На контурну карту нанесіть родовища корисних копалин, промислові центри та вузли (і їх спеціалізацію), головні транспортні магістралі Причорноморського району

ЗМІСТ

1. Вступ………………………………………………………………………...2

2. Завдання №1.

На контурну карту нанесіть родовища корисних копалин, промислові центри та вузли (і їх спеціалізацію), головні транспортні магістралі Причорноморського району…………………………………………………..9

3. Завдання №2.

Користуючись даними попередніх робіт і літературних джерел, визначте особливості галузевої структури промислового виробництва, обґрунтуйте, чим вони зумовлені. Охарактеризуйте, які галузі промисловості (і чому) є головними галузями спеціалізації в Причорноморському районі, під впливом яких факторів вони сформувалися…………………………………………………………………..9

4. Завдання №3.

Поясніть, під впливом яких факторів склалися головні сільськогосподарські зони Причорноморського економічного району. Обґрунтуйте їх спеціалізацію, нанесіть на контурну карту. За даними попередніх робіт проаналізуйте локалізацію окремих галузей сільськогосподарського виробництва в адміністративних регіонах Причорноморського району. Поясніть спільні та відмінні риси………….16

5.Завдання№4

Користуючись даними табл. А.6, розрахуйте частку Причорноморського економічного району у забезпеченні місцями закладів рекреаційно-оздоровчого призначення України. Складіть колову діаграму «Роль адміністративних одиниць Причорноморського району у забезпеченні місцями закладів рекреаційно-оздоровчого призначення» Поясніть роль окремих мезорегіонів, визначте відмінності розвитку рекреаційного господарства у адміністративних одиницях Причорноморського економічного району…………………………………………………………21

6.Список використаної літератури………………………………………….26

ВСТУП

Причорноморський район розташований у південній і північно-західній частині України, має вихід до Чорного моря.

Площа району становить 113,4 тис. км². Населення — близько 8 млн. осіб. За площею він посідає І місце в країні; за кількістю населення - ІІ. До його складу входять:

- Автономна Республіка Крим;

- Одеська область;

- Миколаївська область;

- Херсонська область.

Природні умови в основному сприятливі для ведення господарства. Несприятливі умови господарювання тут створюються такими явищами, як град, суховії, посухи, чорні бурі тощо.

У районі не розробляються значні родовища корисних копалин. У рівнинній частині Криму відомі родовища газу - Глібівське, Джанкойське та ін. Перспективним щодо видобутку нафти і природного газу є шельф Чорного моря. В районі є лікувальні грязі та мінеральні джерела. Велике значення мають залізні руди Керченського півострова. Солоні озера і озеро Сиваш містять кухонну сіль, йодобромну і магнієву сировину. Є сировина для виробництва будівельних матеріалів та флюсові вапняки.

Серед природних багатств району морепродукти Чорного та Азовського морів, родючі чорноземні і каштанові ґрунти. Тут недостатніми є ресурси прісної води.

Середня густота населення в районі становить близько 71 особа на 1 км², вона значно нижча, ніж в середньому по країні. Найвищий показник густоти населення — в Автономній Республіці Крим (98 осіб на 1 км²), найнижчий — у Херсонській області (45 осіб на 1 км²). Частка міського населення майже однакова: 67% — в Автономній Республіці Крим, 66 - Одеській і Миколаївській областях і 62% в Херсонській області. В районі вища, ніж у країні в цілому народжуваність. Зростає питома вага зайнятих у невиробничій сфері.

Провідні галузі господарства Причорноморського району — машинобудування і металообробка, харчова та легка галузі промисловості, курортно-туристичне господарство.

Географічне положення району наклало відбиток на особливості галузей господарства. Суднобудівні заводи розміщені в Миколаєві, Херсоні і Керчі. В портах знаходяться судноремонтні підприємства.

До великих підприємств сільськогосподарського машинобудування належать: Херсонський комбайновий завод, Одеський завод сільськогосподарських машин, заводи в Первомайську Миколаївської області, в Сімферополі та Джанкої. Верстатобудування розвинуте в Одесі. У Миколаєві випускають дорожньо-будівельні машини, у Миколаєві, Феодосії — піднімально-транспортне устаткування. Різноманітне обладнання для легкої, харчової і хімічної галузей промисловості виробляють в Одесі, для виноробної, консервної, м'ясної і молочної — в Сімферополі.

Підприємства електротехнічного машинобудування, що випускають прилади, електромотори та апаратуру, знаходяться в Херсоні, Новій Каховці, Первомайську. Гірниче устаткування виробляють і ремонтують у Керчі.

Чорна металургія представлена Камиш-Бурунським залізорудним комбінатом та Керченським заводом імені П. Л. Войкова.

Питома вага рослинництва в районі більша, ніж тваринництва. Провідну роль у ньому відіграє зернове виробництво. Основна зернова культура — озима пшениця, за нею ідуть кукурудза, ячмінь, просо, рис. На основі зернового виробництва працює потужна борошномельно-круп'яна промисловість.

З-поміж технічних культур на першому місці соняшник (30% його посівів у країні). Тут вирощують також цукрові буряки (у північній частині), сою, льон — кучерявець, рицину, тютюн, кунжут, гірчицю, арахіс, рижій, ефіроолійні й лікарські рослини. Переробна ланка представлена підприємствами олійної, олійно-жирової, ефіроолійної, цукрової та тютюново-ферментаційної промисловості.

У Причорномор'ї багато садів, виноградників, розвинуті городництво та вирощування баштанних культур. Переробляють цю продукцію численні підприємства плодоовочевої та виноробної промисловості.

У тваринництві домінують молочно-м'ясне скотарство, свинарство м'ясного напрямку, птахівництво і вівчарство. На їх основі розвиваються м'ясна, молочна, ковбасна, шкіряна галузі. Підприємства харчової промисловості є в кожному адміністративному районі, багатьох селах.

Підприємства легкої промисловості району зосереджуються здебільшого в обласних центрах. Найбільшим з таких підприємств є Херсонський бавовняний комбінат. Розвинуті швейна, трикотажна, шкіряна, взуттєва і джутова промисловість.

Хімічна промисловість представлена виробництвом мінеральних добрив, лаків, фарб, сірчаної кислоти. Провідні центри галузі: Одеса, Херсон, Красноперекопськ. Є підприємства деревообробної, целюлозно-паперової та фарфорово - фаянсової промисловості.

Курортне господарство Причорномор'я має найвищий рівень у державі (Кримська, Одеська, Миколаївська, Херсонська і Дніпро-Дунайська курортно-оздоровчі зони).

В районі розвинуті різні види транспорту. Протяжність залізничних магістралей загального користування становить понад 3000 км, а автошляхів з твердим покриттям — понад 20 тис. кілометрів. Річкове сполучення здійснюється по Дніпру, Дунаю, Дністру і Південному Бугу. Найбільші річкові порти - Херсон, Нова Каховка, Вознесенськ, Ізмаїл, Кілія, Рені. До морських — належать Одеса, Іллічівськ, Южний, Миколаїв, Херсон, Керч та ін.

У районі сформувалися такі промислові вузли: Одеський, Миколаївський, Херсонський, Каховсько-Бериславський, Сімферопольський. Севастопольський, Керченський, Саксько-Євпаторійський.

Найбільший промисловий вузол Причорноморського економічного району — Одеський. Його провідна галузь — машинобудування і металообробка. Найбільші підприємства галузі — виробничі об'єднання «Продмаш», верстатобудівне, важкого кранобудування, «Одесахолодмаш», «Одесагрунтомаш» та науково-виробничі об'єднання «Кисеньмаш» і «Харчопромавтоматика». Крім того, тут працюють заводи «Епсилон», «Кінап», «Нептун», судноремонтний.

ВИСНОВОК

Район є найбільшим за площею в Україні. Він займає південну приморську (причорноморську і приазовську) територію країни. Його промислове виробництво зосереджується переважно в портових містах. Основний район поливного землеробства, вирощування пшениці, соняшнику, винограду, розвитку санаторно-курортного і туристичного господарства.
Район займає територію рівнинної Причорноморської низовини. Тільки невелика його північно-західна частина охоплює південні відроги Центральномолдавської, Подільської та Придніпровської височин, а на крайньому півдні знаходяться Кримські гори і Південний берег Криму.
Клімат району помірно континентальний, теплий, на Південному березі Криму — середземноморський з рисами субтропічного. Ґрунти родючі — чорноземні на півночі та темно-каштанові на півдні. В цілому ґрунтово-кліматичні умови району сприяють розвитку сільського і рекреаційно-туристичного господарства. Причорномор'я характеризується частими посухами, недостатньою забезпеченістю водними ресурсами. Зрошення, що проводиться тут у широких масштабах, є важливим елементом розвитку сільського господарства. Найбільшим містом Причорномор'я та його економічним центром є Одеса. На початку XV ст. північно-західне Причорномор'я перебувало під владою Литви, яка в 1396 р. розгромила татарське військо. Пізніше татари на місці сучасної Одеси заснували укріплення під назвою Хаджибей.

У другій половині XIX ст. місто стало великим та важливим центром зовнішньої торгівлі та розвинутої промисловості. Спорудження першої в східних областях України залізниці Одеса—Балта сприяло зміцненню транспортних зв'язків міста з прилеглими сільськогосподарськими районами. Це посилювало їхню спеціалізацію на вирощуванні зернових культур. Причорномор'я перетворювалося на один з найважливіших регіонів виробництва зерна на експорт. З середини XIX ст. місто посіло перше місце в Європі за торгівлею зерном.Територія міста переважно рівнинна. Низовина невисоким крутим уступом уривається до Чорного моря. Лікувальне значення мають морські води і грязі лиманів.Одеса — багатогалузевий промисловий центр, великий транспортний вузол морського, залізничного, автомобільного та повітряного транспорту.В структурі господарства міста провідне місце належить промисловості,транспорту і зв'язку, будівництву, рекреації.
Основною галуззю міста є приладобудування. Налагоджено випуск потужних кранів, верстатів, плугів, кіноапаратури, устаткування для харчової промисловості. Хімічні підприємства виробляють азотні і фосфорні добрива, нафтопродукти, лікарські препарати, синтетичні матеріали тощо. Працює багатопрофільна харчова промисловість, яка спеціалізується на випуску харчових концентратів, консервів, цукру-рафінаду, соняшникової олії, вин, чаю. Місто є базою риболовецького морського флоту України. Одеса разом із своїми супутниками Іллічівськом і Южним — найбільший в Україні портовий комплекс. Порти цього комплексу замерзають дуже рідко, що дає змогу проводити навігацію впродовж усього року. Одеса та її околиці — важливий курортний район. У його межах зосереджено близько 10% санаторіїв і пансіонатів України.Місто є великим центром підготовки вузівських кадрів. Тут працює Південний науковий центр Національної академії наук України, загальновідомі науково-дослідні інститути — очних хвороб і тканинної терапії, вірусології та епідеміології, морського рибного господарства та океанографії, виноградарства та виноробства.

Завдання№1.

На контурну карту нанесіть родовища корисних копалин, промислові центри та вузли (і їх спеціалізацію), головні транспортні магістралі Причорноморського району

Завдання№2.

Користуючись даними попередніх робіт і літературних джерел, визначте особливості галузевої структури промислового виробництва, обґрунтуйте, чим вони зумовлені. Охарактеризуйте, які галузі промисловості (і чому) є головними галузями спеціалізації в Причорноморському районі, під впливом яких факторів вони сформувалися

Найбільшим промисловим вузлом економічного району є Одеський. До нього входять Одеса, Ізмаїл, Білгород-Дністровський, Котовськ, Іллічівськ, Олександрівка, Дачне, Великодолинське та інші населені пункти.
Провідною галуззю промислового комплексу Одеси (1 млн 87 тис. чоловік) є машинобудування і металообробка. Найбільші підприємства галузі — виробничі об'єднання «Продмаш», верстатобудівне, важкого кранобудування, «Одесхолодмаш», «Одесаґрунтомаш» та науково-виробничі об'єднання «Кисеньмаш» і «Харчопромавтоматика». Крім того, тут працюють заводи «Епсилон», «Кінап», важкого вагонобудування, «Нептун», судноремонтний. (Виникнення яких машинобудівних виробництв міста пов'язане з особливостями його географічного положення?)
Практично всі галузі харчової промисловості представлено в Одесі: борошномельна, цукрова, м'ясна, молочна, рибна, консервна, олійно-жирова, виноробна, кондитерська тощо. Найбільшими підприємствами є заводи: цукрорафінадний, рибопереробний, консервний, шампанських вин, а також винно-коньячний, чаєрозважувальна і харчових концентратів фабрики.
Легка промисловість представлена виробничим швейним об'єднанням, хутровою, суконною, взуттєвою та технічних тканин фабриками.
Розвинуті також хімічна і нафтохімічна галузі: припортовий хімічний, нафтопереробний і суперфосфатний заводи. Працюють лінолеумний завод і виробниче хіміко-фармацевтичне об'єднання. До будіндустрії належать ВО «Одесбудматеріали», цементний завод тощо. Є підприємства деревообробної, целюлозно-паперової, скляної, ювелірної галузей.Одеса — великий транспортний вузол. Тут знаходяться Чорноморське морське пароплавство, торговий морський порт, міжнародний аеропорт. Одеса — головний вузол Одеської залізниці, вузол автомобільних доріг.Ізмаїл (95 тис. чоловік) — промисловий центр і порт на Дунаї. Тут розвинуті харчова і машинобудівна промисловість. Працюють рибообробний, консервний, молочний, продовольчих товарів заводи, хлібний і м'ясний комбінати. З машинобудівних — судноремонтний, судноремонтно-механічний, ремонтно-технологічного устаткування заводи. Діють також швейно-галантерейна фабрика і целюлозно-картонний завод. В Ізмаїлі знаходиться управління Дунайського морського пароплавства.У Білгороді-Дністровському (59 тис. чоловік) провідною є харчова промисловість: хлібний і продтоварів заводи, рибоконсервний філіал об'єднання «Антарктика». Є підприємства будматеріалів (заводи залізобетонних виробів, експериментальний пористих бетонів і виробів). Медична промисловість представлена медико-інструментальним і медичних виробів з полімерних матеріалів заводами. Є швейна фабрика і завод «Сантехарматура ».Морським торговим портом з великою базою для ремонту контейнерів є Іллічівськ (56 тис. чоловік). Тут знаходяться судноремонтні підприємства і завод рибної гастрономії, Чорноморське ВО рибної промисловості «Антарктика» з морським Рибним портом.
Котовськ (44 тис. чоловік) розташований на півночі Одеської області. Це — багатогалузевий промисловий центр з машинобудуванням, харчовою, легкою та деревообробною галузями. Тут працюють заводи авторемонтний та «Південрем-верстат». Підприємствами харчової промисловості є цукровий,
соковий, продтоварів заводи та м'ясокомбінат. Працюють меблева і пір'яно-пухових виробів фабрики. Котовськ — залізничний вузол.
До Миколаївського промислового вузла входять міста Миколаїв, Первомайськ, Вознесенськ та ін. Миколаїв (519 тис. чоловік) — адміністративний й економічний центр однойменної області. У місті, як і в промисловому вузлі в цілому, переважає машинобудування. Тут знаходиться кілька великих підприємств суднобудування: ВО «Чорноморський суднобудівний завод», заводи «Океан» і Миколаївський судноремонтний, «Гідрореммаш», «Дормашина», «Млинмаши-на», «Поліграфмаш», дослідний технологічної оснастки, дослідний мастильних систем. Легка промисловість представлена виробничими трикотажним і швейним об'єднаннями, шкіряним заводом, взуттєвою і швейно-галантерейною фабриками, харчова — м'ясним та хлібним комбінатами, соків «Нектар», лікеро-горілчаним заводами, кондитерською і макаронною фабриками. Тут працюють відомий парфюмерно-косметичний комбінат «Червоні вітрила», а також кілька підприємств будівельної індустрії (ВО будівельних матеріалів та «Миколаїв-залізобетон», завод силікатних стінових виробів).Багатогалузевим промисловим центром, що розташований на Південному Вузі на півночі Миколаївської області, є Первомайськ (86 тис. чоловік). Провідними галузями промисловості в місті є машинобудівна і харчова. Тут працюють машинобудівний завод «Фрегат». Підприємствами харчової промисловості є молочноконсервний, м'ясний та овочеконсервний комбінати, цукровий та хлібний заводи тощо. В місті діють швейні і меблева фабрики, налагоджено виробництво будівельних матеріалів.Місто Вознесенськ (45 тис. чоловік) розтащоване на Південному Бузі. Це — промисловий центр, що сформувався з підприємств машинобудування, легкої і харчової промисловості. Машинобудування представляють заводи гідропресів та інструментальний, легку промисловість — швейна фабрика і шкіряне об'єднання, харчову — м'ясний та сироробний комбінати, консервний і хлібний завод.Ядром Херсонського промислового вузла є Херсон (371 тис. чоловік) — адміністративний і економічний центр однойменної області. До вузла входять також Цюрупинськ, Гола Пристань, Антонівка та інші населені пункти. Тут розвинуті машинобудування (суднобудування і судноремонтний, комбайнобудування, карданних валів заводи, «Прибой», електромашинобудівний), хімічна промисловість (нафтопереробний, «Дельта», гумотехнічних виробів заводи). До підприємств легкої промисловості належать об'єднання бавовняне, обласне
виробничо-торгове, взуттєве; швейна, спортвиробів фабрики. В місті багато підприємств харчової промисловості (консервний, рибний і м'ясний комбінати, кондитерська, харчова та макаронна фабрики). Працюють підприємства будівельної індустрії, скляної і керамічної промисловості.
До Каховсько-Бериславського промислового вузла входять Каховка, Нова Каховка, Берислав, Дніпряни, Козацьке, Любимівка та ін. Вузол знаходиться в центральній частині Херсонської області на берегах Дніпра і Каховського водосховища. Провідними галузями промислового центру Нова Каховка (63 тис. чоловік) є машинобудування, харчова промисловість та виробництво будматеріалів. У місті знаходиться Каховська ГЕС. Виділяються електромашинобудівний, монтажно-заготівельний, гідротехнічних металоконструкцій та залізобетонних конструкцій заводи. В Новій Каховці також е завод пластмасових виробів, домобудівний комбінат, меблева фабрика. До підприємств харчової промисловості і АПК належать маслоробний завод, два радгоспи-заводи.Промисловим центром з розвинутим машинобудуванням і легкою промисловістю є Каховка (44 тис. чоловік). У місті працюють заводи електрозварювального устаткування, ремонтний дослідний, експериментально-механічний, «Сільгосп-агрегат», залізобетонних виробів, а також харчосмакова, спортвиробів та меблева фабрики. У місті Берислав (17 тис. чоловік) працюють заводи: залізобетонних виробів, будівельних матеріалів, машинобудівний, дослідно-експериментальний нестандартного устаткування, хлібний, консервний, маслосироробний тощо.До складу Сімферопольського промислового вузла входять Сімферополь (358 тис. чоловік), навколишні селища. Провідною галуззю промисловості є машинобудування і металообробка (заводи: «Сільгоспдеталь», «Сантехпром», електромашинобудівний, а також виробничі об'єднання: «Кримпрод-маш», «Пневматика», «Фотон»). Розвинуті легка і харчова промисловість. Підприємствами легкої промисловості є швейне, трикотажне та взуттєве об'єднання, шкіряно-галантерейна та текстильно-художніх виробів фабрики. Багато в місті і підприємств харчової промисловості: науково-виробниче об'єднання «Ефіролія», два консервних заводи, кондитерська і макаронна фабрики, тютюново-ферментаційний комбінат тощо. Є підприємства хімічної промисловості (заводи побутової хімії І пластмас). Як і в кожному великому місті, розвинута будівельна індустрія: виробничі об'єднання «Кримбудматеріали», «Кримнерудпром» та ін.До Севастопольського промислового вузла належить Севастополь (375 тис. чоловік) — багатогалузевий промисловий вузол. З машинобудівних підприємств відомі: ВО«Севастопольський морськийзавод»,приладобудівний завод та ін. Провідною галуззю міста є харчова промисловість, у тому числі рибна і рибоконсервна. Найбільшими підприємствами галузі є ВО«Атлантика», м'ясо- і хлібокомбінати, молочний, безалкогольних напоїв заводи тощо. Легка промисловість представлена фабриками: трикотажною, спортивних виробів і швейною. Розвинута деревообробна і будівельна промисловість.Центром Керченського промислового вузла і портом на сході Криму є Керч (183 тис. чоловік). Провідні підприємства міста — залізорудний комбінат (гірничорудна промисловість), завод «Затока» (суднобудування), завод імені П. Л. Войкова (чорна металургія) і ВО «Керчрибпром». Значного розвитку досягла промисловість будівельних матеріалів (заводи: Азовський, Кіровський і Приморський будівельних матеріалів, залізобетонних виробів, склоробний комбінат «Кварц»), Працює кілька підприємств легкої і харчової промисловості.До Саксько-Євпаторійського промислового вузла входять Євпаторія і Саки.
Євпаторія — це морський порт. Найбільш розвинута тут харчова промисловість: рибний, хлібний, молочний, пивобезалкогольних напоїв заводи, м'ясокомбінат, харчосмакова фабрика. Тут переважає харчова промисловість: рибокомбінат, тютюново-ферментаційний, молочний, безалкогольних напоїв заводи. Виробляють також сувеніри, головні убори .Промисловим центром району є Феодосія (87 тис. чоловік) — місто, розташоване в південно-східній частині Кримського півострова, на березі Чорного моря. Це — морський порт і залізнична станція. Тут переважає харчова і легка промисловість: м'ясо- і хлібокомбінати, молочний і пивобезалкогольних напоїв заводи, тютюнова фабрика, радгосп-завод. До легкої промисловості належать панчішна та іграшок фабрики. В місті також працюють комбінат будматеріалів, завод «Буддеталь», меблевий комбінат і офсетна фабрика. Місто відоме картинною галереєю імені І. К. Айвазовського.Текстильна та трикотажна промисловість представлена Херсонським бавовняним комбінатом, Севастопольською фабрикою спортивних трикотажних виробів, Одеською джгутовою фабрикою, швейним об'єднанням "Евіс" (Миколаїв) та ін.Взуттєва промисловість розвинута в Одесі, Миколаєві, Сімферополі.Значні потужності для виробництва парфумерно-косметичної промисловості має АТ "Червоні вітрила" (Миколаїв). Ключовим в районі є машинобудівний комплекс. Його профіль становить випуск велико- і малотонажних суден, потужних земснарядів, плавучих кранів, доків, металорізальних верстатів, кукурудзозбиральних комбайнів, тракторних плугів, устаткування для харчової промисловості, важких кранів, будівельно-шляхових машин, телевізорів і електротехніки, поліграфічних машин.Суднобудування зосереджено в Миколаєві та Херсоні, судноремонт – в Одесі, Іллічівську, Ізмаїлі, Кілії, Херсоні.Верстатобудування розвинене в Одесі.Енергетичне та електротехнічне машинобудування розвивається у Новій Каховці, Первомайську, Одесі, Сімферополі, Херсоні.Приладобудування і виробництво інструментів зосереджені у великих містах – Одесі, Миколаєві.Сільськогосподарське машинобудування району спеціалізується на виробництві кукурудзозбиральних комбайнів (Херсон), тракторних плугів (Одеса), іригаційного устаткування (Джанкой).На основі ропи із Сиваша, солоних озер на заході Криму та довізної сировини (нафта, сірчаний колчедан, апатит, ільменіт), розвивається хімічна промисловість. Серед основних підприємств хімічної промисловості слід назвати бромне виробництво у Красноперекопську, хімкомбінат у м. Саки, суперфосфатний, азотнотуковий, хіміко-фармацевтичний, лакофарбовий заводи в Одесі. Металургійний комплекс представлений в районі первинною сировинною ланкою. Ведеться видобуток у Керченському залізорудному басейні Камиш-Бурунським залізорудним комбінатом, для збагачення сировина відправляється у Маріуполь. В Миколаєві працює глиноземний завод, що дає сировину для потреб Запорізького алюмінієвого комбінату. Паливно-енергетичний комплекс. На місцевих гідроресурсах працює Каховська ГЕС на Дніпрі. Основна частка електроенергії виробляється на ТЕС і ТЕЦ (Сімферопольська, Камиш-Бурунська, Севастопольська, Одеська. Миколаївська, Херсонська). Працює Південоукраїнська АЕС. Паливна промисловість має значні перспективи у зв'язку з ростом видобутку нафти та газу у Причорномор'ї, початком функціонування нафтопроводу Одеса - Броди та Одеським нафтотерміналом.

Завдання №3.

Поясніть, під впливом яких факторів склалися головні сільськогосподарські зони Причорноморського економічного району. Обґрунтуйте їх спеціалізацію, нанесіть на контурну карту. За даними попередніх робіт проаналізуйте локалізацію окремих галузей сільськогосподарського виробництва в адміністративних регіонах Причорноморського району. Поясніть спільні та відмінні риси

ВИСНОВОК

Завдання№4

Користуючись даними табл. А.6, розрахуйте частку Причорноморського економічного району у забезпеченні місцями закладів рекреаційно-оздоровчого призначення України. Складіть колову діаграму «Роль адміністративних одиниць Причорноморського району у забезпеченні місцями закладів рекреаційно-оздоровчого призначення» Поясніть роль окремих мезорегіонів, визначте відмінності розвитку рекреаційного господарства у адміністративних одиницях Причорноморського економічного району

Умовні позначення:

-Причорноморський район

Рис. 1. Роль адміністративних одиниць Причорноморського району у забезпеченні місцями закладів рекреаційно-оздоровчого призначення (станом на 2004 рік).

Таблиця А.6

Санаторії та пансіонати з лікуванням, будинки та пансіонати відпочинку по регіонах*

*За даними Державного комітету статистики України

ВИСНОВОК

Курортне господарство Причорномор'я має найвищий рівень у державі (Кримська, Одеська, Миколаївська, Херсонська і Дніпро-Дунайська курортно-оздоровчі зони).Великі перспективи для дальшого розвитку має курортне господарство. Майже все узбережжя Чорного моря придатне для рекреаційного освоєння, але рівень розвитку сфери обслуговування і облаштування в районі далекий від високих європейських стандартів. Виділяються Кримська, Одеська, Миколаївська, Херсонська і Дніпровсько-Дунайська курортно-оздоровчі зони. Обслуговують промисловість, АПК, курортне господарство району різні види транспорту. Протяжність залізничних магістралей загального користування становить у районі понад З 000 км, а автошляхів з твердим покриттям — понад 20 тис. кілометрів. Річкове сполучення здійснюється по Дніпру, Дунаю, Дністру та Південному Бугу. Найбільшими річковими портами є Херсон, Нова Каховка, Вознесенськ, Ізмаїл, Кілія, Рені. До морських портів належать Одеса, Іллічівськ, Южний, Миколаїв, Херсон, Євпаторія, Керч, Ялта, Феодосія, Севастополь.Велике значення мають лікувальні грязі, ропа та мінеральні джерела району. Кращі лікувальні грязі в Куяльницькому і Хаджибейському лиманах Одеської області та Сакському озері Автономної Республіки Крим.Саки (35 тис. чоловік) — грязьовий і кліматичний курорт неподалік від Євпаторії. Природними лікувальними чинниками міста є мульова грязь і ропа Сакського озера. В місті знаходяться хімічний завод та завод мінеральних вод, підприємства харчової, легкої промисловості та будівельної індустрії.
Найбільшим курортним центром на Південному березі Криму є Ялта (90 тис. чоловік) — морський порт і центр туризму. Основний природний лікувальний чинник — субтропічний клімат середземноморського типу.

На заході Криму знаходиться Євпаторія (115 тис. чоловік). Це великий курортний центр з санаторіями, будинками відпочинку, пансіонатами тощо.Великі перспективи для дальшого розвитку має курортне господарство. Майже все узбережжя Чорного моря придатне для рекреаційного освоєння, але рівень розвитку сфери обслуговування і облаштування в районі далекий від високих європейських стандартів. Виділяються Кримська, Одеська, Миколаївська, Херсонська і Дніпровсько-Дунайська курортно-оздоровчі зони.Обслуговують промисловість, АПК, курортне господарство району різні види транспорту. Протяжність залізничних магістралей загального користування становить у районі понад З 000 км, а автошляхів з твердим покриттям — понад 20 тис. кілометрів. Річкове сполучення здійснюється по Дніпру, Дунаю, Дністру та Південному Бугу. Найбільшими річковими портами є Херсон, Нова Каховка, Вознесенськ, Ізмаїл, Кілія, Рені. До морських портів належать Одеса, Іллічівськ, Южний, Миколаїв, Херсон, Євпаторія, Керч, Ялта, Феодосія, Севастополь

Поиск по сайту: