Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Ультразвукове дослідження

Стр 1 из 7Следующая ⇒

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

“Затверджено”

на методичній нараді

кафедри радіології з

курсом радіаційної медицини

Завідувач кафедри

Професор Ткаченко М.М.

“31”травня 2007 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	Радіологія (променева діагностика та променева терапія)
Модуль №2	2 (Загальні питання діагностичної радіології)
Змістовний модуль №3	3 (Методи візуалізації в променевій діагностиці)
Тема заняття №14	№ 14 (Ультразвукові методи дослідження)
Курс	ІІІ
Факультет	Медичні

Київ 2007.

Актуальність теми.

Науково-технічний прогрес справляє вирішальний вплив на розвиток медицини, збагачує її новими діагностичними методами та апаратурою. Зараз ультразвуку, як перспективному методу діагностики, належить одне з провідних місць. Значення цього методу підкреслюється його інформативністю, відносною простотою та доступністю.

За останні 20 років стався бурний розвиток, вдосконалення та впровадження ультразвукової діагностичної техніки та методу в клінічну практику. Порівняно з іншими методами одержання діагностичних зображень, ультразвукове обстеження дає найбільшу кількість інформації на одиницю витрачених коштів. Тому в сучасних умовах в підготовці лікаря-клініциста необхідними є базисні знання з ультразвукової діагностики, яка є однією із основних та найбільш розповсюджених методик одержання діагностичних зображень в клініці.

Вивчення даної теми базується на знаннях студентів, одержаних на кафедрах фізики, нормальної анатомії та нормальної фізіології.

Конкретні цілі.

Студент повинен уміти:

- аналізувати показання до виконання ультразвукового дослідження (УЗД) органів і систем людини;

- пояснювати необхідність виконання визначення методики УЗД;

- запропонувати оптимальний ультразвуковий датчик (зонд) для обстеження органів, тканин та судин;

- згрупувати виявлені ультразвукові симптоми відповідно клінічної картини захворювання;

- малювати схематичне ультразвукове зображення нормальних та патологічно змінених органів, тканин та судин;

- проаналізувати достовірність ультразвукової картини захворювання у порівнянні із результатами інших методів променевого дослідження;

- скласти ультразвукове заключення про наявність або відсутність захворювання;

- рекомендувати необхідні конкретні або додаткові ультразвукові дослідження.

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
1. Фізика	Визначати місце ультразвукових хвиль в шкалі звукових хвиль; описувати фізичні параметри ультразвукових хвиль; визначати принципи ефекту Допплера; описувати анатомічну будову і фізіологію внутрішніх органів людини; судинне забезпечення внутрішніх органів і тканин; володіти основами топографічної анатомії; зобразити схематично особливості кровопостачання різних органів.
2. Нормальна анатомія.
3. Нормальна фізіологія.

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Орієнтувальна карта для самостійної підготовки студента за темою “Ультразвукові методи дослідження”.

Навчальне завдання Вказівки до використання завдання Примітки

1. Принцип формування ультразвукового зображення. а) Замалювати схему дії ультразвукового апарата.

б) Замалювати основні форми ультразвукових датчиків.

в) Заповнити таблицю:

Коеф. У3 Мінім. Серед. Максим.

Середовища

Повітря

М’язи

Кров

Кістки

Метал

Жир

Рідина

2. Критерії оцінки УЗ-зображень. Перерахувати критерії оцінки ультразвукових зображень.

3. Поняття “ехогенність”. Заповнити таблицю:

Анехоген. (ехо-негатив) Гіпо-ехоген. Серед. ехоген. Гіпер-ехоген. (ехо-позитив)

Приклад органа або утвору

4. Поняття “звукопровідність” Заповнити таблицю:

Дистальне звукопідсилення Дистальна акустична тінь

Приклад органа або утвору (не менше 2-х)

5. Поняття “ехоструктура” Навести приклади органів та утворів із різною структурою.

4.2. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін Визначення

1. Акустична тінь. Зниження ехогенності тканин, розташованих позаду від структури, в якій відбувається виражене затухання ультразвукових хвиль.

2. Акустичне вікно. Тканина або структура, яка не перешкоджає розповсюдженню ультразвукових хвиль, і таким чином є вікном для візуалізації більш глибоко розташованих структур.

3. Акустичне підсилення. Збільшення ехогенності (яскравості) тканин, які лежать позаду від структури, в якій відбувається дуже слабке затухання ультразвукової хвилі.

4. Анехогенний (ехонегативний). Не дає відображення, еховільний.

5. Гіперехогенний (ехопозитивний). Це тканини, які створюють більш яскраві відбиті ехосигнали, ніж розташовані рядом тканини.

6. Гіпоехогенний. Це тканини, які створюють більш темні відбиті сигнали.

7. Довжина хвилі. Довжина одного коливання ультразвукової хвилі. Зворотно пропорційна частоті і визначає розрішаючу властивість сканера.

8. Допплера ефект. Зміна частоти хвилі, яка має місце в результаті руху джерела хвиль відповідно ехозонду. Зміна частоти пропорційно швидкості руху.

9. Киста. Рідиновмісна структура із тонкою стінкою. Проста киста характеризується анехогенним вмістом і наявністю вираженого підсилення позаду від кісти.

10. Контактний гель. Рідина або гель, що використовується для заповнення простору між ехозондом і поверхнею шкіри таким чином, щоб не зоставалося повітряного прошарку, який перешкоджає проходженню ультразвуку.

11. Солідна. Структура, яка містить рідини чи порожнини; при цьому буде визначатися внутрішня ехоструктура і помірне ослаблення ультразвукового пучка.

12. Ехозонд (датчик, трансдьюсер). Деталь ультразвукової установки, яка стикається з поверхнею тіла пацієнта. Датчик перетворює електричну енергію в енергію ультразвукової хвилі, яка проходить крізь тканини пацієнта; він також приймає відбиті хвилі і перетворює їх знову в електричну енергію. Датчик з’єднаний із ультразвуковим сканером гнучким кабелем.

13. Підсилення задньої стінки. Яскраве відбиття від задньої стінки кісти, котре має місце в результаті затухання ультразвукових хвиль при проходженні через рідину в кисті і відбиття ультразвукових хвиль від вигнутої поверхні стінки кісти.

14. Частота. Число повних ультразвукових хвиль в одну секунду. Для діагностичного ультразвуку дане число вимірюється в мегагерцах. 1 мегагерц (МГц) = 10⁶Гц = 10⁶хвиль в 1 сек.

15. Ехоструктура змішаної ехогенності. Структура, яка включає солідні і рідинні компоненти. На ехограмах візуалізуються ділянки підвищеної ехогенності, анехогенні ділянки; ультразвукове зображення включає ділянки неоднородної структури, а також – анехогенні ділянки (гіпер- і гіпоехогенні компоненти).

4.3. Теоретичні питання до заняття.

Сттудент повинен знати:

1. Фізичну природу та параметри ультразвукових хвиль, принципи отримання ультразвукових зображень.

2. Види ультразвукових датчиків, їх переваги та недоліки.

3. Режими роботи ультразвукової діагностичної апаратури.

4. Закономірності формування ультразвукових зображень.

5. Критерії оцінки ультразвукових зображень.

6. Місце ультразвукової діагностики серед інших методів отримання діагностичних зображень.

7. Особливості підготовки пацієнтів до ультразвукового обстеження.

8. Види ультразвукових датчиків, які застосовуються в медичній практиці.

9. Основні терміни, параметри, характеристики, які використовуються в ультразвуковій діагностиці.

10. Основні принципи формування ехографічного заключення.

4.4. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Вибрати оптимальний ультразвуковий датчик для обстеження тих чи інших органів людини.

2. Вибрати оптимальний режим роботи ультразвукового апарату для постановки діагнозу.

3. Вміти інтерпретувати запропоновані сонограми за допомогою основних критеріїв оцінки.

4. Вміти схематично замалювати в ехографічному зображенні нормальні та патологічно змінені органи і тканини.

5. Визначити оптимальний діагностичний комплекс дослідження при запропонованих видах патології.

5. Зміст теми:

В основі ультразвукового дослідження (УЗД) лежить явище відбивання ультразвукових хвиль від межі різних середовищ. За своєю природою ультразвукові хвилі є механічними коливаннями з частотою понад 20000 Гц (20 кГц). (мал. 1). Вони відносяться до неіонізуючих випромінювань і в діагностичному діапазоні не викликають шкідливого біологічного ефекту.

Мал. 1. Фізична характеристика ультразвукових хвиль.

Чим менша частота ультразвуку, тим більша глибина його проникнення в тканини, але водночас менша його роздільна здатність. Протипоказань до УЗД немає. Процедура дослідження безболісна, і може багатократно повторюватися, не потрібно ніякого захисту пацієнта. Для покращання передачі ультразвукових хвиль в тіло пацієнта шкіру в місці дослідження змащують тонким шаром спеціального акустичного гелю.

Ультразвуковий метод показаний для дистантного визначення положення, форми, величини, структури, руху, особливостей кровопостачання органів, тканин і патологічних ділянок за допомогою ультразвукового випромінювання (табл.1-2).

Таблиця 1.

Ультразвукове дослідження.

	Метод діагностичної візуалізації, що базується на реєстрації частини ультразвукових хвиль, відбитої від поверхонь розділу між середовищами з різними акустичними властивостями.
	Допплерографія – метод ультразвукового дослідження, що базується на реєстрації частотного зсуву між хвилею, що посилається та відбитою хвилею. Цей зсув пропорційний швидкості руху відбивача.

Таблиця 2.

12 3 4 5 6 7 Следующая ⇒

Поиск по сайту: