Мета - допомогти батькам та членам родин залежних у духовному та емоційному відновленні, формуванні здорових родинних стосунків.
Принципи:
• Довіра. Докладається максимум зусиль, щоб між працівниками центру і родичами були стосунки довіри.
• Взаємопідтримка. Ми підтримуємо батьків у їхніх труднощах і потребуємо їхньої підтримки в нашій праці.
• Конфіденційність. Реабілітаційний центр не надає інформацію про родичів жодній організації. Інформація, отримана від родичів, не розголошується.
• Повага. Ми будуємо взаємини як з рівними, поважаємо їхні думки і погляди, приймаємо їх безумовно.
• Тісна співпраця. Ми віримо, що без тісної співпраці з родичами студента ми не можемо досягти найкращих результатів.
• Допомога. Співробітники надають родичам моральну та духовну допомогу.
• Щирість, доброзичливість. Співробітники центру відкриті й щирі, чесні й доступні відносно своїх думок, почуттів і життя.
• Компетентність. Співробітники центру постійно підвищують свою освіту, досвід і вдосконалюють свою роботу.
Обов'язкова інформація, яка надається родичам
1. Під час першого консультування родичам надається інформація щодо цілей і завдань реабілітаційної програми.
2. Програма передбачає обов'язковість роботи з родичами залежного, які за час спілкування з ним засвоїли співзалежну поведінку, що руйнує взаємовідносини і родину.
3. Для відновлення родини родичам пропонується пройти реабілітацію від співзалежності.
4. Родичі мають право відвідувати студента в дні, визначені правилами центру.
5. Родичі в будь-який час можуть отримати необхідну інформацію в співробітників по телефону про стан студента, про реабілітаційну програму, про розпорядок дня, про правила відвідування та ін.
Форми проведення роботи з родичами
1. Консультування.
2. Групова терапія.
Консультування членів родини залежного - це індивідуальна та с-імейна терапія, що сприяє тому, щоб у сім'ї був лад і спокій.
Види консультування:
1. Телефонне консультування з родичами співробітниками центру.
2. Моральна та духовна підтримка батьків залежних через листування.
3. Індивідуальні консультації.
4. Сімейні консультації.
Групова терапія для родичів - створення осередків (груп) із членів родин залежних, які діляться власним досвідом та підтримують один одного на шляху одужання родини.
Групова терапія для родичів включає:
і. Заняття з вивчення Божих принципів родинних взаємовідносин.
2. Заняття з вивчення Біблії.
3. Групи підтримки для співзалежних.
4. Групи молитовної підтримки.
5. Проведення навчальних семінарів по видужанню родини.
Теми занять:
1. Відокремлення, тобто життя, не зосереджене на залежності від іншої людини. Ми повинні:
- побачити свої обмеження;
- визнати Божу власність;
- відмовитися від своїх надій;
- дозволити іншим побачити наслідки їхніх дій;
- відмовитися від контролю обставин.
2. Здорові взаємовідносини.
3. Здорова і нездорова сім'я.
4. Ознаки дисфункціональності родини.
5. Портрет дисфункціональної родини.
6. Кроки оздоровлення родини.
7. Прощення.
8. Примирення.
Критерії оцінки ефективності програми
І. Ефективність достаціонарного етапу оцінюється:
• за кількістю "залежних", які звернулися по подальшу інформацію про реабілітаційну програму після мотиваційного інтерв'ю та первинних консультацій;
• за рішенням "залежних" почати стаціонарну реабілітаційну програму та проходження медичного тестування;
• за ефективністю бесіди зі студентами та батьками;
• за кількістю родин, які почали відвідувати зібрання співзалежних.
ІІ. Ефективність стаціонарного етапу оцінюється:
Адаптація
• за готовністю студента продовжувати стаціонарну реабілітаційну програму;
• за зміною його поведінки;
• за поліпшенням фізичного та емоційного стану;
• за готовністю прийняти життя без шкідливих звичок;
• за формуванням нових цінностей та стандартів життя (участь у молитовному житті центру, активність на уроках з вивчення Біблії, самообслуговування та праці).
Духовна та психологічна допомога
• за стабільністю психоемоційного стану;
• за впровадженням у життя християнських духовних цінностей (персональна молитва, вивчення Біблії);
• за зміною особистості студента (емоційно-психологічний стан);
• за прийняттям відповідальності за свої вчинки та рішення.
Соціальне навчання
• за збалансованістю психоемоційного стану;
• за налагодженням взаємовідносин з оточенням та родиною;
• за стабільністю молитовного життя, зацікавленістю у відвіданні духовних зібрань;
• за будуванням взаємовідносин на повазі до інших та безумовному прийнятті;
• за навичками щодо вирішення конфліктних ситуацій;
• за набутими професійними навичками праці;
• за участю в життєзабезпеченні центру;
• за активністю в допомозі наставникам центру в проведенні занять та Біблійних уроків;
• за готовністю та бажанням ділитися досвідом свого одужання з новими студентами програми тощо.
ІІІ. Ефективність постстаціонарного етапу соціального супроводу оцінюється:
· за суспільно-корисним життям, вільному від ПАР;
· за впровадженням християнських цінностей в особистому житті;
· за наявністю умінь та навичок самостійного вирішення соціальних, житлово-побутових; особистісних та міжособистісних конфліктів;
· за активним залученням до груп підтримки;
· за вмінням протистояння негативному тиску соціального середо-
· вища;
· за участю в різних християнських програмах; за вмінням наставляти нових студентів.
7. НАРКОМАНІЯ ТА ЗАКОН. ПРОФІЛАКТИКА ПРАВОПОРУШЕНЬ, ПОВ'ЯЗАНИХ ІЗ НЕЗАКОННИМ ОБІГОМ НАРКОТИКІВ