Клінічні ознаки.У стані спокою тварина помітно виставляє уражену кінцівку вперед, злегка спираючись всією підошовною поверхнею. У ділянці сідничного горба при огляді ззаду виявляють дифузне опухання, на пальпацію якого тварина хворобливо реагує. Під час руху виникає змішана кульгавість - спостерігається неповне розгинання колінного і заплеснового суглобів, уповільнене поштовхоподіб-не винесення кінцівки. При хронічній формі іноді розвивається фіброзний міозит.
Діагнозставлять на підставі даних анамнезу, симптомів захворювання.
Прогнозпри гострому перебігу сприятливий, хронічному - обережний, за наявності фіброзного міозиту - сумнівний або несприятливий.
Лікування- як і при інших міозитах, описаних раніше. При фіброзному міозиті призначають іонофорез йоду, втирання подразливих мазей, курс тканинної терапії.
Бурсит сідничного середнього м'яза(Bursitis trochanterica)
Бурсит зрідка спостерігається у коней і великої рогатої худоби, перебігає гостро або хронічно, процес нерідко поширюється і на сухожилок м'яза, що прикриває бурсу.
Етіологія.Запалення бурси виникає внаслідок її травмування (удари палицею, падіння тощо), надмірного розтягнення м'яза при перевезенні важких вантажів, неправильної фіксації кінцівки при поваленні тварини.
Клінічні ознаки.При гострому бурситі тварина оберігає хвору кінцівку і тримає її зігнутою у фалангових суглобах; пальпацією ділянки середнього вертела виявляють болюче припухання бурси, кре-пітувальне при фібринозному запаленні. Під час руху хвора кінцівка ненормально заводиться всередину і повільно виноситься вперед, переносячи масу тіла на протилежну кінцівку. Створюється враження, що кінь рухається боком - "собача хода".
При хронічному запаленні на місці бурси розростається фіброзна тканина, іноді екзостози, тому кульгавість стає постійною. Виникають рецидиви запалення, особливо після важкої роботи. Часто розвивається атрофія середнього сідничного м'яза та двоголового м'яза стегна.
Діагнозставлять з урахуванням зазначених симптомів.
Прогнозза гострого перебігу процесу сприятливий, хронічного -обережний, можливі рецидиви.
Лікування.Тварині надають повний спокій, використовують теплові процедури і легкий масаж; за хронічного перебігу - діатермію, іонофорез йоду, втирання розсмоктувальних мазей.
Термінологічний словарь:
1. Параліч малогомілкового нерва зустрічається переважно у коней, рогатої худоби і собак, причому внаслідок паралітичного стану м'язів, які він іннервує, стають неможливими згинання заплеснового суглоба та розгинання - фалангових.
Рекомендована література:
1. Общая ветеринарная хирургия /Под ред. В.А. Лукъяновского.- М.: Агропромиздат, 1990.
2. Загальна ветеринарна хірургія/ В.Б.Борисевич І.О.Поваженко
3. Калашник Л.А.,Лабунский В.М.,Мередоря В.Л.,Русинов А.О. Практикум по общей хирургии. М.Колос,1992.
Лекція №5
Хвороби тазових кінцівок. Переломи кісток. Хвороби в ділянці кульшового, колінного, заплеснового суглобів. Хвороби в ділянці плесни.
УРАЖЕННЯ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА
Кульшовий суглоб утворений серпоподібною поверхнею кульшо-ЮЇ западини тазової і голівкою стегнової кісток. Він простий, кулястий, багатовісний і допускає рухи врізних напрямках. Кульшова западина доповнюється по краю кільцем волокнистого хряща - хрящовою губою.Надмірна вільність рухів у цьому кулястому суглобі обмежується зв'язковимапаратом та навколишніми м'язами.На хрящовій губі прикріплюється капсула суглоба, стінка якої спередупідсилена клубово-стегновою і стегновою зв'язками. Головка стегнової кісткиутримується в суглобовій ямці товстою, короткою та міцною круглою зв'язкою.У фіксації суглоба також берутьучасть додаткова зв'язка стегнової кістки(є тільки у коней) та поперечна зв'язка кульшової западини.