Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Засоби господарсько-процесуального примусу та відповідальності



Господарсько-процесуальна відповідальність — це застосування органами судової влади до учасників господарського процесу за поруш ення вимог господарсько-процесуального законо давства передбачених законом заходів державного прим усу, виражених у формі несприят ливих наслідків як процесуального,так і мат еріально-правового характ еру.

Будучи наділеною всіма ознаками юридичної відповідальності, господарсько-процесуальна відповідальність має особливості, іцо полягають у специфіці її суб’єктного складу, сфері застосування, процедурі застосування, порядку оскарження, нормативній закріпленості, складі заходів процесуальної відповідальності й ін.

Серед сутнісних ознак господарсько-процесуальної відповідальності немає обов’язку встановлення вини як умови притягнення до відповідальності. В ГПК фактично реалізовано презумпцію вини правопорушника. Наприклад, якщ о відсутні причини неявки сторони в судове засідання, ці причини презюмуються як неповажні, що тягне за собою можливість розгляду справи за його відсутністю; пропуск процесуальних строків, що позбавляє права на вчинення певних процесуальних дій, також уважається вчиненим із неповажних причин, поки не буде доведено інше і т.д. Видається, що відсутність подібних презумпцій значно ускладнило б господарський процес необхідністю попереднього з ’ясування вини правопорушника, сприяло б затягуванню розгляду справ.

Здебільшого господарсько-процесуальне правопорушення виступає у формі невиконання господарсько-процесуального обов’язку, приписів ГПК України. Оскільки абсолютна більшість складів господарсько-процесуальних правопорушень є формальними, це позбавляє суд від необхідності з’ясування наявності збитків та причинно-наслідкового зв’язку.

Суб’єктами господарсько-процесуальних правопорушень у загальному плані виступають учасники господарського процессу, зазначені в ст. 18 ГПК. Однак суд (суддя), як орган, що застосовує заходи відповідальності, а також прокурор та судовий представник, як особи, що захищають (представляють) інтереси інших осіб, не підлягають господарсько-процесуальній відповідальності.

Застосування заходів господарсько-процесуального відповідальності має на меті запобігання неправомірній поведінці учасників судового процесу; забезпечення дотримання встановленого законом порядку та принципів здійснення правосуддя; захист інтересів учасників судового процесу, компенсацію витрат добросовісної сторони; превентивний вплив на правопорушника й інших суб’єктів тощо.

Для виникнення господарсько-процесуальної відповідальності, окрім традиційних передумов — наявності відповідної правової норми, правосуб’єктності особи та правопорушення — обов’язковим є наявність акта, за яким таку відповідальність покладено на особу (рішення, ухвала, постанова), який подекуди є зайвим при застосуванні заходів відповідальності в матеріальних галузях права (наприклад, при застосуванні заходів цивільної або господарської відповідальності). Крім того, у випадках учинення господарсько-процесуальних правопорушень господарським судам належить реагувати на них у спосіб, передбачений ст. 90 ГПК: винесенням окремих ухвал, а за наявності підстав — також і надсиланням повідомлень органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Форми господарсько-процесуальної відповідальності можна класифікувати за ознаками характеру застосовуваних заходів та нормативного закріплення, а саме:

— штрафні санкції;

— компенсаційні санкції, зокрема відшкодуванні стороні понесених під час провадження у господарському суді судових вит рат та збит ків;

— застосування несприятливих процесуальних наслідків.

У господарських справах типовими є такі заходи примусу, що можуть виконувати функцію господарсько-процесуальної відповідальності:

— відмова в прийнятті позовної заяви;

— повернення без розгляду зустрічної позовної заяви у випадку недотримання вимог щодо обов’язкової взаємної пов’язаності з первісним позовом (за підставами цих позовів та/або поданими доказами; можливістю зарахування вимог за всіма позовами; у зв’язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо) — п. 3.7.3 роз’яснення Вищого арбітражного суду від 18 вересня 1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»;

— залишення позовної заяви без р о згл я д у, наприклад у разі, коли позивач не звертався до установи банку за одержанням із відповідача заборгованості, коли така заборгованість відповідно до законодавства мала бути одержана через банк та в інших випадках;

— відкладення розгляду справи (п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 77 ГПК України);

— залишення заяви про вжиття запобіжних заходів без р ух у (у разі недотримання вимог ст. 43-3 ГГІК або несплати держмита), відмова в задоволенні заяви про вж иття запобіжних заходів (у разі порушення вимог ст.ст. 43-1, 43-4 ГПК України);

— розгляд справи судом за наявними в ній мат еріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, за183лишения позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК у разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом;

— відмова у прийнятті нових доказів судом апеляційної інстанції у разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом (п. 3.7.1 роз’яснення Вищого арбітражного суду від 18 вересня 1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»);

— розгляд справи за відсутністю сторони.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.