Cюрреалізм у мистецтві XX ст

Канонічне визначення сюрреалізму дано лідером і натхненником руху, французьким поетом Андре Бретоном в першому «Маніфесті сюрреалізму» : Чистий психічний автоматизм, що на меті висловити, або усно, або письмово, або будь-яким іншим способом, реальне функціонування думки

На основі дадаїзму, спочатку тільки як літературна течія, виникає сюрреалізм(від французького надреальне) Cформувався до початку 1920-х у Франції. Відрізняється використанням алюзій і парадоксальних поєднань форм. Засновниками цієї течії стали молоді поети та письменники — Андре Бретон, Луї Арагон, Поль Елюар, які у 1924 р. виступили зі своїм першим маніфестом. Спостерігаючи соціальну несправедливість, яка панує в світі, сюр­реалісти шукали шляхи втечі від неї у світ підсвідомого,звільнення людського «Я» від кайданів розуму, логіки, моралі.

Теорія сюрреалізму базується на фі­лософії інтуїтивізму Анрі Бергсона; на філософії ідеа­лізму Вільгейма Дільтея, який підкрес­лював роль фантазії й випадкового в мистецтві; на філософії екзистенціа­лізму, яка зображує суспільство і лю­дину як ворожі сили; на філософії Зигмунда Фройда з його вченням про психоаналіз та культ підсвідомого.

. Художники-сюрреалісти ввели «правило відповідності», «поєд­нання несумісного», «обман зору».

Відомим художником-сюрреалістом був Макс Ернст. У картині «Слон із Целебесу» (1921) він зобразив резервуар для зберігання зерна у вигляді механічного слона. Типовою для сюрреалізму є атмосфера нереальності цієї картини з голою поверхнею землі, жіночою оголеною постаттю без голови, зіставленням не пов´язаних між собою предметів, порушенням цілісності зображення.

Найяскравішим представником сюр­реалізму вважається іспанський худож­ник Сальвадор Далі (1904-1989). Свій художній метод художник назвав «критично-параноїдальним», говорячи про систематизацію і критику в його творах проявів божевілля. На картинах Далі цей метод знаходив відображення у змалюванні різних проявів психологічних збочень, галюцинацій і вторгнен­ня у світ людських бажань, душевних таємниць, марень. Його картини не обійшли таких тим, як сексуальна революція ("Загадка бажання") і громадянські війни ("Обличчя війни", "Передчуття громадянської війни"), атомна бомба ("Ядерний хрест") і нацизм ("Загадка Гітлера"), католицька віра ("Розп'яття", "Христос св. Іоанна"

Хуан Гріс «Чоловік у кафе»

Прийоми сюрреалізму знайшли своє відображення й у кінематографі (Луїс Бунюель), театрі («мистецтво абсурду»), скульптурі, літературній прозі (романи «плину свідомості»).

Найяскравіше ідеї модерністського мистецтва втілив «театр абсурду». Представники театру вирішили зламати кістяк традиційної драматичної форми. Насамперед вони відмовились у своїх творах від історичної конкретності, на­явності місця дії, часової послідовності подій, доповнили їх порушенням логіки в діалогах, безглуздям, ексцентрикою, клоунадою. Творці «театру абсурду» ніколи не прагнули конструювати «надреальний» світ, як сюрреалісти, а нама­гались розкрити завдяки світу абсурду справжній зміст життя, яке, на думку абсурдистів, втратило сенс і не дає від­повіді на жодне запитання, - воно безнадійне. Представники «театру аб­сурду» створювали у своїх п’єсах світ без логіки і змісту.

Сюрреалістична музика - напрям у музиці, що сформувався до початку 1920-х років у Франції. Сюрреалістична музика характеризується парадоксальним поєднанням різних музичних форм і стилів, а також використанням несподіваних звукових алюзій. Як найбільш характерних естетичних атрибуцій сюрреалістичної музики критики найчастіше згадують чистий психічний автоматизм, імпровізаційність і колажність.

Сюрреалізм у живопису:, Джорджо Де Кіріко -Наиболее известен «метафизический» период творчества Кирико (1909—1919), когда его работы «Ностальгия по бесконечности» (1911), «Меланхолия и тайна улицы» (1914), «Ностальгия поэта» (1914), «Метафизический интерьер» (1917), «Большая башня», Хуан Міро – «Женщина и птица», «Мамаша Убю.»., Андре Массон, Макс Ернст, Мен Рей, Ганс (або Жан) Арп, Марсель Дюшан, Франсіс Пікабіа, Ів Тангі, Рене Магрітт, Фріда Кало. Деякий час близькі до сюрреалізму в живописі були Пабло Пікассо і Пауль Клеє. p align="justify">

У кінематографі - Луїс Бунюель(«Робинзон Крузо», «Река и смерт»), Жермена Дюлак («Раковина і священик», 1927), Мен Рей («Морські зірки», 1928), в галузі кіно сюрреалізму були близькі Рене Клер («Антракт», 1924), Жорж Садуль (як критик та історик кіно), Жан Кокто. У сюрреалістичному мистецтві кінематограф стоїть на першому місці, тому що він нагадує сновидіння, пов'язаний з таємницею, сутінками.

Поиск по сайту: