Захворювання викликають мікроспоридії – спороутворюючі паразити (Encephalitozoon cuniculi, Encephalitozoon hellem, Encephalitozoon (Septata) intestinalis, Enterocytozoon bieneusi, Trachipleistophora hominis, Trachipleistophora anthropopthera, Pleistophora ronneeafyi , Vittaforma (Nosema) corneae, Microsporidium sp., Nosema ocularum, Brachiola (Nosema) connori, Brachiola vesiculatum, Brachiola (Nosema) algerae). До застосування АРТ розповсюдженість складала від 2% до 70% серед ВІЛ-інфікованих пацієнтів з діареєю, різке підвищення ризику виникнення при CD4 < 100/мкл.
Основні клінічні прояви – діарея, виразковий коліт. Інші симптоми залежать від виду збудника:
n Enterocytozoon bieneusi - мальабсорбція, холангіт
n Encephalitozoon cuniculi – гепатит, енцефаліт, дисемінована інфекція
n Encephalitozoon intestinalis – діарея, дисемінована інфекція, кератокон’юнктивіт
n Encephalitozoon hellem – кератокон’юнктивіт, синусит, абсцеси простати
n Pleistophora, Brachiola, and Trachipleistophora – міозит
n Trachipleistophora – енцефаліт.
Загальні зміни у крові виявляються рідко, частіше в біоптаті помірна гранульоматозна реакція з інфільтрацією макрофагами і лімфоцитами.
Діагностика
До цього часу відсутні надійні методи виявлення мікроспоридій в матеріалі, який отримано від хворого.
Таблиця 9
Лікування мікроспоридіозу
Препарати
Разова доза
Частота введення
Шлях введення
Тривалість
Альбендазол
400 мг
2 р. на добу
п/о
4 тижні
при неефективності
Метронідазол
500 мг
3 р. на добу
п/о
4 тижні
5.2.5. Ізоспороз
Ізоспороз – протозойне антропонозне захворювання. Основний механізм інфікування – фекально-оральний. Ізоспори вражають епітелій кишковика, ворсинки епітелію атрофуються, утворюється ексудат, відбувається гіперплазія крипт і метаплазія ентероцитів.
Основні клінічні прояви – діарея (ентерит або ентероколіт). Діарея супроводжується нудотою, блюванням, спастичними болями в животі, анорексією, лихоманкою. Тривала інвазія призводить до значного зменшення маси тіла, розвитку slim-синдрому. В крові спостерігається виражена еозинофілія.
Діагностика
Діагностика ґрунтується на клінічних даних. Єдиним методом лабораторної діагностики є виявлення ооцист ізоспор в фекаліях.
Таблиця 10
Лікування ізоспорозу
Препарат, доза,
Кратність прийому
Курс лікування
Примітки
TMP-SMX (септра, бісептол) 480 мг (400+80)
2 таблетки двічі на день, при відсутності ефекту тричі на день
7 діб
При позитивній відповіді продовжувати прийом протягом 10 тижнів
Ципрофлоксацин 500 мг
2 рази на день
7 діб
При позитивній відповіді продовжувати прийом протягом 10 тижнів
5.3. Кандидоз
Кандидоз відноситься до числа найбільш розповсюджених опортуністичних інфекцій: до 90% ВІЛ-інфікованих уражені грибками роду Candida albicans. Відомо 186 видів грибків роду Candida, з них лише С. аlbicans, C. glabrata, С. pseudotropicalis, С. crusei та деякі інші можуть викликати захворювання людини. Найчастішим збудником кандидозу (до 80%) є Candida albicans. Ризик виникнення різко зростає при CD4 < 200/мкл.
Пригнічення функції Т-лімфоцитів, властиве ВІЛ-інфекції – основний фон розвитку всіх форм кандидозу. Реалізація патогенних властивостей грибків визначається факторами агресії, до яких відносяться адгезія грибкової клітини до біосубстрату, сукупність літичних ферментів, які забезпечують інвазію елементів збудника в живі тканини.
Виділяють наступні форми кандидозу:
- поверхневий, основним проявом якого є ураження шкіри та слизових оболонок;
- інвазивний, характерними ознаками якого є кандидемія, дисемінований кандидоз органів (гострий та хронічний), кандидозне ураження органу. Летальність при інвазивних мікозах залишається високою. Фунгемія, викликана грибками роду Candida, спричиняє смертність у 40-50 % хворих.
Фактори ризику мікозів при ВІЛ-інфекції:
- жінки, які отримують контрацептиви;
- новонароджені;
- хворі, які тривалий час або повторно отримують антибіотики;
- пацієнти, що систематично приймають стероїди;
- пацієнти з цукровим діабетом;
- пацієнти, що отримують хіміо або радіотерапію.
Клінічні та лабораторні ознаки інвазивного кандидозу:
- стійка лихоманка чи її рецидиви на тлі терапії антибіотиками широкого спектру дії;
- резистентність мікроорганізмів до звичайної терапії та погіршення стану хворого на фоні терапії;
- незначні клінічні ознаки при пневмонії – сухий кашель, відсутність хрипів при аускультації;
- ознаки кандидозного офтальміту – жовтувато-білі плями на очному дні;
- наявність шкірних вогнищ при дисемінованому кандидозі: окремі рожево-червоні папули 0,3 – 0,6 см., в яких при гістологічному чи культуральному дослідженні виявляються грибки.
- виділення грибків роду Candida у 2 та більше посівах, які взяті зі слизових оболонок, що не розташовані поруч;
- виділення культури Candida з крові та інших стерильних біологічних рідин;