У розділі XIII Особливої частини КК України "Злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення" передбачається кримінальна відповідальність неповнолітніх за різні злочини в сфері наркообігу.
Неповнолітні у віці від 14 до 16 років підлягають кримінальній відповідальності за незаконне заволодіння наркотичними засобами або психотропними речовинами шляхом крадіжки, грабежу, вимагання (ст. 308 КК України). За інші наркозлочини кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років. При цьому кримінально-правові заходи диференціюються залежно від характеру і ступені тяжкості учиненого, цілі вчинення наркозлочи-нів і ряду інших обставин.
Так, за вчинення контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів або прекурсорів, тобто за їх переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, неповнолітній карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, що були предметом контрабанди. За ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також якщо предметом цих дій були особливо небезпечні наркотичні засоби чи психотропні речовини або наркотичні засоби, психотропні речовини їх аналоги чи прекурсори у великих розмірах, неповнолітній карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, що були предметом контрабанди. Якщо контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів чи прекурсорів, була вчинена організованою групою, до складу якої входив неповнолітній, а також якщо предметом контрабанди були наркотичні засоби, психотропні речовини чи прекурсори в особливо великих розмірах, винний неповнолітній карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років із конфіскацією наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, що були предметом контрабанди (ст. 305 КК України).
Кримінальна відповідальність неповнолітніх віком від 16 років за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збування, а також незаконне збування наркотичних засобів їх аналогів або психотропних речовин, передбачається ст. 307 КК України. Санкцією ч.і цієї статті встановлено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. За ці самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 308-310, 312, 314, 315, 317, цього Кодексу, а також збування наркотичних засобів чи психотропних речовин у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян, або збування чи передача цих речовин у місця позбавлення волі, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби або психотропні речовини у великих розмірах чи особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини, неповнолітній карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років (ч. 2 ст. 307 КК України). У тих випадках, коли дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, а також якщо предметом таких дій були наркотичні засоби або психотропні речовини в особливо великих розмірах, або вчинені із залученням малолітнього або щодо малолітнього, неповнолітні віком від 16 років караються позбавленням волі, на строк від восьми до дванадцяти років.
Згідно з ч. 4 ст. 307 КК неповнолітній, який вчинив злочин, передбачений ст. 307, 309 КК України, добровільно здав наркотичні засоби, психотропні речовини і вказав джерело їх придбання або сприяв розкриттю злочинів, пов'язаних з їх незаконним обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконне їх вироблення, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання (ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 309 цього Кодексу). Під добровільною здачею наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів розуміються такі дії, коли особа, маючи реальну можливість розпоряджатися ними й надалі, видає їх органам влади за власним бажанням. Мотиви видач можуть бути різними. Таке рішення особа може прийняти з власної ініціативи з метою припинити вживання наркотиків, через страх перед відповідальністю або за порадою батьків, близьких родичів, друзів тощо. Між тим добровільність виключається, якщо неповнолітній здає наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги тоді, коли про їх незаконне вироблення, виготовлення, придбання чи зберігання стало відомо представникам відповідних правоохоронних органів і передаються вони саме з метою запобігти неминучому викриттю цього злочину, наприклад, при обшуку в квартирі, гаражі та інших місцях. Проте добровільність може мати місце і за умови, коли цим органам стало відомо про незаконне зберігання наркотиків чи психотропних речовин, однак вони самі не можуть вилучити їх з місця схованки, а особа з власної волі видає такі засоби чи речовини. Неповнолітній може бути звільнений від кримінальної відповідальності і за умови, якщо він вказав джерело придбання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів або сприяв розкриттю злочину, пов'язаного з їх незаконним обігом. При цьому слід мати на увазі, що вчинені дії до цього діючого каяння утворювали лише ознаки злочину передбаченого ч. 1 ст. 307 КК. Якщо ж у діянні мали місце кваліфікуючі ознаки, передбачені ч. 2 і 3 цієї статті, такий неповнолітній звільненню від відповідальності на підставі ч. 4 ст. 307 КК не підлягає.
Кримінальна відповідальність неповнолітніх за вчинення викрадеіїг ня, привласнення, вимагання наркотичних засобів чи психотропних речовин або заволодіння ними шляхом шахрайства передбачається ст. 308 КК України. Згідно з санкцією ч.і цієї статті неповнолітні, вчиняють вказані наркозлочини, підлягають покаранню позбавленням волі на строк від трьох до шести років. За ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групо осіб, або із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого або з погрозою застосування такого насильства, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 310, 311, 312, 314, 317 цього Кодексу, або у великих розмірах, неповнолітні караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років (ч. 2 ст. 308 КК України). За дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах, або організованою групою, а також розбій з метою викрадання наркотичних засобів чи психотропних речовин, а також вимагання цих засобів чи речовин, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, неповнолітні караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років (ч. З ст. 308 КК України).
Якщо неповнолітній вчинив незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезенню чи пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту, то він, згідно з ч. 1 ст. 309 КК України, карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на строк до трьох років. За ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовойо групою осіб чи неповнолітнім, який раніше вчинив один із злочинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 317 цього Кодексу, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби чи психотропні речовини у великих розмірах, неповнолітній карається позбавленням волі на строк від ДВОх до п'яти років (ч. 2 ст. 309 КК України). За дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, предметом яких були наркотичні засоби чи психотропні речовини в особливо великих розмірах, неповнолітні караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. Якщо неповнолітній, добровільно звернувся до лікувального закладу і розпочав лікування від наркоманії, то він звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 4 ст. 309 КК України).
Статтею 310 КК України передбачається кримінальна відповідальність неповнолітніх за незаконний посів або вирощування снодійного маку чи конопель. За такі дії дані особи, згідно з ч. 1 цієї статті, караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років. В тих випадках, коли незаконний посів або вирощування снодійного маку чи конопель були вчиненні неповнолітнім, який був засуджений за цією статтею чи який раніше вчинив один із злочинів, передбачених статтями 307, 309, 311, 317 цього Кодексу, або вчинені за попередньою змовою групою осіб з метою збуту, а також незаконні посів або вирощування снодійного маку чи конопель у кількості п'ятисот і більше рослин, то така особа карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років (ч. 2 ст. 310 КК України).
Кримінальна відповідальність неповнолітніх за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збування прекурсорів з метою їх використання для вироблення або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин передбачається ст. 311 КК України. Згідно з санкцією ч. 1 цієї статті неповнолітній, який вчинив такі дії, карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років. За ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або у великих розмірах, або з метою збування, а також незаконне збування прекурсорів, неповнолітні караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років (ч.2 ст. 311 КК України). За дії, передбачені частиною першою даної статті, вчинені організованою групою або в особливо великих розмірах, передбачається покарання позбавленням волі на строк від шести до дванадцяти років з конфіскацією майна. В тих випадках, коли неповнолітній добровільно здав прекурсори, що призначалися для вироблення або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин, і вказав джерело їх придбання або сприяв розкриттю злочинів, пов'язаних із незаконним обігом прекурсорів, наркотичних засобів чи психотропних речовин, він звільняється від кримінальної відповідальності за незаконні їх вироблення, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання (частина перша цієї статті).
Якщо неповнолітній вчинив викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодів нимгг шляхом шахрайства з метою подальшого збуту, а також їх збут для вироблення або виготовлення нар котичних засобів чи психотропних речовин, то в таких випадках він карається штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років (ч. 1 ст. 312 КК України). За ті самі дії, вчинені неповнолітнім повторно або за попередньою змовою групою осіб, або із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя або здоров'я, чи з погрозою застосування такого насильства, або у великих розмірах, він підлягає покаранню позбавленням волі на строк від трьох до семи років (ч. 2 ст. 312 КК України). За дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою осіб або в особливо великих розмірах, а також розбій з метою викрадення прекурсорів, а також їх вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, неповнолітній карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років (ч. З ст. 312 КК України).
Статтею 313 КК України передбачається відповідальність за ви крадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для ви готовлення наркотичних засобів або психотропних речовин, чи заво-лодіння ним шляхом шахрайства, а також незаконне виготовлення, придбання, зберігання, передача чи продаж іншим особам такого обладнання. За вчинення таких дій неповнолітній карається штрафом від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років (ч. 1 ст. 313 КК України). Ті самі дії, вчинені вказаною особою повторно або за попередньою змовою групою осіб, або неповнолітнім, який раніше вчинив один із злочинів, передбачених статтями 312, 314, 315, 317, 318 цього Кодексу, караються позбавленням волі на строк від двох до шести років (ч. 2 ст. 313 КК України). Якщо неповнолітній вчинив дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені в складі організованої групи або з метою виготовлення особливо небезпечних наркотичних засобів чи психотропних речовин, а також розбій з метою викрадення обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин, а також його вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, то він карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років (ч. З ст. 313 КК України).
Кримінальна відповідальність неповнолітніх за незаконне введення будь-яким способом наркотичних засобів або психотропних речовин в організм іншої особи проти її волі передбачається ст. 314 КК України. Такі неповнолітні, згідно з санкцією ч. 1 цієї статті, караються позбав-ленням полі на строк від двох до п'яти років. Ті самі дії, якщо вони призвели до наркотичної залежності потерпілого або вчинені повторно, або неповно літнім, який раніше вчинив один із злочинів, передбачених статтями 307-312 та 314-318 цього Кодексу, або вчинені щодо двох чи більше осіб, або якщо вони заподіяли середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження потерпілому, то вони караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років (ч. 2 ст. 314 КК України). За дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані, чи вагітної жінки, або якщо вони були пов'язані з введенням в організм іншої особи особливо небезпечних наркотичних засобів чи психотропних речовин, а також якщо внаслідок таких дій настала смерть потерпілого, неповнолітній карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
Якщо неповнолітній вчинив схиляння певної особи до вживання наркотичних засобів або психотропних речовин він, згідно з ч. 1 ст. 315 КК України, карається обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років. За ті самі дії, вчинені неповнолітнім повторно або щодо двох чи більше осіб, або щодо малолітнього, а також неповнолітнім, який раніше вчинив один із злочинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 314, 317 цього Кодексу, то він карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років (ч. 2 ст. 315 КК України).
Статтею 316 КК України передбачається відповідальність за публічне або вчинене групою осіб незаконне вживання наркотичних засобів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян. За вчинення таких дій неповнолітній карається обмеженням волі до чотирьох років або позбавленням волі на строк до трьох років (ч. 1 ст. 316 КК України). За ті самі дії, вчинені повторно або неповнолітнім, який раніше вчинив один із злочинів, передбачених статтями 307, 310, 314, 315, 317, 318 цього Кодексу, він карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років (ч. 2 ст. 316 КК України).
Кримінальна відповідальність неповнолітніх за організацію або утримання місць для незаконного вживання, вироблення чи виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин, а також надання приміщення з цією метою передбачена ст. 317 КК України. Згідно з санкцією ч. 1 цієї статті неповнолітній, який вчинив такі дії, карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років. За ті самі дії, вчинені повторно або з корисливих мотивів, або групою осіб, неповнолітні караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років (ч. 2 ст. 317 КК України).
У випадку, коли неповнолітній вчинив незаконне виготовлення, підроблення, використання або збування підроблених чи незаконно одержаних документів, які дають право на отримання наркотичних засобів чи психотропних речовин або прекурсорів, призначених для вироблення або виготовлення цих засобів чи речовин, він, згідно з санкцією ч. 1 ст. 318 КК України, карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років. За ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або неповнолітнім, який раніше вчи нив один із злочинів, передбачених статтями 307-317 цього Кодексу, він карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років (ч. 2 ст. 318 КК України).
У тих випадках коли неповнолітній віком від 16 років умисно вчинює дії, спрямовані на те, щоб про вчинений тяжкий чи особливо тяжкий наркозлочин або про особу, що його вчинила, не стало відомо правоохоронним органам, він, згідно з санкцією ч. 1 ст. 396 КК України, підлягає покаранню арештом на строк до трьох місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Вищеописані покарання, передбачені санкціями ст.ст. 305, 307-318, 396 КК України, наведені в цілому без урахування особливості відповідальності та покарання неповнолітніх. Згідно з ч. 1 ст. 98 КК України до неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань, як: штраф; громадські роботи; виправні роботи; арешт; позбавлення волі на певний строк.
До неповнолітніх можуть бути застосовані і додаткові покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю(ч. 2 ст. 98).
Відповідно до ч. 1 ст. 102 КК України покарання у вигляді позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, не може бути призначене на строк більше десяти років, а у випадках, передбачених п. 5 частини третьої цієї статті, - більше 15 років. Неповнолітні, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, відбувають його у спеціальних виховних установах.
Позбавлення волі не може бути призначене неповнолітньому, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості (ч. 2 ст. 102 КК України).
Покарання у вигляді позбавлення волі призначається неповнолітньому:
1) за вчинений повторно злочин невеликої тяжкості - на строк не більше двох років;
2) за злочин середньої тяжкості - на строк не більше чотирьох років;
3) за тяжкий злочин - на строк не більше семи років;
4) за особливо тяжкий злочин - на строк не більше десяти років;
5) за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, - на строк до п'ятнадцяти років.
Діючим кримінальним законодавством України передбачено звільнення неповнолітнього, який вчинив злочин, від кримінальної відповідальності із застосуванням заходів виховного характеру. Зокрема, ст. 97 КК України встановлено, що неповнолітній, який уперше вчинив злочин невеликої тяжкості, може бути звільнений від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру, передбачені ч. 2 ст. 105 цього кодексу (ч. 1 ст. 97). Примусові заходи виховного характеру, передбачені даною кримінально-правовою нормою, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього кодексу (ч. 2 ст. 97). У разі ухилення неповнолітнього, що вчинив злочин, від застосування до нього примусових заходів виховного характеру ці заходи скасовуються і він притягується до кримінальної відповідальності (ч. З ст. 97).
Згідно зі статтею 105 КК України неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що в наслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання (ч. 1 цієї статті).
У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього такі примусові заходи виховного характеру:
1) застереження;
2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;
3) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;
4) покладення на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків;
5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначається законом (ч. 2 ст. 105).
До неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру, що передбачені у ч. 2 цієї статті. Тривалість заходів виховного характеру, передбачених у пунктах 2 та 3 частини другої цієї статті, встановлюється судом, який їх призначає (ч. З ст. 105).
Суд може також визнати за необхідне призначити неповнолітньому вихователя в порядку, передбаченому законом.
Порівняльний аналіз змісту наведених кримінально-правових норм показує, що примусові заходи виховного характеру, які передбачені ч. 1 ст. 97 КК України, розглядаються в якості підстав звільнення непов нолітнього від кримінальної відповідальності, а ч. 1 ст. 105 КК Украї ни - звільнення від покарання, є особливою формою державного впли-ву на неповнолітніх за вчинені ними суспільно небезпечні діяння, в тому числі і в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів.
Їх застосування - це право, а не обов'язок суду може мати мати місце згідно з положеннями ч. 1 ст. 97 КК України за наявності таких умов у сукупності: