Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Розвиток музичного мистецтва у другій половині XX – на початку XXI cт. Творчість найвидатніших композиторів



Повоєнні роки поглибили експериментаторські тенденції попередніх років — у 1950-ті роки виникають перші електронні експериментальні студії, на зміну серіалізму приходить алеаторика, у 1960-ті роки авангардні течії проникають і в радянську музику, яка до цього моменту розвивалася у руслі соцреалізму.

1950-ті роки ознаменувалися появою рок-н-ролу, 1960-ті — появою рок-музики, а 1970-ті — європопу, а також цілої низки популярних напрямків електронної музики. Початок рок-музики – вихід вільму «Джунглі класних дошок», де звучала пісня «Рок цілодобово» Всесвітню славу здобувають музичні гурти, такі як The Beatles, The Rolling Stones, Led Zeppelin, Queen, ABBA та ін. Показником їхньої популярності стає кількість проданих копій альбомів (платівок або, пізніше, компакт-дисків). Рок музика стала популярною з іменем Елвіса Преслі

Справжнім проривом в поп-музиці стала поява в 1970-і стилю «диско» (євродиско) і таких груп, як ABBA, Boney M. Поп-музика відтепер витісняє рок-н-рол в якості основної танцювальної музики на дискотеках, і з цього часу танцювальна музика (dance music) є одним з основних напрямків у поп-музиці.

Знаковим явищем у 1980-х роках стає входження до поп-культури т. зв. World music — музики, що спирається на елементи етнічної музики різних народів.

Останню третину XX століття в музиці розглядають під знаком постмодерну. Якщо музика епохи модерну розглядалася, як спосіб вираження, то в епоху постмодерну музика стає видовищем, продуктом масового споживання та індикатором групової ідентифікації, наприклад знаком, що допомагає визначити свою приналежність до тієї чи іншої субкультури. Стає характерним поєднання різних музичних стилів та жанрів, полістилістика, стираються кордони між «високим мистецтвом» та кітчем.

Подібному зближенню жанрів, а нерідко і їх поєднанню сприяв розвиток звукозапису, що відкрив можливість для роботи з семплами — використанню і поєднанню в рамках однієї композиції різних попередньо записаних звуків. Техніка використання існуючого матеріалу знайшла своє відображення і в традиційній інструментальній музиці, зокрема у творах Д. Шостаковича, А. Шнітке, Л. Беріо, які використовували «алюзії» та прямі цитати творів композиторів минулого. Подібні техніки дозволили говорити про зменшення ролі композитора в музичній композиції.

Шостакович Д.Д.(1906-1975) - один з найбільш виконуваних у світі композиторів. Високий рівень композиторської техніки, здатність створювати яскраві і виразні мелодії і теми, майстерне володіння поліфонією і найтонше володіння мистецтвом оркестровки, в поєднанні з особистою емоційністю і колосальною працездатністю, зробили його музичні твори яскравими, самобутніми і що володіють величезною художньою цінністю. Вклад Шостаковича у розвиток музики XX століття загальновизнаний як видатний , він справив істотний вплив на багатьох сучасників і послідовників.

Жанрове і естетичне різноманітність музики Шостаковича величезне, в ній поєднуються елементи музики тональної, атональної і ладової, у творчості композитора переплітаються модернізм, традиціоналізм, експресіонізм і «великий стиль».

Да́ріус Мійо(1892 — 1974) — французький композитор, диригент, музичний критик і педагог, один з учасників «Шістки». Мійо вважається одним із найбільш плідних композиторів XX століття - йому належать 443 твори, не вважаючи невиданих. Творчість композитора відзначено впливом джазу та сучасних йому музичних течій.Сміливий новатор, Мійо широко розробив техніку політонального письма, тобто одночасного сполучення двох і більше тональностей. Знаменитий своїми експериментами з незвичайними інструментальними складами й оригінальними ритмічними знахідками, пов'язаними зі звертанням до нетрадиційних джерел (американський джаз і бразильський фольклор).

Ремо Джадзотто (1910-1998) - італійський музикознавець 20 століття, автор друкованих творів, присвячених композиторам доби бароко. Професор, викладач історії музики в університеті міста Флоренція. Сам був композитором, що старанно приховував. Музикознавець Джадзотто отримав популярність у 1958 р. після введення в музичний обіг нібито невідомого твору Томазо Альбіноні, сучасна назва якого - Адажіо Альбіноні, але пізніше дослідники довели авторство твору Джадзотто.

Кшиштоф Пендерецький (нар.1933) - сучасний польський композитор і диригент. Музика Пендерецького завжди розрахована на широкого слухача і вигідно відрізняється від багатьох елітарних творів композиторів XX століття відносною доступністю музичної мови. У творах атональної періоду творче висловлювання Пендерецького завжди було відкрито лапідарним, в більш пізніх творах виявляє склалися під впливом Шостаковича серйозність, ясний пафос і внутрішнє напруження.Кшиштоф Пендерецький був один із композиторів, яким замовляли твір на відкриття Літніх Олімпійських ігор 2008 в Пекині.

Боб Ді́лан (нар.1941) (справжнє імя Роберт Аллен Ціммерман) — американський співак, композитор, поет і гітарист, з лірики якого запозичено багато крилатих фраз, а музика вплинула на величезну кількість композиторів-піснярів. Культова фігура в рок-музиці протягом п'яти десятиліть. Багато його пісень, стали гімнами руху за громадянські права і антивоєнного руху в США. Є другою (після The Beatles) за значимістю фігурою в історії рок-музики.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.