Масштаби міграційних потоків та відображення фінансових аспектів міграції у платіжному балансі

Якщо наприкінці ХІХ ст. в процесі міжнародної міграції приймали участь вибіркові країни, такі як США, Канада, Австралія, Нова Зеландія, країни Європи, то на початку ХХІ ст. всі країни світу так чи інакше втягнуті в цей процес. Кількість мігрантів в світі постійно збільшується, національні ринки праці все більше залежать від притоку іноземної робочої сили. В 1960 році в світі налічувалось приблизно 75 млн. мігрантів, в 2000 – 150 млн., в 2010 вже 214 млн., а к 2050 Міжнародна організація з міграції прогнозує збільшення їх кількості до 405 млн. і пов’язує тенденцію збільшення масштабів міграції з ростом демографічних різниць, екологічними проблемами, технологічним прогресом, політичними і економічними перетвореннями, розвитком соціальних зв’язків. За останні десятиріччя міжнародна міграція змінила свої форми, масштаби і напрямки, залучаючи все більше етнічних і культурних груп. Розвиненим країнам вигідно імпортувати кваліфіковану робочу силу в галузі, що бурхливо розвиваються і вимагають великої кількості підготовлених працівників. В останні десятиріччя приток кваліфікованих робітників збільшився в сфери високих і інформаційних технологій, машинобудування, проектування, біотехнологій, освіти, охорони здоров’я. Це пов’язано з тим, що розвинені країни не можуть задовольнити попит національних ринків праці. В 2010 році 62% міжнародних мігрантів працездатного віку (20 – 64 роки) проживали в розвинутих країнах. При цьому, 12,6% населення працездатного віку розвинутих країн складають міжнародні мігранти, тоді як в країнах, що розвиваються всього 1,9% населення такої ж групи.

Грошові перекази мігрантів (remittances) є важливим і відносно стабільним джерелом доходу домогосподарств в багатьох країнах світу. Особливо це стосується країн еміграції, суттєву частку бюджету яких складають доходи мігрантів. В останні роки досліджується зростання кількості грошових надходжень від мігрантів на Батьківщину. Сума грошових переказів від мігрантів на Україну в 2008 і 2009 роках склала більше 5 млрд. дол. США (Рис. 3.1.)

Рис. 3.1. Грошові перекази мігрантів в Україну, 2003 – 2009 рр. [4]

В платіжному балансі, згідно класифікації BPM5 (Balance of Payments Manual, 5), розробленою Міжнародним валютним фондом в 1993 році, грошові доходи мігрантів відображаються у розділі 1 «Рахунок поточних операцій» і 2 «Рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій» в певних статтях.

Але на практиці при формуванні платіжного балансу виникала низка спірних моментів: недосконалість збору даних і існуючої класифікації трансфертів, переводи мігрантів неоднорідні і іноді важко визначити до якої саме категорії належить грошовий переказ, існує велика кількість каналів грошових переказів мігрантів, тому офіційна статистика не відображає їх повних об’ємів – частково вони передаються по неофіційним каналам. У зв’язку з цим, в 2005 році Світовим банком і Міжнародним валютним фондом було прийняте рішення про розроблення нової методології BPM6 (Balance of Payments Manual, 6), згідно якої виділяють стандартні і додаткові компоненти грошових переказів мігрантів.

До стандартних компонентів належать («Рахунок поточних операцій»):

· оплата праці робітників (compensation of employees) включає заробітну платню і інші платежі приграничним, сезонним і тимчасовим робітникам, які є нерезидентами країни, в якій був нарахований дохід, а також робітникам-резидентам, які наймані компанією – нерезидентом. Оплата праці робітників враховуються в рахунку «Доходи від інвестицій і оплата праці».

· особисті трансферти (personal transfers) – це всі поточні трансферти в грошовій і натуральній формах, отримані домогосподарствами від нерезидентів або відправлені нерезидентам. Особисті трансферти включені в рахунок «Поточні трансферти». Концепція «особистих трансфертів» замінила концепцію «переказів робітників» з методології BPM5.

Додаткові компоненти – це особисті перекази, загальні перекази, загальні перекази і трансферти некомерційних організацій, які обслуговують домогосподарства :

· особисті перекази (personal remittances) – це сума поточних і капітальних трансфертів в грошовій або натуральній формах між домогосподарствами – резидентами і нерезидентами, та оплати праці робітників з урахуванням податків і інших витрат, пов’язаних з перебуванням в іншій країні.

· загальні перекази (total remittances) – це сума особистих переказів і виплат по соціальному забезпеченню (фондам соціального страхування і пенсійним фондам).

· загальні перекази і трансферти некомерційних організацій, які обслуговують домогосподарства (total remittances and transfers to nonprofit institutions serving households) включають загальні перекази, а також поточні і капітальні трансферти некомерційним організаціям, які обслуговують домогосподарства з будь-якого сектору економіки приймаючої країни.

Поиск по сайту: