражає її індивідуальність": особиста ду­мка, особисте життя, особисте щастя, особисте зацікавлення тощо; 3) "який здійснюється окремою особою безпосередньо, а не через інших: особистий нагляд, особиста участь, особиста присутність, особисте спостереження, особисте втручання тощо. Прикметник особовий має значення: 1) "який стосуєть­ся окремої людини, індивіда, уживається у таких сполученнях": особова назва, особове посвідчення, особовий склад, особовий рахунок; 2) "який виражає категорію особи": (у граматиці) осо­бове закінчення, особове дієслово, особове речення.

Слід постійно пам'ятати про відмінність між словами: гене­ральний/генеральський; виборний/виборчий/вибірний; важли­вий/важний тощо.

Запам'ятайте значення таких паронімів:

Домисел — здогад, заснований на припущеннях, міркуваннях. Відношення — зв'язок між оди­ницями — поняттями (числами, словами) у математиці, мовознав­стві, філософії, архітектурі. Відпустка — звільнення на пев­ний час від роботи, навчання.

169

Дискваліфікація — позбавлен­ня спортсмена або команди пра­ва брати участь у змаганнях.

Припускати — вважати за ймо­вірне, можливе що-небудь.

Уявлення — відомості про що-небудь, розуміння поняття.

Вправа 93. До запропонованих паронімів доберіть слова із поданих у дужках та складіть з ними словосполучення. Свій вибір обгрунтуйте.

Прописка/приписка (коротка, важлива, до тексту, внизу, збоку, зверху, подати, написати, зробити; велика, значна, бага­то, мало, виявити; постійна, тимчасова, у паспорті, дістати, оформити).

Показник/покажчик (алфавітний, предметний, бібліогра­фічний, імен, власних назв, квартир, літератури, друкованих праць; зробити, складати, додати; високі, якісні, спортивні, під­приємства, установи; школи, дошка, виписувати, визначати, домагатися, високі).

Норматив/норма (прогресивний, фінансовий, типовий, ден­на; змінна, добова, квартальна, прийнята, галузева, підвищена, встановлена, знижена, моральна, етична, правова, мовна; видо­буток, виконання, перегляд, підвищена, відхилення, порушення, згідно з, керуватися, галузевий, передбачати, визначити, розро бити, виконувати).

Вправа 94. Проаналізуйте окремі статті Конституції України з огляду на використання багатозначних слів.

Ст. 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недотор­канність і безпека визнаються в Україні найвищою соціаль­ною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Ст. 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства пра­ва. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Кон­ституції України і повинні відповідати їй.

Ст. 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на заса-

дах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений роби­ти те, що не передбачено законодавством.

Вправа 95.3 доданого до посібника словничка правничої лексики іншо-Ііовного походження випишіть багатозначні слова і поясніть їх значення.

Вправа 96. У наведеному тексті знайдіть синоніми чи замінні слова. Поясніть їх функцію в авторському тексті.

Чинна редакція ст. 14 КПК України суперечить вимозі ст. 29 Конституції України, якою передбачено, що ніхто не може бути заарештований або нікого не можуть тримати під вартою Інакше як за вмотивованим рішенням суду. Для вирішення питання щодо суперечностей між КПК України та Конституцією України необхідно звернутися до п. 13 розд. XV Конституції України, який передбачає, що наявний порядок арешту, Гримання під вартою і затримання осіб, підозрюваних у вчи­ненні злочину, зберігається протягом 5 років після набуття Кон­ституцією України чинності.

Вказівки прокурора та його заступника органам дізнання і попереднього слідства щодо порушення кримінальних справ і провадження розслідування, дані відповідно до КПК України, є обов'язковими для цих органів і оскарження цих вказівок не Зупиняє їх виконання.

Вправа 97. У наведених реченнях знайдіть ненормативні слова. Замі­ніть їх одним із запропонованих у дужках слів. Свій вибір поясніть.

1. Вилучений ніж являється доказом вини Петрука І.С. у скоєному злочині. 2. Виконання операції затримання вимагачів оу.чо доручено заміснику начальника райвідділу. 3. У приведе­ному документі містяться докази злочинної діяльності спільного підприємства ще з 1990 року. 4. Дані рахуються обґрунтовани­ми, якщо одержана інформація в результаті перевірки підтвер­джена окремими фактами. 5. Головна задача слідчого: встанови-іи осіб, задіяних у процесі купівлі-продажу металу. 6. Митний контроль проходить люба фізична особа. 7. У цьому зв'язку ви­никає питання, чи можна рахувати досконалим план оператив-но-розшукових заходів, якщо слідство затяглося на рік.

(Слова для довідок: вважати, бути переконаним, є, підтвер­джує, кожний, наведений, будь-який, заступник, тимчасовий ви­конувач обов'язків, завдання).

Вправа 98. Виправте текст, поясніть помилки.

1. При порівнянні цих даних стає ясно, чому злочинець змі­нив свої показання. 2. У процесі вивчення справи в повному об'ємі охоплено весь круг обставин, які є предметами дока-

до

171

зування. 3. При збудженні зі сторони він легко відзивається, вірно відповідає на питання. 4. Вони отримали право корис­туватися цим жилим приміщенням. 5. Слід доказати свою непри­четність до скоєного злочину. 6. Підсудний постійно жаліється на слідчого. 7. Він поводився нагло. 8. Сусід неодноразово, як свідчить громадянка Петрук С.П., загрожував їй побиванням. 9. До суду поступив позов громадянина Сая К.С. 10. П'яний Кок-шаков почав висловлювати в його адрес погрози.

Вправа 99. Прокоментуйте підкреслені помилки і виправте їх.

1. По статті Кримінального Кодексу йому нічого не грозить. 2. .Приведу деякі факти. 3. Таку довідку може видати любий лікар. 4. Громадянин К. одночасно являється директором кафе-бару на вул.Городоцькій. 5. Слідчий у той день так і не попав на прийом до прокурора. 6. Почастішали випадки підробки гро­шей. 7. Вимагательство на сьогодні найпоширеніший вид про­мислу цього угрупування. 8. В результаті удару в живіт стався крововилив у порожнечу малого таза. 9. Перед нами стоїть за­дача покращання криміногенної ситуації 10. Профілактичні за­ходи у сфері злочинності серед підлітків спрямовані на викрит-13_їх природних обдарувань. 11. Між К. і В. ще у 1980 році встановилися дружні відношення. 12. На допиті директор часто путав імена своїх спільників. 13. У відділі кадрів він знайшов свій особистий листок.

Вправа 100. Зіставте обидва варіанти попередження. Поясніть кожне виправлення, використовуючи словники та кваліфікуючи тип помилок.

Попередження

про припинення ведення антисуспільного способу життя особи, по відношенню до якої може бути встановлено адмініст­ративний нагляд

Мною, дільничим інспектором міліції Шевченківського РВВС у м.Львові лейтенантом міліції Си-таром А.М. 15 травня 1996 року зроблено попередження громадя­нину Карому В.В. 1970 року на­родження, який мешкає за адре­сою: м.Львів, вул.Кульпарківська, 40, кв. 23, раніше судженого за ст. 229, ч. 1 ККУ. Звільненого з місць позбавлення волі 11 квітня 1996 року.

У зв'язку з скоєнням грома­дянином Карим В.В. правопору­шення, його попереджено про те, що в разі неприпинення антисус­пільного способу життя за ним буде встановлено адміннагляд із встановленими законом обмежен­нями. Одночасно громадянину Карому В.В. роз'яснено "Поло­ження про адміністративний на­гляд міліції за особами, що звіль­нені з місць позбавлення волі".

Попередження оголосив

дільничий інспектор Шевченківсь­кого РВВС у м.Львові Ситар А.М.

{підпис)

Попередження мені оголошено.

Із змістом положення "Про адміністративний нагляд міліції за особами, що звільнені з місць по­збавлення волі" ознайомлений.

17 травня 1996 року

{підпис) В. В.Карий

У зв'язку зі скоєнням грома­дянином Карим В.В. правопору­шення, його попереджено про те, що у разі неприпинення антисус­пільного способу життя за ним буде встановлений адміннагляд із перед­баченими законом обмеження­ми. Одночасно громадянинові Ка­рому В.В. роз'яснене "Положення про адміністративний нагляд мі­ліції за особами, звільненими з місць позбавлення волі".

Попередження оголосив

дільничий інспектор Шевченківсь­кого РВВС у м.Львові Ситар А.М.

{підпис)

Попередження мені оголосили.

Зі змістом положення "Про адміністративний нагляд міліції за особами, звільненими з місць по­збавлення волі" ознайомлений.

17 травня 1996 року

{підпис) В.В.Карий

го мовлення, відзначаються невимушеністю, "вільністю" ужи­вання. До просторічних слів належать такі, як брехня, гавкати (у значенні говорити), скиглити, рачкувати, халамидник, охла-мон, змахувати тощо.

Якщо в розмовному (зниженому) мовленні такі слова мо­жуть уживатися, то в науковому, діловому стилях вони недопу­стимі, а у художньому і публіцистичному уживаються зрідка, як правило, з певною стилістичною метою. Пригадаємо україн­ську класичну літературу: Ага, Охріменко дурнийпішов про­хать у повітовий, що обдуривйого наш писар волосний (Є.Гребінка). Оце тобі, вражий сину,од нас дякування, що терпіли ми од тебе всякі глузування(М.Костомаров). Аж потіють, аж товпляться, щоб то ближче стати коло самих: може, вдарять або дулюдати благоволять: хоч маленьку, хоч півдулі, аби тілько під самую пику(Т.Шевченко).

Функціонально близькі до просторічних слів соціальні діа­лектизми{жаргонізми, арготизми, сленг) — слова і вирази, по­в'язані з певною соціальною групою людей, соціальним середо­вищем. Жаргон— соціальний діалект; відрізняється від літературної мови специфічною лексикою і вимовою, викорис­товує слова певної мови з іншим значенням: замочити (вбити), капати (доносити), хвіст (стеження), загнати (продати); арго— мова якоїсь вузької соціальної чи професійної групи, не зовсім зрозуміла для сторонніх, бо використовує "свої сло­ва": лягавий, стибрити; сленг— жаргонні слова або вирази в англійській усній мові, характерні для людей певних професій (моряків тощо) або соціальних прошарків: змитися (втекти), хімічка (вчителька хімії), барахлити (виходити з ладу).

Серед сучасного злодійського жаргону зафіксовані такі слова та вислови: дерев'яний макінтош (труна); дербализнути (на­питися); акваріум (камера попереднього ув'язнення, що про­глядається); аристократ (кишеньковий злодій високої квалі­фікації); гнати порожняк (вести несерйозну розмову, брехати); жувати жуйку (брехати на допиті, голодувати); жиган (зло­дійський герой).

Уживання таких слів і виразів у літературній мові може бути виправдане лише особливими стилістичними завданнями: стилізацією чи індивідуалізацією мови дійових осіб літератур­ного твору.

Наприклад:

Обсіли Микиту хлопчаки в рові за городами. Він уже по-городсь-кому балакати навчився, то й розказував:

— Адєса, брат, — єто город. Шпанатам усякая, сявкі, лягаві, фраєра.Там, брат, можна пошамати на бальшой!..

Максимко не чув слова "шамати", але догадувався, що то — їсти, бо хто ж тепер про щось інше може говорити! Слухав Микиту, затаму­вавши подих, і йому дуже хотілося "пошамати на бальшой".

А той розказував:

— Злазиш з поїзда, — на базар не йди, коли ти ще салака-тюлька деревенська,бо там піймають і лупкидадуть - і пользи тобі од того нікакой...Топай на Дерибасівську, це така в нас главна вулиця, по ній вся Одеса ходить. І вікна на Дерибасівській великі - хоч возом заїжджай. За вікнами - столи, а за столами фраєраводку п'ють, жратви перед ними - гори. Шамай, чого душа желаєть!...Дивишся крізь ті великі вікна... і слина в тебе котиться, як у скаженого пса, бо перед ними, брат, каклєти,ковбаси і всякоє, понімаєш... Но нашому братові, вуркаганові, головне — хліб. Каклєти нехай фраєра жруть.Ти стаєш у дверях і смотриш, де хароїшн шмат хліба можна стибри­ти.Висмотриш собі стіл — і кидайся на кусень, як шуліка на курча. Хапай, тікай і на бігу їж. Коли вже вкусив - не однімуть. Ніякий фраєр після вуркагана не їстиме — гидують вони, паскуди, нашим братом. Фраєраб'ють не боляче, а можуть і зовсім не бити, вони народ ледачий... А коли за тобою женеться лягавий - це діло гірше. Тут не тушуйся і тримай фасон— всігдакажи, що ти круглий сирота. Коли ж розкис, здрейфив,признався, тоді вони дресок,і діло твоє швах— повезе тебе лягавийпод конвоєм додому, а дома на тата, маму — штраф. А коли ти витримав як круглий сирота, тоді тебе в дєтприйомнік, а там —жратва.Там тебе пострижуть, помиють, вида­дуть бобку, шкари, кальоса,і все чисте, яку фраєра. Там прикидай­ся харошінькім, слухняненьким — на таких менше вніманія обраща-ють. Тоді вибери собі нічку, сам одягнися, слязьмі кілька шмутків— і на базар. Збудь, що маєш, — і ти знову вуркаган з башлямив кише­ні... Жізнь, ріблята... Одеса, брат мама, вона любить круглих сиріт...

Максимко дивився на Микиту як на Бога. Не знав, що таке ляга­вий, колектор, бобка, шкари, кальоса,башлі, але думав, що він ще не зовсім достоїн знати тих слів... І мріялось малому вчепитися до поїзда, проїхати далеку дорогу. Але він був малий і не такий верткий, як Микита. Та й жаль було покидати село, безногого батька...

(А.Мястківський. "Одеса-мама")

Територіальні діалектизми,тобто слова певної території, певної говірки, — також небажане явище у науковому чи офі­ційно-діловому стилі. Сфера їх використання — розмовне і ху­дожнє мовлення.

Наприклад:

Євгеній прибув до судупів до дев'ятої і застав коридор повний селян, міщан, жидів, жінок і мужчин. Деякі сиділи на сходах, інші стояли на коридорі, держачи капелюхи в руках... Всіх очі від часу до часу позирали на двері зали розправ,відкимав появитися пан секре­тар,щоб викликати справи, які сьогодні на деннім порядку.

174

175

Євгеніїв клієнт, громадський радний із одного з поблизьких сіл, гарний чорновусий мужчина яких 35 літ, побачивши свого адвоката, протовпився до нього, привітався з ним і, відводячи його трохи набік, шепнув:

— Усе добре, прошу пана адуката.

— Що добре?

— Та з моєю справою.

— А що, відступив жид від оскарження?

— Е, ні!

— Свідків маєте?

— Свідків? Яких свідків? Жид має свідків.

— Але ж і ви мали мати своїх.

— Нащо?

— Ну, щоб посвідчили вашу невинність.

— Мою невинність? Але ж я не потребую її посвідчувати. Я таки набив жида.

— І признаєтесь?

— А певно.

— Ну, то що ж доброго вам трафилося?

— Най лише пан адукат питають жидівських свідків, за що я його побив.

— Ну, розуміється, що буду питати. Сам суддя буде питати.

— Ні, прошу пана, судія не буде питати.

— Відки ви знаєте, що не буде?
Побачать пан.

В тій хвилі двері від зали отворилися, в них появився возний, прочищуючи дорогу, а за ним молодий панич, протоколянт пана судді Страхоцького, з аркушем паперу в руках. Увесь народ лавою повалив до нього...

(І.Франко. "Перехресні стежки")

Наближеними до просторічних слів, соціальних і територі­альних діалектизмів є лайливі та вульгарні слова. Вони недо­пустимі ні мовними, ні літературними, ні етикетними нормами, а їх уживання у багатьох державах навіть карається законом, як образа, приниження людської гідності. В Україні також іс­нує такий закон. Стаття 173 Кодексу України про адміністрати­вні правопорушення стверджує: "Нецензурна лайка у громад­ських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і громадський спокій, розцінюється як дрібне хуліганство і карається накладанням штрафу від 3 до 7 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від 1 до 2 місяців"³².

Щоправда, деякі з так званих лайливих слів уже втратили частково свій вульгарний зміст і виступають у вигуках, переда­ючи певну мовну експресію: Чорт візьми! Холера. Паскудний. Проте вживання їх вульгаризує мовлення, погано характеризує мовця, створює конфліктні ситуації. Для української мови такі слова, як правило, не були характерними. Вони потрапили до нас через посередництво російської мови і з самої російської мови.

Я.Радевич-Винницький стверджує, що у 1657 році в Украї­ну приїхав турецький мандрівник Ельвія Челебі. Всюди, де бу­вав, він записував лайливі слова, щоби потім радити султанові, яких турецьких слів не можна вживати у тій чи іншій країні, бо вони за звучанням можуть випадково збігтися з якимись місце­вими брудними словами. Раптом вони звучатимуть як лайливі. Так от Челебі записав лише чотири слова: свиня, собака, чорт і дідько.

Учений згадує, що коли він їздив до Угорщини, то отримав цілий список російських слів, які не можна вживати, бо за сво­їм звучанням вони подібні до заборонених угорських слів. Ска­жімо, слово пунцовий подібне до якогось брудного угорського матюка.

Виявляється, усе нецензурне "багатство" запозичене україн­ською мовою в інших народів і позначене використанням гер­манізмів, полонізмів, росіянізмів. Так, вислів "Шляк би вас трафиві" дослівно означає: "Нехай з вами станеться апоплек­сичний удар (інфаркт або інсульт)". До речі, таке ж саме значення має і вислів "Хай тобі грець!"⁵³.

Цікава також природа антиетикету. У росіян, наприклад, усе ґрунтується на статево-родинних взаєминах. Нечистими сло­вами у Росії колись боролися з нечистою силою: виганяли її з хворого, лікували хворобу... Люди постійно відчували присут­ність нечистої сили, тому лайка з часом ставала дуже пошире­ною і безадресною. У німців та греків лайка "тримається" на бруді, нечистотах. А в іспанців та італійців — на бого­хульстві.

Одна з найчистіших мов — японська. Найбрудніші висло­ви, відомі звичайному японцеві, це кривий зад і з'їж свої екс­кременти! А ідиш майже не знає брудної лайки. У цій мові існують складні, трохи жартівливі прокльони: Щоб у тебе були цілі кораблі золота і ти все витратив на лікарів! або щоб я тебе бачив на одній нозі, а ти мене — одним оком!

⁵² Див: Кодекс України про адміністративні правопорушення. — К., 1997. - С. 101.

³³ Радевич-Вшницький Я. Людина, яка першою сказала погане слово, врятувала людство // Високий замок. — 2001,— 20 липня.

176

177

Суржик

Слово суржик давно відоме в Україні. Вживалося воно у млинарстві. Суржиком називають мішанку зерна жита, пшени­ці, ячменю, вівса, а також борошно з такого зерна. Тобто непершосортне зерно і низького ґатунку борошно. У мовознав­стві цим словом позначають "суміш українського з російським при більш-менш довільному вживанні складників того чи іншо­го шару"⁵⁴. Я.Радевич-Винницький під суржиком розуміє мака­ронічне мовлення, що поєднує в собі в хаотичний спосіб елементи російської та української мов⁵⁵.

Мовний суржик — одна із форм українського просторіччя, породжена практикою тривалої двомовності (білінгвізму) в умовах колишнього СРСР.

Майстерно відтворено особливості суржикової мови у повісті М.Медникової "Ой!"⁵⁶: "Тут ошибочка вийшла. Ти хоч ціла, а мені по зубах виписали...", "А розписку я писала в нєвменяє-мом состоянії, в припадкє бєзумія..."

Хіба приємно чути: "Не зря мені приснився той сон". "Я не вспіваю". Чимало таких хиб у мові працівників правоохорон­них органів". Порівняймо:

⁵⁴Шерех Ю. Так нас навчали правильних проізношеній // Ю.Шерех. Пороги і Запоріжжя. — Харків, 1998. — Т. 3. — С. 245.

⁵⁵ Радевич-Винницький Я. Україна: Від нації до мови. — Дрогобич,
1997.

⁵⁶ Київ, -1997. - № 11-12.

В українському мовленні, переважно усному, часто трапля­ються російські слова чи кальки, вжиті без потреби: столова, замість їдальня; любий, замість будь-який, кожний; при­знак, замість ознака; обідити, замість скривдити; подо­їдати, замість набридати, докучати; повістка дня, за­мість порядок денний.

Поиск по сайту: