Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ТЕМА. ЗАПАСНІ (ЕРГАСТИЧНІ) РЕЧОВИНИ РОСЛИННИХ КЛІТИН. КРИСТАЛІЧНІ ВКЛЮЧЕННЯ. КЛІТИННА ОБОЛОНКА. ПОРИ



 

МЕТА: Сформувати поняття про три групи органічних сполук, що входять до складу основної маси запасних речовин: вуглеводи, білки, жири. Ознайомитись з крохмальними та алейроновими зернами, кристалами оксалату кальцію і порами в клітинних оболонках. Набути практичні навички виготовлення тимчасових мікропрепаратів досліджуваних речовин.

ОБЛАДНАННЯ. Мікроскопи, предметне і покривне скельця, пінцети, леза, серветки, чашки з водою, скляні палички, розчин йоду в йодиді кальцію, сухі лусочки цибулі і часнику (Allium cepa L.) в гліцерині, бульби картоплі (Solanum tuberosum L.), насіння гороху (Vicia), пшениці (Triticum), листки аспідістри (Aspidistra elatior Brume), бегонії (Begonia), готовий мікропрепарат радіального зрізу стебла сосни (Pinus sylvestris L.), табличний матеріал.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

1. Поняття про включення. Запасні поживні речовини і кінцеві продукти метаболізму.

2. Запасні вуглеводи, білки, ліпіди та їх місцезнаходження в клітині.

3. Клітинна оболонка, будова та функції. Видозміни клітинної оболонки.

4. Пори клітинних оболонок та їх типи.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ:

1. Розглянути крохмальні та алейронові зерна в бульбах картоплі, в насінні гороху, кукурудзи, пшениці (заздалегідь намоченому). Замалювати прості , напівскладні та складні зерна крохмалю і алейронові зерна.

2. Припідняти покривне скло, капнути на препарати краплю розчину йоду в йодиді калію. Від йоду крохмальні зерна стануть чорно-фіолетовими, а алейронові зерна – жовтими.

3. Розглянути кристали оксалату кальцію в сухих лусочках цибулі і часнику або в черешках листків бегонії (ближче до центру поперечного зрізу), фуксії гібридної, винограду (на повздовжньому зрізі). Замалювати клітини з кристалами оксалату кальцію.

4. Розглянути прості пори в клітинній оболонці епідермісу листка аспідістри. Замалювати декілька клітин епідермісу, відмітивши в них пори.

5. На готовому препараті радіального зрізу стебла сосни ознайомитись з будовою облямованих пор трахеїдів. Замалювати.

 

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Який крохмаль називається первинним (асиміляційним), який вторинним (запасним) ?

2. Яка різниця між простими, напівскладними і складними крохмальними зернами ?

3. Чим обумовлена шаруватість крохмальних зерен ?

4. Чи можна по формі крохмальних зерен визначити я кому виду рослин вони належать ?

5. Яку будову мають складні алейронові зерна ?

6. В клітинах яких органів або їх частин можна спостерігати кристали оксалату кальцію ?

7. Яка різниця між клітинною оболонкою і плазмалемою ?

8. Яка різниця між вторинною і первинною клітинною оболонкою по структурі і хімічному складі ?

9. Яка різниця в поняттях “пора” і “перфорація” ?

Самостійна робота студента:

1.Опрацювання лекційного матеріалу, підготовка до виконання лабораторної роботи №6

2. Розглянути і занотувати питання: Формування первинної і вторинної клітинних оболонок рослин. Пори.

3. Замалювати і позначити:

- форми кристалів оксалату кальцію в клітинах рослин;

- схему утворення компонентів клітинної оболонки;

- схеми будови різних типів пор: прості, облямовані, напівоблямовані.

4.Відповісти на запитання для самоконтролю

5. Ввести у термінологічний словник і дати визначення основним поняттям і термінам теми:

Основні поняття і терміни: ергастичні речовини,первинний крохмаль, транзиторний крохмаль, заощаджений крохмаль, алейронові зерна, конституційний білок, запасний білок, ліпіди, друзи, рафіди, клітинний сік, пектин, геміцелюлоза, целюлоза, пухирці Гольджи.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна

1. Стеблянко М.І. Ботаніка. Анатомія і морфологія рослин / М.І.Стеблянко , К.Д.Гончарова, Н.Г. Закорко. – К: Вища шк.., 1995. - 383 с.

2. Гончаренко І.В. Будова рослинного організму. / І.В. Гончаренко – Суми: Унів. Книга. – 2002. – 200 с.

3. Івченко С. І. Ботаніка. Лабораторні заняття. / С.І.Івченко . – К: 1979 – 276 с.

4. Дорохина Л. Н. Руководство к лабораторным занятиям по ботанике./ Л.Н. Дорохина , А.С. Нехлюдова – М: Просвещение 1986. – 94 с.

5. Красільнікова Л.О. Анатомія рослин / Л.О.Красільнікова, Ю.О.Садовніченко. –Харків : «Основа», 2007. – 236 с.

Додаткова

1. Брайон О.В. Анатомія рослин / О.В. Брайон, В.Г. Чикаленко – К.: Вища школа, 1992. – 272 с.

2. Жуковский П.М. Ботаника./ П.М. Жуковский. - М.: Колос, 1982. – 623 с.

3. Морфологія рослин з основами анатомії та цитоембріології / Н.О. Войтюк , Л.Ф.Кучерява, В.А. Баданіна, О.В.Брайон. – К.:Фітосоціоцентр, 1998. – 214 с.

 

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4

 

ТЕМА: ТВІРНІ, ПОКРИВНІ, МЕХАНІЧНІ ТКАНИНИ

 

МЕТА: Сформувати уявлення про причини формування у рослин системи тканин. Ознайомитись з будовою твірних і покривних тканин. Сформувати уявлення про опорну функцію механічних тканин. Вивчити особливості будови механічних тканин.

 

ОБЛАДНАННЯ: Мікроскопи, предметне і покривне скло, леза, серветки, чашки з водою, скляні палички, проросле насіння пшениці, постійні мікропрепарати точки росту елодеї (Elodea canadensis Michx), листки герані (Geranium), мікропрепарати поперечного зрізу стебла бузини (Sambucus nigra L.), 1-2 річні пагони клена (Acer negundo L.), кірка хвойних дерев, табличний матеріал, черешки листка бегонії (Begonia L.), готові препарати із луб’яних волокон льону (Linum usitatissimum L.), поперечного зрізу листка камелії (Camellia L.).

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Поняття про тканини та їх класифікація.

2.Твірні тканини, їх будова і функції. Локалізація меристем в тілі рослини. Первинні і вторинні меристеми. Ініціальні клітини.

3 Гістогени верхівки пагону і кореня.

3.Покривні тканини: первинні, вторинні і третинні. Особливості будови продихів і сочевичок.

4. Механізм відкриття і закриття продихів.

5. Механічні тканини: коленхіма і склеренхіма. Розміщення їх в тілі рослини. Особливості будови коленхіми і склеренхіми.

6. Дати визначення поняттю склереїди.

7. В яких частинах тіла рослин можуть утворюватись луб’яні волокна? Їх анатомо-морфологічна характеристика.

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.