Допоміжними процесуальними документами є акт, висно-рапорт, пояснення, подання, заява, службовий лист, довідка тощо. До службових документів зараховують: наказ, розпо-/"/<' кення, договір, доповідну записку, звіт, зведення, план ш іп
Акт— документ, який складає одна або кілька службових "і 16 для підтвердження якоїсь події або факту. Акти відіграють роль доказів у суді. Основні реквізити акта: найменування доку-М< пі.і, дата, місце і підстави його складання; прізвища, ініціали І посади учасників, залучених до підтвердження або встановленій! події, факту; текст акта; підписи вказаних осіб, дата підпису.
Акт складається зі вступної і констатуючої частин. У вступиш частині зазначається підстава для складання акта, посади, Прізвища та ініціали учасників.
Констатуюча частина фіксує проведену роботу, повідомля-Ються події і факти, подаються висновки і пропозиції. Акт складається у кількох примірниках. При потребі акти затверджу-юііі иищі організації або керівники органів внутрішніх справ.
Висновок — документ, який фіксує думку, висновок органу (посадової особи), комісії або спеціалістів з якогось питання. Міісиовок направляють у вищий орган або посадовій особі на розгляд для затвердження. Реквізити документа: заголовок, текст (містить оцінку проведеної роботи, зауваження і пропозиції), Посада експерта, прізвище та ініціали, дата. Текст складається адвох частин: у першій викладається суть розглядуваного матеріалу, факту, результати перевірки; у другій — висновки і пропозиції.
Рапорт — документ, який складає службова особа (посада, іпання, прізвище та ініціали обов'язково зазначаються), що місіть повідомлення, донесення чи іншу інформацію. До рапорту можуть бути додані матеріали на підтвердження викладеного.
"Див.: Зразки документів з адміністративної діяльності дільничного інспектора міліції / За ред. Регульського В.Л. — Львів, 1994. — С. 4-5; Пащук Р.Я., Поліщук Н.М., Таран Н.С. Ділове мовлення правоохоронця. — Луганськ, 2001. — С. 191-192.
37
Наприклад:
Начальникові Шевченківського РВВС
у м.Львові полковникові міліції А.С. Дубку
РАПОРТ
Доповідаю, що громадянин Гриценко М.В., раніше судимий за ст. ст. 206, 146 ч.2 ККУ, звільнений з місць позбавлення волі ОВС і прибув з Полтавської ВТК 11.01.1999 р., прописаний: м.Львів, вул.Демократична, 21, кв. 4.
Громадянинові Гриценку М.В. виданий паспорт серії КЩ 600021 Шевченківським РВВС у м.Львові 15 лютого 1999 року
Начальник паспортного відділу
Шевченківського РВВС у м.Львові
майор міліції В.П.Мотий
Довідка— документ, який складає службова особа, що засвідчує факт, подію або містить дані про проведену роботу.
Але який би документ не складався, він повинен бути грамотно оформлений, не викликати двозначних тлумачень. Тому складати його повинна грамотна людина.
Наприклад:
ДОВІДКА
Видана громадянинові Грабівському М.В. про те, що він був притягнутий до кримінальної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 178 КпАПУ у вигляді попередження.
Начальник кабінету профілактики медичного витверезника Білий М.В. 5 грудня 1998 року
ДОВІДКАпро результатипроведеної бесіди з піднаглядним
1. Кругляк Віктор Володимирович.
2. Рік і місце народження: 1970 р., м.Львів.
3. Місце проживання: м.Львів, вул.Кульпарківська, 40, кв. 2.
4. Сімейний стан: неодружений.
5. Відомості про судимості: за ст. 229-6 ч. 1 до одного року позбавлення волі, звільнений з Львівської ВТК 11 квітня 1996 року.
6. Місце роботи, професія: магазин "Продукти" (вул.Княгині Ольги, 59), вантажник.
7. Дані про осіб, з якими піднаглядний підтримує близькі стосунки: гр. Рогуля П.Р., 1974 р.н., раніше не судимий, майстер ВО "Іскра", проживає: вул.Підвальна, 21, кв. 2.
38
Н, Відомості про допущені правопорушення і порушення правил Ц.... бмежень адміністративного нагляду: немає.
підіте піднаглядного (Ж.08.2001 р.
9, Зміст бесіди з піднаглядним: під час бесіди громадянинові Круї іяку Вікторові Володимировичу було роз'яснено, що у разі Продовження правомірної поведінки з нього будуть зняті встановлені Обмеження.
ДІМ Залізничного РВВС
у м.Львові лейтенант міліції
Сидір М.А.
II її |> ;і її а 4. Визначте та доведіть, з якого документа наведені уривки.
I. Форс-мажорні застереження.
5.1. Сторони звільняються від відповідальності за несвоєчасні', повне або часткове невиконання зобов'язань, якщо це викопними є наслідком обставин надзвичайного характеру: стихійного лиха, військового конфлікту, страйку, прийняттям Урядом ііііммх законів чи нормативних актів, які роблять неможливим Виконання взятих на себе зобов'язань.
5.2. Форс-мажор автоматично продовжує термін виконання Юбов'язань договору.
II. Відповідно до вимог ст. 217 КПК України повідомляю,
мі....... шереднє розслідування у кримінальній справі № 1006 в
пґішшуваченні Григоренка В.П. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 81 КК України, провадженням закінчено 12 серп-юі 1993 року.
Як бачимо, для кожного документа характерний поділ на Гри частини: вступна (вступ), описова (основна), резолютивна (висновок). Вступ уводить у ситуацію; описова частина знайомить з обставинами справи, з доказами; у висновках зафіксовані' псине рішення.
Суттєве значення розчленування документа на смислові фрагменти має абзац, тобто компонент зв'язного тексту, який складається із одного чи кількох речень і характеризується ідністю та відносною закінченістю думки. Абзац є показником переходу від одної думки до іншої.
Кожна частина тексту має свої кліше.
У вступній частині процесуальних актів кліше вводить у ситуацію, називає документ, особу, яка його склала, тих, хто брав участь у процесуальних діях, обставини, процесуальні дії, і.к характеристику злочину.
В описовій частині кліше обґрунтовує складання документа, дає юридичну кваліфікацію дій, визначає позицію обвинувачено-ю, містить матеріал, що доводить винність, указує на обставини.
39
У резолютивній частині міститься висновок, до якого прийшов слідчий чи суд.
Законотворчість
Законотворчість — це особлива інтелектуальна діяльність людини, що вимагає особливих знань і вмінь, пов'язаних зі створенням, зміною чинних у державі правових норм.
За результатами правотворчої роботи — якістю законів та інших нормативних актів — роблять висновок про державу в цілому, ступінь її демократичності, цивілізованості і культури. Людське суспільство завжди потерпало від браку точних і довершених рішень.
Підвищувати досконалість правових рішень, і саме з точки зору точності передачі думки правника та адекватності її сприйняття, — постійне завдання законодавців і законотвор-ців. Цим і пояснюється теоретичне та практичне значення вивчення проблем, пов'язаних із процесом творення норм життя. Будь-яка неточність, навіть правописний огріх, призводить до численних матеріальних затрат, порушення інтересів громадян.
Проте знання правотворчості і законотворчості — це не прерогатива депутатів парламенту, членів уряду. Створення правових норм — це обов'язок державних органів усіх рівнів — від вищих до місцевих. А тому випускники юридичних навчальних закладів повинні добре знати всі аспекти правотворчої і законотворчої роботи на рівні теорії і практики.