Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Приклад підрахунку об’ємів ґрунту в укосах насипу й виїмки 2 страница



Розробка котлованів здійснюється, головним чином, одноківшевими екскаваторами. Вид робочого устаткування (пряма або зворотна лопата, драглайн) вибирається залежно від розмірів котловану і харак­теру ґрунту.

Котловани під житлові і промислові будівлі риють, екскаваторами з ковшем ємністю від 0,25 до 1,0 м3.

При розосереджених об’ємах робіт в сухих ґрунтах слід віддавати перевагу пневмоколісним екскаваторам як маневренішим. При висо­кому рівні залягання, ґрунтових вод доцільно застосовувати екскава­тори на гусеничному ходу, обладнані переважно зворотною лопатою або драглайном. Екскаватори з прямою лопатою рекомендується вико­ристовувати на розробці ґрунту головним чином з завантаженням в тра­нспортні засоби при рівні ґрунтових вод нижче за підошву забою і при висоті забою, що забезпечує повне завантаження ковша. При рівні ґрунтових вод вище за підошву забою для розробки екскаватором з прямою лопатою потрібно організувати водовідлив або водопониження.

Орієнтовна ємність ковша прямої лопати залежно від об’єму робіт, зосередженого в одному місці, може бути прийнята за табл.10, і залежно від найменшої висоти забою, що забезпечує запов­нення ковша «з шапкою» за табл. 8.1.

Таблиця 8.1

Орієнтовна ємність ковша прямої лопати залежно від об’єму робіт,
зосередженого в одному місці

 

Ємність ковша, м3 Мінімальний об’єм роботи в ґрунтах (тис.м3) категорії
І–III ІV–VI
0,25
0,5

 

Продовження таблиці 8.1

1,0
1,5
2,0
3,0

Котловани під окремі опори при глибині до 3,5 м успішно відрива­ють екскаватором із зворотною лопатою.

При невеликій глибині котлованів, значній протяжності, близькому розташуванні місць відвалів і особливо при використанні ґрунту в ко­рисних насипах розробка котлованів успішно виконується тракторними скреперами.

Таблиця 8.2

Найменша висота забою, що забезпечує наповнення ковша
прямої лопати ґрунтом «з шапкою»

Вигляд ґрунту Категорія ґрунту Ємність ковша, м
0,25 0,5 0,75 1,0 1,5 2,0 3,0
Легкий І–ІІ 1,5 1,5 2,5 3,0 3,0 2,5 2,5
Середній III 2,5 2,5 4,5 4,5 4,5 4,0 4,0
Важкий ІV 3,0 3,5 3,5 6,0 6,0 6,0 6,0

Котловани для підвальних поверхів протяжних будівель з перемі­щенням ґрунту на невеликі відстані (до 50 м) риють бульдозерами, починаючи від поперечної осі котловану шарами на глибину 0,6–0,8 м.

В даний час на операції по зачистці котлованів і траншей витрача­ється велика кількість ручної праці. Тому в технологічній карті слід розробити заходи, які сприяли б розробці ґрунту по заданому контуру з мінімальними витратами ручної праці.

Для зачистки дна котловану і траншей доцільно застосовувати струг, змонтований на ковші зворотної лопати і керований машиніс­том з кабіни екскаватора (журнал «Будівельник» № 2, 1971, стор. 26). Доцільно використовувати і мікробульдозери.

Для зачистки дна котловану можуть бути також застосовані буль­дозери з оптичним приладом управління променем (ПУЛ), екскавато­ри, обладнані зворотною лопатою з глибиноміром ГОГ-2 і ін. машини із спеціальними контрольними пристроями і пристосуваннями.

Вертикальне планування території кварталів або окремих буді­вель, що будуються, доцільно виконувати при глибині ґрунту до 0,5 м і дальності його переміщення не більше 100 м бульдозерами або скре­перами. При глибині зрізання ґрунту більше 0,5 м або дальності його переміщення більше 100 м доцільно для планування застосовувати одноківшеві екскавато­ри (з прямою або зворотною лопатою). Зачистка запланованої терито­рії після зрізання ґрунту екскаваторами повинна здійснюватися буль­дозерами.

При вертикальному плануванні майданчиків великих розмірів може виявитися доцільним застосування різних способів розробки і перемі­щення ґрунту екскаваторів з автосамоскидами, скреперів і бульдозе­рів. В цьому випадку на плані проектованого майданчика указуються зони, що відводяться для розробки ґрунтів різними способами.

Підрахунок об’ємів робіт по розробці котлованів і траншей

Підрахунок об’ємів земляних робіт по розробці котлованів визначається по відповідних формулах геометричних фігур. При підрахунку об’ємів земляних робіт по розробці котлованів необхідно підрахувати:

Загальний об’ємів земляних робіт —

Об’єм механізованої розробки —

Об’єм ручного підчищення дна котловану —

Об’єм грунту, що витісняється спорудою —

Об’єм зворотного засипання —

Визначення необхідних параметрів землерийних машин для розробки котлованів.Необхідними параметрами землерийних машин (екскаваторів) для розробки котлованів і траншей є:

1. Необхідна глибина копання;

2. Необхідний радіус різання;

3. Необхідний радіус вивантаження;

4. Необхідна висота вивантаження в транспорт.

Необхідна глибина копання визначається відміткою закладання фундаментів; необхідний радіус різання — призначається залежно від проектованих розмірів проходок екскаватора при розробці котловану;

необхідного вивантаження ґрунту в транспорт або у відвал; необхідна висота вивантаження залежить від висоти транспортних засобів або висоти відвалу ґрунту.

Вибір по технічних характеристиках машин для планування ділянки й розробки котлованів і траншей.Перш ніж приступити до вибору типу й марки машин для планування ділянки й розробки котлованів і траншей необхідно визначити для зведення запроектованої земляної споруди вид землерийних або землерийно-транспортних машин. При цьому необхідно враховувати:

1. Бульдозери раціонально застосовувати при плануванні ділянок при дальності переміщення ґрунту до 100 м;

2. Причіпні скрепери — до 800 м;

3. Самохідні скрепери до 5 км;

4. Екскаватори «Пряма лопата» — для розробки широких, але глибоких котлованів;

5. Екскаватори «Зворотна лопата» — для розробки окремо розташованих котлованів під фундаменти будинку й розробки траншей;

6. Екскаватори «Драглайн» для розробки глибоких котлованів і широких траншей з укосами;

7. Багатоковшеві ланцюгові й роторні екскаватори — для розробки траншей.

Вибір по технічних характеристиках машин для розробки котлованів.На підставі вихідних даних, отриманих при розрахунку необхідних параметрів по технічних характеристиках землерийних машин ([10] додатки 35, 36, 37) для виробництва земляних робіт по розробці котлованів підбираються також екскаватори, робочі параметри яких (глибина копання, радіус різання, радіус вивантаження й висота вивантаження) відповідають необхідним параметрам (тобто рівні або більші за них).

8.3. Розрахунок кількості машин для розробки ґрунту

Після вибору способу виробництва робіт і призначення по кожному варіанту провідних і комплектуючих машин необхідно визначити їх кількість, режим роботи і склад обслуговуючого персоналу.

Якщо термін виконання робіт заданий, то початковою величиною для розрахунку необхідної кількості машин і транспортних засобів служить змінний потік робіт, що отримується шляхом ділення загаль­ного об’єму земляних робіт на заданий термін їх виконання. В цьому випадку кількість машин визначається діленням змінного потоку робіт на продуктивність механізму в зміну, визначену по єдиних нормах і розцінках на земляні роботи. Якщо термін виконання робіт не заданий, то він визначається шляхом ділення загального об’єму робіт на змінну продуктивність провідної машини.

Підбір комплекту машин проводиться з урахуванням повного за­безпечення передбаченої продуктивності провідної машини і макси­мального використання допоміжних машин.

Якщо максимальна продуктивність однієї провідної машини недо­статня для повного завантаження наявних допоміжних машин (таких, як автогрейдер, бульдозер, ґрунтоущільнювачі і ін.), то в комплект вводять декілька провідних машин.

У пояснювальній записці повинна бути приведена технічна харак­теристика прийнятого устаткування (ємність ковша, робочі параметри, вага машини, вантажопідйомність і ін.), склад і кількість обслуговую­чого персоналу. Механізовані земляні роботи ведуться, як правило, в дві-три зміни.

8.4. Розрахунок необхідності в транспортних засобах

Для визначення типу й необхідної кількості транспортних засобів, що забезпечують безперебійну роботу землерийної машини при виборі оптимального комплекту системи (экскаватор-автосамоскид) необхідно до кожного прийнятого для розгляду можливого для виконання даного технологічного процесу типу землерийної машини розрахувати необхідну кількість транспортних засобів різних можливих модифікацій.

Для безперебійної роботи з екскаватором необхідно підібрати такі транспортні засоби (автосамоскиди), у кузов яких входить 4–6 ковшів ґрунту даного екскаватора.

Коли земляні роботи проводяться екскаваторами з відвезенням ґрунту, необхідно вибрати транспортні засоби розрахувати їх кількість.

Вибирання транспортних засобів проводиться залежно від об’єму і виду земляних робіт і від дальності перевезення ґрунту. На земляних роботах в будівництві ширше застосування має безрейковий транспорт — автомобільний і тракторний.

При невеликій дальності переміщення ґрунту — до 1 км слід засто­совувати саморозвантажні тракторні візки (причепи) в зчепі з тракто­ром, при дальності переміщення більше 1 км — автосамоскиди. При розрахунку транспорту повинна бути визначена не тільки кількість транспортних засобів, але і така підібрана їх вантажопідйомність, щоб була забезпечена висока продуктивність екскаватора. Практикою встановлено, що найбільша продуктивність екскаватора досягається при співвідношенні між ємністю ковша екскаватора і кузова автосамо­скида в межах від 1:5 до 1:8. Із зменшенням цього співвідношення продуктивність екскаватора знижується із-за необхідності частої зміни транспортних засобів, точнішої установки ковша над кузовом і дуже обережного розвантаження ґрунту.

Вантажопідйомність транспортних засобів залежно від ємності ковша екскаватора може бути орієнтовано прийнята по табл.8.3.

Таблиця 8.3

Вантажопідйомність транспортних засобів, що рекомендується, залежно від ємності ковша екскаватора

Ємність ковша екскаватора, м3 Вантажопідйомність транспортних засобів, т
Автосамоскидів Тракторних причепів
0,15–0,25 0,4–0,65 1,25–2,5 3–4 5–8 2,5–4 5–8 9–13 14–20 22–36 – 5–10 10–15 15–25 25–36

8.5. Розрахунок кількості транспортних одиниць
(самоскидів) для завозу (відвозу) розробляючого
екскаватором ґрунту

При розрахунку транспортних засобів для перевезення ґрунту, проектування кавалерів необхідно враховувати коефіцієнт початкового розпушування (Кп, [10] додаток 27). Слід враховувати і ті обставини, що виробництво екскаватора значно знижується при розробці ґрунту з завантаженням на транспортні засоби, що мають малу ємкість кузова.

Зазвичай самоскиди підбирають до екскаватора таким чином, щоб число ковшів завантажуваних в кузов ґрунту складало 4–6.

Для того, щоб визначити число ковшів (п) для конкретного типу самоскиду, треба розділити ємкість його кузова (qкуз) на ємкість ковша екскаватора (qекс):

п=qкуз /qекс (8.1)

 

Для забезпечення неперервної роботи екскаватора необхідно додержуватись рівності:

N × Па = Пек , (8.2)

де N — кількість автосамоскидів;

Па — виробництво автосамоскида за зміну, м3;

Пек — продуктивність екскаватора за зміну, м3. Обчислюється за формулою:

Пек = Т60qnKeKв (8.3)

де Т — тривалість зміни в годинах; q — геометрична ємність ковша;
n — кількість циклів в захватці; Ke — коефіцієнт наповнення ковша;
Kв — коефіцієнт використання змінного часу.

 

Виробництво автосамоскиду за зміну (Па) визначається за формулою:

Па = пр×Е, (8.4)

де Е — ємкість кузова транспортного засобу, м3;

пр — кількість рейсів автосамоскиду за зміну:

пр = tсм / tц , (8.5)

Число транспортних одиниць при циклічному завантаженні (N) встановлюють з умови забезпечення неперервної роботи навантажувально-розвантажувальних засобів за формулою:

N = / , (8.6)

де N — число транспортних одиниць;

tц — тривалість виконання циклу рейсу транспортної одиниці, хв.;

tп— тривалість завантаження транспортного засобу, хв

Тривалість виконання циклу (tц) визначається за формулою:

tц = tуст.з + tн + tтр + tуст.р +tр + tм , (8.7)

де tуст.з — тривалість установки транспортної одиниці під завантаження, час маневрування, хв. (табл. 8.5, 8.6);

tн — тривалість завантаження транспортного засобу, год/хв.

tн = (Е / Пек.год ) × 60, (8.8)

де Е — ємкість кузова транспортного засобу, м3;

Пек.год. — годинна продуктивність екскаватора, м3/год :

tтр — тривалість пробігу транспортної одиниці на відстані ℓ, при середній швидкості Vср, в завантаженому та порожньому напрямках, хв. :

tтр = (2ℓ / Vср ) ×60 , (8.9)

Vср — середня швидкість руху автосамоскиду в місті
Vср=25–30 км/год, за містом (див. табл.8.4).

Таблиця 8.4

Швидкість руху транспорту в залежності від покриття доріг

Тип дороги (покриття) Група дороги Середня допустима швидкість руху (км/год) при відповідній дальності перевезення
0,5 2 і більше
Асфальтове, бетонне, залізобетонне (плити)   Щебінкове Кам’яне Ґрунтове І     ІІ ІІІ ІV            

2ℓ— відстань між пунктами завантаження і розвантаження в обидва кінці, км;

tуст.р — тривалість установки (маневрування) транспортної одиниці під розвантаження, хв. (табл.8.5)

tр — тривалість розвантаження транспортної одиниці, хв. (табл. 8.6)

tм — тривалість технологічних переривів, що виникають на протязі рейсу (табл. 14).

Підставивши значення можна визначити середню орієнтовну розрахункову кількість автосамоскидів (N) в залежності від відстані перевезення ґрунту за формулою (8.10):

N = (tуст.н + tн + tтр + tуст.р + tр + tм) / tн + (8.10)

Таблиця 8.5

Час маневрування автосамоскидів

Тимчасові показники Одиниці виміру Марка автосамоскида
ГАЗ- 93 А ЗИЛ-ММЗ-555 ЗИЛ-ММЗ-585 МАЗ-205 КамАЗ-5510 ВАЗ-222 БелАЗ-256 А БелАЗ-540 А МАЗ-525 БелАЗ-548 А МАЗ-530
Час маневрування при завантаженні (tм) хв. 2,33 2,4
Час розвантаження з маневруванням (tр) хв. 1,9 1,2 1,9 1,9 2,2

Норма часу простою автомобілів-самоскидів (автопоїздів) в пунктах завантаження і розвантаження, робота яких оплачується по виключним тарифам.

Таблиця 8.6

Час завантаження та розвантаження автосамоскидів

№ п/п. Вантажопідйомність автомобіля-самоскида (автопоїзда), т Завантаження (хвилин) Розвантаження (хвилин)
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. До 3,5 включно Більше 3,5 до 5,0 … Більше 5,0 до 10,0 … Більше 10,0 до 25,0 … Більше 25,0 до 30,0 … Більше 30,0 до 40,0 … Більше 40,0 2,0 2,2 3,0 3,2 5,0 7,0 10,0 1,0 1,8 2,0 2,8 3,0 4,0 5,0

Тривалість виконання робітсм) на об’єкті можна визначити за формулами (8.11), (8.12) з врахуванням розробки, і завантаження на транспорт і в відвал (3–4 варіанта).

Собівартість одиниці робіт (продукції Се ) за формулою (8.13).

Удільні капітальні вклади (Куд)

Граничні удільні затрати (Пу.з.)

8.6. Економічне порівняння варіантів засобів|коштів| механізації для вертикального планування майданчика.
Вибір остаточного варіанту виробництва робіт

Остаточний варіант виробництва робіт по влаштуванню|устрою| земляної споруди|спорудження| вибирають на підставі порівняння економічної ефективності технологічно можливих (3–4) варіантів комплексно-механізованого виконання заданих об’ємів|обсягів| робіт у встановлені|установлені| терміни.

Основними показниками при економічній оцінці вибраного варіанту виробництва робіт є|з'являються,являються|:

Ø тривалість виконання робіт (Тсм) бульдозером на об’єкті, змін:

(8.11)

 

 

де — експлуатаційна змінна продуктивність провідної машини, м3;

— тривалість зміни; — коефіцієнт зберігання ґрунту;
— коефіцієнт впливу уклону; — годинний коефіцієнт використання машини; V – загальний|спільний| об’єм|обсяг| робіт, м3|, м2|, Т;

Ø тривалість виконання робіт (Тсм) на об’єкті можна визначити по трудомісткості|трудомісткий| виробництва робіт, машино-год по формулі:

(8.12)

Нвр — норма витрат|затрат| часу на одиницю вимірювання|виміру|, м|м-код|-годину, ч-час|;

tсм|— тривалість робочої зміни, год (8 год).

Ø собівартість одиниці робіт (продукції) Се, грн|:

 
 


(8.13)

де см.пл — тривалість роботи кожної машини на одному майданчику, змін;

1,08 і 1,5 — коефіцієнти накладних витрат;

1,08 — на витрати|затрати| по експлуатації машин і інші прямі витрати|затрати|;

1,5 — на заробітну плату робочих|робітників,робітник-трелювальників|, що виконують ручні процеси протягом зміни;

Зр— заробітна плата робочих|робітників,робітник-трелювальників| на виконання всіх ручних операцій, пов’язаних із загальним|спільним| об’ємом|обсягом| робіт, гривень;

Сп — витрати|затрати| на підготовчі роботи і допоміжні пристрої|устрої| з урахуванням|з врахуванням| вартості необхідних для цього матеріалів (кріплення укосів, виїмок, влаштування щитового покриття для руху екскаватора в забої при зволожених ґрунтах і ін.), гривень;

См.см — вартість машино-зміни| експлуатації кожній з машин, що входять в комплект.

До 1993 р. витрати|затрати| на експлуатацію машин визначалися по ціннику №2 машино-змін| будівельних машин і устаткування|обладнання||застосува в учбових цілях.

Нормативи для визначення собівартості машино-змін| розраховувалися з урахуванням|з врахуванням| оптових цін на машини, устаткування|обладнання|, ремонтні матеріали і змінне оснащення машин, введених в дію в 1984р. При виконанні розрахунку визначення вартості машино-зміни| експлуатації будівельних машин і механізмів за договірною ціною, що діє в даний час|нині|, слід керуватися наступними|слідуючими| нормативними документами:

- СНіРу-93 (збірка|збірник| місцевих норм і розцінок на експлуатацію будівельних машин і механізмів, вживаних на території України).

- Порядок|лад| визначення вартості будівництва, здійснюваного на території України в 1995 році і Доповнення №1 до «Порядку|ладу|», затвердженого наказом|наказ-інструкцією| Держкомградобудівництва України від 23.01.96 №10.

Витрати|затрати| на експлуатацію будівельних машин і механізмів відповідно до системи визначення вартості будівництва, що діє на Україні, полягають|перебувають,складаються|:

а) базисній вартості м|м-коду|-зміни в нормах і цінах 1993 р. (для даного прикладу|зразка| прийнята базисна вартість м|м-коду|-зміни в нормах і цінах 1984 р [15].

б) надбавок до базисної вартості|згідно з||застосув| (Надб.).

У даному прикладі|зразку|, щоб|аби| отримати|одержувати| базисну вартість м|м-коду|-зміни в нормах і цінах 1997 р., слід застосувати поправочні коефіцієнти механізму в цінах 1984 р. до базисної вартості 1 м|м-коду|-зміни|.|тепер

Надб. — надбавки (витрати|затрати|), пов’язані з впливом ринкових відносин:

1) дорожчання вартості машин і механізмів, експлуатації машин і механізмів у зв’язку із збільшеною вартістю запасних частин|часток|, ГСМ, оснащення, гідравлічної рідини, придбаних|набутих| по вільних цінах.

2) зміна тарифів на послуги зв’язку, електроенергії, теплову енергію, воду, заробітну плату, амортизаційні відрахування.

3) витрат|затрат| і доплат, викликаних|спричиняти| умовами ринкових відносин.

З урахуванням|з врахуванням| вказаних груп витрат|затрат|, розрахункова договірна ціна (вартість однієї машино-зміни| експлуатації будівельних машин може бути визначена по формулі (8.14).

(8.14)

|де Г — річні витрати|затрати|, що включають амортизаційні (Амвост к.р.) суми на реновацію, тобто на повне|цілковите| відновлення (Амвост) і капітальний ремонт (Амк.р) машин.

(8.15)

де Сі.р — інвентарно-розрахункова вартість механізму (приймаємо по [15], дод|. 15,28, кол. 2, чисельник) з|із| поправочним коефіцієнтом (Кст.м)|.

Сі.р. — складається з відпускної для гуртової ціни, вартості транспортування механізму із заводу-виготівника в будівельну організацію і заготовчо-складські нарахування (приймаємо 10%):

Сі.р.= Сопт × 1,1(за бухгалтерськими даними Сі.р – це фактична балансова вартість механізму на період розрахунку – Сбал)

Сбал = Спрейск × Кудор|;

Кст.м і Кнм — коефіцієнти, що враховують переоцінку основних фондів|фундацій|, встановлених|установлених| директивними органами|застосува;

Амвост— нормативний відсоток|процент| (%) амортизаційних відрахувань на повне|цілковите| відновлення механізму ([10] додаток|застосування| 31 м.у.);

Амкр — нормативний відсоток|процент| (%) амортизаційних відрахувань на капітальний ремонт машин і механізмів. Приймаємо по «Єдиних нормах амортизаційних відрахувань на повне|цілковите| відновлення основних фондів|фундацій|»;

Тг.см — число змін використання машини протягом року, яке встановлюється для різних машин і механізмів залежно від кліматичних і ін. умов, в яких вони працюють;

Е — одноразові витрати|затрати|, що виконуються до початку експлуатації машин на майданчику. Вони включають витрати|затрати| на вантаження|навантажування| і розвантаження (Спр) машини при перевезенні трайлером, витрати|затрати| на 1 км. дальності перевезення (Стр),

(Lкм|) — дальність перевезення, приймаємо 10 км., і на монтаж машини перед початком робіт і демонтаж її після закінчення робіт (Смд):

|із| (8.16)

де Тсм.пл — число змін роботи механізму на майданчику;

Витрати|затрати| на перебазування можна визначити по ф-лі|:

Зпб=(2Рп×См.ч) /V + Зм (8.17)

де Зпб — витрати|затрати| на перебазування;

Рп — відстань перебазування в один кінець, км;

См.ч — вартість машино-години| машини, грн;

V — середня швидкість пересування машини, км/ч;

Зм — заробітна плата машиніста за 1 годину, що витрачається на підготовку машини до переїзду і приведення її в робочий стан|достаток| після|потім| переїзду, грн.

Сте — поточні експлуатаційні витрати|затрати|, пов’язані з роботою машини протягом зміни, визначається по формулі:

Сте = Н1 × (Сторем. + Сосн + Сен + Ссм) × 8 + (Н2 х Зпер) × 8 , (8.18)

де H1| — коефіцієнт, що враховує нарахування накладних витрат на матеріали (Н1=1,08);

Сторем — вартість технічного обслуговування і всіх ремонтів, окрім|крім| капітального (поточний, дрібний|мілкий|, середній). У виробничих умовах розраховується окремо;

Сосн — вартість зносу і ремонт змінного оснащення (у виробничих умовах розраховується за бухгалтерськими даними) – шини, шланги;

* 14 Кизима В. Технологія виконання та проектування земляних робіт в будівництві
Сен — вартість енергоресурсів (бензину, дизпалива, електроенергії), що витрачаються протягом 1 зміни. У виробничих умовах вартість бензину, дизпаливо, електроенергії приймається за прейскурантом з|із| коефіцієнтами Куд, що враховують зміни вартості. У учбових цілях Сен і Ссм приймаємо по [14,15] дод|. 2, кол. 13 з|із| поправочним коефіцієнтом по дод|. 29 (КОСН);

Ссм — вартість змащувальних|мастильних| матеріалів, що витрачаються протягом однієї зміни. У виробничих умовах приймається за прейскурантом з|із| кое|фіцієнтом| Куд;

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.