Помощничек
Главная | Обратная связь

...

Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Творчий доробок С. Рахманінова, О. Скрябіна, М. Метнера



Кінець XIX - початок XX ст. – це цікавий та складний період у громадсько-політичному та мистецькому розвитку Росії. У країні проходять великі історичні зміни. З однієї сторони розвиваються капіталістичні відношення, а з іншої – Росія стає центром революційного руху, починається пора революцій (1905-07 рр., 1917 р.). Різке загострення політичної боротьби знаходить відображення у мистецтві. Але відображення дійсності діячі мистецтва відтворюють по-різному: одні – мають надію у народ, протестують проти експлуатації та гноблення народу, інші – уходять в містику, в «чисте мистецтво», відриваються від дійсності. У мистецьких колах цього часу відсутня єдність поглядів, думок. З’являється багато різних художніх течій, і серед них найбільш яскраво проявляється символізм. Його риси знаходимо у творчих пошуках О.Блока, В.Брюсова, у діяльності творців художнього об`єднання «Світ мистецтва». У народній творчості з’являються частушки, революційні пісні.

В музичному світі працюють представники різних поколінь : старше - М.Римський-Корсаков та М.Балакірєв, середнє – А.Лядов, С.Танєєв, О.Глазунов, молоді композитори – О. Скрябін, С. Рахманінов, М. Метнер, І.Стравінський, Р. Глієр, С. Прокоф’єв, М. М`ясковський.

У музичному мистецтві піднімаються різні теми. Основні жанри – балетна, інструментальна, симфонічна, фортепіанна музика. Виконавці: вокалісти – Ф.Шаляпін, Л. Собінов, І. Єршов, А. Нежданова, Ф. Литвин, піаністи – К. Ігумнов, О.Гольдейвейзер, Л.Ніколаєв, балет – А.Павлова, Т.Карсавіна, В.Ніжинський.

У російській літературі працюють Л. Толстой, Ф. Достоєвський, М. Тургенєв, А.Чехов, М. Горький. У цей час з`являється велика кількість концертних організацій, театрів, які сприяють розвитку російського мистецтва та пропагують його за кордоном. Це діяльність московської оперної антрепризи С.І. Зіміна, хорового колективу п/к О.Архангельського, народного хору п/к М.П’ятницького, московського синодального хору п/к М.Даніліна; відкриття у Петербурзі театру музичної драми (1912 рік) та діяльність петербурзького гуртка «Вечори сучасної музики»; серія історичних концертів п/к композитора С.Василенко та диригентська діяльність О. Зілоті і С. Кусевицького.

Рахманінов Сергій Васильович (1873-1943). Видатний російський композитор, піаніст, диригент. Народився 1.04.1873 р. в с.Онег Новгородської губернії. Музичні здібності проявились досить рано. З 4-х років займається музикою під керівництвом матері. У 1882 році він був прийнятий до Петербурзької консерваторії, але за велику кількість пропусків та двійок його відрахували.

1885-1892 рр. – період навчання у Московській консерваторії (по класу фортепіано у М. Звєрєва, О. Зілоті, по класу композиції у С. Танєєва та А. Аренського). Закінчив консерваторію з великою золотою медаллю; дипломна робота – опера “Алеко”.

I період творчості – до 1900 р. Виконавська та викладацька діяльність; з 1897 р. – диригентська робота. Створено багато фортепіанних мініатюр (прелюдії, музичні моменти); камерно–інструментальні твори, романси, сюїта для 2-х фортепіано, симфонічна фантазія “Утес”; 1 симфонія, 1 фортепіанний концерт. Знайомство з Л. Толстим, А. Чеховим, артистами художнього театру, дружба на довгі роки з Ф. Шаляпіним. 1899 р. – перша закордонна поїздка (Лондон).

Творчі досягнення 1900-1917 років – багато гастролює. У 1907 р. приймає участь у історичних концертах С. Дягілєва у Парижі; у 1909 р. – вперше гастролює у США. Твори: 2,3,4 фортепіанні концерти, 2 симфонія, романси, опери “Франческа за Рімені”, “Скупой рыцарь”, духовні твори, кантати, симфонічні поеми, фортепіанні твори. 24.12.1917 р. композитор виїхав зі сім’єю на гастролі до Швейцарії, але виявилось, що назавжди залишив Батьківщину. За кордоном жив замкнуто, писав мало (лише 8 творів за 25 років!), багато концертував. Коло друзів було обмежено, в родині розмовляли рідною мовою, улюбленим письменником залишався О.С. Пушкін.

Весь час композитор сумував за Росією. “Уехав из России, я потерял желание сочинять. Лишившись родины, я потерял самого себя”. Значну частину своїх гонорарів використовував для підтримки співвітчизників. Відомо, що повністю грошовий збір за концерт у квітні 1922 р. передано у користь голодуючих в Росії, а восени 1941 р. велику суму грошей направлено до фонду допомоги Червоній Армії.

Скрябін Олександр Миколайович (1872-1915 рр.). Російський композитор та піаніст. Його творчість відтворила складність та протиріччя межи сторіч на нового ХХ століття. Творчий доробок композитора складає – 3 симфонії, «Поема екстазу», поема «Прометей» для оркестру, концерт для фортепіано; 10 сонат, поеми, прелюдії, етюдита інші твори для фортепіано.

Композитор народився у Москві. Музичні здібності проявились змалечку. Продовжуючи сімейні традиції, у 10 років поступає на навчання до кадетського корпусу, але слабкість здоров`я дозволила уникнути служби. Приватні заняття музики (М. Звєрєв). 1888-1892 р. – навчання у Московській консерваторії. Наступний період життя та творчості – це шлях композитора – піаніста. Творчі зв’язки з багатьма російськими композиторами, виконавцями, з Бєляєвським гуртком. Багато закордонних гастролей. Наростаючі особисті проблеми (переграна та травмована ліва рука) намагається вирішити за допомогою звертання до різних філософських течій. Твори останніх років відрізняються сміливими пошуками гармонії, оркестрових тембрів, суміжних видів мистецтв.

Композитор помер раптово від загального зараження крові. Поховано у Москві.

“Творчество Скрябина было его временем, выраженным в звуках. Но когда временное, переходящее находит своё выражение в творчестве большого художника, оно приобретает постоянное значение и делается не проходящим” Г. Плеханов.

Метнер Микола Карлович(1880-1951 рр.). Російський композитор, піаніст, педагог. Займає особливе місце в історії російської та світової музичної культури. Жив у складний час, але не підтримував нові течії, існуючі на початку ХХ ст., навпаки – продовжував романтичні тенденції та найкращі традиції російської школи (багато спільного з новаторством І. Стравінського та С. Прокоф’єва).

Музичну освіту отримав у Московській консерваторії (вчиться у С. Танєєва, А. Аренського, В. Сафонова). Професор московської консерваторії у 1909-10 та 1915-21 роках. У 1921 році від’їжджає до Берлину. З 1924 року живе у Франції, а з 1935 р – у Лондоні. У 20-х роках багато гастролює. Поховано у Лондоні.

Основна сфера творчості – камерна музика, в основному фортепіанна. Створено більш ніж 100 творів фортепіано (це і 3 концерти, 14 сонат, 40 казок (10 циклів), фортепіанний квінтет, 3 сонати для скрипки та фортепіано, більш ніж 100 романсів, книжка «Муза и мода».

 

 

Питання:

1.Значення Бєляєвського гуртка для розвитку російської музичної культури.

2. Життєвий та творчий шлях О.Глазунова.

3. Життєвий та творчий шлях С.Рахманінова.

4. Життєвий та творчий шлях О.Скрябіна.

5. Загальні риси російського музичного мистецтва кінця ХІХ-початку ХХ ст.

 

 

Музика для слухання:

 

Рахманінов С.В.

Фортепіанний концерт № 2: 1ч.-вступ,

Романси: «Вокаліз», «Не пой, красавица, при мне»

 

Скрябін О.М.

Прелюдії: ор.11 №5,

Симфонія № 3 - вступ, 1ч.- ГП,ПП,ЗП




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.