Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Хронічна ниркова недостатність-



 

клінічний симптомокомплекс, який обумовлений зменшенням кількості і зміною функції діючих нефронів, що призводить до порушення гомеостатичної функції нирок. За рекомендаціями ІV Європейського конгресу педіатрів-нефрологів ХНН слід діагностувати у дітей із захворюваннями нирок та сечовидільних шляхів при наявності:

- клубочкової фільтрації нижче 20 мл/хв на 1,73 м2 ;

- рівня креатинину в сироватці крові більше 0,177ммоль/л;

- рівня сечовини в сироватці крові більше 8,3 ммоль/л

 

 

Розрізняють 4 стадії ХНН

 

І стадія компенсації Об’єм ниркових функцій складає 80-50 % від норми, а кількість функціонуючих нефронів від 50 до 25 % від норми. Відсутність клінічних симптомів ХНН, незначні мікропротеінурія та підвищення АТ
ІІ стадія субкомпенсації Об’єм ниркових функцій складає 50-25 % від норми, а кількість функціонуючих нефронів менше 30 % від норми. Порушення толерантності до харчових інгредієнтів, всмоктування кальцію. Поліурія, виведення значної кількості електролітів з сечею, зниження концентраційної здатності нирок, розвиток анемії.  
ІІІ стадія декомпенсації Об’єм ниркових функцій складає менше 30 % від норми, а кількість функціонуючих нефронів менше 15 % від норми. Анорексія, зростаючі неврологічні зміни (апатія, м’язова слабкість або м’язові спазми, головний біль, погіршення зору, судоми), сухість та свербіж шкіри, геморагії та некрози на шкірі та слизових оболонках, диспепсії, болі в кістках та суглобах, деформація кісток, шумне дихання, порушення серцево-судинної діяльності з брадікардією та гіпертензією.  
ІV стадія Уремія Остаточна функція нирок складає менше 5 %. Запах сечовини з роту, стоматит, фарингіт, перикардит, плеврит, набряк легенів, розвиток коми

 

План і організаційна структура навчального заняття з дисципліни.

№ п/п Етапи заняття Роз-поділ часу Види контролю Засоби навчання
1. 1.1.   1.2.   1.3. Підготовчий етап Організаційні питання Формування мотивації Контроль початкового рівня підготовки (стандартизовані засоби контролю 15 хв   Письмове тестування Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття, підручники, посібники
2.   2.1.     2.2. Основний етап   Розбір теоретичного матеріалу   Курація хворих     Інтерпретація показників лабораторних методів обстеження 60 хв   Усне опитування за стандартизованим переліком питань     Практичний тренінг у відробці навичок та вмінь (самостійна робота студентів в підгрупах по 2-3 студента біля ліжка хворих дітей: збирання анамнезу, проведення огляду, пальпації та перкусії нирок). Практичний тренінг у відробці навичок самостійно     Хворі діти та їх батьки   Результати аналізів сечі  
3. 3.1.   3.2.     3.3. Заключний етап Контроль кінцевого рівня підготовки Загальна оцінка навчальної діяльності студента Інформування студентів про тему наступного заняття 15 хв     Ситуаційні задачі   Підручники, посібники, методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття,  

Методика організації учбового процесу на практичному занятті.

Підготовчий етап

Викладач підкреслює значення теми заняття для подальшого вивчення дисципліни і професійної діяльності лікаря з метою формування мотивацій для цілеспрямованої учбової діяльності. Ознайомлення студента з конкретними цілями і планом заняття.

Провести стандартизований контроль початкового рівня підготовки студентів.

5.2. Основний етап – має бути структурованим і передбачати проведення зі студентами навчальної діяльності залежно від видів навчальних занять (практичних (семінарських); забезпечувати навчальну діяльність студента з об’єктами або моделями, що їх замінюють з метою формування нових знань, умінь, практичних навичок відповідно до конкретних цілей заняття.

Важливим для засвоєння нових знань та умінь на цьому етапі є вирішення ситуаційних задач, зображення графіків, малюнків, схем. Бажано, щоб завдання для студентів на цьому етапі були точними і структурованими, виконувались письмово і перевірялись викладачем під час заняття, обговорювались результати.

Заключний етап.

Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, стандартизований кінцевий контроль, проводиться аналіз успішності студентів, оголошується оцінка діяльності кожного студента і виставляється у журнал обліку відвідувань і успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, викладач завіряє їх своїм підписом.

Доцільно коротко інформувати студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.

Додаток.

Тестові завдання для контролю початкового рівня знань

1.Гематурія – це збільшення в сечі:

а)еритроцитів; б) лейкоцитів та еритроцитів; в) гемаглобінових циліндрів;

г) лейкоцитів; д) гіалінових циліндрів;

 

2. Зміна кольору сечі по типу «колір пива» характерно для:

а) гломерулонефриту; б) пієлонефриту; в) циститу;

г) гепатиту; д) сечокам’яної хвороби.

 

3. Симптомокомплекс у вигляді значної протеінурії, генералізованих набряків та гіпопротеінемії найбільш вірогідно свідчить про:

а) цистит; б) нефротичний синдром гострого гломерулонефриту;

в) гострий пієлонефрит; г) уретрит.

 

4. Зміна реакції сечі в бік лужної відмічається при:

а) цукровому діабеті; б) туберкульозі нирок; в) тривалому голодуванні;

г) розсмоктуванні набряків; г) ниркової недостатності.

 

5. При ІІ стадії розвитку ХНН об’єм ниркових функцій складає від норми:

а)менше 30 % ; б) 50-25 % від норми; в) 80 -50 %; г) 95 %; д) 5%

 

6. Для гострого пієлонефриту характерні наступні симптоми, за винятком:

а)підвищення температури тіла до фебрильних цифр; б) біль у попереку;

в) дізурічні явища; г) підвищення артеріального тиску; д) зниження апетиту.

 

7. Анурія – це зменшення добового діурезу по відношенню до норми до:

а) 30 %; б) 20 %; в) 15%

г) 50 % д) 5 %.

 

8. Для гострого гломерулонефриту найбільш характерні наступні зміни з боку сечі:

а) виражена бактеріурія; б) виражена лейкоцитурія;

в) колір сечі по типу «колір пива»; г) гематурія;

д) збільшення епітеліальних клітин слизової оболонки зовнішніх статевих органів.

 

9. Оліганурічна стадія гострої ниркової недостатності в середньому триває:

а) 2-3 доби; б) 2-3 тижні; в) 1-1,5 місяці;

г) 2-3 місяці; д) 5-6 тижнів.

 

10. Характерною ознакою розвитку ниркової недостатності є:

а) підвищення рівня білірубіну в крові; б) підвищення рівня креатиніну в крові;

в) підвищення рівня креатиніну в сечі; г) гіпокаліємія; д) гіперкальціемія.

 

11. При призначенні дієти хворому з нефротичною формою гломерулонефриту слід рекомендувати:

а) збільшення в раціоні білка; б) виключення солі;

в) збільшення кількості рідини; г) збільшення солі;

д) збільшення кількості животних жирів.

 

12. Поліурія характерна для:

а) гломерулонефриту; б) пієлонефриту; в) стадії відновілення діурезу при гострій нирковій недостатності; г) циститу; д) уретриту.

13. Лейкоцитурія – це збільшення в сечі:

а)еритроцитів; б) лейкоцитів та еритроцитів; в) гемаглобінових циліндрів;

г) лейкоцитів; д) гіалінових циліндрів;

 

14.Зміна реакції сечі в бік кислої відмічається при:

а) після приймання лужних мінеральних вод; б) туберкульозі нирок;

в) метаболічному алкалозі; г) інфекції сечовивідних шляхів;

д) розсмоктуванні набряків.

 

15.Шокова (начальна) стадія гострої ниркової недостатності в середньому триває:

а) 1-2 доби; б) 2-3 тижні; в) 1-1,5 місяці; г) 2-3 місяці; д) 5-6 тижнів.

 

16. Для гострого пієлонефриту найбільш характерні наступні зміни з боку сечі:

а) виражена циліндрурія; б) виражена лейкоцитурія;

в) колір сечі по типу «колір пива»; г) значна гематурія;

д) висока протеїнурія.

 

17.При ІІІ стадії розвитку ХНН об’єм ниркових функцій складає від норми:

а)менше30 % ; б) 50-25 % від норми; в) 80 -50 %; г) 95 %; д) 5%

 

18.Зменшення відносної щільності сечі (гіпостенурія) відмічається при:

а) прийомі недостатньої кількості рідини; б) вираженої ниркової недостатності;

в) виникненні набряків; г)втраті значної кількості рідини;

д) екскреції значної кількості протеїнів.

 

19.Невисока протеінурія передбачає виділення з сечею білка в кількості:

а) 0,033 г/л; б) 1-3 г/л; в) до1г/л; г) 5-7 г/л; д) більше 3 г/л.

 

20.Для гострого пієлонефриту характерні наступні симптоми, за винятком:

 

а)підвищення температури тіла до фебрильних цифр; б) симптоми інтоксикації;

в) дізурічні явища; г) біль у попереку; д) виражені набрякі

21.Такі прояви сечового синдрому, як еритроцитурія (свіжі еритроцити), сліди білка, лейкоцитурія, бактеріурія, триста канна проба – (+) в ІІІ порції характерно для:

а) пієлонефриту; б)нефротичному синдрому при гломерулонефриті; в) циститу;

г) олігоанурічної стадії ГНН; д) стадії компенсації при ХНН.

 

22. Поллакіурія найбільш характерна для:

 

а) гломерулонефриту; б) пієлонефриту; в) пухлини нирки;

г) циститу; д) пієліту.

 

23. Поліурія – це збільшення діурезу у порівнянні з нормою на:

а) 20 %; б) 40 %; в) 60 %;

г) 80 %; д) 100 %.

 

24. Причиною незначної протеїнурії у дітей за умови відсутності захворювань сечовидільної системи може бути:

а) рахіт; б) анемія; в) гіпертермія;

г) хронічний тонзиліт; д) ексудативно-катаральний діатез.

 

25. Відсутність різниці більше 7 між максимальним та мінімальним показниками відносної щільності сечі в пробі за Зимницьким називається:

а)ніктурія; б)гіперстенурія; в) гіпостенурія; г)ізостенурія; д)олігурія.

 

  1. Олігурія характерна для:

а)інфекції сечовидільних шляхів; б) початку гострої ниркової недостатності;

в) стадії відновлення діурезу при гострій нирковій недостатності;

г) нейрогенного сечового міхура; д) початку хронічної ниркової недостатності.

 

27.Помірна гематурія передбачає наявність в загальному аналізі сечі еритроцитів (в полі зору у кількості:

а) не більше 10; б) 10-30; в) 30-50; г)покривають все поле зору; д) 60-100.

 

28.Поява еритроцитів переважно в 3 стакані при проведенні трьохстаканної проби свідчить про:

а) пієлонефрит; б) гломеролонефрит; в) цистит;

г) гостру ниркову недостатність; д) хронічну ниркову недостатність.

 

29.Для гломерулонефриту при біохімічному дослідженні крові найбільш характерно:

а) гіперпротеінемія; б) гіпопротеінемія; в) гіполіпідемія;

г) гіпохолістерінемія; д) збільшення співвідношення А/Г.

 

30.Поліурічна стадія при гострій нирковій недостатності в середньому триває:

а) 1-2 доби; б) 4-5 місяці; в) 12-24 годин;

г) 5-7 днів; д) 1-6 тижнів.

 

31.Підвищення температури тіла до фебрильних цифр із ознобом протягом 2-4 днів,

на початку та вкінці зниження температури тіла відмічається потовиділення. Такі прояви гіпертермічного синдрому найбільш характерні для:

а)цистит; б) пієлонефрит; в) сечокам’яна хвороба;

г) гломерулонефрит; д) уретрит.

 

32. Для ІV стадії розвитку ХНН об’єм ниркових функцій складає від норми:

а)30 % ; б) 50-25 % від норми; в) 80 -50 %; г) 95 %; д) 5%

 

33. Такі прояви сечового синдрому, як циліндрурія, макрогематурія та значна протеїнурія притаманні:

а)циститу; б) гострому пієлонефриту; в) уретриту;

г) гломерулонефриту; д) сечокам’яній хворобі.

 

34. Про зниження клубочкової фільтрації нирок свідчить:

а) відсоток реабсорбірованої в канальцях води;

б) рівень парціального тиску СО2;

в) показник ендогенного креатиніну;

г) кільквсті білка в сироватці крові.

 

35.Причиною незначної протеїнурії у дітей за умови відсутності захворювань сечовидільної системи може бути:

а)лімфатіко-гіпопластична аномалія конституції; б) хронічний тонзиліт;

в) анемія; г) пухлина; д) рахіт

 

36. У здорової дитини при дослідженні мікроскопії осаду в загальному аналізі сечі можуть бути знайдені у кількості 1 на 2-3 п/з циліндри:

а)зернисті; б)гіалінові; в)гемаглобінові; г) лейкоцитарні; д) епітеліальні.

37.. Наявність еритроцитурії за рахунок переважно свіжих еритроцитів характерно для:

а)гострої ниркової недостатності; б) пієлонефриту; в) циститу;

г) гломерулонефриту; д)хронічної ниркової недостатності.

38. Період відновлення при гострій нирковій недостатності в середньому триває:

а) 1-2 доби; б) до 2 років; в) 12-24 годин;

г) 5-7 днів; д) 1-2 тижні.

39.Для набрякового синдрому при патології нирок найбільш характерно:

а) поступовий розвиток, збільшення при фізичному навантаженні,вертикальному положенні хворих, як правилот наприкінці дня;

б) розвиваються швидко, більш виражені вранці, при русі зменшуються на нижніх кінцівках за рахунок перерозподілу рідини;

в) поступовий розвиток, залежать від рівня гіпоальбумінемії;

г) повільний розвиток, до процессу залучається шкіра та підшкірна клітковина, муцинозні набряки у підключичних ямках.

 

40. Дізурічні явища при циститі носять такі особливості:

а) олігурія з поступовим розвитком анурії;

б) поллакіурія з болем під час сечовипускання, особливо наприкінці;

в) ніктурія;

г) поліурія

 

41. За рекомендаціями ІV Європейського конгресу педіатрів-нефрологів ХНН слід діагностувати у дітей із захворюваннями нирок та сечовидільних шляхів при наявності змін наступних показників:

а) збільшення клубочкової фільтрації, збільшення рівня креатинину та рівня сечовини в сироватці крові;

б) зменшення клубочкової фільтрації, зменшення рівня креатинину та рівня сечовини в сироватці крові;

в) зменшення клубочкової фільтрації, збільшення рівня креатинину та рівня сечовини в сироватці крові;

г) збільшення клубочкової фільтрації, зменшення рівня креатинину та рівня сечовини в сироватці крові;

 

42.В І стадії розвитку ХНН об’єм ниркових функцій складає від норми:

а)30 % ; б) 50-25 % від норми; в) 80 -50 %; г) 95 %; д) 5%

 

43.Збільшення відносної щільності сечі (гіперстенурія) відмічається при:

а) збільшення кількості випитої рідини; б) вираженої ниркової недостатності;

в) зменшенні набряків; г)втраті значної кількості рідини.

 

44. Зміна кольору сечі по типу «м’ясних помиїв» найбільш характерно для:

а) гломерулонефриту; б) пієлонефриту; в) циститу;

г) гепатиту; д) гострої ниркової недостатності.

 

45.Диспротеінемія: збільшення глобулінів за рахунок α2 - та γ- глобулінів та зменшення А/Г коефіцієнту в біохімічному аналізі крові характерно для:

а) гепатиту; б) гломерулонефриту; в) пієлонефриту; г) циститу; д) уретриту.

 

46.Такі прояви сечового синдрому, як виражена лейкоцитурія, помірна протеїнурія, виражена бактеріурія характерні для:

 

а)циститу; б) гострого пієлонефриту; в) уретриту;

г) гломерулонефриту; д) сечокам’яної хвороби.

 

47. Переважання в клінічній картині хвороби набрякового та гіпертензійного синдромів в першу чергу дає можливість запідозрити:

 

а) цистит; б) гострий пієлонефрит; в) гострий гломерулонефрит;

г) туберкульоз нирок; д) інфекцію сечовидільних шляхів

 

48 . Висока протеінурія передбачає виділення з сечею білка в кількості:

а) 0,033 г/л; б) 0,066 г/л; в) до1г/л; г) 0,099 г/л; д) більше 3 г/л.

Еталони відповідей

 

Відповідь а г б г б г д г б б б в
Відповідь г б а б а б а д в г д в
Відповідь г б в в б д б д г в г б
Відповідь в б б б в в г а б б в д

 

 

Ситуаційні завдання

1. Хвора С., 9 років Потрапила на стаціонарне лікування із скаргами на підвищення температури тіла до 37,8 0С, часті та болісні сечовипускання, біль у попереку. Захворіла гостро, різко підвисилася температура тіла до 38,60С, з’явилося нездужання, головний біль, біль у горлі, нежить, потім приєдналися часті та болісні сечовипускання. В анамнезі часті ГРВІ. При об’єктивному обстеженні шкіра та слизові оболонки бліді, тіні під очима. Язик обкладений білим нальотом. Температура тіла 37,5 0С. Пульс 82 за 1 хвилину, ритмічний. Артеріальний тиск 90/60 мм рт.ст. Тони серця звучні, ритмічні. В легенях везикулярне дихання. Живіт м’який, болючий при глибокій пальпації в області сечового міхура. Симптом Пастернацького позитивний справа. Сечовипускання часті, до 10-15 разів на добу, болючі. Сеча каламутна. Дослідження периферійної крові: лейкоцити – 15,6 · 109/л, ШОЕ – 33 мм/год. Дослідження сечі: невисока протеїнурія 0,33 г/л, лейкоцитурія –покривають ½ поля зору, еритроцити – 5-8 в п/з, бактеріурія: мікробне число Е.coli 150 000 в 1 мл. Біохімічні показники крові у межах нормальних величин. Який попередній діагноз можна поставити? Виділіть основні симптоми захворювання, об’єднайте їх у синдроми.

 

2. Хвора 10 років. Потрапила у лікарню із скаргами на пастозність обличчя, набряки на нижніх кінцівках, поганий апетит, загальну слабкість, блідість, зміни кольору сечі (темно-червоний). Захворіла гостро. З’явилась загальна слабкість, нездужання, біль у животі, погіршився апетит. На 3-й день захворювання з’явилась пастозність обличчя та кінцівок, сеча стала кольору «м’ясних помиїв». З анамнезу відомо, що 3 тижні тому дівчинка хворіла ангіною, з приволу якої отримувала амбулаторне лікування.. При об’єктивному обстеженні: блідість шкіри та слизових оболонок. Зуби каріозні. Відмічається пастозність обличчя, гомілок та стоп. ЧСС 90 за 1 хвилину, пульс ритмічний, напружений. Артеріальний тиск 130/95 мм рт.ст. При аускультації серця – тони ослаблені, ніжний систолічний шум на верхівці. З боку легенів патологічних змін не виявлено. Живіт м’який, безболісний, при пальпації печінка нижче правої реберної дуги на 2 см. Симптом Пастернацького позитивний з обох боків. В загальному аналізі сечі протеїнурія – 3,27 г/л, а добова – 3 г/л . Лейкоцитурія 10-15 лейкоцитів в полі зору мала транзиторний характкер і зникла через 1 тиждень, ерітроцитурія – 50 в полі зору.

Який попередній діагноз можна поставити? Виділіть основні симптоми захворювання, об’єднайте їх у синдроми. Які ще методи дослідження треба призначити цієї дитині?

 

3. Дитині 5 міс. Доставлена у лікарню каретою швидкої допомоги зі скаргами на підвищення температури тіла до 38,5 0С, приступи занепокоєння, зниження апетиту, блювоту, рідкий стілець, плач під час сечовипускання. З анамнезу відомо, що дитина народилась від ІІ вагітності, ІІ фізіологічних пологів на 39 тижні. Мати в І триместрі вагітності перенесла грип, токсичну форму. Маса тіла при народженні 2.650. Знаходиться на штучному вигодовуванні. Захворів гостро, спочатку виникли приступи занепокоєння під час сечовипускання, потім підвищилась температура тіла до 38,8 0С та інші симптоми. При об’єктивному обстеженні стан дитини важкий. Важкість стану обумовлена вираженими симптомами інтоксикації. Дитина в’яла, бліда. Шкіра та слизові оболонки бліді, чисті. Велике тім’ячко запале, 1,5 на 1 см. М’язовий тонус та тургор тканин знижений. Звертають на себе увагу стигми дизембріогенезу: аномалія форми черепу, вушних раковин, гіпертеларізм, широке перенісся. В легенях дихання пуерільне, хрипів не має. Тони серця ослаблені, ритмічні. ЧСС – 150 за 1хвилину, ЧД – 42 за 1 хвилину. Межі відносної серцевої тупості у межах вікової норми. Живіт помірно вздутий, під час пальпації дитина неспокійна. Нижній край печінки виступає з під краю реберної дуги на 2,5 см. Випорожнення рідкі, жовтого кольору. Під час сечовипускання дитина проявляє ознаки неспокою. В загальному аналізі крові лейкоцити 25 · 109/л, ШОЕ – 47 мм/год. В загальному аналізі сечі: сеча каламутна, помірна протеінурія 0,99 г/л, лейкоцитурія – лейкоцити покривають ½ поля зору, значна бактеріурія. Який попередній діагноз можна поставити? Виділіть основні симптоми захворювання, об’єднайте їх у синдроми. Які ще методи дослідження треба призначити цієї дитині?

Які фактори сприяли розвитку патології нирок у дитини?

 

4. Хвора 5 років звернулася до дільничного лікаря зі скаргами на часті болісні сечовипускання, особливо наприкінці акту, малими порціями. Напередодні вищевказаних скарг мало місце переохолодження. У дитини 7 днів назад був поставлений діагноз глістна інвазія. Захворіла гостро, коли з’явилися вищевказані скарги. При об’єктивному обстеженні стан дитини порушений мало. Активна. Шкіра чиста, рожева. В легенях дихання везикулярне, хрипів не має. Тони серця ритмічні, звучні. ЧСС – 100 за 1хвилину. ЧД – 24 за 1 хвилину. Живіт – м’який, відмічається болючість в надлобковій ділянці. Сечовипускання: мають місце імперативні покликання, до 20 разів на добу, болісні, малими порціями. В загальному аналізі крові без патологічних змін. В загальному аналізі сечі: лейкоцитурія – 20-40 лейкоцитів в полі зору, еритроцити – 15-20 в полі зору, свіжі, помірна бактеріурія. Який попередній діагноз можна поставити? . Які ще методи дослідження треба призначити цієї дитині?

5. Проведіть оцінку отриманого при обстеженні дитини з підозрою на захворювання нирок загального аналізу сечі.

Аналіз сечі загальний

Прізвище, І.Б. _____І._________________________________Вік 7 років

Відділення_________________ медична карта №_________________

Клінічний діагноз_________________________________________________

 

Показник Результат
Кількість 70,0
Колір солом’яножовтий
Прозорість Каламутна
Питома вага
Реакція (рН) Лужна
Білок (г/л) 1,32
Глюкоза (ммоль/л) -
Кетонові тіла -
Реакція на кров -
Білірубін -
Уробілінові тіла -
Жовчні кислоти -
Мікроскопічне дослідження
Еритроцити 5-7 в п/з
Лейкоцити 50-70 в полі зору
Епітелій: плоский в значній кількості
перехідний -
нирковий -
Циліндри: -
Гіалінові -
Зернисті -
Епітеліальні -
Еритроцитарні -
Лейкоцитарні -
Восковидні -
Фібрін -
Слиз (гомогенний, волокнистий, уретральний_ В значній кількості
Солі -
Бактерії ++++

 

6. Проведіть оцінку отриманого при обстеженні дитини з підозрою на захворювання нирок загального аналізу сечі.

Аналіз сечі загальний

Прізвище, І.Б. _____С._______________________________Вік 12 років

Відділення_________________ медична карта №_________________

Клінічний діагноз_________________________________________________

 

Показник Результат
Кількість 150,0
Колір Червоний
Прозорість Прозора
Питома вага
Реакція (рН) сл. кисла
Білок (г/л) 2,5 г/л
Глюкоза (ммоль/л) -
Кетонові тіла -
Реакція на кров -
Білірубін -
Уробілінові тіла -
Жовчні кислоти -
Мікроскопічне дослідження
Еритроцити Покривають ½ п/з
Лейкоцити 5-7в полі зору
Епітелій: плоский -
перехідний -
нирковий В значній кількості
Циліндри: -
Гіалінові -
Зернисті 3-5 в п/з
Епітеліальні -
Еритроцитарні -
Лейкоцитарні -
Восковидні -
Фібрін -
Слиз (гомогенний, волокнистий, уретральний_ -
Солі -
Бактерії -

7. Проведіть оцінку отриманого при обстеженні дитини з підозрою на захворювання нирок загального аналізу сечі.

Аналіз сечі загальний

Прізвище, І.Б. _____В.________________________________Вік 8 років

Відділення_________________ медична карта №_________________

Клінічний діагноз_________________________________________________

 

Показник Результат
Кількість 25,0
Колір Червоний
Прозорість Прозора
Питома вага
Реакція (рН) Лужна
Білок (г/л) 0,33 г/л
Глюкоза (ммоль/л) -
Кетонові тіла -
Реакція на кров -
Білірубін -
Уробілінові тіла -
Жовчні кислоти -
Мікроскопічне дослідження
Еритроцити 15-20 в п/з, свіжі
Лейкоцити 30-50 в полі зору
Епітелій: плоский в значній клькості
перехідний -
нирковий -
Циліндри:  
Гіалінові 3-4 в п/з
Зернисті -
Епітеліальні -
Еритроцитарні -
Лейкоцитарні -
Восковидні -
Фібрін -
Слиз (гомогенний, волокнистий, уретральний_ В значній кількості
Солі -
Бактерії +++

 

8. Проведіть оцінку отриманого при обстеженні дитини з підозрою на захворювання нирок загального аналізу сечі.

Аналіз сечі загальний

Прізвище, І.Б. _____І._________________________________Вік 15 років

Відділення_________________ медична карта №_________________

Клінічний діагноз_________________________________________________

 

Показник Результат
Кількість 50,0
Колір солом’яножовтий
Прозорість Каламутна
Питома вага
Реакція (рН) Кисла
Білок (г/л) 1,32
Глюкоза (ммоль/л) -
Кетонові тіла -
Реакція на кров -
Білірубін -
Уробілінові тіла -
Жовчні кислоти -
Мікроскопічне дослідження
Еритроцити 30-50 в п/з
Лейкоцити 10-12 в полі зору
Епітелій: плоский -
перехідний -
нирковий В значній кількості
Циліндри: -
Гіалінові -
Зернисті 2-3 в п/з
Епітеліальні 4-5 в п/з
Еритроцитарні -
Лейкоцитарні -
Восковидні -
Фібрін -
Слиз (гомогенний, волокнистий, уретральний_ -
Солі -
Бактерії -

 

9. Проведіть оцінку отриманого при обстеженні дитини з підозрою на захворювання нирок аналізу сечі за Нечипоренком.

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.