Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ХВОРОБИ М'ЯЗІВ КРУПА І СТЕГНА



Рани Етіологія.Рани крупа і стегна трапляються досить рідко і зумов­люються, як правило, механічним пошкодженням покривних тканин та хірургічним втручанням. Здебільшого вони є забито-рвані, рідше колоті та покусані.

Клінічніознаки. Основними клінічними ознаками таких ран є біль, кровотеча та зяяння. У кожному випадку їх прояв залежить від локалізації рани, механізму пошкодження, об'єму і глибини уражен­ня, а також загального стану організму.

Сила прояву болю зберігається тривалий час і залежить від ступе­ня ушкодження та інфікування тканин. При ушкодженні великих су­дин спостерігається тривала кровотеча з утворенням гематом, крово­виливів у товщу м'язів. Збільшення кінцівки в об'ємі, виражена пруж­ність тканин свідчать про ушкодження магістральних судин і утво­рення гематом, крововиливів.

Виражене розходження шкірних країв рани та наявність великої зони некрозу викликає розвиток запального процесу, супроводжува­ного болючим опуханням, некрозом, утворенням гнійного ексудату, підвищенням температури тіла та частоти пульсу. За утворення під­шкірних, міжм'язових порожнин і кишень рани досить часто усклад­нюються флегмонами з глибоким запливанням гнійного ексудату, абсцесами та норицями. При розгортанні симптомів запального про­цесу чітко виражений розлад статико-динамічної функції травмованої кінцівки. У разі інфікування рани анаеробною клостридіальною інфек­цією швидко розвивається і прогресує некроз тканин з утворенням набряку, скупченням газів, розвитком тяжкої інтоксикації.

Діагнозставлять на підставі характерних симптомів. Встановлю­ють локалізацію, розмір, глибину рани, характер кровотечі з рани (ар­теріальна, венозна, капілярна), і наявність ушкодження життєво важ­ливих структур (магістральних судин та нервів).

Прогноз при невеликих ранах сприятливий, глибоких - обереж­ний, за інфікування глибоких ран і утворення гнійних порожнин та нориць - сумнівний, у разі виникнення газово-некротичної анаероб­ної флегмони - несприятливий.

Лікуванняполягає у застосуванні фізичної, хімічної та біоло­гічної антисептики. Характер лікування визначається фазами ра­нового процесу. Свіжі рани після обробки зашивають (рис. 106), а інфіковані піддають невідкладній хірургічній обробці з метою висікання країв, стінок і дна рани в межах здорових тканин. Од­ночасно видаляють крововиливи, сторонні тіла, а також мікро­флору, що знаходиться в ній.

 

Коли рана з самого початку має вигляд гнійної (після розкриття абсцесів, флегмон), застосовують вторинну хірургічну обробку. Висі­кання країв, стінок і дна рани не про­водять, а видаляють механічним шля­хом некротизовані тканини, гній, фіб­рин, розкривають гнійні порожнини, кишені та запливи.

Місцево застосовують гігроскопіч­ні пов'язки з гіпертонічними розчина­ми середніх солей (10%-ний розчин хлориду натрію). Основними антисеп­тичними засобами є 3%-ний розчин борної кислоти, 0,02%-ний - хлоргексидину, 1%-нии - дюксидину, фурацилін 1:5000.

При наявності гнійних вогнищ, для евакуації ексудату, ефектив­ним є проточно-промивне дренажування: окрім дренажу для відтоку ранового ексудату використовують ще одну трубку і по ній вводять антисептичні засоби, протеолітичні ферменти.

Загальна антибактеріальна терапія включає парентеральне вве­дення препаратів, до яких чутлива мікрофлора рани (антибіотики пе-ніцилінового ряду, цефалоспорини І - IV покоління, аміноглікозиди, макроліди, тетрацикліни, фторхінолони, глікопептиди). Компонент комплексної терапії включає дезінтоксикацію та імунокоригуючу те­рапію, а також застосування гепатопротекторів. Застосовують і симп­томатичну терапію для усунення больового синдрому (анальгетики), при гарячках - жарознижувальні препарати (ацетилсаліцилову кисло­ту). При значних крововтратах проводять переливання крові, її ком­понентів або кровозамінників.

Запалення двоголового м'яза стегна(Myositis bicipitis femoris)

Етіологія- механічні пошкодження, перевантаження м'яза.

Клінічні ознаки.У стані спокою тварина опирається зачепом, під час руху спостерігається змішана кульгавість, що характеризується недостатнім винесенням хворої кінцівки і утрудненим опиранням. Пальпацією виявляють болюче опухання м'яза, підвищення місцевої температури.

Діагнозставиться за характерними клінічними ознаками.

Прогнозпри гострому перебігу хвороби сприятливий, при хроніч­ному - обережний.

Лікування- спокій, теплові процедури, втирання вказаного ра­ніше лініменту.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.