Семінарське заняття 6. МІЖНАРОДНА ТРУДОВА МІГРАЦІЯ

1) Особливості формування і розвитку світового ринку праці.

2) Сутність і основні види міжнародної міграції робочої сили.

3) Регулювання світових міграційних процесів.

4) Україна в світових міграційних процесах.

Основна література:

Л.: Школа с. 116-126;

Козак с. 157-169;

Козик с. 223-233.

Використання факторів виробництва у світових масштабах, як підкреслювалось раніше, сприяє формуванню окремих форм міжнародних економічних відносин.

Систему відносин яка виникає з приводу використання трудових ресурсів традиційно називають міжнародний світовий ринок праці, або світовий ринок трудових ресурсів.

Світовий ринок трудових ресурсів - це система відносин, яка виникає з приводу постійного балансування D і S щодо трудових ресурсів, вона склалося у зв’язку з нерівністю кількісного та якісного розміщення робочої сили по світу.

Світовий ринок трудових ресурсів – це сукупність трудових ресурсів світу, які пропонуються й купуються на міжнародній арені.

Світовий ринок робочої сили (СРРС) трудових ресурсів (СРТР) виконує такі функції:[1]

1) визначає ціну вартості робочої сили ( в залежності від співвідношення D і S.

2) Регулює D і S робочої сили.

3) Забезпечує конкуренцію між найманими працівниками.

4) Забезпечує конкуренцію між підприємцями.

5) Сприяє збалансованості між трудовими ресурсами і робочими місцями.

6) Прискорює міграційні процеси в національних і інтернаціональних масштабах, вирівнює умови відтворення робочої сили.

7) Сприяє пошуку шляхів соціального захисту робочої сили.

Як і інші виробничі ресурси, трудові ресурси розміщені по світу не рівномірно, а тому в одних країнах визначається недостача робочих рук, у той час, як в інших країнах населення набагато перевищує потреби в робочих руках.

Отже пропозиція (S) робочої сили на ринку праці залежить від ситуації на внутрішніх ринках праці країн експортерів і країн імпортерів робочої сили.

Причини формування надлишкової робочої сили в окремих країнах (регіонах світу):

ü Демографічний бум в окремих країнах; (Індія, Китай, Нігерія)

ü НТП сприяє створенню продуктивної техніки, яка потребує меншої кількості робітників.

ü Закриття добувних галузей внаслідок вичерпності природних ресурсів.

ü Недостатньо виважена соціальна політика окремих держав;

ü Зміни в потребах тієї чи іншої продукції, на яких спеціалізується країна.

Найбільші з безробіттям виникають у густонаселених регіонах світу і в малорозвинених країнах, що дуже часто співпадає. (Наприклад, Південна та Південно-Східно Азія, Північна та Центральна Африка, північна частина Латинської Америки) Надлишок робочої сили. (Основні світові ринки і експортери робочої сили Козик с. 226).

СРТР знаходиться в постійному русі, тобто переживає тенденційні зміни.

Основні особливості динаміки професійної структури і форм зайнятості економічно активного населення світу:

1) + збільшується потреба у висококваліфікованих фахівцях, які можуть обслуговувати нову складну техніку. – зростає кількість зайвих професій, потреба в яких відмирає.

2) – в економічно розвинених країнах спостерігається насиченість клерками-службовцями (“білими комірцями”), а тому вони стають безробітними.

3) + розвиток сфери послуг сприяє створенню додаткових робочих місць, але і потребує перекваліфікації робітників (головним чином, молодих).

4) з’являються вільні місця для виконання такої роботи (або «+»,

або «-«?).

Оскільки існує нерівномірність розподілу трудових ресурсів на планеті, то існує процес переміщення трудових ресурсів між країнами, що називається трудовою міграцією.

Сучасний світовий ринок праці характеризують 3 основні моделі трудових відносин:[2]

1) Європейська (континентальна): притаманний високий рівень правої захищеності працівника, жорсткі норми трудового права, орієнтовані на збереження робочих місць, регіонально-галузеве регулювання рівня оплати праці та її диференціації.

2) Англосаксонська характеризується свободою роботодавця у відносинах найму, звільнення, перевагою колективно-договірного регулювання на рівні підприємництва і фірм, що сприяє динамічним змінам на ринку праці, чутливому регулюванню на потребу зміни кількості робочих місць.

3) Китайська поєднує жорстке регулювання трудових відносин у державному секторі з повною відсутністю правового регулювання у приватному секторі.

4. Ці моделі значною мірою відображають ситуацію, яка склалося на ринках робочої сили у різних регіонах світу, а їхні відмінності обумовлюють розміри та легальність міграційних ресурсів.

Міграція (від. лат. migratio переселення, переміщення) – переміщення через кордон. З цим поняття нерозривно пов’язані наступні:

Імміграція (від лат. Immigrare вселяюся) – це в’їзд в країну на постійне або тривале проживання громадян іншої країни;

Еміграція (від лат. Emigrare) – виселення, переселення громадян в іншу країну на постійне або довготровила тимчасове проживання.

Рееміграція – це виїзд іммігрантів з країни імміграція або повернення емігрантів на батьківщину.

Міжнародна (зовнішня) міграція існує в різних формах:

- трудова (якій належить провідна роль в міграційних процесах) – це переміщення людей у територіальному просторі з метою пошуку місця роботи.

- Сімейна;

- Туристична.

Міжнародна міграція робочої сили охоплює увесь світ: як його розвинену частину, так і відсталу периферію.

До середини 90-х років ХХ століття в світі нараховувалося не менше 30 млн. трудящих, які працювали за межами батьківщини. Причому, понад половина з них були вихідцями з країн, що розвиваються та країн з перехідною економікою.

Висновок: дуже важно знати природу, загальноекономічні та соціальні наслідки цього явища.

Міжнародна трудова міграція – це форма міжнародних економічних відносин, яка полягає у переливі трудових ресурсів з одних країн в інші і виражає процес перерозподілу трудових ресурсів між ланками світового господарства (СГ).

Вона носить, як правило, тимчасовий характер і називається зворотною (обертовою) міграцією, яка в свою чергу, має три види:

1. Тимчасова (на певний кількарічний термін);

2. Сезонна;

3. Маятникова.

За рівнем кваліфікації міжнародну трудову міграцію поділяють на:

- міграцію кваліфікованих працівників, серед яких окремо виділяється процес так званого “відпливу умів” (або “відплив інтелекту” - “brain drain”) Л. Козик с. 225.

- Міграцію некваліфікованої робочої сили

В залежності від мотивів чи бажання міграцію поділяють на:

- добровільну

- примусову ( на пр. міграція біженців).

Окремо, виходячи з юридичних особливостей, виділяють існування:

- легальної

- нелегальної міграція.

Л.: Козик 225.

Нелегальна міжнародна трудова міграція формується під впливом цілого комплексу причин. Вона породжує цілий комплекс як економічних так і соціальних проблем в країнах реципієнтах. Найпоширеніші виникнення нелегальної міграції – це:

- відсутність чіткої імміграційної політики (або відсутність адміністративної інфраструктури для її реалізації);

- юридична неосвіченість мігрантів;

- складний або суперечливий характер процедури легалізації;

- попередні таємні домовленості між потенційними мігрантами та їх наймачами.

Основні причини зародження та існування міжнародної трудової міграції:

1) Традиційно (в неокласичній теорії) в якості основної економічної причини міжнародної трудової міграції виділяють:

- масштаби;

- темпи;

- структуру накопичення капіталу.

Л.: Козак 159-160.

2) З боку країн донорів:

- велика густота населення;

- масове безробіття;

- низький життєвий рівень;

- порівняна низька зарплата;

- виробнича необхідність для спеціалістів, що працюють в країнах, що розвиваються.

3) З боку країн реципієнтів:

- потреба у додатковій висококваліфікованій робочій силі;

- потреба у додатковій дешевій (для малокваліфікованої роботи) і мобільній робочій силі;

- порівняна висока зарплата.

4) Загальні фактори, які сприяють розвитку міграційних процесів:

- висока швидкість розповсюдження інформації;

- бурхливий розвиток міжнародних пасажирських сполучень;

- розвиток засобів комунікації.

Висновок. Розглянуті вище причини пояснюють міграцію з країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою або, врешті решт, з країн, які менш економічно розвинуті, до більш розвинутих країн. Але для пояснення міграції між США і Канадою, Англією і США, всередині ЕС цього недостатньо.

В міграції між цими країнами велику роль відіграють чинники гуманітарного, соціокультурного, екологічного, психологічного, правового, сімейного порядків.

Можливість трудової міграції розширюється в міру формування світового економічного простору, у тому числі інформаційного та транспортного.

Маючи давню історію міжнародна трудова міграція на сучасному етапі набула певних особливостей, а саме:

ü зростання масштабів міграції;

ü збільшення питомої ваги мігрантів у загальній кількості працездатного населення країни;

ü розширення еміграції з країн Східної Європи та країн, що утворилися на території екс-СРСР;

ü формування нових центрів залучення робочої сили;

ü зростання нелегальної імміграції;

ü посилення “відпливу інтелекту”;

ü ротаційний характер міграції.

Географічні потоки міграції в сучасному світі. Масштаби міграції. Наслідки переміщення трудових ресурсів.

Л.: Школа с. 118-121. Козик с. 226. Козак с. 162.

Основні етапи міжнародної робочої сили.

Історично міжнародне переміщення трудових ресурсів проходить 4 етапи:

1) безпосередньо пов’язаний з промисловою революцією, яка відбувалася в Європі в останній третині ХVІ середині ХІХ століття.

Наслідки:

- накопичення капіталу яке супроводжувалось зростанням його органічної будови;

- масова міграція з Європи до Північної Америки, Австралії, Нової Зеландії. (Сприяло економічному розвитку країн імміграції та колонізації малозаселених районів в систему СГ)

2) Охоплює період з 80-х років ХІХ століття до Першої Світової війни.

Наслідки:

- значно зросли масштаби нагромадження капіталу при посиленні нерівномірності цього процесу в рамках СГ.

- Виробництво та капітал концентруються в передових країнах світу (США, Великобританія);

- Імміграція з менш розвинутих країн (відсталі країни Європи, Індія, Китай тощо);

- Основна маса емігрантів некваліфікована робоча сила.

3) охоплює час між двома світовими війнами.

Наслідки:

- скорочення масштабів міжнародної трудової міграції, як наслідок світової економічної кризи та замкнуто-тоталітарного розвитку СРСР.

4) Розпочався після Другої Світової війни і триває по нині.

Наслідки:

- збільшення внутріконтинентальної міграції в Європі та Африці.

- Збільшення попиту на висококваліфіковані кадри, виникнення “втечі розумів”

- Посилення державного і міжнародного регулювання трудової міграції.

На тлі довгострокових циклів відбувалися вибухи міграції на приклад: 40 роки ХІХ ст.→ з Ірландії в США (картопляний голод); на початку 80 рр.→ ХІХ ст. з Італії та Східної Європи до США (зниження ціни на Європейську пшеницю); після ІІ світової війни → висококваліфіковані фахівці до США і Канади.

→ з Угорщини 1956 рік

→ В’єтнаму 1975 рік

→ та з Куби 1980 рік

→ з країн яки набули незалежності.

Сьогодні сформувались такі напрямки міжнародної міграції робочої сили:

ü Міграція з країн, що розвиваються, до промислово розвинутих країн.

ü Міграція в рамках промислово розвинутих країн; за останні 20 років понад 1 млн. чоловік в європейських країнах;

ü Міграція між країнами які розвиваються;

ü Міграція наукових працівників та кваліфікованих фахівців з промислово розвинених до країн, що розвиваються;

ü Міграція з колишніх соц. країн до розвинутих; наприклад, до Німеччини приблизно 5 млн. чоловік;

ü Міграція в межах колишнього СРСР.

Сучасні центри притягання робочої сили.

Міжнародна трудова міграція в сучасних умовах набула глобального характеру. Кількість мігрантів становить близько 1% населення планети, що в абсолютному виразі становить майже 70 млн. чоловік.

Л.: Козик 162-165.

Наслідки переміщення трудових ресурсів надто різноманітні.

В цілому світ виграє від зростання, оскільки свобода міграції дозволяє людям переміщуватись в країни, де вони можуть внести більший чистий дохід у СГ.

Але треба визначити переваги і втрати для країн імміграції та для країн еміграції.

Країни, які приймають робочу силу отримують такі переваги:

+ 1) зростання темпів розвитку економіки;

2) зростання конкурентоспроможності вироблюваних країною товарів внаслідок зниження витрат виробництва;

3) виграш за рахунок податків, розмір яких залежить від кваліфікованої і вікової структури іммігрантів;

4) значний дохід приносить трансферт знань з країни еміграції ( в США наприклад, 230 членів НАН, 33% лауреатів Нобелівської премії емігранти);

5) іноземні робітники – амортизатор під час безробіття;

6) емігранти поліпшують демографічну ситуацію в розвинутих країнах населення яких старіє. (наприклад, в Німеччині, Франції, Швеції 10% всіх новонароджених в сім’ях переселенців, у Швейцарії – 24%, у Люксембургу – 48%).

- До негативних наслідків, породжених еміграцією відносять:

1) Соціальні чвари;

2) Конфлікти;

3) Загострення міжнародних проблем;

4) Злочинність тощо.

Л.: Линдерт П.Х. Экономика мирохозяйственных связей: Пер. с англ. / Общ. ред. и предисловие О.В. Ивановой. – М.: Прогресс, 1992. – 520 с. – с. 442.

П.Х. Ліндерт іронічно зауважив: «Статуя Свободи тримає свою лампу яскраво запалену для фізиків, інженерів та спеціалістів З ЕОМ».

Країни-експортери також отримують певні вигоди:

+ 1) Зниження рівня безробіття, і, як наслідок, соц. напруження в країні;

2) безплатне навчання робочої сили новим професіям за кордоном, знайомство з передовою технологією;

3) отримання доходів в ВКВ внаслідок грошових переказів емігрантів. (вони включаються до статті “Приватні перекази” платіжного балансу і для багатьох країн становлять значну частину валютних надходжень).

Л.: Козак с. 166-167.

Цікава статистика!!!

- З іншого боку, ці країни мали і – від експорту робочої сили:

1) скорочення податкових надходжень (зниження числа платників податків);

2) постійний вплив кваліфікованих ініціативних працівників, “відплив розумів”, що призводить до зниження темпів зростання НТП, культурного рівня країни (всередині 90-х ці втрати становили приблизно 73 млрд.. доларів. І це призводить до старіння вітчизняних працівників.

Проблема вільної міграції робочої сили є небезпечною для урядів, як в політичному так і соціальному аспекті.

Етнічні, релігійні забубони і пряма економічна загроза інтересам окремих груп, які побоюються конкуренції з боку іммігрантів, роблять цю проблему надто гострою. Для політики проблема міграції – це та “гаряча картопля”, як краще не виймати з вогню.

Л.: Линдерт П.Х. Экономика мирохозяйственных связей с. 427.

3) Регулювання світових міграційних процесів.

Міжнародна організація праці (МОП).

Отже необхідність регулювання світових міграційних процесів не викликає сумніву. Але як саме і ким воно здійснюється?

І) Міжнародні міграційні процеси регулюються країнами, які беруть участь в обміні трудовими ресурсами.

Функції міждержавного та внутрідержавного розподілу робочої сили щодо визначення обсягу та структури міграційних потоків дедалі більше виконують: Міністерство праці, внутрішніх і закордонних справ, а також спеціально створені державні і міждержавні органи, наприклад МОП.

Л.: Школа 122-124. Козак 168-169. Козик 231-232.

Слід розрізняти 1) міжнародне адміністративно-правове регулювання та
2) міжнародне економічне регулювання економічних процесів.

1) передбачає:

- встановлення правових норм;

- установлення міграційних квот;

- установлення рамок можливостей мігрування;

2) полягає в:

- установлені митних внесків чи бар’єрів;

- установлених відповідних базових візових ставок;

- регулювання зарплати мігрантів;

- запровадження штрафних ставок.

Розглядають одно-, дво-, і багатостороннє міжнародне регулювання.

Одностороннє – це державне регулювання міграційних процесів у відповідності з власними інтересами і без узгодження з іншими державами.

Двосторонні – це регулювання міграційних процесів на основі двосторонніх міждержавних угод.

З ХІХ століття почали укладатися окремими країнами. Пріоріти віддаються нац. державам, а тому саме двосторонні міждержавні угоди мали найбільше поширення. Це характерна риса міжнародного регулювання міграційних процесів.

Багатосторонні – це регулювання, яке базується на підписанні міжнародних угод, конвенцій на загальносвітовому рівні, а також на домовленостях, які приймаються у межах окремих інтернаціональних угрупувань. Почали відігравати провідну роль в сучасних умовах – це тенденція.

В рамках багатостороннього регулювання провідну роль грають міжнародні організації.

2) МОП функціонує у складі ООН і включає за деякими джерелами від 150 до 170 країн членів в тому числі і України. Створена у 1919 році при Лізі Націй. Місце знаходження - Женева. З часу її заснування схвалено понад 300 конвенцій та рекомендації. Серед яких проти дискримінації робітників переселенців про регламентацію праці емігрантів, їх соціальні та економічні права.

Цілі МОП:

- розробляти міжнародну політику і програми, спрямовані на поліпшення умов праці і життя;

- встановлювати міжнародні трудові стандарти;

- здійснювати широку програму технічного співробітництва з метою допомоги урядам у проведенні такої політики на практиці.

- Здійснювати професійну й навчання та проводити дослідницьку роботу з метою сприяння успіху цих умов.

Головна ціль: сприяти забезпеченню соц. справедливості для трудящих повсюди.

У разі недотримання міжнародних стандартів з праці країною – членом МОП, це питання, після засідання створеної з цього питання тристоронньої комісії, може бути винесено МОП на розгляд Міжнародного Суду.

Трудова міграція з України.

Л.: Белошапка В.А. «Транснациональные корпорации в международном бизнесе». – К,: КГЭУ, 1994. – 44 с.

Козик 232-233.

Україна на міжнародних ринках виступає переважно як експортер робочої сили, хоча відмічається тенденція до зростання кількості іноземних громадян, які працюють в Україні.

(Статистичні дані свідчать про приблизне співвідношення (10 к 1). Але вони не враховують нелегальних мігрантів та біженців).

Трудова міграція з України: Росія, Польща, Чехія, Італія, Греція, Кіпр, а останнім часом Німеччина, Португалія, Іспанія. У промисловості, будівництві, сільському господарстві, сфері послуг.

Трудова міграція в Україну: з Росії, Молдови, Китаю, В’єтнаму, Туреччини переважно у сфері торгівлі, послуг.

Підсумки: Які наслідки трудової міграції має для України сьогодні? Які заходи з боку Уряду слід впровадити? Використайте загальні відомості, визначте + та -.

[1] Ділова хроніка // Діловий вісник 1997 №7 с. 38

[2] Квартальні передбачення // Дослідження економіки України. – 1997. – вересень або Козик с. 224.

Поиск по сайту: