Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Нейтральна тональність



Валюшо! Богдане! Матусю, тату Пане господарю Коханий (а)! Сонечко, зайчику!
Вельмишановні нанї і панове! Вельмишановне панство!

Пане, пані

Добродію, добродійко!

Шановна громадо! Дорогі діти! Пане професоре! Пане Кириле! Пане Володимире! Шановне товариство! Шановні колеги! Іване Петровичу! Ганно Семенівно!

її иують вислови, вживані на певних територіях, у певному мовному просторі, в певних вікових, конфесійних та професійних групах.

Слід знати ще й такі етикетні формули звертання до монар-хін: Ваша величносте!, до князів з царського роду: Ваша висо­кім те!, до князів різного родоводу: Ваша світлосте!, до пред-' і.пшиків аристократії: Вельможний пане!; формули звертання до сияіценнослужителів: диякона — Ваше боголюбіє!, ієрея — Піїте преподобіє!, протоієрея — Ваше високопреподобіє!, єпи­скопа — Ваше преосвященство! Владико! архієпископа — Ваше чт їжопреосвященство! Владико!, митрополита — Ваше бла-

ііпитво, Блаженний митрополите!, Владико!, патріарха — Ніііші святосте!, до священиків — отче! Святий отче!; до

іонахів: ієромонаха — отче, протоієрея — ігумене, брате, до митрофорного протоієрея — архімандрите!

Звертаючись до когось на ім'я і по батькові, на прізвище, за Військовим чином, потрібно пам'ятати такі правила:

1. Звертання на ім'я чи ім'я та по батькові завжди ставиться у формі кличного відмінка: Степане Васильовичу, Романе Іва­новичу, Надіє Олександрівно, Євгеніє Петрівно! або Маріє, Марійко, Валерію, Миколо!

2. Звертання, яке складається з двох загальних іменників,

і н ;ож вимагає від обидвох слів форм кличного відмінка: пане и ■итснанте, пане капітане, пане генерале! Пане президенте! Пане ректоре!

3. У звертаннях, що складаються зі загальної назви та іме­
ні, форм кличного відмінка набуває як загальна назва, так і


 


76


77


власне ім'я: пані Катерино, друже Грицю, пане Віталію, колего Степане, брате Петре, товаришу Дмитре тощо.

4. У звертаннях, що складаються зі загальної назви та пріз­вища, форму кличного відмінка має тільки загальна назва, а прізвище завжди виступає у формі називного відмінка: друже Максименко, пане Мороз, добродійко Василевська, пане Крав­чук тощо34.

Знайомство— надзвичайно важливий момент зав'язування контактів як ділових, так і особистих. Воно може відбуватися на офіційному і приватному рівні, і в кожному конкретному випадку має свою специфіку, обумовлену чи не обумовлену певними традиціями. Якщо на офіційному рівні знайомство відбувається за рекомендацією когось чи при безпосередньому контакті, то на приватному рівні існує безліч варіацій.

 

Висока Нейтральна Дружня
тональність тональність тональність
Дозвольте відреко- Прошу познайо- Мене звуть...
мендувати Вам... митися з паном... Мого колегу звуть...
Дозвольте Знайомтесь: це пан... Познайомся, це...
відрекомендуватися... Мене звуть... Мого колегу звуть...  

Подякаозначає "висловлювати, виражати подяку, бути вдяч­ним за щось". В українській мові найбільш уживаними, стиліс­тично нейтральними висловами подяки є дякую і спасибі, які можуть мати при собі слова, що посилюють вираження вдячно­сті: дуже, сердечно, щиро, красно, уклінно тощо. Народним ети­кетом передбачаються репліки-відповіді на подяку. їх вибір залежить від того, за що дякується: якщо за їстівне, тоді відпо­відають: "На здоров'я! їжте на здоров'я!"; якщо за річ, то: "Носіть на здоров'я!" Однак, як правило, найбільш пошире­ною відповіддю на подяку є слова прошу і будь ласка.

В умовах високої тональності спілкування, в офіційних си­туаціях слова подяки можуть уживатися із дієслівними форма­ми: дозвольте! Дозвольте подякувати за...

 

Висока тональність Нейтральна тональність Дружня тональність
Дозвольте висловити вдячність Дякую! Спасибі! Спасибі! Дякую Щиро вдячний

 

А» дуже вдячні Щиро вдячний Щиро дякую
'либоко вдячний Велика подяка Вік не забуду
Ьдьми вдячний Вдячний Велике спасибі
Інсловлюю вдячність   Красно дякую
Іисловлюю подяку   Гарно дякую

Вибаченняозначає "просити вибачення, усвідомлюючи свою Провину". Отже, ситуація вибачення — це передусім усвідом­лення своєї вини і намагання її спокутувати за допомогою спе­ціальних висловів. Найбільш уживаними і стилістично нейтра­льними є вислови вибачте, пробачте, які використовуються в Нейтральній і фамільярній тональностях у ситуації незначної Провини, незначного проступку. Інколи вислів вибачте (ви-(иі'і) вживається як увічливе заперечення, вияв незгоди: "Вибач­нії-, я слухати Вас не буду..."

У високій тональності спілкування вживаються констру­кції прошу у Вас вибачення за..., прошу мені вибачити за... Підкреслено ввічливим виразом є вибачте ласкаво. Ііпглову вибачаюсь слід уникати, оскільки за своєю фор­мою він позначає дію, спрямовану на себе, тобто сам собі ■ибачаю.

У західних областях України поширений у розмовній сфе­рі нибачальний вислів перепрошую, що є калькою з польсь­кої.

У розмовному мовленні вживається вислів даруйте (да­руй).

Як вибачення за серйозну провину уживається вислів прос­тіть! (прости!). Вживання цього вислову пов'язане з релігій­ною сферою. Коли ченці йшли на прощу, то зверталися до тих, Хтозалишався, з просьбою простити їм гріхи.

 

Висока Нейтральна Дружня
тональність тональність тональність
Прошу вибачити Вибачте! Вибачте мені!
  Пробачте! Пробачте мені!
  Даруйте! Даруйте!
  Прошу вибачити! Перепрошую
  Простіть! Вибачай Винен Більше не буду

Див.: Український правопис. — К., 1996. — С. 74.


78


79


Особливе місце серед етикетних формул належить спеціалізо­ваним висловам, які використовуються в ситуації вибачення, прохання, спонукання до чогось, запрошення. В українській мові це такі мовні одиниці, як: будь ласка, коли буде ваша ласка, з ласки вашої {твоєї), з вашого дозволу, будь ласкавий, будьте такі ласкаві, ласкаво прошу тощо.

Запрошення— це одна із форм спілкування між людьми, що підкреслює повагу до людей, яких хочуть бачити серед най­ближчих, серед друзів. Нерідко запрошення звучить і в офіцій­них колах:_ це запрошення на конференції, симпозіуми, спільні засідання. їздять один до одного і глави держав після відповід­ного запрошення. Запросити можна і на співбесіду або просто на бесіду, але зробити це погрібно тактовно, в делікатній формі.

Нейтральна тональність
Дружня тональність
Ласкаво просимо Люб'язно просимо

Висока тональність

Ласкаво просимо Заходьте, будь ласка Приходьте (приїздіть) до нас ще раз Будемо раді Вас бачити Прошу Будь ласка

Просимо Вас

Будь ласка

Дуже просимо

Приходьте

Заходьте

Заїдьте до нас

Будемо раді Вас бачити

Погостіть у нас

Було б добре, коли б Ви

ще раз зайшли до нас у

гості

Комплімент— слово французького походження і означає люб'язний, приємний вислів з похвалою, схваленням. У побуті найчастіше комплімент — це схвалення вашого зовнішнього ви­гляду, інтелекту, вашої ерудиції, ваших вчинків. Мовленнєва ситуація, в якій має місце комплімент, мусить обов'язково від­буватися між знайомими людьми. Саме з рідними, друзями, колегами, з якими спілкуємося щодня, ми повинні бути особли­во уважними. Адже коли на нас звертають увагу і говорять добре слово, здається, крила можуть вирости. Приємні слова завжди додають наснаги на добрі вчинки, до самовідданої пра­ці. Тому не потрібно соромитися їх часто говорити. Виявляєть­ся, компліменти вживають не лише у побуті, а й у ділових стосунках. їх говорять не лише жінкам, а й чоловікам, не лише керівникам, а й підлеглим.


 

Висока тональність Нейтральна тональність Дружня тональність
Іи< ІОВЛЮЄМО СВОЄ і.іхомлення і і.ідоволенням ви­ломлюю на Вашу пресу 1 приводу результа- III ІІИСЛОВЛЮЄМО СВОЄ адшіолення Ми раді висловити своє захоплення Вашою роботою Ми задоволені ре­зультатами Вашої праці Ви, поза всяким сум­нівом, талановиті Так гарно зробити могли лише Ви У вас талант до цього Ви чарівні Цей одяг Вам до лиця Ця сукня Вам пасує Ви сьогодні надзви­чайні Ви чарівні

Скарга— це форма вербального висловлення незадоволен­ня, нарікання на неприємності, біль, горе. Можливим є і спосіб іігпгрбального сигналу про біль чи нещастя. У діловому мов­ленні частіше трапляється офіційна письмова чи усна заява про Незаконні або неправомірні дії певної особи чи установи.

 

Висока тональність Нейтральна тональність Дружня тональність
Имуміений(а) ні 11 урбувати Вас 11.1 превеликий і і п>, змушений Повідомити... Помідомляю про... І'о.іраховуючи на Ні і ну підтримку ІСПІвчуття), повідом­мо... Вибачте, але змуше­ний (а) звернутися до Вас у делікатній справі... Вислухайте, будь-ласка... Чи не могли б Ви зарадити нам у такій справі... Дозвольте викласти свою проблему... Вибачте, що турбую, але... Чи можна Вам по­скаржитися... ось послухайте... Ви можете вислуха­ти мене? У мене проблема, пов'язана з... Послухай, які у мене неприємності... Я маю проблему з... Я хочу тобі дещо ска­зати про... Мій шеф такий не­справедливий... Він... Вчителька необ'єкти­вно поставила мені двійку Тату, Володя не ви­конав мамине дору­чення...


Втішання (співчуття)— це спосіб полегшення горя, суму, неспокою, хвилювання кого-небудь, це вияв чуйного ставлення до чийого-небудь неспокою, чиїхось переживань, це почуття жалю, викликане людським нещастям чи горем. Співчуття особі може бути висловлене усно або письмово і свідчить про доброзичливе, прихильне ставлення до кого-небудь, про підтримку у скрутну хвилину. Може бути ви­ражене таким чином:

Висока тональність Прийміть наші щирі співчуття Надсилаємо (вислов­люємо) Вам наше співчуття Щиро сумуємо з при воду...
Дружня тональність
Пр виміть співчуття Щиро співчуваємо Висловлюємо свій жаль з приводу... Поділяємо Ваше г°ре (невимовну втрату) •' Сумуємо з приво­ду... Просимо Вас не опускати рук, у Вас усе вийде Ці неприємності незначні. Гадаю, «и їх достойно подолаєте
наші

Нейтральна тональність

Мої (наші) найщирі-ші співчуття Співчуваємо Вам Прийміть співчуття Мені (нам) жаль, що так сталося

Тримайтеся Не сумуй

Яке горе... Яке нещастя... У твоїй біді ми з тобою Не занепадай духом Усе буде добре

Гадаю, що це дрібни­ці

Вони не вартують твоїх сліз

Усе перемелеться Несхвалення— спосіб вираження чийогось осуду чи запе­речення чого-небудь. Формою виявлення несхвалення може бути і відсутність схвалення (СУМ, V, 393). Уміння у делікатній формі передати своє несприйнятливе ставлення до подій, фак­тів чи певних осіб, не викликаючи образ у присутніх, — це велике мистецтво. Варто інколи скористатися короткою паузою у відповідь на неправильне запитання, ніж категорично, різко висловлюватися, завдаючи шкоди особі і погіршуючи стосунки між людьми. Однією із виправданих форм вираження несхва­лення може бути спочатку схвальна оцінка одним словом так, а потім але...

82


 

Висока тональність І Іа жаль, така пози­ція для нас неприй­нятна Дякуємо, але... Добре було б, якби...проте...
Нейтральна тональність На жаль, це не можливо На превеликий жаль, так бути не може Ми не згідні З цим не можна погодитися Ваша точка зору для нас неприйня­тна Ні, на жаль, ми не можемо...

Дружня тональність

Ні, не так

Ні і ще раз ні.'

Нічого подібного

Ніколи...

Навпаки...

Я відмовляюся...

Вибачте (пробачте) ні!

Як це? Невже так

може бути?!

Як вам не соромно!

Це не серйозно

Прощанняозначає "перед розлукою тиснути один одному \мі, говорити слова прощання". Прощання, як і вітання, може проводжуватися спеціальними жестами: уклін голови, руко-ні ікання, обійми. Єдиний специфічний прощальний жест — І помах рукою, частіше правою, вслід тому, хто відходить або дїжджає. В українській мові до усталених прощальних фраз Ш'жать: до побачення, прощай {прощавай, прощайте), будь ідоров, бувай здоровий (бувайте здорові), бувай, до завтра 1.1 ні. Вибір їх залежить від часу, на який розлучаються, і від Геніальності спілкування.

ІІ.ійбільш уживаним і стилістично нейтральним, незалеж­ним від часу і простору, є вислів до побачення. Вислів прощай, Крім значення "до побачення", має відтінок "прощатися

II.і і.ІМЖДИ".

Висока тональність До побачення! Прощайте!
Дружня тональність До побачення Бувайте здорові До зустрічі До завтра Щасливо Бувай

Нейтральна тональність

До побачення На все добре

До нових зустрічей, прощайте

Дозвольте відкла­нятися


83


    Ходи здорова Всього найкращого Добраніч Кланяюсь Привіт сім'ї Па!

Фатичне спілкування35.У кожного народу є свої особливо­сті зачину розмови. Відомо, що в Англії з її особливим кліма­том бесіда починалася традиційною фразою про погоду. Зга­даймо Елізу Дулітл із п'єси Бернарда Шоу "Пігмаліон", яка старанно вчилася вимовляти по-аристократичному типову для салонних розмов фразу: "Сьогодні прекрасний день!"

У Японії навіть ділову розмову почнуть беззмістовними ба­лачками про погоду, про здоров'я, і лише після цього пере­йдуть до суті справи. Зачин ділового листа японця має приблизно такий зміст: "Тепер дмуть сильні вітри, але ми сподіваємося, що погана погода не вплине на Ваше здоров'я і не завадить нашим діловим контактам".

У монголів традиційні запитання під час зустрічі залежать від пори року. Так, восени запитують: "Чи тлуста худоба?", навесні: "Чи благополучно зустрічаєте весну?"

А ось як описує А. Кримський одну із особливостей арабсь­кого етикету: "Арабські традиції бувають нестерпними. При зустрічі необхідно до п'яти разів питати про здоров'я, а та­кож про здоров'я родичів. Одного дуже милого студента вва­жали нікчемою, бо він не питав про здоров'я. Ці церемонії іноді справжня мука, особливо, коли людина нервова або при йшла у справі і квапиться"™.

Вибір стереотипних, неінформативних з огляду реальної комунікації запитань виконує насправді дуже важливу етикет­ну функцію — встановлення контакту та вияв підкресленої уваги до співрозмовника. Така форма спілкування в лінгвістиці нази­вається "фатична комунікація", дослівно: беззмістовна, пуста. Як правило, змістом стереотипних формул фатичного спілку­вання є запитання про новини, здоров'я, сім'ю, життя, справи, врожай тощо, які виконують передусім контактновстанов-лювальну роль. Адже той, хто ставить запитання, аж ніяк не

35Див.: Білоус М.П. Фатичне спілкування // Мова і культура нації -Львів, 1990. - С. 18-23.

36 Кримський А. Твори: В 5 т. - К., 1973. - Т. 5. - Кн. 2. - С. 173.


ЧІкує докладної відповіді на них. Це лише спосіб вияву своєї вихильності до співрозмовника. Тому і відповіді на них є та-ож узвичаєними, неінформативними.

Зауважимо, що, за сучасними етикетними правилами, цікави­ли життям і справами не прийнято молодшому за віком і стано-НІЦем у старшого. А запитувати про здоров'я можна лише у лю-ни, про яку відомо, що вона хворіла, або в старших за віком. Які ж існують правила спілкування?

• Пристосуйтесь до ситуації, в яку потрапили.

• Вітайтесь і усміхайтеся перші.

• Виявляйте дружнє ставлення до людей.

У Не чекайте, доки вони виявлять до вас свої симпатії. / Дотримуйтесь вимог до мовлення та правил спілкування.

• Цікавтеся людьми, що вас оточують, їхніми турботами,
идоіцами.

У Вживайте якомога більше слів, які підкреслюють шаноб-ине ставлення до людей: даруйте, перепрошую, дякую, будь <іска, не ображайтеся...

• У товаристві не намагайтеся переговорити всіх. Дайте мож-иність висловитися іншим.

• Пам'ятайте, що ім'я людини — це найсолодший і найваж-шііший для неї звук у будь-якій мові.

• Говоріть про те, що цікавить вашого співрозмовника, або ро те, що може зачепити його за живе.

/ Дотримуйтесь доброзичливого тону.

• Єдиний спосіб отримати перемогу в суперечці — це ухи-
итися від неї.

У Кидайте виклик, зачіпайте за живе, коли бажаєте розго-орнти маломовного співрозмовника.

• Якщо ви помилилися — визнайте це швидко і рішуче37.

Вправа 14. Вкажіть, до якої комунікативної ситуації належать наведені Йі'пони. Для якої тональності вони характерні?

ідіть з миром; усього найкращого; будьте здорові; прийміть мою однку; доброго здоров'я; здоровенькі були.

В права 15. Складіть тексти поздоровлень: а) своєму безпосередньому («ріпникові; 6) керівникові найвищого рангу вашої структури; в) колезі по (ійоті; г) батькові (матері).

Вправа 16. У яких мовленнєвих ситуаціях зі словами дякую та спасибі минаються слова дуже, сердечно, щиро, красно, уклінно, вельми. Яких емоційно-Спресивних відтінків вони надають висловлюванням?

"Див.: Томан Іржі. Мистецтво говорити. — К., 1989. — С. 277-280.


 


84


85


Вправа 17.Напишіть по 2-3 компліменти: а) колезі по службі (чоловіко­ві, жінці); 6) своєму безпосередньому керівникові; в) близькій людині.

Вправа 18.Придумайте оригінальний текст запрошення на урочистий вечір.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.