Словники як джерело інформації

Метою курсу „Українська мова (за професійним спрямуванням)” є практичне ознайомлення з різноманітними словниками, вироблення навичок користування ними.

Словники – це зібрання слів, розташованих у певному порядку (алфавітному, тематичному, гніздовому). Вони є одним із засобів нагромадження результатів пізнавальної діяльності людства, показником культури народу. Спеціальний розділ мовознавства, що займається теорією і практикою укладання словників, має назву лексикографії. Хоча практика складання словників і наука про них сягає глибокої давнини, термін „лексикографія” є відносно новим (йому близько ста років).

Усі словники залежно від змісту матеріалу і способу його опрацювання поділяються на два типи: енциклопедичні і філологічні.

Енциклопедія (від гр. enkyklios paideia – вивчення усього кола знань) – це науковий довідник, що містить найістотніші, розміщені в алфавітному чи тематичному порядку, відомості з усіх галузей людських знань або якої-небудь однієї. У стародавні часи поняття „енциклопедія” охоплювало сім вільних мистецтв: граматику, риторику, логіку, геометрію, арифметику, музику та астрономію.

Сучасні енциклопедичні словники за характером матеріалу поділяються на загальні та спеціальні (або галузеві, тематичні). Найбільш відомими і поширеними загальними енциклопедичними словниками є „УСЕ – Універсальний словник-енциклопедія” [29], „Великий тлумачний словник сучасної української мови” [3], „Новий тлумачний словник української мови” [13] (тут і надалі посилаємося на словники зі списку рекомендованої літератури).

Спеціальні енциклопедичні словники містять відомості з окремих галузей, наприклад, з екології [7], математики [10], хімії [23], фізики [24], банківської справи, фінансів [8] та ін.

Залежно від способу подання матеріалу, спрямованості та призначення філологічні словники поділяються на тлумачні, орфоепічні (словники наголосів), орфографічні, перекладні, історичні та ін.

Об’єктом опису в енциклопедичному словнику є поняття, у філологічному – слово, однак чіткої межі між цими словниками провести не можна. Порівняймо:

Стаття зі спеціального галузевого словника – „Физического энциклопедического словаря”:

ФОТОН – квант електромагнітного випромінювання, нейтральна елементарна частинка з нульовою масою; носій електромагнітної взаємодії між зарядженими частинками. Фотон має енергію e = ћ w та імпульс р = ћ w/с, де ћ – постійна Планка, с – швидкість світла у вакуумі, w – частота відповідного електромагнітного випромінювання [24, 826].

Стаття з філологічного словника – „УСЕ – Універсальний словник-енциклопедія”

Фотóн, -а, фіз. – частинка світла, окрема порція електромагнітного випромінювання; квант світла [29, 1331]

Як бачимо, якщо в енциклопедичному галузевому словнику подано повне наукове визначення терміна „фотон”, то у філологічному окрім елементарного наукового визначення поняття вказується наголошування слова, його закінчення в родовому відмінку однини і галузева приналежність.

У тлумачних словниках (термінологічних, фразеологічних, діалектних, етимологічних, словниках омонімів, синонімів, паронімів, ономастичних) пояснюється, розкривається значення слова та його відтінки, вказуються його граматичні і стилістичні властивості, подаються типові словосполучення і фразеологічні звороти з цим словом [4, 28, 20, 28].

Термінологічні словники містять терміни певної галузі науки, техніки, мистецтва, вони бувають загальними та вузькоспеціалізованими, крім того, тлумачними і перекладними [].

Орфографічні словники містять слова, а також словоформи в їх нормативному написанні [21, 22, 25,26].

В орфоепічних, акцентологічних словниках подаються нормативна вимова і наголошування слів [5].

Перекладні словники бувають двомовні і багатомовні. Це один із найрозвиненіших напрямків лексикографії [12, , 14, 15, 16, 17, 27].

Словники скорочень містять складноскорочені слова та абревіатури, їх розшифрування, граматичні ознаки роду та числа, відмінкові закінчення при змінних формах. Останнім часом було внесено зміни у скорочення деяких слів, тому при використанні скорочень у документах потрібно керуватися правилами скорочення і написання скорочених слів і словосполучень, викладеними у ДСТУ 3582-97 „Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі” [2].

Словники-довідники з культури мови допомагають закріпити лексичні, морфологічні та інші норми української літературної мови, адже в них коментуються проблемні випадки слововживання [1, 6]. Найбільш поширеним є словник-довідник С. Головащука „Українське літературне слововживання”, де подано стислі поради, які саме слова чи словосполучення доцільно використовувати залежно від контексту. Наприклад:

ПОКАЗНИК – ПОКАЖЧИК

Показник, -а. Свідчення, доказ, ознака чогось; переважно в множині – результати, дані про досягнення чогось тощо: показник зрілості, показник культури, економічні показники.

Покажчик, -а.Знак, що вказує на напрям руху, розташування чогось; контрольно-вимірювальний прилад; довідкова книжка чи довідковий список: покажчик дороги, покажчик температури води, алфавітний покажчик літератури [5, 209].

Корисним для всіх є словник-довідник Л. Скрипник, Н. Дзятківської „Власні імена людей”, де подано найбільш поширені в Україні чоловічі та жіночі імена, прокоментовано особливості утворення імен по батькові, відмінювання прізвищ, імен та імен по батькові, а також особливості передавання прізвищ з російської мови на українську і навпаки [18].

Найбільш перспективним напрямком сучасної лексикографії є створення електронних словників. Електронний словник зазвичай є гіпертекстом, який містить елементи, неможливі в традиційних паперових словниках (наприклад, переклад і озвучування вимови різними мовами, звукові ілюстрації, відеофрагменти). Електронні словники поділяються на онлайнові, представлені в мережі Інтернет на сайтах „Грамота.ru”, „Всі словники”, „Словари-онлайн”, „Вікіпедія” тощо, та автономні – словники на дисках.

Перевагою електронних словників порівняно з паперовими є те, що великий обсяг інформації вміщено на незначному за розмірами носієві. Так, наприклад, на найбільш поширеному диску „Энциклопедии и словари” вміщено „Большой энциклопедический словарь”, „Словарь Брокгауза и Эфрона”, „Толковый словарь” С.И. Ожегова, „Толковый словарь” В. Даля, „Историко-биографическую энциклопедию Руси”, „Энциклопедию афоризмов”, „Словарь финансовых терминов”, „Словарь сексологических терминов” „Книгу рекордов Гиннеса”.

Поиск по сайту: